Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Гісем - Нова програма

Громадянське суспільство — суспільство, створивши яке, громадянин усвідомлює, що не він має служити державі, а держава — йому.

Євген Головаха

Людей, що пізнали смак свободи та відчули власні права, непросто примусити миритися з посяганнями на те й на інше.

Адам Фергюсон

Народження та відродження громадянського суспільства завжди пов'язане з небезпеками, адже воно дарує свободу деспотам і демократам рівною мірою.

Джон Кін

Демократія проголошена не може стати демократією реальною, доки громадянське суспільство не зміцніє настільки, щоб стати дієвим конкурентом та опонентом старої номенклатури.

Майкл Ігнатьєфф

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке суспільство?

2. Яка частина суспільного життя громадян не регулюється державою?

3. Що таке громадянське суспільство?

ТЕМА 2. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

1. Еволюція уявлень про громадянське суспільство

З уроків правознавства ви вже знаєте, що таке громадянське суспільство, а з уроків всесвітньої історії — яку роль воно відігравало на різних етапах розвитку країн світу. Події історії свідчать, що існування системи суспільних інститутів, із яких складається громадянське суспільство, є обов’язковою передумовою формування націй і становлення демократичних держав у тих країнах, які сьогодні вважають найрозвиненішими і на які орієнтуються інші.

Громадянське суспільство покликане забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів, колективів, приватних інтересів і потреб, а елементами громадянського суспільства є різноманітні об’єднання (професійні, конфесійні, творчі тощо), що охоплюють усі сфери суспільного життя.

Громадянське суспільство, сформоване на основі громадянських цінностей, — це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації та самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, захищена відповідними законами від прямого втручання й регламентації з боку держави.

На думку дослідників, формування концепції громадянського суспільства розпочалося в період Нового часу. Воно відбувалося паралельно з новою суспільною реальністю буржуазних відносин і тривало до середини XIX ст. Основні положення концепції були сформульовані в працях видатних тогочасних мислителів — Ш.-Л. Монтеск’є, І. Канта, Г. Гегеля та А. де Токвіля. Застосувавши термін «громадянське суспільство» для характеристики нових порядків, що формувалися на їхніх очах, вони започаткували властиве й сучасному розумінню протиставлення суспільства й держави. На їхню думку, це дві взаємопов’язані та взаємообумовлені протилежності, які в ідеалі мають зберігати автономію одна до одної. Життя в цьому суспільстві, як вважали мислителі, ґрунтується на засадах індивідуальної свободи, автономності громад, праві громадян об’єднуватися у спілки й асоціації, захищати свої інтереси, протистояти сваволі можновладців.

На практиці тогочасне західне громадянське суспільство було молодим буржуазним суспільством, яке підпорядковувалося закону, утверджувало ліберальні свободи й формувало громадську думку щодо проблем, важливих для всіх. Спільні інтереси, що об’єднували його членів, намагалися захищати через створювані ними спілки та об’єднання, що діяли автономно, але під охороною закону. Саморегуляцію цього суспільства забезпечували ринкові відносини, але одночасно вони й призводили до посилення соціальної напруженості внаслідок різного соціального розшарування, зубожіння працюючих верств і втрати ними почуття рівноправних членів.

Громадянське суспільство — сукупність самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які представляють волю та інтереси громадян.

Як ілюстрація відображає сутність поняття «громадянське суспільство»?

У зв’язку із цими змінами в другій половині XIX ст. концепція громадянського суспільства, що висувала на перше місце його позитивні, об’єднуючі аспекти, відходила в минуле. Набували поширення соціалістичні концепції суспільного розвитку. Так, прибічники марксизму оголошували громадянське суспільство породженою капіталізмом формою класових відносин, яка має загинути разом із ним. У першій половині XX ст. у зв’язку з виникненням тоталітарних режимів (фашизм, нацизм і сталінізм), що застосовували «легітимне насильство» держави задля досягнення вищих цілей, у низці країн громадянське суспільство взагалі на певний час зникло з історичної арени.

Друга половина XX ст. стала часом відродження концепції громадянського суспільства, у якому почали вбачати один із головних засобів боротьби із соціалістичними режимами в країнах Центральної та Східної Європи. На основі цієї концепції формувалися нові стратегії трансформування диктаторських режимів у цьому регіоні. Саме вона стала джерелом пояснення механізму повалення існуючих тут комуністичних режимів і того, від чого залежатиме їх успішне просування на шляху демократичних перетворень. Однак у світі відсутній досвід таких змін. Саме тому, на думку англійського соціолога Е. Геллнера, питання, чи зможе громадянське суспільство в посткомуністичних країнах «розвинутися на цій історично безпрецедентній і не дуже сприятливій основі», залишається спірним. В Україні також відбувається складний процес становлення громадянського суспільства.

