Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Гісем 2015" - Нова програма

§ 28. Індія та Персія в XVI—XVIII ст.

1. Хто з європейців відкрив морський шлях в Індію навколо Африки? 2. Які релігії були найбільш поширеними в Індії в Середні віки? 3. Що таке варни і касти?

Держава Великих Моголів. На початку XVI ст. Індійський султанат, створений у XIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — підкорити непокірних князів супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше цим відзначився султан Ібрахім Лоді. Васали об’єдналися проти нього й запросили на допомогу Захіраддіна Мухаммада Бабура (1494—1530 рр.) — правителя Кабула.

Бабур. 1605—1615

Бабур, який був нащадком Чингісхана і Тимура, правив Ферганою. Після невдач у міжусобних війнах і поневірянь наприкінці XV ст. йому поталанило захопити Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором. Знаними у світі стали його мемуари «Бабур-наме», де він описав не лише свої походи й завоювання, а й флору та фауну Індії.

Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві біля Паніпата (1526 р.) розгромив війська делійського султана. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану (держави, що існувала в XIV—XV ст. після розпаду Монгольської імперії на частині сучасних Казахстану та Киргизстану), тому його і всіх тих, хто був із ним, називали моголами.

Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на державу, створену батьком. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Джалалуддін Акбар (1556—1605 рр.).

Протягом 1568—1592 рр. Акбар завоював долини річок Інду і Гангу. Як мудрий правитель, він розумів, що для підтримки спокою в державі необхідно домогтися лояльності всіх підданих, тому він скасував податок для немусульман (джизію). У 1575 р. за його наказом було збудовано молитовний дім для релігійних дискусій. Там християни, буддисти, індуси, іудеї вели бесіди в присутності Акбара. Така релігійна толерантність викликала обурення мусульманського духовенства, яке в 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — «дін-і-ілахі» («божественна віра»).

Акбар на «троні Павича», оздобленому коштовностями

Акбар Великий був одним із найвидатніших імператорів Індії. За його правління імперія Великих Моголів досягла найвищої могутності. У 1561 р., коли Акбару виповнилося 18 років, він розпочав підкорення Індостану. Землі тих племен, які чинили опір, він безжалісно спустошував, а тим, хто підкорявся, дозволяв зберігати місцеве самоуправління за умови сплати щорічної данини. Такими заходами Акбар створив величезну імперію. Одним із найвизначніших його досягнень вважається адміністративна реформа, у результаті якої була створена міцна централізована система управління. Акбар сприяв розвитку науки й культури, хоча сам до кінця життя залишався неписьменним.

За часів правління сина Акбара Джахангіра (1605—1658 рр.) імперія жила у спокої та мирі. Розвивалися культура, мистецтво, архітектура, наука.

Після смерті Джахангіра розпочалася боротьба за владу між його чотирма синами. Переможцем став Аурангзеб (1658—1707 рр.) — сильний, вольовий, жорстокий і підступний правитель. Як правовірний мусульманин, він ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. За часів правління Аурангзеба так і не настав спокій. Імперія почала розпадатися. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримиренну боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.

Устрій держави Великих Моголів та її розвиток. Моголи, завоювавши Індію, не порушили її традиційного способу життя, а влились у правлячу еліту, органічно поєднавшись із нею завдяки віротерпимості. Як тільки гармонію між завойовниками і завойованими було порушено, держава Великих Моголів загинула.

Опорою влади верховного правителя (шаха) були користувачі землі, які за службу отримували землі разом із сільськими громадами в умовне володіння. Кожен користувач землі мав споряджати кінний загін воїнів, збирати податки. Якщо він порушував договір із шахом, то його земля передавалася іншому. Через це користувач землі не сприяв розвитку свого господарства.

Розвиток ремесла в імперії Великих Моголів був зумовлений тим, що шахи й користувачі землі давали великі замовлення ремісникам і вимагали від них товар високої якості й художньої цінності. Отже, індійські ремісники, на відміну від європейських, працювали на замовлення, а не на ринок, і виробляли не товар для масового споживача, а твори мистецтва для вишуканого покупця.

Значного розвитку набула торгівля з іншими країнами. По-перше, іслам прихильно ставився до торгівлі, по-друге, існував великий попит на індійські товари. Торгівля в Індії була досить розвиненою, тут уже існували розгалужена банківська система і векселі.

