Географія. 9 клас. Гільберг

Тема 3. Туризм

Ви дізнаєтесь

  • про види туризму
  • чим відрізняються поняття «туризм», «рекреаційні ресурси», «інфраструктура туризму»

і навчитесь

  • пояснювати вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму
  • характеризувати особливості основних туристичних регіонів світу
  • показувати на карті основні райони туризму в Україні
  • обґрунтовувати рівень розвитку туризму в окремих регіонах, країнах, районах України

§ 42. Туризм та його види. Туризм в Україні

Чи доводилось вам подорожувати? З якою метою?

ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Туризм — активний відпочинок, що позитивно впливає на зміцнення здоров’я, фізичний розвиток людини та пов’язаний з перебуванням за межами постійного місця проживання. У багатьох країнах світу туризм відіграє значну роль у функціонуванні економіки й зайнятості населення. Він сприяє регіональному розвитку.

Особливе значення має розвиток туризму для сфери послуг. Готельно-ресторанна мережа й виготовлення сувенірів орієнтовані саме на туристів. Кожен, хто мандрує, привозить на згадку певні сувеніри. Це підтримує місцеві народні промисли та виробництво певних видів «люксових» товарів.

ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ, КРАЇНІ. Розвиток туризму залежить від запитів та інтересів населення. Туризм зумовлений наявністю на певній території місць, сприятливих для відпочинку й оздоровлення. Також важливе значення має наявність пам’яток природної й культурної спадщини. Тому виділяють природні та створені людиною рекреаційні ресурси.

Рекреаційні ресурси — природні й природно-технічні об’єкти та явища природи, які мають комфортні властивості для відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини.

Рекреаційно-туристські ресурси поділяють на дві групи (мал. 130).

Мал. 130. Основні рекреаційно-туристичні ресурси

Поєднання на певній обмеженій території рекреаційно-туристичних ресурсів дозволяє використати її для відпочинку й оздоровлення людей. При цьому важливе значення має її доступність, зручне положення щодо основних транспортних магістралей, доброзичливе ставлення місцевого населення до приїжджих і безпечність перебування.

ВИДИ ТУРИЗМУ. Розрізняють два великі класи подорожей:

  • внутрішні — здійснюють громадяни відповідної країни в її межах;
  • міжнародні — поїздки за кордон.

Найпоширенішими видами туризму є: оздоровчий (лікування й відпочинок), пізнавальний (поїздки культурно-історичними місцями, круїзні подорожі), спортивний (полювання, рибальство, альпінізм) та ін. (мал. 131).

Мал. 131. Основні види туризму

Розвиток туризму вказує на високу якість і рівень життя населення. Він сприяє налагодженню контактів між людьми в різних країнах світу. Тому туризм розглядають як важливу складову міжнародних відносин.

ТУРИСТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА. Туристична інфраструктура — сукупність установ і закладів туристичної діяльності (заклади тимчасового перебування, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), у яких забезпечено прийом, обслуговування й перевезення туристів. Вона має соціальну та виробничу складові.

Розвиток соціальної інфраструктури має відповідати високим стандартам обслуговування туристів. Найважливішими її елементами є заклади громадського харчування та тимчасового перебування (мал. 132).

Система громадського харчування — сукупність ресторанів, барів, кафе, їдалень, пунктів швидкого приготування їжі та самообслуговування. Харчування туристів може бути окремим видом туризму, як-от гастрономічний. Це своєрідний спосіб пізнання культури, традицій народу країни перебування.

Важливе місце в наданні послуг посідають заклади тимчасового перебування — належним чином облаштовані місця для проживання (переважно ночівлі) приїжджих. Їхня комфортність є основою якості обслуговування туристів. Найпоширенішими серед них є готелі, мотелі, туристичні бази (мал. 132).

Нині більшість туристів переважно купують туристичні тури за принципом «усе включено» (послуги з переїзду, проживання, харчування, доступу до основних місць відпочинку). Поширення систем бронювання туристичних послуг у мережі Інтернет дозволяє самостійно обирати та складати маршрут своєї майбутньої мандрівки.

Важливою складовою туризму є транспортні послуги з доставки туристів до місць відпочинку. Переважно переміщуються у групових поїздках, організованих туроператорами. Для потреб туристів функціонують спеціальні туристичні пасажирські поїзди на залізницях, нерегулярні туристичні авіарейси в цивільній авіації (чартерні рейси), круїзні морські й річкові пасажирські перевезення, автобусні туристичні тури тощо.

Мал. 132. Типи закладів розміщення туристів

Найпоширенішим видом туризму є тури вихідного дня. Їх організовують туристичні фірми у вихідні та святкові дні. Це зазвичай пізнавальні поїздки до історико-культурних пам’яток або оздоровчо-відпочинкові.

ТУРИЗМ В УКРАЇНІ. Традиційні маршрути відомі кожному з нас. Нині в Україні постають такі нові його форми, як сільський (зелений) туризм. Мережі приватних закладів відпочинку та оздоровлення побудовано в усіх регіонах держави.

Іноземних туристів насамперед приваблюють пам’ятки архітектури й мистецтва, місця проживання їхніх предків на теренах нашої держави, санаторно-лікувальні установи.

ПРИРОДНІ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ. Україна має різноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо).

В Україні є унікальні місця лікувального туризму. На їхній основі збудовано водолікувальні заклади. Найбільша їхня кількість зосереджена в західній частині держави (переважно Закарпатській і Львівській областях). Це такі відомі курорти, як Хмільник (Вінницька область), Трускавець, Моршин, Немирів, Шкло (усі у Львівській області), Миргород (Полтавська область), Шаяни, Свалява, Солотвино (усі в Закарпатській області).

В Україні грязьові курорти функціонують у Бердянську (Запорізька область), Куяльнику й на Хаджибейському лимані (Одеська область), на озері Сиваш (Херсонська область) тощо.

Гірсько-рекреаційні ресурси зосереджено в Карпатах і Кримських горах. У Карпатах діють такі відомі гірськолижні центри, як Славське (Львівська область), Буковель, Яремче (Івано-Франківська область) та ін. У Кримських горах поширений альпінізм, кінний і піший туризм.

Наймасовішим є пляжний відпочинок на узбережжі Азовського й Чорного морів. Найціннішими з огляду туризму й рекреації є ділянки морського узбережжя на Південному березі Криму та в районі Великої Одеси.

З рекреаційною метою використовують також узбережжя озер, ставків і річок. Набув розвитку відпочинок на берегах Шацьких озер.

ОБ’ЄКТИ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО В УКРАЇНІ. До Всесвітньої спадщини людства належать об’єкти матеріальної та духовної культури. Нині є шість таких культурних об’єктів (архітектурні ансамблі Софії Київської, Києво-Печерської лаври, ансамбль історичного центру Львова, стародавнє місто Херсонес Таврійський, резиденція митрополитів Буковини й Далмації, дерев’яні церкви Карпатського регіону, пункти геодезичної дуги Струве), одна природна (Букові праліси Карпат) і дві пам’ятки нематеріальної культури (українські козацькі пісні та петриківський розпис).

З курсу фізичної географії України пригадайте, де вони розміщені.

Дізнайтеся більше

Геодезична дуга Струве — унікальний об’єкт у Всесвітній спадщині ЮНЕСКО, який напряму пов’язаний з географічною наукою. Він єдиний у світі, елементи якого розташовано одночасно на території дев’яти країн (у т.ч. в Україні).

ТУРИСТИЧНІ РАЙОНИ В УКРАЇНІ. Туристичний район — територія, забезпечена інфраструктурою й системою організації туризму. Основою їхнього формування є відповідні туристично-рекреаційні ресурси, що й визначають їхню спеціалізацію. Наприклад, природні кліматичні ресурси Південного берега Криму сприяли створенню тут морських курортів (Ялта, Феодосія, Алушта), а культурно-історичні пам’ятки Львова (площа Ринок, Успенська церква, Вірменський собор та ін.) стали базою для формування відомої в Україні дистінації (географічної території, привабливої для туристів).

Які пам’ятки у вашій області ви запропонували би внести до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

В Україні найінтенсивніше в рекреаційно-туристичному плані розвивається Південний і Карпатський туристичні райони, а також відповідні об’єкти у старовинних містах Київ, Львів, Чернігів тощо.

Південний туристичний район охоплює узбережжя Азовського й Чорного морів. У його складі виділяють район Одеських, Миколаївських, Херсонських, Приазовських курортів.

До Одеських курортів належать населені пункти, розміщені від Кароліно-Бугаза до Хаджибейського лиману. Основним видом туризму тут є морський відпочинок, а також відвідання пам’яток культури й мистецтва в містах Білгород-Дністровський і Одеса. Особливе місце займає використання в рекреаційних цілях лікувальних грязей Хаджибейського та Куяльницького лиманів.

До складу Миколаївських курортів належать населені пункти від Коблево до Очакова. Основним видом туризму тут є морський відпочинок, а також відвідання об’єктів природно-заповідного фонду України на території Миколаївської області.

До складу Херсонських курортів входять населені пункти від Залізного порту до Хорлів. Основним видом туризму тут є морський відпочинок, а також відвідання об’єктів природно-заповідного фонду України на території Херсонської області. Особливістю цієї групи курортів є орієнтація на відпочинок й оздоровлення дітей і підлітків.

До складу Приазовських курортів входять населені пункти, що розмістились на березі Сивашу та морських кіс

З курсу фізичної географії України пригадайте, які відомі об’єкти природно-заповідного фонду розміщені на території Херсонської області.

Азовського моря й навколо Молочного лиману. Переважно тут відпочивають діти та підлітки, а також люди, які потребують грязелікування.

Особливе місце серед усіх курортних і туристичних місцевостей України займає Крим. На території півострова, а особливо на його південному березі, зосереджені різноманітні туристичні об’єкти та заклади відпочинку й оздоровлення.

Карпатський туристичний район відповідає Карпатській гірській країні. У його складі виділяють район переважно гірсько-лижного туризму в центральних районах Українських Карпат і лікувально-оздоровчого спрямування в передгір’ях Закарпатської та Львівської областей.

Для лікувальних цілей використовують відомі види мінеральних вод «Нафтуся», «Моршинська», «Поляна Квасова», «Свалява», а також озокерит у санаторно-курортних закладах Львівської області.

На решті території України триває процес формування відповідних туристичних районів на базі місцевих туристичних ресурсів, розбудова закладів готельно-ресторанного бізнесу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

  • Туризм є важливою складовою світової економіки. Його розвиток свідчить про позитивні зміни в рівні та якості життя населення.
  • Серед видів туризму найголовнішими є оздоровчий, пізнавальний, спортивний, лікувальний.
  • Розбудова готельно-ресторанної мережі та облаштування пам’яток культури й мистецтва для прийому туристів є основою розвитку туризму. Особливо важливо розвивати транспортну доступність відповідних туристичних місць.
  • Україна має різноманітні рекреаційні ресурси. Найцінніші з них внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Знаю і вмію обґрунтувати

  • 1. Чому туризм у світі нині визначає якість життя населення?
  • 2. Схарактеризуйте роль туризму у світовому господарстві.
  • 3. Подумайте, чому туризм, на розвиток якого впливають природні умови, належить до третинного сектора економіки.
  • 4. Поясніть, як туризм впливає на розвиток інших видів економічної діяльності.
  • 5. Які складові туристичної інфраструктури є у вашій області?
  • 6. Складіть маршрути для різних видів туризму у своїй області. Виділіть перспективні рекреаційні території та об’єкти. Чим вони привабливі для туристів?
  • 7. Поясніть, чому найбільше закладів лікувального туризму в Україні зосереджено у Львівській області.

Працюю з картою

Нанесіть на контурну карту об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні та туристичні райони.

Шукаю в Інтернеті

Використовуючи інтернет-ресурси, дізнайтесь про об’єкти, включені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на території України.

Генерую ідеї

Уявіть, що ви туристичний менеджер. Розробіть туристичний проспект своєї області для іноземних туристів з позначенням унікальних об’єктів культурної та історичної спадщини, місць важливих подій, осередків народних промислів, закладів сільського (зеленого) туризму (мал. 133).

Мал. 133. Зелений туризм — запорука розвитку українського села