Географія. 8 клас. Гільберг

§ 16. Корисні копалини України. Паливні корисні копалини

Пригадайте: 1. Що називають корисними копалинами? 2. Де використовують корисні копалини? 3. Які корисні копалини належать до паливних? Яке вони мають походження?

Мінерально-сировинні ресурси України. У земній корі налічують до 3 тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід. Завдяки своїм властивостям вони використовуються в різних галузях господарства: енергетиці, металургійній і хімічній промисловості, будівництві, окремі види — у медицині (озокерит, грязі). Алмази, графіт, радіоактивні й рідкісні метали знаходять застосування у сфері науки й техніки; дорогоцінні метали, коштовне й напівкоштовне каміння — у ювелірній справі.

Займаючи чималу площу (0,4 % усього суходолу), Україна добре забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. У надрах розвідано понад 20 тис. родовищ (111 видів корисних копалин), із яких майже 8700 мають промислове значення і внесені до переліку запасів корисних копалин. За обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-цирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю Україна є однією з провідних країн світу.

Мінерально-сировинні ресурси з погляду їх використання в різних галузях господарства поділяють на три великі групи: паливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві).

Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах, рудні (магматичного й метаморфічного походження) тяжіють до Українського щита й Вулканічного хребта Карпат. Нерудні копалини осадового походження (солі, вапняки, піски) розміщені в прогинах, а магматичного чи метаморфічного походження (граніт, мармур, графіт) — у породах Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму.

  • На основі аналізу карт атласу «Тектонічна будова» та «Мінерально-сировинні ресурси» установіть залежність між тектонічною будовою та корисними копалинами на території України.

До паливних корисних копалин належать кам’яне й буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. За розвіданими запасами кам’яного вугілля Україна посідає друге місце в Європі та сьоме у світі (мал. 38).

Найбільшим і найважливішим є Донецький кам’яновугільний басейн, який має площу 50 тис. км2 і розташований на території Донецької, Луганської, Дніпропетровської, частково Харківської й Полтавської областей. Тут виявлено коксівне (паливо для металургійної промисловості) та енергетичне вугілля — антрацит. Вугілля залягає сотнями пластів. Найпотужніші й доступні пласти вже вироблені, адже тут видобувають вугілля з XVIII ст. Нинішня глибина залягання — 1200 м, пересічна — 500-750 м, а пласти мають невелику потужність (0,5-2 м). Значна похилість і газоносність пластів нерідко спричинюють небезпечні вибухи.

Львівсько-Волинський вугільний басейн (10 тис. км2) знаходиться на північному заході країни на межі Львівської й Волинської областей. Видобуток вугілля тут розпочато в 1950-х роках. Паливо залягає невеликими пластами на глибині 300-700 м, максимальна потужність пластів — 2,8 м. Вугілля сірчисте (зольне), використовується як енергетичне й побутове паливо для західного регіону.

Мал. 38. Карта паливних і рудних корисних копалин України

Дніпровський буровугільний басейн (150 тис. км2) простягається вздовж Дніпра з північного заходу на південний схід територією Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Найбільше родовище — Олександрійське. Вугілля залягає близько до поверхні, тому видобувають його переважно відкритим способом (у кар’єрах). Використовують як паливо для ТЕС і побутових потреб. Незначні поклади бурого вугілля є в Передкарпатті, Закарпатті та Придністров’ї.

Дискусійний клуб

Які проблеми існують у вугільній промисловості України? Як, на вашу думку, можна вирішити ці проблеми?

Родовища горючих сланців виявлені на півночі Кіровоградської та на півдні Черкаської областей, у Карпатах і на Поділлі. Найбільше з них — Бовтиське (Кіровоградська область). Сланці можуть використовуватись як паливо для ТЕС, а також як сировина для хімічного виробництва.

Торфові родовища зосереджені в основному на Поліській низовині, а також у річкових долинах в зоні лісостепу. В Україні налічують до 2500 невеликих родовищ. Найбільші поклади у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях. Торф використовують переважно в сільському господарстві.

Важливе значення, як цінна паливно-енергетична та хімічна сировина, мають нафта й природний газ. Основні родовища цих паливних корисних копалин знаходяться в Східному, Західному й Південному нафтогазоносних районах.

Східний район (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область) простягається вузькою смугою на Лівобережжі Дніпра — від північних кордонів України до Донецького кряжа. Тут видобувають понад 80 % нафти й газу в країні. Активне розроблення родовищ почалося в середині XX ст. Тут розвідано понад 140 родовищ газу. Найбільші з них — Шебелинське, Єфремівське (Харківська обл.), Західнохрестищенське (Полтавська обл.). Поклади нафти виявлено також у Чернігівській і Сумській областях. Найзначніші нафтові й нафтогазові родовища: Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська обл.), Глинсько-Розбишівське (Полтавська обл.), Качанівське, Бугруватівське (Сумська обл.).

Західний район (Карпатська нафтогазоносна область) охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей. Промисловий видобуток нафти в регіоні розпочався ще у XVIII ст., газу — з 1920-х років. Газові й нафтові родовища через тривалу експлуатацію майже вичерпані. Найбільші діючі родовища: Долинське — нафтове, Битків-Бабчинське — нафтогазове, Богородчанське — газове.

Південний район (Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область) розташований у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і в Криму. Це найперспективніший район. За прогнозами геологів, значні поклади нафти й газу є на шельфі Чорного й Азовського морів. Нині тут відкриті родовища газу — Голіцинське, Штормове, Казантипське. Найбільші промислові родовища газу — Джанкойське, Глібівське, Задорненське (Крим), нафти — Східносаратське (Одеська обл.).

