Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Гісем - Нова програма

Стереотипність майже завжди свідчить про відсутність думки, спостережливості.

Самуїл Маршак

Пам'ятайте: не все стереотипне погане, а багато стереотипного істинне.

Невідомий автор

Хто хоче правильно розмірковувати... має визнавати можливість існування протилежних думок і відмовитися від упереджень.

Джордано Бруно

У того, хто ніколи не залишає своєї країни, багато упереджень.

Карло Гольдоні

ПРИГАДАЙТЕ

1. У чому полягає терпиме й нетерпиме ставлення до інших людей?

2. Які прояви нетерпимості ви знаєте?

3. Що таке толерантність?

ТЕМА 3. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ. ДИСКРИМІНАЦІЯ

1. Стереотипи та їх подолання

Стереотип — те, що часто повторюється, стає звичайним, загальноприйнятим, чого дотримуються і що наслідують люди у своїй діяльності.

Стереотипи завжди були частиною життя людини. Вони формуються історично, пов’язані зі ставленням до певних речей і явищ, що сформувалося впродовж розвитку суспільства, і відображають соціальний досвід його членів. Соціальним стереотипам притаманні такі особливості:

• існують у соціумі та передаються від покоління до покоління;

• звернені в минуле й пов’язані зі ставленням попередніх поколінь до певних явищ або об’єктів;

• за впливом на суспільний розвиток їх можна поділити на позитивні, нейтральні й негативні;

• подолати стереотипи людина може завдяки критичному мисленню і власному досвіду. Тому людина має ставитися до них свідомо, розуміючи вплив, який вони мають на суспільне життя. Якщо нейтральні та позитивні стереотипи загалом не завдають значної шкоди соціуму, то негативні стереотипи є небезпечними для нормального функціонування суспільного життя. Так, до них можна віднести різноманітні прояви негативного ставлення до осіб певної національності. Небезпека таких стереотипів полягає в тому, що за умов відсутності боротьби з ними вони стають підґрунтям для виникнення й поширення ворожнечі між представниками різних етнічних груп у країні.

Закономірно виникає питання, якими шляхами необхідно долати негативні стереотипи. Оскільки їх створюють люди, то від них залежить їх подолання. Основними шляхами для цього вважаються:

• розвиток загального культурного та освітнього рівня людини;

• уміння людини критично сприймати різноманітні забобони й упередження, усвідомлювати їхні витоки та вплив на соціум;

• відповідна роз’яснювальна робота владних установ, громадських організацій тощо, зацікавлених у їх усуненні;

• подолання «замкнутості» суспільства та вживання заходів щодо його «відкритості», пов’язаних з усуненням перешкод для обміну інформацією та особистих контактів між представниками різних соціальних груп.

Чи можливо подолати стереотип?

Дискримінація — умисне обмеження (позбавлення) прав і законних інтересів одних осіб, організацій або соціальних груп порівняно з іншими на підставі раси, статі, національності, віку, майнового стану, політичних або релігійних переконань тощо.

Забобони — стійкі упередження, що базуються на міфологічних уявленнях про світ та місце людини в ньому.

ЦІКАВО ЗНАТИ

До сьогодні досить поширеним є такий негативний тендерний стереотип, як поділ видів праці й хатніх обов'язків на жіночі й чоловічі. Проте в сучасному світі все частішими є випадки, коли жінка всупереч стереотипам може, народивши дитину, вийти на роботу, а її чоловік оформлює декретну відпустку. У країнах Заходу цим уже нікого не здивуєш, а в деяких із них це є законодавчо закріпленим обов'язком чоловіка, проте в Україні така практика ще не здобула загальної підтримки.

Які інші негативні тендерні стереотипи ви можете назвати?

2. Упередження та дискримінація

Побутування негативних стереотипів призводить до формування упереджень — негативних та несправедливих думок щодо певного об’єкта або явища, що призводить до відповідної поведінки стосовно них.

Упередження є досить життєздатними. Деякі з тих, що існують сьогодні, сягають витоками в далеке минуле, і більшість із тих, хто їх підтримує, навіть не уявляє, що спричинило виникнення цього ставлення до певних явищ. Вплив упереджень на життя людини однозначно негативний. Звикаючи до них, вона стає забобонною, не сприймає нове й незвичне. Поширені упередження за наявності позитивного ставлення до них влади можуть призвести до здійснення політики дискримінації щодо певних осіб або спільнот.

ВИДИ УПЕРЕДЖЕНЬ

Етнічні

Зумовлені належністю людини до певної етнічної групи

Соціальні

Пов’язані зі ставленням до представників певних соціальних верств

Релігійні

Обумовлені релігійними переконаннями індивіда та його ставленням до інших віросповідань і конфесій

Культурні

Пов’язані зі сприйняттям або несприйняттям особою різних культурних традицій

Тендерні

Виникають тоді, коли ставлення до людини залежить від її статі

Вікові

Виникають, коли ставлення людини зумовлено її віком

Наведіть приклади упереджень названих видів.