Однак ремесло й торгівля, які обслуговували переважно потреби шаха і багатої верхівки, із занепадом держави Великих Моголів також занепали.

Бабур і його полювання на носорога

Європейці в Індії. На початку XVI ст. в Індії з’явилися європейці. Першими сюди прибули португальці. Вони захопили декілька портів на західному узбережжі. Португальськими володіннями в Індії управляв віце-король, який розширював сфери панування, захоплюючи володіння місцевих феодалів. Разом із португальськими гарнізонами й купцями в Індії з’явилися монахи-місіонери.

Із XVII ст. європейська експансія посилилася. Англійці та голландці заснували в 1600 й 1602 р. Ост-Індські торговельні компанії та поступово витісняли португальців. Торговельні бази голландців розташовувалися на Коромандельському березі, у Бенгалії, Біхарі, Гуфлаті. Проте постійні міжусобні війни в цих регіонах, а головне — конкуренція з англійцями привели до послаблення позицій голландських купців в Індії.

У 1639 р. англійці закріпились у місті Мадрасі, а потім у Бомбеї. Одночасно французи захопили місто Пондішері. Боротьба англійських і французьких колонізаторів тривала десятки років. Остаточно витіснити французів з Індії англійці змогли лише в 60-х рр. XVIII ст.

Отже, величезна країна з багатомільйонним населенням через роздробленість і міжусобиці втратила незалежність, перетворившись у XIX ст. на колонію Англії.

Мавзолей Тадж-Махал в Агрі. Сучасний вигляд

Розвиток культури. Індійська культура за правління Великих Моголів досягла високого рівня. Цьому сприяла політика підтримки діячів мистецтва, яку вони провадили. Найвидатнішим письменником Індії часів Акбара став Абу-ль-Фазл. Він створив кількатомну історію правління Акбара, яка стала джерелом знань про події в тогочасній Індії. Свій твір Абу-ль-Фазл написав перською мовою, яка була державною в імперії Моголів. Одним із шедеврів могольської культури було мистецтво мініатюр, яке згодом стало взірцем для творчостіРембрандта. Два перські майстри — Мір Сід Алі та Абдус Самад — очолили імператорську майстерню живопису («кітаб-хан»), засновану Акбаром. Так було створено живописні мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.

Іншим досягненням стала обробка напівкоштовного та коштовного каміння. Справжнім витвором мистецтва став всесвітньовідомий «трон Павича», оздоблений коштовностями.

За Акбара та його наступників в Індії споруджувалися величні й монументальні будівлі: храми-мечеті, палаци-фортеці, усипальниці. Так, один із величезних палаців-фортець Акбара був збудований у Делі. Інший палац-фортеця, зведений поблизу міста Агри, стояв майже в пустелі та був схожий на місто-привид із будинками, парками, ставками й терасами, що з’єднувалися між собою брукованими дорогами.

Шедевром архітектурного стилю імперії Великих Моголів стала мечеть-мавзолей Тадж-Махал в Агрі. Її було збудовано за наказом шаха Шах-Джахана у 1631—1642 рр. на згадку про його померлу дружину. Мечеть споруджено з білого мармуру, її прикрашають білі бані та мінарети, що віддзеркалюються в басейні, збудованому поряд.

Перське царство. Історія Персії схожа з історією Османської імперії. Це могутня держава, яка на кінець XVII ст. фактично припинила свій розвиток. На чолі держави стояв шах, якому піддані сплачували податок із землі й худоби. Проте цей податок було важко збирати, оскільки третина населення вела кочовий спосіб життя. Осіле населення займалося землеробством. Найбільш розвинутими були райони, де існувала система іригації. Високої майстерності досягли перські ремісники, які об’єднувалися в цехи. У Персії також традиційно була розвинута торгівля.

У 1502—1736 рр. у Персії правила династія Сефевидів.

Свою назву династія веде від шейха Сефі ад-Діна, який заснував чернечий орден Сефевійя (помірковані шиїти). Це був один з орденів, що існували серед сунітів і шиїтів. Вони мали чітку організацію, члени ордену були фанатично віддані своєму шейху, який вважався святим. У XV ст. шейхи ордену володіли землями в Азербайджані, більшість членів ордену походили з тюркських кочових племен.

