Географія. 8 клас. Гільберг

§ 40. Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. Природно-заповідні об’єкти вашої місцевості

Пригадайте: 1. Назвіть відомі вам види природоохоронних територій та об’єктів. У чому їх принципова відмінність? 2. Назвіть найвідоміші природоохоронні об’єкти України та вашої області.

Природно-заповідний фонд України. Питання охорони навколишнього середовища й раціонального його використання, збереження та збагачення природних ресурсів з кожним роком дедалі більше турбує людство. Охорона довкілля в Україні має історичні традиції. Люди здавна оберігали цілющі джерела, озера, водоспади, скелі, гаї, окремі вікові дерева, які нерідко вважали священними.

Природоохоронна робота в Україні посилилась у XIX ст., коли значно зріс вплив людини на довкілля. У 1883 р. власник маєтку в степовій частині України Фрідріх Фальц-Фейн виділив ділянку для охорони рослин і диких тварин. Це була перша природоохоронна територія на теренах України, що згодом стала біосферним заповідником «Асканія-Нова» (мал. 137).

Мал. 137. Біосферний заповідник «Асканія Нова»

У 1991 р. Верховна Рада України оголосила територію України зоною екологічного лиха. Спеціалісти-географи Інституту географії НАН України вперше склали карту стану навколишнього середовища країни за окремими компонентами природи з позначенням регіонів, де екологічна ситуація є найбільш напруженою. Такими регіонами визнано: Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський, Азово-Чорноморський.

Екологічне та природоохоронне законодавство України охоплює понад 200 законів та інших державних актів. Основні Закони: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ».

Природно-заповідний фонд України (ПЗФ) — ділянки суходолу й водного простору, природні комплекси й об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виокремлені з метою збереження природного розмаїття ландшафтів, тваринного світу й рослинності (мал. 138).

До природно-заповідного фонду України належать:

  • природні території та об’єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
  • штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Природно-заповідний фонд охоплює понад 8 тис. об’єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить 6,05 % території України, які поділяють на 11 категорій заповідних територій та об’єктів загальнодержавного й місцевого значення.

Мал. 138. Карта природно-заповідного фонду України

Дискусійний клуб

У країнах Європи показник заповідності території становить понад 15 %, тоді як в Україні — тільки 6,05 %. Чи можливе збільшення площі ПЗФ в Україні загалом та у вашій місцевості зокрема?

Найвищий рівень заповідності мають біосферні заповідники (додаток 10), природні заповідники (додаток 11) і національні природні парки (додаток 12). У них перебуває під охороною держави велика кількість рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються із господарського користування. Заповідник — вища форма охоронних природних територій, природна лабораторія, де проводяться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.

Біосферні заповідники України — природно-заповідні території міжнародного значення, у яких охороняються всі шари біосфери, доступ до яких дуже обмежений. На території України знаходяться 4 біосферні заповідники: Карпатський, Чорноморський, Дунайський, «Асканія-Нова». Україна разом із Польщею і Словаччиною першими у світі створили міжнародний біосферний резерват «Східні Карпати» на пограниччі трьох держав, який є новим типом природнозаповідної території.

За роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Проте природно-заповідний фонд України треба постійно розширювати. Це можна робити насамперед за рахунок ділянок, які менше змінені господарською діяльністю людини або територій, на яких трапляються види рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.

Національна екологічна мережа. Окремі території, призначені для збереження природи, відокремлені одна від одної і не можуть ефективно зберігати генофонд рослинності й тваринного світу, а отже, і самої людини. Ці території повинні бути з’єднані «екологічними коридорами» й утворювати систему, або мережу.

Екологічна мережа — об’єднана територіальна система, яка включає законодавчо визначені території й об’єкти природно-заповідного фонду та ділянки природних ландшафтів, особливо цінні для охорони навколишнього природного середовища (курортні й лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території тощо).

Екомережа утворюється з метою поліпшення умов для формування й відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорозмаїття, ареалів поширення цінних видів рослинності й тваринного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які відповідно до законів і міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні.

До структурних елементів екомережі належать:

  • ключові території (об'єкти природно-заповідного фонду);
  • сполучні території (екокоридори), які поєднують між собою ключові території «ядра», через які відбувається міграція тварин, поширюється насіння рослин тощо;
  • буферні (перехідні) території, які забезпечують захист ключових і сполучних територій від негативних зовнішніх впливів;
  • відновлювальні території, у межах яких доцільно повернути ландшафти до природного стану з метою з’єднання розрізнених територій у єдину екологічну мережу.

Відповідно до концепції Загальноєвропейської екологічної мережі, структура української екомережі складатиметься з широтних і меридіональних природних коридорів різного порядку, які з’єднують природні регіони (ключові елементи), а також буферних зон, що мають пом’якшити вплив негативних чинників на природні регіони й природні коридори. Оскільки українська мережа має стати частиною Загальноєвропейської екологічної мережі, Програмою передбачено її поєднання з екомережами сусідніх країн: Польщі, Білорусі, Росії, Румунії, Молдови та Словаччини. Для цього передбачено створення спільних транскордонних елементів у межах природних регіонів і коридорів, узгоджуючи проекти землеустрою на прикордонних ділянках.

Висновки

  • Природно-заповідний фонд України складається з природних територій і об’єктів та штучно створених об’єктів.
  • До природних територій та об’єктів належать: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища.
  • До штучно створених об’єктів належать: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Основні терміни й поняття

Національна екологічна мережа — єдина територіальна система, яка включає території й об’єкти природно-заповідного фонду та ділянки природних ландшафтів, що становлять особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища (курортні й лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об’єкти інших типів), що визначаються законодавством України.

Природно-заповідний фонд — ділянки суходолу й водного простору, природні комплекси й об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виокремлені з метою збереження природного розмаїття ландшафтів, тваринного світу й рослинності.

Запитання та завдання

  • 1. Назвіть категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
  • 2. Порівняйте критерії виокремлення природних і біосферних заповідників.
  • 3. Якими є критерії створення природних національних парків? Чим вони відрізняються від заповідників?
  • 4. Які об’єкти й території природно-заповідного фонду розташовані у вашій місцевості? Які особливості їх ландшафтів і природних компонентів?

Практична робота 10

Позначення на контурній карті об’єктів природно-заповідного фонду України

1. Дайте визначення понять «природний заповідник», «біосферний заповідник», «природний національний парк», «регіональний ландшафтний парк».

2. Позначте на контурній карті відповідними умовними позначеннями:

  • червоним кольором — природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський;
  • жовтим кольором — біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський;
  • зеленим кольором — національні природні парки: Карпатський, Шацький, Синевир, Подільські Товтри;
  • синім кольором — регіональний ландшафтний парк «Меотида».

Це цікаво

  • Перший заповідний об’єкт на українських землях був створений меценатом науки, орнітологом, знавцем природи графом В. Дідушицьким у 1886 р. Це буковий ліс на площі 20 га поблизу с. Пеняків Бродівського повіту Тернопільського воєводства, названий автором «Пам’ятка Пеняцька».
  • Чорноморський біосферний заповідник — найбільший в Україні заповідник, територія якого складається з кількох ділянок, на яких представлені різні ландшафти приморського півдня України: азональний лісостеповий, азональний піщано-степовий, зональний пустельно-степовий, приморський солончаковий.

Готуємося до наступного уроку

Підготуйте коротке повідомлення на тему «Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні».