Підручник з Географії. 9 клас. Гілецький - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 39. Світовий ринок товарів і послуг. Напрямки зовнішньоторговельних зв’язків та міжнародні організації

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1. Що таке міжнародний поділ праці, у чому його значення для розвитку світового господарства?

2. Що ви знаєте про перспективи входження України в Європейський Союз?

1. Світовий ринок товарів і послуг

Сучасний світовий ринок є своєрідною сферою стійких товарно-грошових відносин з обміну товарами та послугами, які вироблені національними економіками. У структурі світового ринку зазвичай виділяють ринки товарів та послуг, а також ринки праці, капіталу, досягнень науки й техніки.

Для того щоб країна могла торгувати на світовому ринку, їй потрібні експортні ресурси, тобто запаси конкурентоспроможних товарів та послуг, які користуються попитом на світовому ринку. Крім того, державі необхідно мати валютні кошти або інші засоби оплати імпорту, а також розвинену зовнішньоторговельну інфраструктуру (транспортні засоби, складські приміщення, засоби зв’язку та ін.).

Зараз збільшення обсягів міжнародної торгівлі випереджає темпи зростання світового виробництва. Так, у 2000—2015 рр. на кожні 10 % приросту виробництва припадає 16 % приросту світової торгівлі. Уряди багатьох країн свідомо підтримують збільшення експорту в інші країни, зокрема Японія, Німеччина, Франція, Китай та ін. Держави конкурують між собою за ринок збуту в багатьох напрямках виробництва. Так, наприклад, зараз у США японські автомобілі популярніші за американські, хоча автомобілебудування Сполучених Штатів має більш давні традиції, ніж у Японії.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Найбільшим у світі торговельним центром є «Дубай Мол» в Об'єднаних Арабських Еміратах. Тут на площі понад 1,2 млн м2 під одним дахом розмістилися 1200 магазинів, а також культурні та розважальні центри світового рівня.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Серед усього обсягу проданих за рік у США легкових автомобілів перші п'ять місць за кількістю посідають моделі японських фірм «Тойота», «Хонда» та «Ніссан». Тільки на шостій позиції за обсягом річного продажу перебуває одна з моделей американської фірми «Форд».

Однак змін зазнають не лише обсяги міжнародної торгівлі, а й структура, співвідношення між різними групами товарів. У світовому масштабі спостерігається зниження частки продукції сільського господарства і добувної промисловості (хоча частка енергоресурсів в окремі періоди зростає). У 1930-ті рр. на цю продукцію припадало близько 60 % світового експорту товарів, у 1980-ті рр. — 40—45 %, наприкінці 1990-х рр. — 20—23 %, а на сьогодні — менше ніж 20 %. Зниження частки сільськогосподарської сировини у структурі світового експорту пов’язано з тим, що постіндустріальні країни суттєво підвищили продуктивність сільськогосподарського виробництва. Це спричинило зменшення їхньої потреби в імпорті продовольства.

Провідне місце в міжнародній торгівлі на початку XXI ст. належить продукції обробної промисловості — понад 60 % (мал. 1). Особливо важливою є продукція машинобудування (понад 50 %).

Сьогодні продовжує збільшуватися частка послуг у зовнішній торгівлі. Фінансові, інформаційні, інженерні, консультаційні, туристичні, освітні, розважальні та інші послуги щороку зростають у вартості. В Ірландії вони перевищили вартість експорту традиційних сировинних та промислових товарів. США експортують тільки інформаційних послуг на суму 163 млрд доларів (11 % від усього експорту цих видів послуг у світі). Місто-держава Сингапур експортувало таких послуг у 2 рази більше, а невелика Ірландія — у 4 рази більше, ніж Росія.

2. Основні напрямки зовнішньоторговельних зв'язків

У межах світового господарства склалося декілька основних географічних напрямків міжнародної торгівлі, для кожного з яких характерні свої специфічні особливості. У світі зараз існують три головні осередки світової економіки — Північна Америка, Європейський Союз та Східна Азія. Тому основні напрямки світової зовнішньої торгівлі пролягають передусім між ними і всередині них самих. Так, найбільшу за обсягами торгівлю здійснюють між собою розвинені країни, частка яких у світовому товарообігу становить близько 40 %. Характерною рисою їхнього взаємного товарообігу є висока питома вага готових промислових виробів і послуг.

У міжнародній торгівлі також зростає частка середньорозвинених країн та країн, що розвиваються. Це відбувається завдяки збільшенню експорту готових виробів, з одного боку, та імпорту машин і продовольства, — з іншого. Так, обсяги зовнішньої торгівлі Китаю, Південної Кореї, Тайваню, Мексики, Сингапуру мало чим поступаються лідерам світової торгівлі.

Більшість країн, що розвиваються, Латинської Америки, Африки, Азії, Австралії та Океанії, а також пострадянські країни значною мірою є постачальниками сировини та напівфабрикатів (сталь, продукція основної хімії, продовольчі товари) до трьох головних центрів світової торгівлі.

Мал. 1. Структура світового експорту товарів.

Найбільші обсяги експорту спостерігалися в останні роки в США (2143 млрд доларів США за 2015 р.), Китаї (1510 млрд), Німеччині (1309 млрд). Наступні місця зі значним відривом посідають Японія, Південна Корея, Франція, Нідерланди, Італія. Імпорт вартістю понад 2380 млрд доларів зафіксований у 2015 р. у США, понад 1960 млрд — у Китаї, понад 1319 млрд — у Німеччині. Загалом частка розвинених країн у світовому експорті товарів поступово знижується. Нині вона вже становить менше ніж 50 %.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

У 2012 р. Китай стрімкими темпа ми вирвався на перше місце за обсягами експорту. Порівняно з 2005 р. він зріс у 3 рази. Частка Китаю у світовому експорті склала 11,2 %. Ключовий експортний ринок для Китаю — США. До цієї країни з Китаю надходять електрообладнання, одяг і взуття, товари широкого споживання, меблі.

Мал. 2. Символіка СОТ.

3. Світова організація торгівлі, Європейський Союз, НАФТА, АСЕАН

Для того щоб уникнути зловживань у сфері торгівлі, сучасний світовий ринок регулюється за допомогою низки правил, які встановлюються такими глобальними міжнародними організаціями, як Світова організація торгівлі, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, а також регіональними міжнародними організаціями: Європейським Союзом, Північноамериканською зоною вільної торгівлі, Асоціацією держав Південно-Східної Азії та ін.

Непорозуміння між країнами у сфері міжнародної торгівлі часто ставали приводом до війн, тому після Другої світової війни провідні держави світу працювали над заходами, які б допомогли уникати таких конфліктів. У 1994 р. після майже 50 років тривалих переговорів була створена Світова організація торгівлі (СОТ) — глобальна економічна міжнародна організація (мал. 2). Вона регулює принципи й правила міжнародної торгівлі між 161 державою-членом. На них припадає 96 % світової торгівлі. Діяльність СОТ привела до прискореного розвитку та зменшення перешкод для економічного співробітництва між країнами світу. Вона формує однаково сприятливі умови торгівлі для всіх держав-членів, не допускає заборони на імпорт певних товарів і послуг, крім виняткових випадків. Україна стала членом СОТ у 2008 р.

Європейський Союз (ЄС) був створений шістьма країнами (Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург) у березні 1957 р. як Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Пізніше до його складу ввійшли Велика Британія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія та Португалія. Із 1993 р. організацію було перейменовано на Європейський Союз, що засвідчило прагнення країн-членів не тільки здійснювати спільну соціально-економічну діяльність, а й узгоджувати зовнішню і внутрішню політику (мал. 3).

