Всесвітня історія. 7 клас. Гісем

§ 12. Франція

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: якими були передумови й перебіг об'єднання Франції; як відбувалося зосередження влади в руках французьких королів; що таке Столітня війна, якими були її результати й наслідки; у чому полягає сутність і суспільне значення вчинку Жанни д'Арк; як формувалася станово-представницька монархія у Франції.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Коли було укладено Верденську угоду між онуками Карла Великого та в чому вона полягала? 2. Покажіть на карті Західнофранкське королівство за Верденською угодою. 3. Що таке домен, феодальна роздробленість і станово-представницька монархія? 4. Які риси притаманні монархії доби феодальної роздробленості?

1. Передумови й початок об'єднання Франції. У X ст. західну частину колишньої імперії Карла Великого почали називати Францією — «країною франків». За доби феодальної роздробленості вона першою в Західній Європі розпалася на окремі володіння — герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія, графства Тулузьке, Шампань, Фландрія (яка була одночасно васалом французького й німецького королів) та інші. Кожне з них було державою в державі, а їхні правителі часто були могутнішими за французького короля.

Династії французьких (франкських) королів

Після останнього короля з династії Каролінгів французька знать обрала новим монархом графа Гуго Капета, який започаткував нову династію Капетингів (987—1328 рр.). Перші Капетинги майже не мали влади в країні й були господарями лише у своєму домені — герцогстві Іль-де-Франс. Спираючись на підтримку представників різних верств населення, вони розпочали боротьбу за об’єднання країни.

За правління Анрі І (1027—1060 рр.) влада короля була вкрай послаблена кровопролитними чварами й боротьбою з непокірними васалами.

Наприкінці 40-х рр. XI ст. король Анрі І відправив посольство до великого князя київського Ярослава Мудрого з проханням віддати за нього заміж його доньку Анну. Прибувши до Франції, остання писала батькові: «До якої страшної країни ти мене віддав. Тут звичаї потворні, житло похмуре, церкви жахливі». У шлюбі з Анрі І Анна народила трьох синів. Із них королем став старший — Філіп. У 1059 р. у віці семи років, за традицією Капетингів, Анрі І коронував Філіпа та зробив його співправителем. Приблизно рік по тому Анрі І помер. Після цього Анна Ярославна впродовж шести років правила Францією як регентша від імені сина.

У ці часи Франція, як і вся Європа, переживала господарське піднесення. Проте розвитку заважали міжусобні війни та свавілля феодалів. Тому селяни, ремісники й купці були зацікавлені в сильній королівській владі, яка б об’єднала країну. Королі вміло використовували такі ситуації та підтримували міста, захищали їх у боротьбі проти феодалів. Міста, у свою чергу, допомагали королю приборкувати васалів.

Із розвитком господарства відносини між феодалами й селянами швидко змінювалися. Одні феодали намагалися примусити селян платити більше, і невдоволені селяни тікали до міст, інші — звільняли селян від залежності й вимагали лише регулярної сплати грошей. Для того щоб утримати в покорі вільних селян і відшукати втікачів, дрібним і середнім феодалам була потрібна сильна центральна влада, тому вони почали підтримувати короля. Деякі дрібні рицарі, невдоволені своїми сеньйорами, також шукали справедливості в короля.

Церква, що засуджувала безглузді міжусобні війни, під час яких гинули тисячі людей, також стала на бік короля. Так, спираючись на підтримку міщан, дрібних і середніх феодалів і церкви, французькі королі розпочали боротьбу за об’єднання країни.

Із правління Філіпа І (1059—1108 рр.) розпочалося посилення королівської влади. Король розгорнув наполегливу боротьбу зі свавільними феодалами, замки яких межували з його володіннями.

На початку XII ст. Луї VI Товстий (1108—1137 рр.) припинив сваволю феодалів на землях свого домену. Одні замки бунтівної знаті він зруйнував, в інших розмістив королівські гарнізони.

