Підручник з Природничих наук. 2 частина. 10 клас. Гільберг - Нова програма

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ

Гідросфера єдина. Її єдність зумовлена спільністю походження всіх природних вод з мантії Землі, їхнім розвитком, у просторовій безперервності, взаємозв’язком усіх природних вод у системі Світового колообігу води. Вода виконує дуже важливі екологічні функції:

1) це головний складник усіх організмів;

2) основний механізм здійснення взаємозв’язків усіх процесів в екосистемах;

3) головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів;

4) основний кліматотвірний чинник;

5) головний акумулятор сонячної енергії та «кухня» погоди для всієї планети;

6) один з найважливіших видів мінеральної сировини;

7) головний природний ресурс споживання людства.

Світовий водогосподарчий баланс показав, що на всі види водокористування людство витрачає 2200 км3 води на рік. Воду використовують для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту й інших галузей господарства. Хоча вода займає більшу частину земної поверхні, 97,5 % — це солона вода й лише 2,5 % — прісна, використовувана на потреби людства. У багатьох місцях планети гостро відчутна її нестача (мал. 6.21).

Мал. 6.21. Споживання прісної води (м3/рік на душу населення)

Найбільші ресурси прісної води в Азії, а найменші — в Австралії та Океанії (табл. 6.3), тоді як за питомою забезпеченістю навпаки. Звісно, річ у чисельності населення, яке в Азії вже перетнуло межу 3,7 млрд осіб, а в Австралії ледь перевищує 30 млн. Якщо не враховувати Австралію, то найзабезпеченішим прісною водою регіоном світу є Південна Америка. І не випадково, адже саме тут розташована Амазонка — найповноводніша річка світу.

За принципом «най-най» у таблиці 6.3 показано регіони, які належать до категорії найбагатших і найбідніших на прісну воду.

Таблиця 6.3.

Розподіл світових природних ресурсів прісної води за великими регіонами

Світ, регіони

Ресурси, тис. км3

На душу населення, м3

Увесь світ

41,0

7,2

Європа

6,2

8,6

Азія

13,2

3,8

Африка

4,0

5,5

Північна Америка

6,4

15,4

Південна Америка

9,6

29,8

Австралія та Океанія

1,6

56,5

Ще більше різняться запасами й забезпеченістю прісною водою певні країни. Лідерами за ресурсами прісних вод є Бразилія, Росія, Канада, Китай, Індонезія, США, Бангладеш, Індія, Венесуела та М’янма. За запасами прісної води на душу населення лідирує Канада, Венесуела і Бразилія. У таблиці 6.3 ранжир ресурсів не збігається з ранжиром питомої забезпеченості.

Спробуйте пояснити на прикладах такі розбіжності: у Китаї та Індії — велика кількість населення, отже, — низька забезпеченість на душу населення. Але у світі є й ще менш забезпечені прісною водою країни, де на душу населення припадає менше 1 тис. м3 води (таку кількість, яку житель великого європейського або американського міста споживає приблизно за дві доби). Найяскравішими прикладами є місцевості в присахарській частині Африки (Алжир — 520 м3, Туніс — 440 м3, Лівія — 110 м3) і в районі Аравійського півострова (Саудівська Аравія — 250 м3, Кувейт — 100 м3).

Різке зростання населення у світі призвело до гострої проблеми — нестачі прісної води. У середньому міський мешканець за добу витрачає 200 л води на побутові потреби без урахування інших потреб. Споживання прісної води у світі зростає у 2,5 рази швидше, ніж чисельність населення. Очікується, що до 2025 р. потреби у водних ресурсах для виробництва продовольчої продукції зростуть на 17 %, а загальне водоспоживання збільшиться на 40 %. Зі зростанням попиту на воду виникає ціла низка екологічних проблем, що стосуються річок, озер, підземних вод і водоносних шарів.

Основні джерела прісної питної чистої води — річки, прісноводні озера, підземні води — поширені на континентах украй нерівномірно. У Європі й Азії, де проживає 70 % населення, зосереджено лише 39 % світових запасів річкових вод. У Європі, де мешкає майже 20 % населення планети, запаси прісної води становлять лише 7 % усіх запасів світових вод.

Причини нестачі води у світі такі:

• інтенсивне збільшення потреб у воді у зв’язку зі зростанням чисельності населення планети й розвитком галузей господарської діяльності, що потребують величезних витрат водних ресурсів;

• утрати прісної води внаслідок скорочення водоносності річок;

• забруднення водойм стічними водами.

Поряд із проблемою дефіциту прісної води у світі гостро постає проблема чистої прісної води. Є відомості про те, що 1,5 млрд людей не мають доступу до чистої води. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 3 млрд жителів планети користуються неякісною питною водою, 60 % захворювань у світі спричинено недоброякісною водою. Вода та здоров’я тісно пов’язані між собою.

В Україні велику частину води беруть з поверхневих вод природних водойм. Вони відкриті й значною мірою схильні до забруднення. Забруднення поверхневих вод упливає на якість і чистоту підземних вод, питної води.

