Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Гісем 2015" - Нова програма

Словник понять і термінів

Абсолютизм — форма державного правління, за якої монарху належить необмежена верховна влада. У Московській державі абсолютизм існував у формі самодержавства.

Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою.

Аграрна революція (переворот) — зміни в сільському господарстві, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Унаслідок аграрної революції в сільському господарстві відбувається перехід від натурального до товарного виробництва; дрібні селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у великих землевласників; запроваджується наймана праця.

Англіканська церква — церква, яка виникла в Англії в XVI ст. внаслідок Реформації. Головою англіканської церкви був король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфісковувалися та переходили у власність короля.

Буддизм — одна з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством). Основні положення буддизму: життя — це страждання; щоб уникнути страждань, треба відмовитися від усіх бажань і досягти повного заспокоєння — нірвани.

Буржуазія — початкова назва городян на противагу вищим станам феодального суспільства (дворянство і духовенство). У період становлення капіталізму перетворилася на панівну соціальну верству. Володіла основними засобами виробництва, експлуатувала найману робочу силу.

Виробничі відносини — суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального виробництва.

Відродження — епоха в розвитку культури країн Західної та Центральної Європи. Характеризувалася поширенням ідеалів гуманізму, піднесенням суспільно-політичного і культурного рухів.

Гези — прізвисько, яким іспанці наділили нідерландських дворян, які з 1565 р. стали в опозицію до іспанської влади. Згодом ця назва поширилася на всіх тих, хто боровся проти іспанців.

Громадянська війна — організована збройна боротьба за владу всередині держави між різними соціальними верствами.

Гугеноти — прихильники кальвіністської віри у Франції.

Гуманізм — течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на щастя в житті, вільний прояв природних почуттів і здібностей.

Дворянство — привілейована верства суспільства, землевласники.

Декларація — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.

Диктатура — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що спирається на пряме насильство.

Династія — монархи того самого роду, які заступають один одного на троні за правом успадкування.

Духовенство — служителі культу; верства суспільства, представники якої здійснюють релігійні обряди і служби. Духовенство зазвичай об'єднане в особливу ієрархічну спільноту.

Експансія — розширення сфери панування держави.

Експорт — вивезення за межі країни товарів, цінних паперів, капіталів.

Єресь — релігійна течія, ворожа панівній церкві; відхилення від офіційного віровчення.

Єретик — у християнстві людина, яка відступила від догм церкви; послідовник єресі.

Імпорт — ввезення до країни товарів, цінних паперів, капіталів.

Індустріалізація — процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Індустріальне суспільство — суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектору економіки) та відповідних соціальних і політичних структур.

Інквізиція — судово-слідча організація, створена католицькою церквою в XI ст. для боротьби проти єресі. Боротьба церкви проти єресей перетворилася на розправи над передовими мислителями і вченими.

Інтервенція — втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави або її відносини з третіми державами. Інтервенція буває воєнною, політичною, економічною та дипломатичною.

Іслам — одна з трьох світових релігій (поряд із буддизмом і християнством). Основні положення ісламу: віра в єдиного бога Аллаха та його пророка Мухаммада, вчення про цілковиту залежність усього існуючого від волі Аллаха.

Капітал — термін, яким стали називати в період становлення капіталізму гроші, які підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.

Капіталізм — суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають буржуазія та наймані робітники; основні засоби виробництва перебувають у приватній власності буржуазії, яка використовує найману робочу силу.

Капіталістичне підприємство — підприємство, що базується на приватній власності на засоби виробництва, експлуатації найманих робітників.

Католицизм — один із головних (поряд із православ'ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. Виник після поділу християнської церкви 1054 р. на католицьку (західну) і православну (східну). Основні особливості: визнання того, що Святий Дух виходить не тільки від Бога Отця, а й від Бога Сина, віра в існування чистилища (крім пекла і раю), у непогрішимість Папи Римського як намісника Бога на землі.

Коаліція — угода між державами про ведення спільних дій.

Колонія — територія чи країна, що позбавлена незалежності та перебуває під владою іншої держави — метрополії.

Конкістадори — учасники іспанських загарбницьких походів, які вирушали до Америки після її відкриття з метою загарбання цих земель і поневолення місцевого населення.

Конституція — основний закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, порядок утворення органів влади, основні права та обов'язки громадян.

Курфюрсти — князі-виборці у Священній Римській імперії німецької нації, за якими було закріплено право обрання імператора.

Лютеранська церква — один із напрямів протестантської церкви, що виник у Німеччині в XVI ст. за часів Реформації. В основі лютеранської церкви лежить вчення Мартіна Лютера — заперечення папської влади, ікон, пишних обрядів, скорочення кількості релігійних свят.

Магнат — великий землевласник.

Мануфактура — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала виникненню фабрик і заводів.

Меркантилізм — економічна політика періоду становлення капіталізму, яка виявлялася в активному втручанні держави в господарське життя. Приховувала в собі протекціонізм.

Метрополія — країна, що володіє колоніями.

Монархія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (абсолютна, необмежена монархія) або частково (обмежена монархія) належить одній особі — монарху.

Наймані робітники — суспільна верства, яка, не маючи інших засобів до існування, крім власної праці, працює на власника, що володіє основними засобами виробництва.

Нація — стійка соціально-етнічна спільність людей, що характеризується спільною територією, культурою, мовою, традиціями, міцними економічними зв'язками.

Опричнина — система заходів (репресії, страти, конфіскація земель), що здійснював у Московській державі в XVI ст. цар Іван IV із метою зміцнення царської влади.

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII ст. в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення згори найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

Парламент — вищий виборний законодавчий орган, у якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни.