Із 1996 р. членами ЄС стали Австрія, Фінляндія, Швеція, а з 2004 р. — ще десять країн, вісім із яких є вихідцями з колишнього соціалістичного табору (Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Естонія, Литва, Латвія). У 2007 р. до ЄС приєдналися Румунія і Болгарія, у 2013 р. — Хорватія. Зараз членами ЄС є 28 держав. Офіційними кандидатами на членство є Албанія, Македонія, Сербія, Туреччина, Чорногорія.

Головною метою діяльності ЄС є створення умов для гармонійного розвитку економіки країн-членів, стабілізація і швидке піднесення рівня життя, тісніші зв’язки між країнами-учасницями, інтеграція їхньої економічної політики. Основними напрямками діяльності Європейського Союзу є ліквідація країнами-членами всіх обмежень щодо пересування громадян, забезпечення вільної конкуренції, вироблення єдиних підходів у соціальній, митній, валютно-фінансовій політиці.

Мал. 3. Прапор Європейського Союзу.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...

Грошовою одиницею Європейського Союзу — євро — на сьогодні користуються понад 480 млн громадян різних держав. Вона також є однією з основних резервних валют світу.

Із січня 2002 р. 12 країн ЄС перейшли на використання єдиної грошової одиниці — євро. Пізніше до цієї групи держав приєдналися Кіпр, Мальта, Словаччина, Естонія, Латвія. У ЄС існує режим вільного переміщення осіб у межах безвізового Шенгенського простору (сюди не входять Велика Британія, Ірландія, Кіпр, Болгарія, Румунія та Хорватія).

Із 2009 р. від імені всіх країн-членів уперше було обрано Європейського президента. Головними органами ЄС є також Європейська рада, Рада міністрів, Європейська комісія (у Брюсселі), Європейський суд (у Люксембурзі), Європейський парламент (у Страсбурзі) (мал. 4) та ін.

У 2014 р. Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Вона дозволила нашій державі увійти в зону вільної торгівлі зі всіма 28 країнами ЄС. (Велика Британія після проведеного в країні референдуму у 2016 р. розпочала здійснювати процедуру виходу з ЄС.)

Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА) почала своє існування із січня 1994 р. Вона об’єднує три країни: США, Канаду та Мексику. їхньою метою є створення зони вільної торгівлі в Північній Америці. Постійної штаб-квартири організація не має. Для України перспективного значення набувають торговельні відносини з Канадою, оскільки тут проживає велика і впливова українська діаспора. Наша держава прагне підписати угоду про вільну торгівлю з Канадою, що в майбутньому полегшить торгівлю зі США та Мексикою.

У 1967 р. була створена Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) — регіональна економічна й політична організація, що об’єднує десять держав (мал. 5). Метою діяльності асоціації було оголошено прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в країнах-учасницях, захист миру та стабільності в регіоні, а також мирне розв’язання суперечливих питань між державами-членами. АСЕАН має плани щодо перетворення на організацію з таким самим рівнем економічних зв’язків, який існує в Європейському Союзі. Її штаб-квартира розташована у Джакарті (Індонезія).

Мал. 4. Будинок Європарламенту в Страсбурзі.

Мал. 5. Країни-члени АСЕАН.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Що таке світовий ринок товарів і послуг? 2. Які сьогодні існують головні напрямки світової торгівлі? 3. Яка країна є найбільшим експортером у світі? 4. Із якою метою була створена СОТ? 5. Які країни входять до складу ЄС? 6. Якими є завдання та роль організацій НАФТА та АСЕАН?

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. Позначте на контурній карті країни-члени Європейського Союзу та міста Брюссель, Люксембург і Страсбург. 2. Позначте на контурній карті три головні осередки світової економіки та напрямки руху основних товарів між ними. Для зображення товарів придумайте власні умовні позначки. 3. Використовуючи дані з тексту підручника, обчисліть: 1) розмір зовнішньої торгівлі США; 2) сальдо зовнішньої торгівлі цієї країни.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.