Із праці радника французького короля Луї VI абата Сугерія (Сюжера) «Життя Луї VI Товстого»

...Розкрадаючи майно шановної церкви Реймса та сусідніх храмів, могутній і навіжений барон Ебль де Русі та його син Гішар розгорнули необмежену й згубну тиранію. Його (барона) справність у військовій справі (до Іспанії він вирушив воювати з армією, кількість якої дозволялася лише королю) можна порівняти з його надзвичайною жадобою, що штовхала барона на шлях грабунків, безчинств і всілякого злочинства...

(Король Луї) зібрав... війська кількістю приблизно сім сотень рицарів — найбільш шляхетних і могутніх французьких баронів — і вирушив на чолі цього війська до Реймса...

Упродовж двох місяців він карав розбійників, що грабували церкви, спустошував землі цього тирана та його спільників, випалював вогнем і віддавав на пограбування...

Ця війна велася не лише проти цього барона, а й проти всіх сусідніх баронів разом із їхніми родичами, яких було досить багато.

• Робота в парах. 1. Обговоріть і визначте, якими засобами король наводив порядок у своєму домені. 2. Як ви оцінюєте ці методи?

Наприкінці життя Луї VI Товстий одружив свого сина з Елеонорою, єдиною спадкоємицею Аквітанії — величезного герцогства на півдні Франції. Проте незабаром вони розлучилися. Новим чоловіком Елеонори Аквітанської став майбутній англійський монарх Генрі II Плантагенет. Після його коронування до Англії перейшла майже половина території Франції.

Значних успіхів у боротьбі за об’єднання Франції досяг король Філіп II Август (1179—1223 рр.), який відібрав в англійських Плантагенетів більшість їх французьких володінь. Відтак близько половини території сучасної Франції опинилося під його владою. Його син Луї VIII Лев (1223—1226 рр.) установив контроль над багатими південнофранцузькими містами й Тулузьким графством.

2. Франція за правління Луї IX Святого та Філіпа IV Красивого. Король Луї IX Святий (1226—1270 рр.) уклав з Англією договір, за яким англійськими володіннями на континенті залишалися Аквітанія та Гасконь. У німецьких імператорів він відібрав Південну Італію та Сицилію. Луї IX запровадив чимало змін в управлінні державою, що сприяли посиленню авторитету королівської влади.

На території королівського домену було заборонено поєдинки як спосіб вирішення суперечок. Для їх розв’язання необхідно було звертатися до сеньйорального, міського або королівського суду — Паризького парламенту судових справ, який вважався вищою судовою установою країни.

Луї IX започаткував створення в країні єдиної грошової системи. Він не міг заборонити феодалам карбувати власні монети, але примусив їх як своїх васалів дозволити поряд із ними в обігу королівську монету. Із часом вона витіснила місцеві гроші.

Король установив нагляд за королівськими службовцями, щоб вони не брали хабарів і не крали. Завдяки перетворенням Луї IX Франція зміцніла як єдина держава, успішно розвивалося її господарство. Тогочасне товариство вважало його правління «золотим віком» в історії країни.

Карта «Франція»

Боротьбу за об’єднання країни й посилення королівської влади продовжив Філіп IV Красивий (1285—1314 рр.), якого в тогочасній Франції називали «залізним королем». Вигідно одружившись, він отримав Шампань і королівство Наварра, а потім розпочав тривалу боротьбу за графство Фландрія. У липні 1302 р. війська Філіпа, що складалися із французького дворянства (шляхти), були вщент розбиті ополченням фландрських ремісників і селян у битві під Куртре.

Битва під Куртре 1302 р. увійшла в історію як «битва шпор». Жителі Фландрії на честь здобутої перемоги розвісили в місцевому соборі півтисячі золотих шпор, знятих із чобіт убитих французьких рицарів.

Зміцненню королівської влади сприяли суттєве збільшення повноважень королівського суду й створення основ державної податкової служби, запроваджені Філіпом IV Красивим. Для посилення боєздатності армії феодальне ополчення було замінено на наймане військо.