Перська книжкова мініатюра XVII ст., що зображує середньовічну битву

Перший шах нової династії Ісмаїл (1502—1524 рр.) і його наступники за короткий час підкорили, крім Азербайджану та Ірану, частини Вірменії, Іраку, Туркменистану та Афганістану. Швидкому поширенню влади Сефевидів сприяло те, що вони не порушували традиційні ісламські форми правління і збирання податку (навіть скоротили податок із врожаю і міст до 1/6). Проте влада в державі більше трималася на авторитеті шаха, ніж на єдності країни. У 80-ті рр. XVI ст. народні повстання послабили владу шаха, із чого відразу скористалися вороги: Османська імперія захопила Ширван і Азербайджан; узбецькі хани Бухари — частину Хорасану і Герат; Великі Моголи — більшість території Афганістану. До зовнішніх негараздів додалася економічна криза: фактично припинився рух караванними шляхами, була зруйнована зрошувальна система, ремісники розорювалися.

Вихід зі скрутного становища знайшов шах Аббас І (1587—1629 рр.), якого згодом назвали Великим. У 1587—1588 рр. він здобув важливу перемогу над узбецькими ханами Бухари, у 1590 р. — уклав невигідний мир із турками, але це розв’язало йому руки для проведення внутрішніх реформ. Метою цих реформ було зміцнення централізованої влади. Був сформований розгалужений апарат управління, створено регулярну армію, яка була озброєна рушницями і гарматами, проведено фінансову реформу. Шах сприяв розвитку ремесла і торгівлі (торгівля шовком стала державною монополією). Проведені реформи зміцнили владу шаха та дали змогу взятися за вирішення зовнішньополітичних проблем. У результаті трьох війн із турками він відновив владу над втраченими за договором 1590 р. територіями, відвоював у Великих Моголів Афганістан, за допомогою англійської Ост-Індської компанії вибив португальців із важливого транзитного порту в гирлі Перської затоки Ормуз. Підтримував дипломатичні зв’язки з багатьма європейськими країнами.

Наступники Аббаса І виявилися не такими вдалими правителями. На початку XVIII ст. країна втратила значні володіння на користь Туреччини і Росії, афганські племена навіть захопили столицю країни. Проте полководець Надір-хан зумів завдати поразки всім ворогам і відновити Персію в колишніх кордонах. Ставши шахом, Надір (1736—1747 рр.) продовжив завоювання і приєднав більшу частину Закавказзя, а середньоазійські хани визнали свою васальну залежність від нього. Найбільш вдалим був похід Надір-шаха проти Великих Моголів у 1739 р. Отримана здобич дала змогу скоротити податки, побудувати великі військові підприємства, відновити систему іригації, розвинути торгівлю. За його правління в Ірані панувала віротерпимість.

Проте із роками в Надір-шаха розвинулася підозрілість, він став дріб’язковим, знову збільшив податки. Як наслідок, у результаті змови шаха було вбито. Після його смерті Іран розпався на п’ять ворогуючих ханств. У 1758 р. Карім-хан об’єднав країну і провів реформи з відновлення господарства. Проте шахом себе не проголошував. У зовнішній політиці він узяв курс на обмеження відносин із країнами Європи, не бажаючи повторити долю Індії. Після його смерті знову почалися міжусобиці, які завершилися встановленням у 1796 р. нової Каджарської династії.

Культура Персії. Культура Персії XVI—XVIII ст. розвивалася в межах ісламської культури, зберігаючи перські традиції. Наочним проявом розвитку культури тієї доби є столиця Аббаса І Ісфахан, у якій проживало 600 тис. осіб. У місті налічувалося 162 мечеті, 49 медресе — вищих релігійних шкіл, 273 громадські лазні, центральний критий ринок і безліч караван-сараїв і лавок торговців. Через усе місто проходив проспект Чарбаг (сад), який мав ширину 58 м і довжину 5 км. Місто було забудоване величними палацовими ансамблями. Особливо виділялася площа Накші-Джахан («образ Всесвіту») завдовжки 500 м із двома мечетями і палацом Алі-Капу.

Ісфахан. XVIII ст.

Не менш вишуканими були мости через річку Заєндеруд. Ці будови збереглися і належать до кращих світових архітектурних зразків.

Особливо славилася Персія витворами своїх ремісників: перські тканини, килими, зброя і посуд є взірцями художнього смаку. Усі ці витвори йшли на продаж, передусім вони цінувалися у Європі. Іранські майстри навіть навчилися підробляти китайську порцеляну.

Високого рівня розвитку досягло образотворче мистецтво. Величні споруди прикрашалися мозаїкою, плиткою, фресками, різьбленнями. Іранські мініатюри XV—XVII ст. належать до кращих зразків світової художньої класики.

Найвідомішим твором мініатюр стала всесвітньовідома поема «Шахнаме Тахмаспа». Вона була переписана під керівництвом Кемаледдіна Бехзада кращими каліграфістами і прикрашена 250 мініатюрами для сина Ісмаїл-хана Тахмаспа. Із XVII ст. мініатюри стали самостійним жанром мистецтва, не пов’язаним із літературним твором. Саме мініатюри вважають найвищим досягненням культури Сефевидського Ірану.

Важливими осередками культури були міста Герат, Тебріз та Ісфахан. У них існували центри з переписування рукописних книг. У 1641 р. в Ісфахані вірменин Якоб Ян відкрив першу друкарню.

Продовжувала розвиватися література. Перською мовою традиційно створювалася поезія. Твори, написані перськими майстрами, були присвячені правлінню шаха.

Висновки

Індія була однією з найбагатших країн Азії. У XVI ст. вона зазнала чергової навали завойовників — моголів, які створили імперію Великих Моголів. Імперія проіснувала до початку XVIII ст. Її розпад збігся із процесом активного проникнення англійців, які поступово перетворювали Індію на свою найбільшу і найбагатшу колонію.

Культура Індії доби Великих Моголів поєднала в собі елементи й традиції індійської, перської, середньоазійської, арабської культур і залишила нащадкам пам’ятки неповторної краси.

Головним суперником османів на Сході стала Персія, у якій правила династія Сефевидів. Вершини своєї могутності Сефевидський Іран досяг за часів Аббаса І. Наприкінці XVII ст. Персія припинила свій розвиток і стала швидко занепадати.

Запитання і завдання

1. Коли Бабур завоював Індію? 2. Назвіть причини релігійної реформи Акбара. 3. Перелічіть здобутки індійської культури за часів імперії Великих Моголів. 4. Як була утворена держава Сефевидів? 5. Які реформи були проведені Аббасом І? Яким був їх результат? 6. Чим уславився Надір-хан? 7. Які нові архітектурні риси мала збудована столиця Сефевидів Ісфахан?

8. Чому Бабур зумів досить легко оволодіти Індією? 9. Які наслідки для Індії мало відкриття шляху до неї європейцями? 10. Яку внутрішню політику проводив шах Акбар? 11. Що зумовило занепад імперії Великих Моголів? 12. Визначте основні риси перської мініатюри.

13. Визначте особливості розвитку ремесла й торгівлі в Індії. 14. Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Досягнення індійської та іранської культур у XVI—XVII ст.». 15. Складіть історичний портрет Акбара, Аббаса І (на вибір).

16. У чому проявлявся вплив країн Сходу на Європу в XVII—XVIII ст.? Яким чином відбулося проникнення європейців у країни Сходу?

Узагальнення знань за розділом VI

«Східний світ»

1. Складіть таблицю подій, які ви вважаєте найважливішими в розвитку Китаю, Японії, Індії, Персії. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «самураї», «політика самоізоляції», «синтоїзм», «Великі Моголи», «мініатюра», «каліграфія».

3. Складіть історичні портрети Аббаса І, Бабура, Акбара.

4. Виконайте завдання за історичною картою:

1) укажіть події, які привели до створення імперії Великих Моголів в Індії та встановлення династії Цин у Китаї;

2) укажіть території, що увійшли до складу Османської імперії в XVI—XVII ст.;

3) охарактеризуйте проникнення європейців до Індії та Китаю в XVI— XVIII ст.

5. Якими були характерні риси державного устрою країн Сходу?

