Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Гісем 2015" - Нова програма

§ 21. Поява Російської імперії

1. Яка династія утвердилася в Московській державі після Смутних часів?

2. Що таке самодержавство?

Початок правління Петра І. Наприкінці XVII ст. Московська держава значно відставала в розвитку від європейських держав. Відсутність зручних виходів до світових торговельних шляхів зумовлювала натуральний характер господарства країни.

Наприкінці XVII ст. Московська держава у європейській частині мала спільний кордон зі Швецією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством — її традиційними суперниками у Східній та Північній Європі. Війни проти цих країн Московська держава вела з перемінним успіхом упродовж століть.

Внутрішньополітичне життя кінця XVII ст. відзначалося гострою боротьбою придворних угруповань за владу. Після смерті Федора Олексійовича в 1682 р. після запеклої боротьби царський трон посів Петро І (1689—1725 рр.).

Ставши царем, Петро зіткнувся із численними проблемами. Тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти фортецею. За умовами укладеного з Туреччиною перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря. Та цей успіх аж ніяк не вирішував проблеми виходу до Чорного й Середземного морів, долучення до світової торгівлі.

Петро І Великий

Ранок стрілецької страти. 1881. Художник Василій Суриков

Тоді Петро І докорінно змінив напрямок зовнішньої політики. Із цією метою за кордон було відправлене «Велике посольство» (1697— 1698 рр.), до складу якого під іменем урядника Петра Михайлова увійшов і сам цар. Подорож справила на Петра І величезне враження. Молодий цар замислив перетворити Московію на цивілізовану державу, побудувати могутній флот і розгорнути торгівлю. Проте для цього потрібно було воювати проти Швеції.

У нього знайшлись і союзники: Саксонія (саксонський курфюрст Август II, який водночас був і польським королем) та Данія.

? Спираючись на ілюстрації (с. 168, 169), складіть опис новозбудованої столиці.

Санкт-Петербург. Панорама середини XVIII ст. (ліва частина)

Завершити «Велике посольство» Петру не вдалося. Отримавши повідомлення про заколот стрільців, він одразу повернувся до Москви і влаштував жорстоку розправу, стративши майже тисячу бунтівників. Стрілецьке військо було ліквідоване напередодні запланованої війни проти Швеції. За досить короткий проміжок часу — 1689—1699 рр. — Петро І сформував регулярне військо за європейським зразком. Реформи, розпочаті Петром І, значною мірою були вимушеними, без заздалегідь продуманого плану.

Північна війна (1700—1721 рр.). Ніштадтський мир. Бойові дії розпочав данський король Фредерік IV, який оточив шведську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині. Тим часом інший союзник Росії Август II рушив на Ригу. 34-тисячна російська армія виступила до Нарви, однієї з головних фортець шведів у Східній Балтиці.

Шведський король Карл XII першого удару завдав по Данії, несподівано оточив Копенгаген і змусив Фредеріка IV капітулювати. Потім Карл XII спрямував свою армію (18 тис. воїнів) на східне узбережжя Балтії, несподівано для росіян з’явився під Нарвою та завдав їм нищівної поразки. Далі Карл XII рушив до Риги, де розбив війська Августа II.

Поразка спонукала Петра І до негайного прискорення реформ. Розпочалося створення регулярної армії шляхом рекрутських наборів. Із певної кількості селянських і посадських дворів брали по одному рекруту на 25 років.

Коли виникла потреба в гарматах, Петро І наказав зняти частину дзвонів із церков і переплавити їх. У Тулі та на Уралі почалося будівництво мануфактур, які забезпечили армію всім необхідним. Для роботи на мануфактурах приписували цілі села, замінюючи в такий спосіб панщину. На кінець війни Московія мала 15 тис. гармат — більше, ніж будь-яка держава Європи. Кількісний склад армії був доведений до 340 тис. воїнів (із них 80 тис. осіб регулярної).

Санкт-Петербург. Панорама середини XVIII ст. (права частина)

Заходи Петра І дали бажаний результат — новоствореній армії вдалося оволодіти узбережжям Фінської затоки. 16 травня 1703 р. було завершено спорудження на одному з островів у гирлі Неви Петропавлівської фортеці. Так почалося будівництво міста-порту Санкт-Петербурга — майбутньої столиці Російської імперії, яке стало для Московії «вікном у Європу». Місто будували прискореними темпами у надскладних умовах тисячі зігнаних селян і українських козаків. Чимало їх померло від важкої праці і хвороб. Через півроку Петербург прийняв перше іноземне торговельне судно. Для захисту міста з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кронштадт. Щоб з’єднати центральні райони країни зі столицею, почалося широке будівництво каналів. За це довелося заплатити велику ціну: від холоду, хвороб і каторжної праці загинули десятки тисяч людей.