Православ'я — один із головних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві. Виникло після поділу християнської церкви 1054 р. на католицьку (західну) та православну (східну) церкви. Основні особливості: визнання того, що Дух Святий виходить тільки від Бога Отця, віра в пекло та рай.

Президент — голова держави з республіканською формою правління або виконавчої влади в такій державі.

Промислова революція (переворот) — процес розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактурного до машинного виробництва.

Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII — XVIII ст. Представники цієї течії (вчені, філософи, письменники) вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права.

Протекторат — форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи, коли всі основні питання суспільно-політичного життя вирішує протектор.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки; сприяння розвитку власної промисловості й торгівлі.

Протестантизм — один із головних (поряд із католицизмом і православ'ям) напрямків у християнстві. Виник унаслідок Реформації в XVI ст. Висловив прагнення буржуазного суспільства до спрощення релігійного культу («дешева церква»). Основними формами прояву протестантизму були лютеранська, кальвіністська та англіканська церкви.

Пуритани — послідовники кальвінізму в XVI—XVII ст. в Англії, які вимагали очищення англіканської церкви від старих католицьких обрядів.

Революція — докорінний переворот у житті суспільства, способі виробництва, науці.

Республіка — форма державного правління, за якої джерелом влади визнається народ, органи державної влади обираються на певний термін, а державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову гілки.

Реставрація — відновлення старого, поваленого суспільного устрою, династії чи релігії.

Реформація — суспільно-політичний рух у країнах Західної та Центральної Європи в XVI ст., спрямований проти католицької церкви.

Терор — здійснення позасудової розправи з противниками через насильство.

Товар — продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж.

Установчі збори — представницькі збори, що скликаються з метою опрацювання та прийняття конституції, нового суспільного устрою.

Фабрика — промислове підприємство, що ґрунтується на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.

Християнство — одна із трьох світових релігій. Виникло в І ст. н. е. у східних провінціях Римської імперії (у Палестині). Головне у християнстві — вчення про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха. Поступово у християнстві виділилося три напрями: католицизм, православ'я, протестантизм.

Плани-схеми для організації самостійної роботи

Як працювати з параграфом підручника

I. Зверніть увагу на назву параграфа. Прочитайте весь параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст. Знову поверніться до теми параграфа та з'ясуйте, чи добре ви її зрозуміли.

II. З'ясуйте значення слів і термінів, які вам незрозумілі. Зверніть особливу увагу на виділені дати, імена, поняття, висновки тощо.

III. Спробуйте пов'язати матеріал параграфа з інформацією, яку ви отримали на уроці.

IV. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, перегляньте їх.

V. Якщо після опрацювання параграфа у вас виникають питання або ви не згодні з наведеним тлумаченням деяких понять, оцінкою подій тощо, зверніться до додаткової літератури.

VI. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви засвоїли матеріал параграфа, спробуйте викласти його зміст, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на план, а потім без нього.

VII. Підготуйте відповіді на запитання, вміщені після параграфа, та виконайте завдання.

Як скласти план

I. Уважно прочитайте текст, до якого вам треба скласти план.

II. Виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

III. Поділіть текст на логічно завершені частини, знайдіть у кожній із них основну думку, чітко сформулюйте та запишіть її.

IV. Перед тим як записати план, перевірте, чи всі основні думки тексту знайшли в ньому відображення.

Як скласти історичний портрет

I. Напишіть, як відбувалося становлення особистості історичного діяча (діячки).

1. Укажіть ім’я історичного діяча (діячки). Де й коли він народився (-лася)?

2. Де і в яких умовах він (вона) жив (-ла), зростав (-ла), виховувався (-лася)?

3. Як формувалися його (її) погляди?

II. Визначте особисті якості й риси характеру історичного діяча (діячки).

1. Як особисті якості діяча впливали на його (її) діяльність?

2. Які з його (її) особистих якостей вам подобаються, а які ні?

III. Охарактеризуйте діяльність історичного діяча (діячки).

1. Якими були основні заняття, справи його (її) життя?

2. Які успіхи й невдачі його (її) супроводжували?

3. Які верстви населення підтримували його (її) діяльність, а які ні? Чому?

4. Хто був його (її) однодумцями, а хто — противниками? Чому?

5. Якими були наслідки його (її) діяльності?

6. Завдяки чому людство пам’ятає цю постать?

IV. Висловіть ваше особисте ставлення до історичного діяча (діячки).

1. Які почуття викликає у вас його (її) діяльність?

2. Як ви ставитеся до засобів і методів його (її) діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Як працювати з історичним документом

I. З'ясуйте походження документа.

1. Хто його автор (авторка)?

2. За яких історичних обставин з’явився документ?

3. Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником (сучасницею), оцінка події дослідником (дослідницею), законодавчий акт тощо)?

II. З'ясуйте, які завдання до документа вам слід виконати і що для цього потрібно (якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це).

III. Прочитайте текст документа, з'ясуйте значення понять і термінів, що містяться в ньому.

IV. Спробуйте виконати завдання до документа. Якщо ви не можете цього зробити, уважно й повільно прочитайте текст ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

Як скласти повідомлення

I. Прочитайте в підручнику матеріал, за яким вам треба підготувати повідомлення.

II. Складіть орієнтовний план своєї розповіді.

III. Доберіть літературу, яка вам знадобиться під час роботи над повідомленням.

IV. Опрацюйте літературу, за потреби внесіть зміни до плану.

V. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

VI. Продумайте, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

VII. Під час виступу з повідомленням намагайтеся говорити правильно, чітко й виразно.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка