Географія. 8 клас. Гільберг

§ 20. Кліматичні показники

Пригадайте: 1. Чому сонячні промені падають на земну поверхню під різним кутом? 2. Назвіть типи повітряних мас, що переміщуються над територією України.

Особливості клімату України визначаються її географічним положенням, надходженням сонячної радіації, характером атмосферної циркуляції і рельєфом поверхні. Явища, що відбуваються в атмосфері й на земній поверхні, пов’язані з кліматичними показниками: температурою, опадами, атмосферним тиском, напрямком і силою вітру, хмарністю, випаровуванням.

Температура повітря. Упродовж доби сонячні промені нагрівають Землю нерівномірно. Середньорічні й середньомісячні показники температури повітря залежать від кількості сонячної радіації, яка потрапляє на поверхню, і від циркуляції атмосфери.

Температура повітря — один з основних показників клімату. Для температурного режиму характерні значні коливання. Найнижчі середні температури припадають на січень-лютий (мал. 50). На північному сході вони становлять -7-8 °С, у степовій частині Криму — 0 °С, на Південному березі Криму до +3-4 °С. Найвищі середні температури в липні (мал. 51). На півночі й північному заході України вони становлять +17-19 °С, на півдні — +21-23 °С.

Мал. 50. Ізотерми січня

Розподіл температур повітря на території України можна простежити за ізотермами — лініями, що з’єднують на картах точки з однаковою температурою повітря в січні; у липні.

1. Проаналізуйте кліматичні карти (мал. 50, 51). Порівняйте особливості проходження ізотерм липня й січня. Поясніть, чому вони відрізняються.

2. Розгляньте в атласі кліматичну карту України та визначте:

  • температуру найхолоднішого й найтеплішого місяців;
  • безморозний період на півночі та сході України, Південному березі Криму;
  • абсолютний максимум та абсолютний мінімум температур.

Ізотерми січня змінюються від -4 °С на заході до -7 °С на сході. Вони спрямовані з північного заходу на південний схід. Узимку на розподіл температури повітря впливає надходження повітряних мас з Атлантичного океану.

Ізотерми липня змінюються від +18 °С на півночі до +23 °С на півдні, їх напрямок наближений до широтного. Улітку циклонічна діяльність послаблюється, температура повітря підвищується.

Вологість повітря. Вологість повітря пов’язана з характером річних температур. В Україні середній показник вологості становить 65-70 %. Улітку він знижується до 55-60 %. Рівень середньої річної вологості зменшується в напрямку з північного заходу на південний схід.

На абсолютну вологість повітря істотно впливає висота території над рівнем моря: із зростанням висоти абсолютна вологість повітря зменшується.

Мал. 51. Ізотерми липня

Дні з відносною вологістю 30 % і менше трапляються з квітня по вересень. Дефіцит вологості в річному циклі подібний до зміни температури повітря: найбільший у теплий, найменший — у холодний період. Циркуляція атмосфери, сонячна радіація, особливості земної поверхні значною мірою зумовлюють утворення й поширення хмарності за порами року. В Україні кількість хмарних днів на рік коливається від 100 на Азово-Чорноморському узбережжі до 160 на півночі.

Розподіл опадів. Розподіл опадів на території країни пов’язаний з температурою повітря та циркуляцією атмосфери. Крім того, на нього істотно впливає рельєф. На навітряних схилах гір, тобто обернених до панівних вітрів, повітря піднімається вгору й опадів тут більше. Натомість протилежні (підвітряні) схили сухі. Понад половину річної кількості опадів випадає в теплу пору року у вигляді дощів. Узимку опадів менше, оскільки вміст водяної пари в повітрі за низької температури незначний.

Узимку майже на всій території України випадає сніг. Висота снігового покриву в середньому становить 10-30 см, у горах — до 40 см.

Основна закономірність розподілу опадів на території України — їх кількість зменшується з півночі на південь і з північного заходу на південний схід.

Найбільше опадів за рік буває в Українських Карпатах (понад 1500 мм) і в Кримських горах (понад 1200 мм). На решті території України цей показник коливається від 750 мм на заході до 350 мм на півдні (мал. 52).

Максимум опадів припадає на літо, і лише на Південному березі Криму — на зиму.

  • Визначте за картою (мал. 52) річну кількість опадів для узбережжя Чорного й Азовського морів, міст Львова, Харкова й Чернігова.

Мал. 52. Річна кількість опадів

Коефіцієнт зволоження. Для вивчення певного природного комплексу з практичною метою важливо знати співвідношення (баланс) тепла й вологи на його території.

Рівень зволоження території характеризується коефіцієнтом зволоження — відношенням річної кількості опадів до випаровуваності за той самий період. Його позначають літерою К, річну кількість опадів — О, а випаровуваність — В; тоді К=О/В. Чим менший коефіцієнт зволоження, тим сухіший клімат. Якщо річна кількість опадів приблизно дорівнює випаровуваності, тоді коефіцієнт зволоження наближається до одиниці. У такому разі зволоження вважається достатнім, якщо ж коефіцієнт зволоження більший за одиницю — зволоження надмірне, якщо менший — недостатнє. Зволоження території України має зональний характер. На Поліссі й на заході зони широколистих лісів зволоження майже вдвічі більше, ніж у степу.

Дискусійний клуб

Чому на півночі й заході України проводиться осушення земель? Обґрунтуйте свій висновок.

Коефіцієнт зволоження допомагає пояснити розміщення рослинних, ґрунтових і природних зон, густоту річкової й озерної сіток, а також правильно визначити райони вирощування сільськогосподарських культур — вологолюбних і посухостійких.

Річне й сезонне коливання кліматичних показників. Пора року період у річному циклі розвитку природи. У помірному кліматі північної півкулі, зокрема і в Україні, розрізняють чотири рівні періоди, на які умовно поділено річний цикл розвитку природи, — весна, літо, осінь, зима. Зміна пір року на Землі зумовлена її рухом навколо Сонця й нахилом земної осі до площини екліптики під кутом 66,5°. Для населення помірних широт певні ритмічні зміни в навколишній природі, які щороку повторюються, є звичними.

  • Чим відрізняються пори року? Які їх ознаки?

Пори року впливають на господарську діяльність, планування робочого часу й відпочинку, побут і стан здоров’я.

У повсякденному житті ми користуємося календарем, де літо починається 1 червня, а осінь — 1 вересня. Однак реальні зміни в природі не завжди відповідають календарним межам пір року. Розрізняють астрономічні пори року, які тривають від дати сонцестояння до дати рівнодення. У північній півкулі астрономічне літо триває від 21 червня до 23 вересня, астрономічна осінь — із 24 вересня до 21 грудня, астрономічна зима — із 22 грудня до 20 березня, а з 21 березня починається астрономічна весна. Для кожної пори року характерні певні світлові й температурні умови. Зміни пір року яскраво виражені в помірних широтах. Кліматологи пов’язують зміну пір року з датами переходу середньодобових температур повітря через значення 0 і +15 °С. Так, кліматична весна настає, коли середньодобова температура зростає від 0 до +15 °С, літо — період з температурами вище +15 °С, осінь — коли температура знижується від +15 до 0 °С, а зима — період із добовими температурами, нижчими від 0 °С.

Територія України розташована в помірно-континентальній області помірного кліматичного поясу, де чітко виражені всі пори року.

Зима в Україні характеризується морозною погодою з випаданням снігу. Вона починається зазвичай наприкінці листопада — на початку грудня, коли утворюється сталий сніговий покрив, і триває 3-4 місяці. Упродовж зими сніг декілька разів сходить і випадає знову. Зима приходить з північного сходу й найпізніше досягає Кримського півострова. Для неї характерна мінливість погодних умов: сильне похолодання часто змінюється відлигою, періоди хмарної теплої погоди з опадами у вигляді мокрого снігу й дощу — безхмарною погодою. Відлиги (8-10 днів протягом зими) охоплюють більшу частину території, подеколи й усю країну, що зумовлено надходженням теплих повітряних мас з Атлантики.

Весна найраніше настає на південному заході й просувається на північний схід. Трапляються заморозки, спричинені вторгненням холодного арктичного повітря з півночі. Зниження тиску в Азії активізує вплив на Україну теплих південно-західних і південно-східних повітряних мас. Починається танення снігу, настає період вегетації. На Південному березі Криму весна починається наприкінці лютого. До травня можуть бути приморозки.

Літо в Україні тепле, на півдні — спекотне. Максимальні температури повітря спостерігаються в липні. На всій території України влітку часто бувають грози та зливи. На літо припадає майже 40 % річної норми опадів. Лише в південних районах літо посушливе.

Осінь порівняно тепла й тривала, з ясними сонячними днями й прохолодними ночами. Нерідко трапляються заморозки. Негода з облоговими дощами й низькими температурами повітря настає в жовтні-листопаді; найбільш характерна для заходу й півночі країни.

На Південному березі Криму погода взимку визначається впливом помірних повітряних, а влітку — тропічних мас. Опади бувають переважно взимку, часом у вигляді снігу, однак сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе й спекотне. Такий тип клімату називають середземноморським, він характерний для субтропічного поясу.

Кліматична карта. Клімат певної території характеризують за відповідними показниками: температурою повітря, кількістю опадів, напрямком панівних вітрів і зволоженням території. Усі ці складові відображені на кліматичних картах (мал. 53).

Ізотермами синього кольору на кліматичній карті позначають середню температуру січня, а ізотермами червоного кольору — середню температуру липня. Значення максимальних і мінімальних температур повітря позначено цифрами відповідного кольору біля назви населеного пункту.

Інтенсивністю кольору на карті зображають розподіл опадів на території. Напрямок панівного вітру передають за допомогою стрілок.

На кліматичній карті зазвичай присутні кліматичні діаграми, що характеризують особливості клімату в різних частинах України.