Який існує взаємозв'язок між негативними стереотипами, упередженнями та дискримінацією?

3. Толерантність

У широкому розумінні толерантність — терпимість, поблажливе ставлення до кого-, чого-небудь. Говорячи про толерантність у сучасному суспільстві, мають на увазі незасудження людиною або спільнотою поглядів, уподобань, вірувань, традицій, відмінних від особистих.

В основу розвитку сучасного демократичного суспільства покладено визнання за всіма його членами права бути такими, якими вони с, або принцип толерантності. Його дотримання дозволяє людям співіснувати разом, навіть не поділяючи цінностей або стилю життя одне одного, бути терплячими стосовно тих, чиї переконання чи поведінку особисто не схвалюєш. Принцип толерантності відображає усвідомлення більшістю простої, але важливої думки: ми всі різні, але однакові у правах, і ніхто не є кращим за іншого. У міжособистісних стосунках толерантність, умовно кажучи, відіграє роль своєрідної межі, яка захищає внутрішній світ окремих людей від зовнішнього втручання.

Порушення принципу толерантності призводить до таких негативних явищ, як міжнаціональні сутички, бійки спортивних фанатів, сутички під час демонстрацій і мітингів тощо. Усе це переконливо свідчить, що лише терпимість одне до одного може стати запорукою соціальної злагоди.

Доцільно звернути увагу на особливості терпимості й толерантності як одних із базових регуляторів стосунків у полікультурному соціумі. Поняття «терпимість» походить від дієслова «терпіти» — стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, витримувати щось або тимчасово миритися із чимось неприємним, сподіваючись на краще в майбутньому. Тому терпимість має значення обтяжливої реакції на якесь зовнішнє подразнення, наприклад національне гноблення. На відміну від терпимості, толерантність розуміють як здатність сприймати «іншого» як рівного собі. У демократичному соціумі не лише гарантується легітимна свобода «іншому», а й забезпечуються слабкому «іншому» певні переваги для самореалізації.

ДОКУМЕНТ

Матеріали організації «Амнесті Інтернешнл» в Україні проти дискримінації

Дискримінація може мати різні форми: від образ і нападів до відмови в основних потребах, послугах та реалізації інших прав. Жертви дискримінації можуть опинитися в невигідному становищі у сфері зайнятості або мати обмежений доступ до освіти, житла та медичної допомоги. Дискриміновані групи можуть бути позбавлені права на участь у суспільному житті, сповідувати свою релігію тощо. Дискримінація в системі кримінального правосуддя проявляється у відмові дотримуватися належного процесу ведення справи та жорстокому поводженні.

Дискримінація базується на запереченні або несприйнятті відмінностей. Вона виникає в результаті неповаги до гідності й відмови влади визнати однакову цінність кожної людини. Права людини не можуть бути забезпечені у випадку, коли їх дотримання заборонено або обмежене за ознакою етнічного походження особи, кольору шкіри, релігії, статі, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, віку, інвалідності тощо.

1) Яких форм може набувати дискримінація?

2) Як дискримінація порушує права людини?

Толерантність також лежить в основі плюралізму як соціального явища демократичної держави. Визнаючи право на існування різноманітних думок, поглядів, організацій, суб’єктів соціально-економічного, політичного й культурного життя, вона забезпечує їм умови для повноцінного існування. Проблеми, що виникають, вирішуються тільки на основі компромісу, де відсутній один переможець. Цю роль отримує суспільство загалом завдяки можливості розв’язувати проблеми шляхом цивілізованого діалогу.

Чи завжди можна бути толерантним?

4. Забобони

Історично багато негативних стереотипів перетворилися на особливо стійкі та часто небезпечні упередження — забобони. Забобони шкідливі тим, що живлять віру людини в те, що вона власного волею здатна впливати на не залежні від неї сили та обставини, приписують не пов’язаним між собою подіям взаємні та причинно-наслідкові зв’язки.

Спрощено процес формування забобонів можна описати так: одного разу специфічні дії людини збіглися в часі з якоюсь значущою для неї подією. У подальшому людина повторювала ці дії незалежно від їхнього результату, керуючись тим, що це спрацьовувало раніше. Забобонна людина радше шукатиме недоліків у власній поведінці, наприклад, вважатиме, що якусь особливу дію виконала неправильно, ніж сумніватиметься у зв’язку між нею та певними подіями загалом. Якщо вона помітить хоч найменший натяк на те, що її специфічні дії призвели до очікуваного результату, вона вважатиме це безсумнівним підтвердженням правильності своїх переконань. Проте це дуже спрощена схема. Насправді ж формування й побутування забобонів тісно пов’язане з народними або релігійними традиціями та звичаями, розвитком науки й освіти, історичними обставинами, у яких опинилася конкретна людська спільнота.