Філіп IV Красивий

• Укажіть століття, у яких розпочалося й завершилося правління Філіпа IV.

Для здійснення своєї політики Філіпу IV потрібно було багато грошей. Щоб їх отримати, король проявляв велику винахідливість. За зменшення кількості золота в монеті його прозвали «королем-фальшивомонетником». У країні це призвело до знецінення грошей. Філіп IV брав гроші в борг в італійських банкірів й Ордену тамплієрів, конфісковував майно євреїв-лихварів, запровадив податок із духовенства та заборонив вивозити церковну десятину із Франції до Рима. Останнє спричинило конфлікт короля та Папи Римського. У 1302 р. для забезпечення своєї підтримки Філіп IV вперше скликав Генеральні штати.

Французьке дворянство (шляхта) — привілейований стан, що виник у феодальному суспільстві й став державотворчою основою цього суспільства в Середні віки в історії Європи.

Генеральні штати — вища станово-представницька рада у Французькому королівстві в 1302—1789 рр.

У Генеральних штатах кожен із трьох станів утворював окрему палату, що мала один голос і працювала самостійно. Вони не стали постійно діючим органом, їх скликали за бажанням короля, щоб надати його рішенням загальнонародного характеру. Виникнення Генеральних штатів свідчило про формування у Французькому королівстві станово-представницької монархії.

Генеральні штати у Французькому королівстві (XIV ст.)

• 1. Представники якої найчисленнішої верстви населення тогочасної Франції були позбавлені права на участь у роботі Генеральних штатів? 2. Що свідчить про те, що в Генеральних штатах переважали інтереси світських і духовних феодалів?

Генеральні штати підтримали рішення короля, що церковна десятина має залишатися у Франції, і закликали всіляко захищати інтереси країни в конфлікті з Папою Римським. Під тиском Філіпа IV було обрано іншого папу, резиденцією якого стало місто Авіньйон у Франції. В історію ця подія увійшла як початок «авіньйонського полону» пап (1309—1377 рр.).

Слідство над тамплієрами тривало сім років. Великого магістра ордену Жака де Моле засудили до спалення на багатті. Оповитий полум'ям, він прокляв Папу, короля та його нащадків. Згідно з історичними джерелами, прокляття справдилося. Спочатку, як проголосив великий магістр, помер Папа Климент V, потім — король Філіп IV, далі його три дорослі сини. Королівський престол перейшов до бічної гілки Капетингів — династії Валуа.

За згодою авіньйонського папи король ліквідував Орден тамплієрів, який оселився у Франції. Філіп IV чимало заборгував ордену й сподівався також отримати його багатства. Більшість членів Ордену тамплієрів за наказом короля заарештували, а його майно передали до королівської скарбниці. Проте жодних багатств знайдено не було.

Страта тамплієрів. Фрагмент середньовічної мініатюри

• За правління якого французького короля відбулася ця подія? Яке це було століття?

3. Столітня війна. Після смерті всіх синів Філіпа IV знать проголосила королем Філіпа VI Довгого (1328—1350 рр.) із династії Валуа. Англійський король Едвард III, що був онуком Філіпа IV Красивого, висунув претензії на французький трон. У 1337 р., отримавши відмову й дізнавшись, що Філіп VI забрав у нього володіння на південному заході Франції, Едвард III оголосив війну.

Столітня війна, як її назвали в XIX ст., тривала з перервами 116 років. Дослідники поділяють її на чотири етапи. Перший етап — Едвардіанська війна (1337—1360 рр.) — був успішним для Англії. Вона спочатку розгромила французький флот, потім вторглася на територію Франції. Активність воєнних дій зменшила епідемія чуми, яка уразила Європу в цей час і забрала в сотні разів більше життів, ніж війна. За підсумками першого етапу Столітньої війни, Едвард III здобув близько половини васальних володінь Франції та половину Бретані, Аквітанію, Кале, Пуатьє. Франція втратила близько третини своєї території.