Мал. 53. Кліматична карта України

  • Користуючись кліматичними картами атласу, визначте: а) як і чому змінюється річна кількість опадів на території України вздовж 48-ї паралелі; б) як і чому змінюється кількість опадів на території України вздовж 33° сх. д.

Кліматичні ресурси. Територія України належить до кліматично комфортної зони. Помірний клімат і достатня кількість опадів на більшій частині країни сприятливі для життя, господарської діяльності й відпочинку населення.

Сонячна радіація, волога, що надходить з опадами, вітер є невичерпними природними ресурсами багатоцільового призначення. Їх називають кліматичними ресурсами. З-поміж них виокремлюють енергетичні, агрокліматичні та рекреаційні ресурси (мал. 54).

До енергетичних кліматичних ресурсів належить енергія сонця й вітру. Територія України достатньо забезпечена теплом, світлом і вологою. Однак сонячну енергію найдоцільніше використовувати на Південному березі Криму та в степовій частині території, а вітрову — у гірських районах, на узбережжі морів і водосховищ та на відкритих степових ділянках. Поки що використання енергетичних кліматичних ресурсів в Україні незначне.

Мал. 54. Розподіл кліматичних ресурсів

Агрокліматичні ресурси (тобто сільськогосподарські кліматичні) включають тепловий режим повітря й ґрунту та запаси вологи. Для сільськогосподарського виробництва дуже важливий період інтенсивної вегетації культур, тобто період зі сталими середньодобовими температурами повітря, вищими за +10 °С.

Рекреаційні ресурси. Найбільш сприятливими районами для відпочинку та лікування населення є узбережжя Чорного й Азовського морів, береги озер, річок, мальовничі Українські Карпати та Кримські гори. Там поєднуються такі чинники, як: чисте повітря, помірна вологість, своєрідний температурний режим. Рекреаційні ресурси широко використовуються на всій території України.

Висновки

  • Основні кліматичні показники — температура, вологість повітря, опади, коефіцієнт зволоження.
  • Рівень зволоження території України має зональний характер.
  • Територія України розташована в помірно-континентальній області помірного кліматичного поясу, де чітко виражені всі пори року.
  • На кліматичній карті показано особливості клімату певної території (кількісна характеристика метеорологічних явищ і числові показники).

Основні терміни й поняття

Ізотерма — лінія, що з’єднує на карті точки з однаковою температурою.

Коефіцієнт зволоження — відношення річної кількості опадів до випаровуваності за той самий період.

Запитання та завдання

1. Як змінюється температура повітря протягом року у вашій місцевості?

2. Як взаємопов’язані показники сонячної радіації та температури повітря?

3. Якими будуть наслідки, якщо на півночі України суттєво зменшиться кількість опадів?

4. Чому на території України температура повітря й опади розподіляються нерівномірно? Яка виявляється закономірність?

5. Чим пояснюється підвищення температури повітря у великих містах?

6. Для яких районів країни характерне недостатнє зволоження? Чим це пояснюється?

7. Чи впливає на зміну клімату спалювання різних видів палива? Обґрунтуйте відповідь.

8. Користуючись додатковими джерелами інформації, дайте відповідь на запитання:

  • Що вивчає біометеорологія людини? Які метеорологічні елементи найбільше впливають на самопочуття людини?
  • Чи впливає клімат на ріст і розвиток людини?
  • Чому на березі моря влітку завжди тихо тільки вранці й надвечір, а вдень на морі піднімаються вітер і хвилі?

9. Заповніть у зошиті таблицю.

Сезонні особливості клімату України

Зима

Весна

Літо

Осінь

Практична робота 5

Визначення вологості повітря за заданими показниками

1. Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що за температури 20 °С в 1 м3 повітря міститься 15 г водяної пари (за такої температури в 1 м3 повітря може міститися 17 г водяної пари).

2. Температура повітря +20 °С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м3. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси за даної температури становить 17 г/м3 водяної пари.

3. Визначте відносну вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м3, а вологість насичення — 23 г/м3.

4. Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55 %, а вологість насичення за температури +15 °С становить 12,8 г/м3.

Це цікаво

  • Людина може витримати температуру +104 °С 26 хв; +93 °С — 33 хв; +82 °С — 49 хв; а +71 °С — 1 год.
  • В Україні максимальна температура повітря (+42,0 °С) зафіксована 12 серпня 2010 р. на метеостанції м. Луганська.
  • Найвища температура на поверхні ґрунту (+80 °С) зареєстрована 2 червня 1995 р. на метеостанції м. Вознесенська в Миколаївській області.
  • Найбільша добова кількість опадів (278 мм) зареєстрована Карадазькою обсерваторією в Криму 2 вересня 1991 р.

Готуємося до наступного уроку

  • 1. Запишіть 2-3 народні прикмети, пов’язані з передбаченням погоди.
  • 2. Підготуйте фотоматеріали, загадки, вірші про пори рокубза бажання).