Московська держава лишилася віч-на-віч зі Швецією. У 1706 р. Карл XII виступив зі своєю армією у напрямку російського кордону, плануючи похід на Москву. Проте поразка генерала А. Левенгаупта, який мав доставити головним силам армії все необхідне, у битві біля села Лісне (1708 р.) змінила ці плани. Карл XII рушив в Україну.

Тим часом стало відомо, що на бік Карла XII перейшов гетьман України Іван Мазепа. Він пообіцяв шведам усіляку підтримку в обмін на допомогу в боротьбі за незалежність України. Однак населення, незадоволене попередньою політикою, не підтримало Мазепу. Петро І вирушив зі своїм військом в Україну, зруйнував гетьманську столицю Батурин і провів вибори нового гетьмана. Також було зруйновано й Запорозьку Січ.

Петро I у Полтавській битві. 1718. Художник Луї Каравак

Шведський король Карл ХІІ

Битва біля Гангута. 1714. Художник Маврикій Бакуа

Тим часом 30-тисячне шведське військо підійшло до Полтави, де були великі склади військових припасів і продовольства, і розпочало облогу. На допомогу гарнізону міста вирушили головні сили росіян (42 тис. воїнів) на чолі із царем. 27 липня 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва, у якій шведи зазнали поразки.

Після Полтавської битви перебіг Північної війни докорінно змінився. Бойові дії було перенесено за межі Московської держави. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. У 1710 р. російські війська оволоділи Ригою, Ревелем (Таллінном), Виборгом, що відкрило росіянам шлях до Швеції та Фінляндії.

Зростання могутності Московської держави стало непокоїти європейські держави. Османська імперія теж прагнула взяти реванш і оголосила війну. Петро І спробував одним ударом завдати поразки й Туреччині. Однак його Прутський похід 1711 р. закінчився цілковитою поразкою. Щоб відкупитися, Петро І змушений був повернути Азов і відмовитися від Запорожжя та боротьби за Чорне море (Прутський мир). Остаточний мир був підписаний в Адріанополі в 1713 р.

Тим часом Петро І закріплював позиції Московської держави на Балтійському узбережжі. Карл XII, спостерігаючи за успіхами Петра І, запропонував йому союз. Сторони наблизилися до згоди, але Карл XII загинув від сліпої кулі під час облоги фортеці Фредрикстен у Норвегії. Він став останнім монархом Європи, що віддав життя на полі битви.

Новий шведський уряд припинив війни проти Пруссії й Данії, віддав їм усі свої володіння в Німеччині. Вивільнені сили було кинуто проти Московської держави. Основним театром бойових дій стало Балтійське море.

Збудований Росією Балтійський флот у морській битві 1714 р. біля мису Гангут (Ханко) здобув першу перемогу. Невдовзі росіяни зайняли Аландські острови і почали загрожувати Швеції. У липні 1720 р. біля острова Гренгам відбулася вирішальна битва, у якій росіяни завдали нищівної поразки шведам.

30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадт було підписано мирний договір, за яким до Московської держави відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів у Балтійському морі. Після перемоги в Північній війні 20 жовтня 1721 р. Петро І був проголошений імператором, а Московське царство стало Російською імперією. Тим самим держава засвідчила своє прагнення розширити свої кордони та заявила про претензії на всю спадщину колишньої Київської Русі (назва Росія походить від грецького перекладу назви Русь). У результаті Північної війни Росія отримала вихід до Балтійського моря. Війна і реформи дорого коштували Московській державі. Її населення скоротилося на чверть. Проте, набравши ваги в європейських справах, Росія націлила завойовницькі спрямування в усіх напрямках.

Реформи державного управління. Важливою складовою діяльності Петра І стали реформи в системі управління державою. Цар усе рідше звертався до Боярської думи. Він доручав важливі державні справи найбільш відданим особам. Для Петра не мало значення їхнє походження, він цінував насамперед здібності своїх помічників. У 1708 р. вийшов указ, за яким запроваджувався губернський поділ держави. Губернатори отримували велику владу і призначалися царем.

Петро І. 1907. Художник Валентин Сєров

? Які якості московського царя намагався відобразити художник?

Будинок Сенату й Синоду в Санкт-Петербурзі та пам'ятник Петру І («Мідний вершник») на Сенатській площі. Сучасний вигляд

У 1711 р. було створено Сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві. Запровадження посади генерал-прокурора зі штатом чиновників на місцях посилило нагляд верховної влади за діяльністю всіх ланок державного апарату.

У 1718—1720 рр. остаточно були ліквідовані колишні урядові установи — прикази. Замість них Петро І організував колегії. Перевага колегій полягала в тому, що вони відали певними ділянками державного управління й поширювали свою діяльність на всю територію країни. Порядок роботи Сенату й колегій здійснювався згідно з особливими інструкціями і «генеральним регламентом».

Суттєві зміни відбулися у становищі церкви. Після смерті патріарха Адріана (1700 р.) цар не дозволив обрати нового патріарха, вжив заходів для вилучення частини церковних доходів та обмежив права духовенства. У 1721 р. було видано указ, за яким створено духовну колегію, або Синод, на чолі зі світською особою. Підпорядкування церкви державі, перетворення її на частину державного апарату стало важливим чинником зміцнення самодержавної влади царя.

Важливу роль у становленні Російської імперії відіграла поява в 1722 р. «Табелі про ранги», що визначала систему чинів і порядок просування на державній службі — військовій і цивільній.

Указом про єдиноволодіння 1714 р. Петро І фактично ліквідував різницю між боярством і дворянством — усі мали служити царю (государю) і державі. Закріплювалася передача у спадок не тільки вотчин, як це було раніше, а й помість, які тимчасово давалися за службу. За Петра І було проведено перепис селян і запроваджено збирання податків не з двору, а з кожного селянина. Це значно збагатило скарбницю, але лягло новим тягарем на плечі селян.

Реформи державного управління, проведені Петром I, сприяли процесу остаточного встановлення абсолютизму в Російській імперії. Цар перетворювався на самодержця. Для підтримки порядку з’явився новий поліцейський орган — Преображенський приказ, а з 1718 р. — Таємна канцелярія, де перевірялася достовірність доносів. Донощиків нагороджували, а підозрюваних катували.

Петро І про себе і свої дії

...Я цар, але в мене на руках мозолі; а все це від того: показати вам приклад і хоча б під старість бачити гідних помічників і слуг Батьківщини.

...Я знаю, що мене вважають жорстоким государем і тираном. Помиляються в цьому ті, хто не знає всіх обставин. Богові відомі серце і совість моя, те, скільки співчуття маю я до підданих і скільки блага бажаю Батьківщині.

...Невігластво, впертість, підступність завжди виступали проти мене відтоді, як користі різні в державі запроваджувати і суворі звичаї змінити я вирішив. Вони є тиранами, а не я. Порядних, працелюбних, покірливих, розумних синів Батьківщини возвеличую і нагороджую я, а непокірливих і поганих виправляю з необхідності. Нехай лють людська зводить на мене наклепи, — моє сумління чисте. Бог мені суддя!

1. Як наведені вислови характеризують царя? 2. Висловіть своє особисте ставлення до Петра І. 3. Чи відверто говорить цар? Чи є у джерелі щось таке, що вас насторожує?

Зміни в культурі та освіті. Петро І розумів, що для подолання культурної відсталості Росії насамперед слід змінити світогляд підлеглих; спершу — хоча б найближчого оточення. Це було значно складніше, ніж спорудити мануфактури й прокласти водні канали, переозброїти армію і створити флот.

Наприкінці XVII ст. дворянських підлітків стали відправляти на навчання за кордон. Після повернення спеціалісти (інженери, архітектори, кораблебудівники тощо) отримували чини, посідали відповідні місця в суспільстві, допомагали царю-реформатору «європеїзувати» своїх земляків.

Кунсткамера — перший природничий музей у Росії. Сучасний вигляд

Перша астрономічна обсерваторія Академії наук, заснована Петром І (фрагмент експозиції Кунсткамери)

Для здобуття таких знань необхідні були школи світського типу, яких не існувало. У першій чверті XVIII ст. виникла невелика мережа загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів, організованих коштом державної скарбниці.

Відкривалися друкарні, де видавали книги світського характеру. При цьому застосовувався зручний для читання гражданський шрифт. Почали виходити газети. Запрацювали перші публічні бібліотеки.

У 1714 р. в Петербурзі було створено Кунсткамеру — перший природничий музей у Росії. Розвиток наукових знань заклав підвалини для заснування Академії наук. Її відкриття відбулося вже після смерті Петра І, наприкінці 1725 р.

Реформи царя порушили патріархальний устрій суспільства. Дворянство, запозичуючи іноземний звичай, усе більше відривалося від низів, яких зміни так і не торкнулися. У першій чверті XVIII ст. населення країни розкололося на дві соціально-культурні групи, що відповідало тим процесам, які відбувалися в Європі під впливом ідей Просвітництва: менша (правляча) дбала про державні інтереси та орієнтувалася на Європу, більша зберігала вірність традиційній московській старовині.

Механічне перенесення культурних стереотипів Заходу мало згубні наслідки для російської національної культури, яка відродилася лише у ХІХ ст.

Висновки

Реформаторська діяльність Петра І перетворила Московську державу на могутню Російську імперію, яка стала вагомим чинником європейської політики.