Уже сьогодні майже 500 млн людей у 30 країнах світу потерпають від нестачі та незадовільної якості прісної води. За прогнозами експертів, до 2050 р. кількість людей збільшиться до 2,5 млрд. Із цієї причини близько 25 % населення світу щорічно ризикують занедужати, близько 4 млн дітей і 18 млн. дорослих помирають. Крім того, вода є безцінною сировиною, яку неможливо нічим замінити.

Протягом останніх років за приблизними підрахунками потреба у воді зросла вдесятеро. Сучасне місто використовує (з розрахунку на одну людину) воду об’ємом 300—500 л/добу, що значною мірою перевищує мінімальну потребу у воді однієї людини (25 л/добу).

На території України нараховують близько 73 тис. річок, переважно невеликих, лише 125 з них мають довжину понад 100 км. На кожний квадратний кілометр території України припадає 250 м річок. Водозабезпеченість України ресурсами місцевого стоку з розрахунку на одну людину становить 1000 м3 на рік, причому у Південно-Західному економічному районі вона майже всемеро вища, ніж у Південному, й утричі вища, ніж у Донецько-Придністровському. Головним водним джерелом України є Дніпро. Водні ресурси його басейну становлять 80 % усіх водних ресурсів України. Для регулювання річкового стоку в часі й просторі в басейні Дніпра створено штучні водойми — шість великих водосховищ з загальним об’ємом води 44 км3. Об’єм підземних вод в українській частині басейну становить 12,8 км3/рік (35 млн м3/добу). Експлуатаційні запаси підземних вод (тобто розвіданих і затверджених до використання) становлять лише 2,6 км3/рік.

Обмежені й навіть мізерні в багатьох країнах запаси прісних вод значно скорочуються через забруднення (мал. 6.22). Зазвичай забруднювальні речовини поділяють на кілька класів залежно від їхньої природи, хімічної будови й походження:

• фізичне забруднення — пісок, мул, глина — наслідки ерозії, пил, радіоактивні домішки, частинки золи від ТЕС;

• теплове — спуск у водойми води з теплових й атомних електростанцій;

• біологічне — мікроорганізми, віруси, бактерії, гриби, найпростіші, черви. Промислові джерела біологічного забруднення — м’ясокомбінати, цукрові та маслозаводи;

• хімічне — кислоти, солі, луги;

• органічне — нафта й нафтопродукти, відходи тваринництва;

• поверхневе — активні речовини — мийні засоби, пестициди. Найбільшими забруднювачами вод України є (% від усього обсягу зливу в ріки) є:

• електроенергетика — 43 %;

• комунальне господарство — 19,5 %;

• сільське господарство — 16,6 %;

• чорна металургія — 9 %;

• хімія і нафтохімія — 3 %;

• інші — 8,9 %.

Людству доведеться змінити стратегію водокористування. Необхідність змушує ізолювати антропогенний водяний цикл від природного. Практично це означає перехід на замкнутий цикл водопостачання, на маловодні чи маловідходні, а потім й на «сухі» чи безвідходні технології, що призведе до різкого зменшення обсягів споживання води й очищених стічних вод.

Мал. 6.22. Бережіть воду

З метою охорони Світового океану прийнято низку багатосторонніх і регіональних угод.

ПОДУМАЙТЕ Й ВІДПОВІДАЙТЕ

1. Схарактеризуйте: а) гіпотези походження гідросфери; б) основну причину формування океанічних течій; в) причини утворення хвиль; г) основні джерела живлення рівнинних і гірських річок; д) кліматичні та фізико-географічні чинники, які впливають на стік річки; е) чинники, що впливають на рівень ґрунтових вод; є) значення водної оболонки Землі.

2. Нанесіть на контурну карту найбільші течії світового океану.

3. Складіть: а) перелік Міжнародних угод щодо використання світового океану; б) простих щоденних дій, які дадуть змогу ощадливо використовувати прісну воду.

4. Поясніть: а) яку роль виконують болота на Землі; б) цитату з повісті Ернеста Хемінґвея1 «Старий і море»: «Місяць хвилює море, як жінку»; в) про який ресурс Світового океану йдеться в повісті Олександра Барченка2 «Океан-годувальник»; г) суть прислів’я «Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися»; д) суть застереження Тура Хейєрдала3: «Мертвий океан — мертва планета».

5. Проаналізуйте уривок доповіді ООН про проблеми нестачі питної води: «До середини XXI ст. питної води не вистачить 7 млрд людей і вже понад 5 років 2 млрд людей на планеті потерпають від її нестачі». Запропонуйте кілька альтернативних варіантів розв’язання цієї проблеми.

6. Проаналізуйте наведену на етикетках інформацію щодо хімічного складу мінеральних вод України. Назвіть катіони та аніони, неорганічні й органічні речовини, що є їхніми складниками.

7. Запропонуйте способи опріснення води в походних умовах.

1 Ернест Міллер Хемінґвей, (1899-1961), США.

2 Барченко Олександр Васильович, (1881-1938), Росія.

3 Тур Хейєрдал, (1914-2002), Норвегія, Італія.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Визначення географічного розташування найбільших морів, заток, проток, річок, водоспадів, озер світу.

ЗАХИСТ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

• Великі морські відкриття.

• Моря й океани в художніх і літературних творах.

• Країни — лідери за ресурсами прісних вод.

• Унікальні водойми планети.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст