Географія. 9 клас. Гільберг

§ 6. Економічні системи та їхні типи

За якою ознакою країни світу поділяють на залежні й суверенні? Чому в різних країнах рівень добробуту людей неоднаковий?

ЩО ТАКЕ ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Господарство країни, організоване певним чином, називається економічною системою. У сучасному світі розрізняють чотири основні її типи (мал. 18).

Мал. 18. Основні типи економічних систем

ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Тип господарства, за якого всі ресурси перебувають у власності громади та розподіляються відповідно до традицій і звичаїв, називають традиційною економічною системою. В економіці переважає сільське господарство. Технічний прогрес і введення інновацій обмежені, тому що вони зазвичай суперечать звичаям і загрожують стабільності суспільства. Місцеве виробництво не забезпечує всіх потреб населення. Як наслідок — низький рівень життя. Таку економічну систему мають найменш розвинені країни світу: Буркіна-Фасо, Гаїті, Афганістан.

Добувна промисловість може бути основою економічного розвитку країн з високими доходами населення в разі впровадження наукових досягнень і ведення товарного спеціалізованого виробництва. До таких належать: Норвегія, Кувейт, Австралія.

КОМАНДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Тип господарства, за якого всі ресурси й засоби виробництва є власністю народу, але в реальності центральна влада повністю контролює виробництво й розподіл продукції, називають командною економікою. Основний механізм господарювання — централізоване планування, відсутність конкуренції, впровадження нових технологій виробництва — спрямований передусім на нарощування його обсягів. Ця система панувала в СРСР та в інших соціалістичних державах. Нині вона залишилась на Кубі й у КНДР.

РИНКОВА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Ринкова економічна система заснована на приватній власності, свободі вибору та конкуренції. Вона спирається на особисті інтереси та обмежує роль уряду. Країн зі 100-відсотковою ринковою економічною системою немає. Найбільше під це визначення підходить Сингапур та окремі малі держави з ліберальною моделлю економіки.

ЗМІШАНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Змішана економічна система поєднує елементи різних економік. Так організовані господарства Бразилії, Болгарії, Індії. Економіка сучасної України також є змішаною.

У реальному житті будь-якої країни в чистому вигляді немає жодної економічної системи. У Великій Британії, наприклад, майже 30 % робочої сили зайнято в державному, інші 70 % — у приватному секторі.

ТИПІЗАЦІЯ КРАЇН СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ, МІСЦЕ УКРАЇНИ У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ. Країни світу за рівнем економічного розвитку поділяють за кількома показниками. Основний — вартість ВВП. Його величина відображає економічний розвиток країни та її роль у світовому економічному просторі. Крім абсолютного обсягу ВВП, важливим показником економічного розвитку країн є розрахунок ВВП на душу населення. Його використовує ООН і Світовий банк для визначення рівня розвитку країни в доларах США за паритетом купівельної спроможності. Виділяють такі типи країн:

  • з високим рівнем доходів (10 000 дол. США на одну особу та більше);
  • з рівнем доходів, вищим за середній (5 000 — 9 999 дол. США на одну особу);
  • з рівнем доходів, нижчим від середнього (2 001 — 4 999 дол. США на одну особу);
  • країни з низьким рівнем доходів (2 000 дол. США на одну особу й менше).

Поміркуйте, з якою метою ООН щорічно встановлює рейтинги країн за різними економічними показниками.

За методикою ООН, до розвинених країн належать 60 держав Європи, Азії, Північної Америки, Австралії та Океанії. Усі вони характеризуються високим рівнем економічного й соціального розвитку та мають найвище значення ВВП в розрахунку на душу населення. Однак ця група країн вирізняється значною внутрішньою неоднорідністю, і в її складі виділяють чотири підгрупи.

Перша підгрупа — країни «Великої сімки» (США, Канада, Велика Британія, Франція, Японія, Німеччина, Італія). Ці країни-лідери мають найбільші масштаби економічної діяльності (мал. 5 на с. 11). Для них характерна структура господарства постіндустріального типу. На частку цих країн припадає майже половина ВВП і промислового виробництва та понад 25 % сільськогосподарської продукції світу. Показник ВВП на душу населення в них становить від 20 тис. до 30 тис. дол. США.

Другу підгрупу становлять малі високорозвинені країни Європи — Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія тощо. Незважаючи на те, що економічний потенціал кожної з цих країн незначний, вони беруть активну участь у міжнародному поділі праці. Показник ВВП з розрахунку на душу населення в більшості цих країн такий самий, як у країнах «Великої сімки ».

Третю підгрупу утворюють неєвропейські високорозвинені країни — Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль.

До четвертої підгрупи належать азіатські країни, які включено до економічно розвинених країн нещодавно: Республіка Корея, Сингапур, Гонконг/Сянган (CAP Китаю), о. Тайвань (пров. Китаю). Вони впритул наблизились до економічно розвинених країн за показником ВВП на душу населення, мають різноманітну структуру економіки, зокрема розвинений третинний сектор, що стрімко зростає, та беруть активну участь у світовій торгівлі.

Світові можливості

Сингапур за мудрого управління державою з однієї з найбідніших країн Азії став лідером за темпами економічного зростання в Індокитаї.

До країн, що розвиваються, належать 143 країни й залежні території, з яких дві постсоціалістичні держави в Європі (Албанія та Молдова), в Азії — 46, Африці — 52, Латинській Америці — 33, Океанії — 12. Разом вони займають понад половину площі суходолу й зосереджують 3/5 населення світу. Між ними також існують значні відмінності в соціально-економічному розвитку. Переважно вони розміщені на південь від екватора.

Країни, що розвиваються, можна поділити на шість підгруп.

Першу підгрупу утворюють країни-гіганти — Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, які мають великий природний, людський і економічний потенціал і в багатьох відношеннях є лідерами серед країн світу, що розвиваються. Ці країни виробляють майже стільки промислової продукції, скільки всі інші країни, що розвиваються, разом. Проте ВВП з розрахунку на душу населення в них значно нижчий, ніж в економічно розвинених країнах.

До другої підгрупи належать країни, які також досягни відносно високого рівня соціально-економічного розвитку й мають порівняно високий показник ВВП на одну особу. Найбільше таких країн у Латинській Америці (Мексика, Уругвай, Чилі та ін.). До них також належить Україна.

До третьої підгрупи відносять новітні індустріальні країни, що мають міжнародну спеціалізацію в багатьох видах переробної промисловості. Основу їх економіки та експортного потенціалу становлять працеємні види економічної діяльності. До переліку таких країн належать: Малайзія, Таїланд, Індонезія та ін.

Четверту підгрупу утворюють країни-експортери нафти. Завдяки припливу «нафтодоларів» показник ВВП на одну особу тут коливається між 10 і 20 тис. дол. США й більше. Це передусім країни Перської затоки (Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, ОАЕ), а також Лівія та Бруней.

До п’ятої підгрупи — відсталих країн — належить більшість країн, що розвиваються. Показник ВВП на одну особу в них менший, ніж 2 тис. дол. США на рік. Наявні феодальні елементи відносин. Найбільше таких країн в Африці, але вони є також в Азії та Латинській Америці.

За даними офіційного сайта Світового банку визначте, яке місце у світі Україна посідала за показником ВВП у 2010 і 2015 роках.

Шосту підгрупу утворюють найменш розвинені країни світу. Їх образно називають «відчепленим вагоном людства», оскільки більшість із них дедалі більше відстають від інших країн світу. У них переважає нетоварне сільське господарство, майже немає переробної промисловості. ВВП на душу населення становить лише 100-300 дол. США на рік. До цієї підгрупи належать такі країни, як Афганістан, Малі, Гаїті та ін.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

  • Господарське життя будь-якого суспільства певним чином організоване. Спосіб цієї організації є економічною системою.
  • У сучасному світі існують такі основні типи економічних систем: традиційна, командна, ринкова, змішана.
  • Розрізняють розвинені країни та країни, що розвиваються.

Знаю і вмію обґрунтувати

  • 1. Що таке економічна система?
  • 2. Назвіть типи економічних систем та вкажіть їхні ознаки.
  • 3. На які підгрупи й чому поділяють розвинені країни?
  • 4. Які характерні ознаки країн, що розвиваються? Які групи країн можна виділити серед них?

Працюю з картою

Користуючись картами атласу, визначте, де розташовані найбідніші країни світу. Які географічні чинники зумовили їхню відсталість?

Шукаю в Інтернеті

За допомогою офіційного сайта Світового банку з’ясуйте місце України та її країн-сусідів за показником ВВП на душу населення у 2000, 2010, 2015 роках та зіставте темпи приросту/скорочення цього показника.

Генерую ідеї

Поміркуйте, чи є залежність між розміром території країни та рівнем її економічного розвитку. Доведіть свою думку на конкретних прикладах.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Тема: Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку

1. На контурній карті підпишіть країни «Великої двадцятки»: Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Республіка Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія та Європейський Союз (як організація).

2. Використовуючи текст параграфа, заповніть у зошиті таблицю 4.

Таблиця 4

Країна

Тип країни за рівнем економічного розвитку

Вартість ВВП, млрд дол. США

2010 р.

2015 р.

1

3. Зіставте вартість ВВП в цих країнах і встановіть їхнє значення у світовому ВВП за 2010 і 2015 рр.