Вирішальним на цьому шляху стала перемога в Північній війні, яка надала Росії вихід до Балтійського моря і, відповідно, до головних світових торговельних шляхів.

Запитання і завдання

1. Коли Петро І став царем? 2. Укажіть хронологічні межі Північної війни. 3. Назвіть визначні битви Північної війни. 4. Які реформи державного управління були проведені Петром І? 5. У якому році Московська держава була проголошена Російською імперією? 6. Які територіальні надбання здійснила Росія в період правління Петра І?

7. Що штовхало Петра І до активного здійснення реформ? 8. Визначте наслідки реформаторської діяльності Петра І для подальшого розвитку

Росії. 9. Які зміни у становищі російського дворянства відбулися впродовж XVI-XVIII ст.?

10. Складіть у зошиті хронологічну таблицю основних подій правління Петра І. 11. Використовуючи додаткову літературу, складіть історичний портрет Петра І.

12. Чи зуміла Росія завдяки реформам Петра І подолати свою відсталість від провідних європейських держав?

Узагальнення знань за розділом IV

«Османська імперія. Країни Східної Європи у XVI — першій половині XVIII ст.»

1. Складіть перелік подій, які ви вважаєте найважливішими в розвитку Османської імперії та країн Східної Європи. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «султан», «унія», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «Смута», «церковний розкол», «самодержавство», «сейм», «Земський собор».

3. Виконайте завдання за історичною картою:

1) укажіть землі, які були завойовані Османською імперією в XVI— XVII ст.;

2) укажіть території, що увійшли до складу Московської держави за Івана IV Грозного;

3) визначте територіальні зміни, яких зазнала Річ Посполита в XVI— XVII ст.;

4) визначте територіальні зміни Московської держави за Петра І.

4. Складіть історичні портрети султанів Селіма І Грозного, Сулеймана І.

5. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю «Реформи Івана IV Грозного і Петра І в Московській державі».

Критерії для порівняння

Іван IV Грозний

Петро І

     

6. Чим було зумовлено послаблення Речі Посполитої і Османської імперії та піднесення Московської держави у XVII—XVIIІ ст.?

7. Охарактеризуйте найважливіші зміни в політичному та соціально-економічному житті Польщі та Московської держави у XVI—XVII ст.

8. Що спільного і відмінного в розвитку Московської держави й Османської імперії?

9. Чому «шляхетська демократія» виявилася згубною для Речі Посполитої?

10. Якими були досягнення культури Речі Посполитої і Московської держави в XVI—XVII ст.?

Тестові завдання за розділом IV

«Османська імперія. Країни Східної Європи у XVI — першій половині XVIII ст.»

1. Судебником у Московській державі називали

А збірник законів

Б рекомендації для сусідів

В укази царя

Г збірник судових рішень Земських соборів

2. Яка королівська династія припинила своє існування в Польщі зі смертю Сигізмунда II Августа?

А Гедиміновичів

Б Валуа

В Вазів

Г Ягеллонів

3. Хто з названих історичних діячів отримав прізвисько «тушинський злодій»?

А Лжедмитрій І

Б Борис Годунов

В Василій Шуйський

Г Лжедмитрій II

4. Який московський цар першим почав називатися «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь, Усієї Великої і Малої Русі Самодержець»?

А Іван IV Грозний

Б Борис Годунов

В Михайло Романов

Г Олексій Михайлович

5. У результаті якої події Польща і Литва об'єдналися в Річ Посполиту?

А Кревська унія

Б Городельська унія

В Віленська унія

Г Люблінська унія

6. У якому році Московська держава була проголошена Російською імперією?

А 1654 р.

Б 1686 р.

В 1700 р.

Г 1721 р.

7. У період правління якого московського царя існувала опричнина?

А Івана III

Б Івана IV

В Василія III

Г Бориса Годунова

8. Із боку яких держав Московська держава зазнала інтервенції під час Смути?

А Англії та Франції

Б Австрії та Пруссії

В Польщі та Швеції

Г Туреччини та Польщі

9. Яка з наведених держав не була знищена в результаті походів московського царя Івана IV у другій половині XVI ст.?

А Астраханське ханство

Б Лівонський орден

В Кримське ханство

Г Казанське ханство

10. Хто в Османській імперії мав титул халіфа?

А правитель держави — султан

Б голова уряду

В командуючий військами

Г командуючий яничарами

11. За якого правителя Османська імперія досягла найбільшої могутності?

А Селіма І Грозного

Б Сулеймана І Пишного

В Османа II

Г Мехмеда IV

12. На території якої держави діяли повстанські загони гайдуків?

А Речі Посполитої

Б Московської держави

В Священної Римської імперії

Г Османської імперії