Надмірна забобонність може створювати для людини незручності. Наприклад, людина, що побачить перед собою чорного кота, може піти обхідною вулицею й марно витратить час. Серед забобонів особливе місце посідають деякі прикмети: нібито певні події можуть вказувати, «віщувати» те, що неодмінно має відбутися в майбутньому. Це також відобразилося в традиціях ворожіння. Дослідники називають такі причини поширеності та живучості забобонів:

• бажання зазирнути в майбутнє;

• бажання уникнути несприятливих ситуацій та не проґавити сприятливі;

• прикмети є частиною народного фольклору та культури спілкування. Забобони можуть проявлятися і в носінні талісманів, магічних жестах тощо. Проте досить часто ці форми поведінки не пов’язані із забобонністю, а існують у вигляді:

• естетичних традицій (прикрашання будинків рослинами на Різдво збереглося з давніх північноєвропейських обрядів, пов’язаних із родючістю, тому що це красиво);

• розваги (наприклад ворожіння й гороскопи, які в сучасному світі мають набагато менше значення, ніж у давнину, коли за вказівками віщунів визначалося, де буде закладено нове місто, коли відбудеться битва, ухвалювалися важливі для всієї країни рішення тощо).

Як забобони впливають на життя людини?

ЦІКАВО ЗНАТИ

Серед найбільш поширених забобонів в Україні є такі:

• Якщо людині перебіжить дорогу чорна кішка або заєць, на цю людину чекає нещастя.

• Якщо людині перейде дорогу жінка з порожніми відрами, на цю людину чекає невдача.

• Не можна нічого передавати через поріг іншій людині, бо посваритеся.

• Не можна переступати через дитину, що лежить, бо вона не виросте.

• Розбите дзеркало — до біди.

Вважається, що найпоширенішим у світі є забобон про «нещасливе число 13», та «нещасливу п'ятницю 13-те». Існує декілька версій походження цього забобону.

Одним із найвідоміших є пояснення, що у п'ятницю 13 жовтня 1307 р. за наказом французького короля Філіппа IV було заарештовано та піддано тортурам тисячі рицарів Ордену тамплієрів.

Згідно зі скандинавським міфом, коли 12 богів зібралися на святкову вечерю, з'явився незапрошеним 13-й бог-бешкетник Локі. Він намовив сліпого бога темряви вбити стрілою бога щастя та радості. У день, коли це сталося, весь світ засумував. Тому в скандинавських культурах число 13 асоціювалося зі смутком.

Християни вважають п'ятницю днем суму, тому що цього дня був розп'ятий Ісус Христос, і нібито за одним із календарів, що тоді були в ужитку, це був 13-й день місяця. Тож за цією версією «п'ятниця 13-те» стала датою, коли зі смертю Сина Божого у світі запанувало зло.

Які ще забобони ви знаєте?

ВИСНОВКИ

Стереотипи є явищем, притаманним розвитку будь-якого суспільства. Людина має вміти критично ставитися до них, вбачаючи як позитивні, так і негативні сторони.

Упередження часто нав'язують людині певне ставлення до кого- або чого-небудь. На цій основі сформувалося таке негативне явище, як дискримінація людей.

Шляхом подолання проблем, пов'язаних із поширенням упереджень, у демократичному соціумі провідним стає принцип толерантності як терпимого ставлення до іншого.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке стереотип? Наведіть приклади позитивних, нейтральних і негативних стереотипів.

2. Що таке упередження? Дискримінація?

3. У чому полягає толерантне ставлення до людей?

4. Яку роль у житті людини та розвитку суспільства відіграють стереотипи?

5. Французький мислитель Вольтер вважав: «Упередження — дитя невігластва». Поясніть, як ви це розумієте. Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.

6. Охарактеризуйте вплив упередження на суспільну думку.

7. Порівняйте зміст висловлювань про стереотипи та упередження в епіграфі до теми. Яке із цих тверджень ви поділяєте? Обґрунтуйте свою точку зору.

8. Які стереотипи існують серед людей, що вас оточують?

9. За історичною літературою підготуйте повідомлення про негативний вплив упереджень на розвиток людських спільнот у різні часи.

10. Складіть перелік думок, які підтверджують те, що толерантність є основною якістю громадянина в демократичному соціумі.

11. Чи можна погодитися з думкою, що упередження є відображенням комплексу неповноцінності, притаманного окремій людині, групі осіб або спільноті? Обґрунтуйте свою точку зору.

12. Як, на вашу думку, сучасне розуміння толерантності може допомогти вирішенню суперечностей у різних сферах життя сучасної України? Наведіть приклади відомих вам суперечностей і поясніть, як їх можна розв'язати на основі толерантності.

13. Напишіть есе на тему «Упередження й стереотипи сучасного українського суспільства: як їх подолати».