2. Суть, атрибути і функції громадянського суспільства

Поняття «громадянське суспільство» застосовується для характеристики неполітичної частини соціальної системи, і воно має сенс лише за умови розмежування суспільства й держави. За своїми історичними, структурними й культурними характеристиками воно відмінне від людського суспільства взагалі. Громадянське суспільство є лише однією з його підсистем. У зародковому стані його елементи є в кожному сучасному суспільстві. Однак суспільства відрізняються за обсягом та якістю, які відображають рівень їхньої демократичності.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Інколи громадянське суспільство називають «третім сектором». Такий вислів набув значного поширення в Україні. Що він означає і як виник?

За «секторальною моделлю» суспільства всі суб'єкти, що беруть участь у створенні валового національного продукту, поділяються на чотири категорії:

• перший сектор — державні організації, які існують за рахунок податків;

• другий сектор — бізнес, який розвивається за рахунок свого прибутку;

• третій сектор — неприбуткові некомерційні організації, які існують за рахунок пожертвувань;

• четвертий сектор — домогосподарства, джерелом для розвитку яких є прибутки членів сімей.

У всіх розвинених демократичних державах розвинений «третій сектор» є тим, чим пишаються і вважають основою громадянського суспільства. До нього належить велика кількість різноманітних об'єднань, які працюють на благо суспільства.

Громадянське суспільство має складну й розгалужену внутрішню структуру, елементами якої, на думку сучасних дослідників, є:

• добровільні громадські організації та громадські рухи;

• політичні партії на початковому етапі формування й діяльності, поки вони не беруть участі в механізмі державної влади;

• незалежні засоби масової інформації, що формулюють і висвітлюють громадську думку;

• громадська думка як соціальний інститут;

• частково — вибори та референдуми як засіб виявлення громадської думки й захисту інтересів окремих груп;

• залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної системи (суди присяжних, народні міліцейські загони тощо). У функціях громадянського суспільства втілюються основні напрями діяльності його інститутів та їхній вплив на суспільне життя. Розглянемо найважливіші серед них:

• Громадянське суспільство є засобом самоорганізації, самовиразу й самореалізації індивідами їхніх інтересів. Це полегшує виконання державою її функцій, зменшуючи «тягар проблем», який їй доводиться розв’язувати.

Чи може напис на цьому плакаті бути використаним як гасло громадянського суспільства? Чому?

• Інститути громадянського суспільства дають упевненість громадянам у своїх силах, гарантують непорушність особистих прав громадян, стають опорою в їх можливому протистоянні з державою.

• Інститути громадянського суспільства надають упорядкованості виявленню вимог і протестів індивідів, які в іншому випадку могли б набути руйнівного характеру, і сприяють цим здійсненню державної влади в демократичній формі.

• Інститути громадянського суспільства сприяють захисту інтересів одних соціальних груп у протистоянні з іншими. Завдяки цьому кожна з них має рівні можливості бути почутою державною владою. Здійснювати свої функції у складі соціальної системи громадянське суспільство здатне повною мірою лише за наявності всіх його атрибутів (істотних невід’ємних властивостей). Це:

• організоване громадське життя вільних і рівних індивідів, права яких захищені конституцією та законами;

• наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації як основи для формування сфери громадського життя та громадської думки;

• незалежні від держави добровільні асоціації, автономність яких усвідомлено як на індивідуальному, так і на колективному рівні;

• зорієнтована на громадські інтереси діяльність, що приводить до співпраці, солідарності, взаємної довіри між індивідами.

Якими є основні ознаки громадянського суспільства?

ДОКУМЕНТ

З «Історії Сполучених Штатів Америки» про соціальні протести другої половини XX ст.

Боротьба афроамериканців за рівні права досягла піку в середині 1960-х рр. Здобувши в минулому десятилітті низку перемог, афроамериканські активісти переконалися в доцільності ненасильницьких методів боротьби. Групи типу Південна Конференція християнських лідерів Півдня, що складалася зі священиків-афроамериканців, та Студентський координаційний комітет ненасильницьких дій, до якого належали молоді активісти, намагалися домогтися реформ мирними протестами.

У 1960 р. студенти-афроамериканці коледжів зібралися в їдальні торговельної мережі «Вулворт», що розміщена в Північній Кароліні. Тут обслуговування відбувалося в дусі расової сегрегації, проти чого й був спрямований виступ студентів. Сидячий страйк привернув увагу засобів масової інформації та спонукав до подібних проявів протесту населення на Півдні США. Наступного року борці за громадянські права влаштовували так звані «рейди свободи» — білошкірі та чорношкірі подорожували разом в автобусах, маршрути яких пролягали на Південь, до сегрегованих автостанцій, і подальша реакція могла б зацікавити засоби масової інформації, зрештою спричинивши якісь зміни.

Учасники руху влаштовували також масові демонстрації, найбільшою з яких став «Похід на Вашингтон» у 1963 р. Тоді до столиці вирушили понад 200 тис. демонстрантів, щоб рішуче закликати до надання рівних прав усім громадянам США...

1) Визначте за документом, які елементи, функції та атрибути були притаманні громадянському суспільству США в другій половині XX ст.

2) Який різновид громадянського суспільства існував у країні в цей час? Які факти із джерела це підтверджують?

3. Світовий досвід розвитку й консолідації громадянського суспільства

ОСНОВНІ ВИДИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Громадянське суспільство

Демократичне громадянське суспільство

Посередницьке громадянське суспільство

Виборче громадянське суспільство

Освічене громадянське суспільство

Розвиток сучасних розвинених демократичних держав накопичив значний досвід формування громадянського суспільства. Дослідниця Н. Розенблюм визначила чотири основні його різновиди.

У демократичному громадянському суспільстві головною справою об’єднань громадян стає формування в них почуття політичної дієздатності, здатності до розгляду політичних питань задля загального добра.

У посередницькому громадянському суспільстві головну роль відіграє формування в громадян не політичних чеснот, а якостей, які забезпечують цілісність ліберальної демократії, — громадянськості, відкритості, товариськості та відповідальності. Громадянське суспільство перш за все докладає зусиль до покращення загального добробуту. На думку дослідниці, це нова найперспективніша в сучасних умовах тенденція розвитку громадянського суспільства (коли інші етапи вже подолано). Ці різновиди дозволяють аналізувати особливості його розвитку в різних країнах. Так, у США від посередницького громадянського суспільства, що утворилося в першій половині XIX ст., перейшли до демократичного громадянського суспільства, а зараз переходять до виборчого громадянського суспільства. У сучасних західноєвропейських державах, на думку багатьох дослідників, завжди поширеним було демократичне громадянське суспільство як засіб політичної соціалізації індивідів. У більшості країн Східної Європи виник власний варіант освіченого громадянського суспільства, що, як і на Заході, формувалося незалежно від держави, але спочатку поширювалося лише на сферу освіти й культури. Фактично в усіх країнах формування загальних спільних рис громадянського суспільства відбувалося в поєднанні з національними відмінностями. Однак, незважаючи на ці відмінності, демократія перемогла.

Якою є роль громадянського суспільства у становленні демократичних інститутів влади?

Громадянське суспільство — сфера реалізації особливо приватних цілей та інтересів окремої особистості. Справжньої свободи в громадянському суспільстві немає, оскільки в ньому постійно існують суперечності між приватними інтересами і владою.

Георг Гегель

Поясніть, як ви розумієте наведену думку. Чи поділяєте ви її? Чому?

ВИСНОВКИ

Концепція громадянського суспільства сформувалася на початку Нового часу як усвідомлення необхідності, що перехід суспільства до нового якісного стану влаштовуватиме більшість його членів. Сучасні уявлення про громадянське суспільство ґрунтуються на усвідомленні необхідності автономності та індивідуальної свободи громадян у поєднанні з невтручанням держави в життя громадянського суспільства. Інститути держави й громадянського суспільства стають двома необхідними складовими єдиної демократичної суспільної системи, від яких залежить її успішний розвиток.

Громадянське суспільство — це така форма організації суспільства, де існують неконтрольовані державою розвинені політичні, правові, економічні й культурні відносини між окремими індивідами. У ньому безперешкодно виникають різноманітні громадські рухи, діють приватні установи, розвивається громадське життя тощо. Громадянське суспільство створює умови для передачі значної кількості державних функцій органам місцевого самоврядування. Воно є основою для формування правової держави й саме розвивається в її умовах. Рівновага між громадянським суспільством і державою відіграє роль одного з головних чинників стабільного демократичного розвитку країни.

Процес формування громадянського суспільства в Україні відбувається досить непросто, ускладнюючись необхідністю подолання залишків минулої суспільної моделі розвитку. Проте на цьому шляху, поряд із труднощами, є також чимало здобутків.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли розпочалося формування концепції громадянського суспільства?

2. Назвіть основні елементи структури громадянського суспільства.

3. Що таке демократичне громадянське суспільство?

4. Які риси є визначальними для освіченого громадянського суспільства?

5. Як відбувалася еволюція уявлень про громадянське суспільство?

6. Охарактеризуйте суть, функції та атрибути громадянського суспільства.

7. Проаналізуйте світовий досвід розвитку й консолідації громадянського суспільства.

8. Які важливі властивості громадянського суспільства визначені в епіграфах до теми? Поясніть, як ви їх розумієте.

9. Робота в групах. Виконайте завдання й обговоріть висновки, яких ви дійшли:

1) здобутки у формуванні громадянського суспільства в Україні;

2) проблеми, які супроводжують становлення громадянського суспільства в Україні, і шляхи їх подолання;

3) перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні.

10. На думку сучасного австралійського філософа Джона Кіна, під впливом загострення соціальних суперечностей, панування насильницьких методів розв'язання конфліктів, «нецивілізованого» поводження й незбалансованого впливу олігархів та інших обставин громадянське суспільство може «дичавіти». Яким є ваше ставлення до цієї точки зору? Обґрунтуйте свою думку. Чому громадянські суспільства «дичавіють» і в чому це проявляється? Наведіть відповідні приклади. Як можна уникнути цього процесу і як подолати його наслідки?

11. Напишіть есе за одним з епіграфів до теми.

12. Використовуючи пошукові системи, знайдіть в Інтернеті інформацію про формування «третього сектору» як основи громадянського суспільства України. Результати подайте у вигляді повідомлення або презентації.