Столітня війна — низка збройних конфліктів між Англійським королівством із його союзниками з одного боку та Французьким королівством із його союзниками — з іншого, що тривали з 1337 до 1453 р.

1360—1369 рр. стали часом миру в історії Столітньої війни. Було укладено договір, що виключав подальші претензії Едварда III на французьку корону. У 1369 р. французький король Шарль V, прагнучи повернути втрачені землі, звинуватив короля Англії в порушенні миру й оголосив йому війну.

Другий етап Столітньої війни називають Каролінзькою війною (1369—1396 рр.). Упродовж нього французька армія досягла значних воєнних успіхів і витіснила англійську зі своєї країни. Виснаженість обох сторін примусила Шарля V Великого в 1396 р. укласти перемир’я, яке тривало до 1415 р. Вторгнення до Франції англійського короля Генрі V Ланкастера з його армією започаткувало третій етап, відомий як Ланкастерська війна (1415—1428 рр.). Він був успішним для англійської армії. У 1428 р. вона взяла в облогу французьку фортецю Орлеан, яка стала для англійської армії останньою перешкодою на шляху до повного підкорення Франції.

На 1428—1453 рр. припав завершальний етап Столітньої війни. У ній відбувся перелом, у результаті якого англійську армію витіснили із Франції. На початку цього етапу на політичній арені Франції з’явилася Жанна д’Арк.

4. Жанна д'Арк. Завершення Столітньої війни. У березні 1429 р. до двору спадкоємця французького престолу дофіна Шарля прибула дівчина в чоловічому одязі. Вона сказала, що її звуть Жанна, і прийшла вона із села Домремі в Лотарингії, щоб визволити Орлеан, вигнати англійців із Франції та коронувати дофіна. Жанну допустили до армії. У рицарському вбранні, із королівським прапором у руках вона стала символом майбутньої перемоги. У Жанні д’Арк вбачали знаряддя Бога та були переконані, що Бог не може сприяти поганій справі. Країну охопило патріотичне піднесення. Під прапори Шарля почали сходитися ті, хто бажав урятувати Францію.

Жанна д'Арк під час облоги Орлеана. Художник Ж. Е. Леневе

• Знайдіть у параграфі речення, які можуть бути підписом до цієї ілюстрації.

Тим часом Жанна на чолі армії справді вчинила диво. За 17 днів французька армія зняла облогу з Орлеана та здійснила рейд до Реймса — міста, де відбувалася коронація французьких королів. Коронація Шарля в Реймсі перетворила дофіна в очах французів на «законного» короля, а боротьба за короля у свідомості тогочасних людей — це боротьба за країну.

Після коронації Шарль VII Звитяжний (1429—1461 рр.) почав із підозрою ставитися до «Орлеанської діви», популярність якої зростала. Король боявся, що вона може затьмарити його, тому вирішив її позбутися. Жанні доручали ризиковані воєнні операції. Під час оборони міста Комп’єнь вона потрапила в полон до бургундців, що були союзниками англійців. Шарль VII нічого не зробив, щоб урятувати Жанну. Вона постала перед англійським судом, який постановив, що Жанна відьма, а тому коронація Шарля не мала чинності. За вироком суду її спалили на багатті.

Шарль VII Звитяжний. Художник Ж. Фуке. 1445—1450 рр.

Хоча Жанна й загинула, розпочата нею справа мала позитивні наслідки. У 1436 р. Шарль VII вступив до Парижа, а до 1453 р. всю територію Франції, крім міста Кале, було визволено від англійців. Столітня війна закінчилася, хоч і не було підписано миру.

Шарль VII, щоб остаточно зняти із себе звинувачення в тому, що його на престол звела відьма, організував судовий процес. Жанну було виправдано посмертно.

Перемога Франції в Столітній війні створила передумови для завершення об’єднання країни. Це завдання виконав король Луї XI (1461—1483 рр.). Цього діяча називали «всесвітнім павуком» через політичні шахрайства, якими відрізнялося його правління. У 1491 р. його син Шарль VIII (1483—1498 рр.) приєднав герцогство Бретань — останню територію, що зберігала свою самостійність. Так завершився тривалий процес об’єднання Франції.

У 1920 р. Папа Римський канонізував Жанну д'Арк та оголосив її святою. Вона є національним символом Франції. 8 травня у Франції відзначають День Жанни д'Арк.

Битва при Кресі. Середньовічна мініатюра. XV ст.

Столітня війна розпочалася з династичного конфлікту та перетворилася на найтриваліше збройне протистояння в історії людства. Кількість населення Франції, на території якої розгорталася більшість воєнних дій, за ці роки скоротилася на дві третини (до воєнних втрат додалися смерті від епідемій чуми, голоду). Англія в результаті Столітньої війни втратила всі свої володіння на континенті, крім Кале. Війна мала значний вплив на розвиток військової справи. Замість старих феодальних армій у воєнних діях зросла роль піхоти, що вимагала менше витрат для створення великого війська, з'явилися перші постійні армії. Виникли сприятливі умови для розвитку вогнепальної зброї. Через застосування в битвах артилерії роль рицарства поступово зменшувалася.

Запам'ятайте дати

• 1302 р. — скликання Генеральних штатів у Франції

• 1337—1453 рр. — Столітня війна

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

• Монархи з династії Капетингів розпочали боротьбу за зміцнення королівської влади у Франції.

• Особливо посилилася королівська влада за правління Філіпа IV Красивого. Скликання ним Генеральних штатів свідчило про формування у Франції станово-представницької монархії.

• Столітня війна, яка розпочалася з династичного конфлікту, пришвидшила процес формування національної спільноти французів. Відображенням цього став вчинок Жанни д'Арк.

• Наприкінці XV ст. об'єднання Франції було майже завершено, і вона стала однією з найбільших держав Західної Європи.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення».

Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст одного пункту розглянутого параграфа трьома простими реченнями.

2. Як і чому розпочалася боротьба за об'єднання Франції? 3. Визначте зміни, що відбулися у Франції за правління Луї IX Святого та Філіпа IV Красивого. 4. Як Столітня війна вплинула на розвиток Франції? 5. У чому полягали сутність та історичне значення вчинку Жанни д'Арк? 6. Охарактеризуйте процес завершення об'єднання Франції.

7. Колективне обговорення. Яким, на вашу думку, є суспільне значення вчинку Жанни д'Арк? Якими цінностями вона керувалася? Оцініть її діяльність для історії Франції. 8. За картою охарактеризуйте боротьбу королів за об'єднання Франції. 9. Продовжте роботу із синхроністичною хронологічною таблицею «Європа в добу Середньовіччя» (с. 7). 10. Робота в парах. Складіть таблицю «Боротьба французьких королів за зосередження влади у своїх руках та об'єднання країни».

Король, роки правління	Що зробив для зміцнення королівської влади й об'єднання країни

11. Робота в малих групах. Підготуйте повідомлення з презентаціями за темами: 1) Перемоги й поразки Філіпа IV Красивого. 2) Роль Жанни д'Арк в історії Франції. 12. Робота в парах. Виконайте завдання. Існує напівлегендарний опис першої зустрічі Жанни д'Арк із дофіном Шарлем. У залі, до якої привели дівчину, було декілька сотень придворних. Проте Жанна, хоч і ніколи не бачила Шарля, одразу його впізнала. Той указав на іншу людину й сказав, що вона помилилася. «Ні, я розмовляю з майбутнім королем», — твердо заперечила Жанна. Потім між ними була довга розмова наодинці. Після неї, раніше завжди похмурий, Шарль посміхався. На прохання розповісти, про що вони говорили, обидва відповідали категоричним «ні». Висловіть припущення, що Жанна сказала дофіну Шарлю.