6. Охарактеризуйте найважливіші зміни в політичному та соціально-економічному житті країн Сходу в XVII—XVIII ст. Складіть порівняльну таблицю.

7. Назвіть досягнення культури країн Сходу XVI—XVIII ст.

Тестові завдання за розділом VI

«Східний світ»

1. Хто був засновником держави Великих Моголів у 1526 р.?

А Бабур

Б Хумаюн

В Акбар

Г Джахангір

2. Унаслідок якої події в Китаї розпочалося правління династії Цин?

А вторгнення західноєвропейських колонізаторів

Б захоплення Пекіна маньчжурською армією

В боротьба за владу при імператорському дворі між угрупованнями прихильників Мін і Цин

Г припинення існування династії Мін через відсутність нащадків по чоловічій лінії

3. У якому році в Японії був установлений сьогунат Токугави?

А 1543 р.

Б 1582 р.

В 1603 р.

Г 1639 р.

4. Який із указаних станів був базовою основою для східних цивілізацій?

А селяни-общинники

Б чиновники

В землевласники

Г духовенство

5. У період правління якого делійського султана було збудовано Тадж-Махал?

А Бабур

Б Акбар

В Джахан

Г Аурангзеб

6. Яка європейська країна на кінець XVIII ст. здобула панівне становище в торгівлі з Індією?

А Португалія

Б Нідерланди

В Франція

Г Англія

7. Яка країна Сходу першою намагалася «закритися» від проникнення європейців?

А Китай

Б Японія

В Персія

Г Індія

8. Яка династія правила в Ірані (Персії) у XVI — на початку XVII ст.?

А Сасанидів

Б Пехлевидів

В Сефевидів

Г Каджарська

9. У якому році почалося правління в Китаї династії Цин?

А 1549 р.

Б 1622 р.

В 1628 р.

Г 1644 р.

10. Купці якої європейської країни першими прибули до Китаю і розгорнули там бурхливу торгівлю?

А Португалії

Б Іспанії

В Нідерландів

Г Англії

11. Укажіть форму правління імперії Цин.

А республіка

Б обмежена монархія

В абсолютна монархія, деспотія

Г тиранія

12. За якого правителя імперія Великих Моголів досягла вершини своєї могутності й розквіту?

А Надір-шах

Б Акбар

В Бабур

Г Аурангзеб

Узагальнення до курсу «Ранній Новий час в історії людства»

Період XVI—XVIII ст. був добою великих змін у житті людей та їхньому світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв’язки пролягли через океани, з’єднуючи континенти.

Виникли нові релігійні напрями, які інакше, ніж раніше, визначали місце церкви в суспільстві, відносини людини з Богом та відповідальність людини за свою долю. Такі віровчення були необхідними для формування новоєвропейської цивілізації.

Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні суспільні відносини, які спричинили зміни і в структурі суспільства. Людину почали шанувати не стільки за її походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип — людина, яка прагнула дізнатися про все сама, яка брала під сумнів незаперечні істини та авторитети. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів. Унаслідок цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу та його законів. Так формувалася найважливіша передумова подальшого розвитку людства — віра в науку як силу, що пізнає закони світу і сприяє технічному прогресу. Потреби виробництва та розвиток науки стимулювали прогрес у розвитку знарядь праці. Ремісничу майстерню змінили спершу мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово утвердились і в сільському господарстві.

Змінилась і політична карта світу. Карта Європи стала більше нагадувати сучасну. У Європі з’явилися нові національні держави, громадяни яких усвідомлювали себе французами, іспанцями, австрійцями, англійцями тощо, а не просто жителями міст і сіл. Для управління цими державами правителі створювали спеціальні установи, провадили реформи управління. Там, де більшість народу бажала змінити державний устрій і своє життя, спалахнули перші революції. Це також було однією з ознак Нового часу.

Темпи розвитку країн Заходу і Сходу почали відрізнятися. На Заході формувалася нова цивілізація, яку згодом назвуть індустріальною. У країнах Сходу зберігалися традиційні суспільства.

Щоправда, більшість населення, як і раніше, жила в селах, працювала на землі. Однак промислова революція дуже швидко змінила цю ситуацію. Формування індустріальної цивілізації стало основним змістом наступного періоду світової історії.