В Україні здавна експлуатуються родовища озокериту. Озокерит, або гірський віск, — горюча корисна копалина нафтового ряду. Використовується як лікувальний засіб, для виготовлення мастила, а також як сировина для гумової, хімічної, паперової та електротехнічної галузей промисловості. Родовища озокериту рідкісні. На території України більшість із них зосереджена в Західному нафтогазоносному районі. У Львівській області знаходяться найбільші у світі Бориславське (експлуатується з 1856 р.) і Трускавецьке родовища. Добувають озокерит шахтовим способом з глибини 140 м.

Понад 40 % спожитого газу Україна закуповує за кордоном, через що змушена шукати різні шляхи зменшення енергетичної залежності, зокрема видобуваючи сланцевий газ. Більшість експертів уважає, що за запасами сланцевого газу Україна посідає четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

Однак ідея розроблення родовищ сланцевого газу в Україні має чимало противників. Основні їхні аргументи — екологічні обмеження в умовах густонаселеної території та небезпека порушення навколишнього природного середовища (провали, затоплення територій, забруднення прісних підземних і наземних вод, зростання сейсмічності).

Висновки

  • В Україні поклади паливних корисних копалин — вугілля, нафти, природного газу, горючих сланців, торфу, озокериту — мають осадове походження й залягають у межах Передкарпатського й Закарпатського прогинів, Дніпровсько-Донецької й Причорноморської западин, а також осадового чохла Українського кристалічного щита.
  • На території України розташовані кам’яновугільні басейни (Донецький і Львівсько-Волинський) і буровугільний — Придніпровський, нафтогазоносні райони — Західний, Східний і Південний.

Основні терміни й поняття

Мінерально-сировинні ресурси — сукупність розвіданих запасів корисних копалин, які використовуються або можуть використовуватися в господарській діяльності. За ознакою використання в господарстві корисні копалини поділяють на паливні (енергетичні, горючі), рудні (металеві) та нерудні (неметалеві).

Паливні корисні копалини — природні органічні сполуки, які в процесі горіння виділяють тепло.

Запитання та завдання

  • 1. На які групи поділяють корисні копалини залежно від їх використання?
  • 2. Чим пояснюється розмаїття видового складу корисних копалин в Україні?
  • 3. Охарактеризуйте поняття «паливні корисні копалини». Які паливні корисні копалини є в Україні, зокрема у вашій області?
  • 4. Чому Україна періодично закуповує вугілля за кордоном, якщо має потужний Донецький вугільний басейн, що не вичерпав свої запаси?
  • 5. Назвіть і покажіть на карті основні нафтогазоносні райони України.
  • 6. Порівняйте Західний і Східний нафтогазоносні райони. Які, на вашу думку, перспективи їх розвитку?

Практикум

1. Складіть порівняльну характеристику Донецького кам’яновугільного та Львівсько-Волинського вугільного басейнів за таким планом: розміщення; площа; геологічні запаси; середня потужність пластів; максимальна й мінімальна глибина розроблення.

Заповніть у зошиті таблицю.

Донецький басейн

Львівсько-Волинський басейн

Спільне

Відмінне

2. Розв’яжіть задачі.

  • 1) Підрахуйте, скільки вугілля витратить ваша родина для забезпечення потреби в електроенергії протягом 1 місяця, року, якщо на виробництво 2 кВт • год електроенергії потрібно 1 кг палива.
  • 2) При спалюванні кам’яного вугілля утворюється попіл, який становить до 15% маси. Підрахуйте, скільки відходів утворюється в Україні за рік за умови щорічного видобування й спалювання 100 млн т вугілля.

3. Позначте на контурній карті вугільні басейни України та нафтогазоносні райони й найбільші родовища.

Це цікаво

  • Технологія видобутку сланцевого газу методом гідророзриву передбачає створення системи вертикальних і горизонтальних свердловин, у які під тиском закачують суміш, що складається з води, піску й наповнювачів, які посилюють в’язкість розчину, викликають просторове утворення мікротріщин і збільшують площу дренування. Після зниження тиску вода вільно витікає з утворених тріщин, а пісок не дає їм закриватися для вільного витоку газу. Відкачану воду потрібно очищувати й повторно використовувати для утворення гідророзривів.
  • Нафта й природний газ України залягають у породах, вік яких обчислюється десятками мільйонів років, а в Прикарпатті подекуди сягає 500 млн років. Вік кам’яного вугілля становить 350 млн, а бурого — лише 30-60 млн років. «Наймолодший» із паливних ресурсів торф, який утворився протягом останніх 10 тис. років. Торф утворюється і в наш час із решток відмерлих рослин на дні боліт, однак дуже повільно — усього 1 мм за рік!
  • Вугілля утворилося з решток рослин (хвощів, плаунів, деревовидних папоротей та ін.), які формували непрохідні заболочені ліси. Море кам’яновугільного періоду періодично затоплювало ліси, і тоді рештки рослин укривалися морським осадом. Частина деревини перетворювалася на лігніт, а згодом на буре вугілля. Із зануренням вугілля на глибину збільшувалися тиск і температура, унаслідок чого буре вугілля перетворювалося на кам’яне, а пізніше на антрацит.

Готуємося до наступного уроку

  • 1. Пригадайте, які корисні копалини належать до рудних.
  • 2. Які закономірності розміщення рудних корисних копалин?