Географія. 7 клас. Гільберг

§ 55. Острови в Тихому океані, їх походження

Пригадайте: 1. Як розрізняють острови за походженням? 2. Що таке Океанія? 3. Які великі острови входять до Океанії?

Склад Океанії. Острови Тихого океану на схід і на північ від Австралії називають Океанією. Океанія є найбільшим у світі скупченням островів, розташованих у західній і центральній частинах Тихого океану, між субтропічними широтами Північної і помірними широтами Південної півкуль. Їх налічується майже 10 тис. Географічно Океанію поділяють на Меланезію, Мікронезію і Полінезію, виокремлюють Нову Зеландію. Загальна площа всіх островів Океанії — 1,3 млн км2 (мал. 69, с. 103). На них проживає понад 10 млн осіб і знаходиться 13 незалежних держав і несамоврядних територій. Гавайські острови є штатом США.

  • Знайдіть їх на карті.

Природні умови. За походженням острови Океанії дуже різноманітні, мають переважно вулканічне й коралове походження, а острови Нова Гвінея та Нова Зеландія — материкове.

Рельєф островів гористий і дуже розчленований. Найвищі гори Океанії розташовані на острові Нова Гвінея. Частина островів є вершинами великих підводних вулканів, деякі з них до цього часу проявляють високу вулканічну активність. Вулкани Гавайських островів мають пологі схили й великі кратери, усередині яких постійно клекоче лава. Поблизу вулканів діють гейзери. Особливо багато вулканів на островах Нової Зеландії. Деякі з них викидають фонтани гарячої води й пари на висоту 20-30 м.

Частина островів мають коралове походження. Атоли, які сформувалися внаслідок утворення коралових споруд, занурилися під воду (острови Гілберта, Туамоту). Відмінною особливістю таких островів є великі лагуни, оточені численними острівцями, або моту, середня висота яких не перевищує трьох метрів. В Океанії розташований атол із найбільшою лагуною у світі — Кваджалейн (в архіпелазі Маршаллових островів). Найбільшим атолом за площею суходолу є острів Різдва (мал. 144) в архіпелазі Центральної Полінезії — 322 км2. Однак серед атолів трапляється й особливий тип — піднятий атол — вапнякове плато висотою до 50-60 м над рівнем океану. У цього типу островів лагуна відсутня або є сліди її минулого існування (атол Науру, Ніуе, Банаби).

Рельєф дна західної окраїни Тихого океану, де розташована Океанія, дуже різноманітний. Там є глибоководні западини, улоговини, підводні хребти. Біля Маріанських островів знаходиться найглибша у світі Маріанська западина (понад 11 км). У центральній частині Океанії дно океану рівніше, але порізане величезними тріщинами, уздовж яких виливається лава. Застигла лава утворює підводні хребти.

Мал. 144. Острів Різдва

Вони мають велику протяжність і різну висоту. Високі хребти виступають над рівнем океану, утворюючи острови вулканічного походження — Полінезію.

Більша частина Океанії знаходиться в екваторіальному та субекваторіальному кліматичному поясі, між тропіками. Там літо триває протягом року, проте спостерігаються невеликі добові коливання температур і нерівномірне зволоження на різних схилах гір. Навітряні схили дістають велику кількість опадів, підвітряні — мало.

У Південній Океанії панує субтропічний клімат. На крайніх південних островах переважає помірний клімат. Майже вся Океанія перебуває під сильним упливом мусонів і пасатів, часто трапляються тайфуни. Великого лиха населенню Океанії завдають урагани, які супроводжуються зливами й величезними хвилями.

Рослинність і тваринний світ. Видовий склад рослинності залежить від кількості опадів. На островах, що знаходяться в екваторіальному поясі, поширені вологі екваторіальні й субекваторіальні ліси на червоно-жовтих ґрунтах. На підвітряних схилах ліси переходять у савани. Острови помірного поясу вкриті лісами.

Видовий склад рослинності та тваринного світу Океанії своєрідний. Тут ростуть фікуси, пандануси, бамбук, казуарини, ліани, різні види пальм (сагова, кокосова). З плодів кокосових пальм — горіхів — виробляють олію. З молодих горіхів добувають кокосове молоко. Листям пальми вкривають хатини, з волокна роблять мотузки та циновки. Стовбури пальм використовують як будівельний матеріал і для виготовлення човнів.

В Океанії вирощують кокосову пальму, батат, хлібне дерево (мал. 145), ананаси, банани, цукрову тростину, цитрусові, займаються рибальством. Значна частина населення розводить овець, велику рогату худобу. Вовна, м’ясо, вершкове масло — основні продукти острівних країн.

За період колонізації Океанії ліси були вирубані. Останнім часом їх штучно відновлюють. Насаджують інші види дерев, привезені з інших материків. У саванах Гавайських островів насаджують кактуси, завезені з Америки. Європейці завезли сюди свійську худобу (корів, свиней, кіз, коней) і рослини, які витісняють місцеві види.

Населення Океанії дуже різноманітне. Майже всі острови заселені. Корінними жителями Океанії є полінезійці, мікронезійці, меланезійці й папуаси. Полінезійці мають змішаний расовий тип: у їхній зовнішності поєднуються риси європеоїдної і монголоїдної рас. У країнах Мікронезії проживають каролінці, кірібаті, маршальці, науру. Меланезійці належать до австралоїдного расового типу.

Мал. 145. Хлібне дерево

Мал. 146. Представник населення маорі

Папуаси населяють острів Нова Гвінея та острови, що розташовані поруч. За антропологічним типом вони подібні до меланезійців. У Папуа-Новій Гвінеї більшість населення становлять численні папуаські народи. У них темна шкіра, густе кучеряве волосся. Ці високі на зріст і фізично міцні люди належать до екваторіальної раси. Мабрі — основне населення Нової Зеландії до прибуття європейців (мал. 146) — належить до полінезійської групи. У народів цієї групи, на відміну від представників негроїдної раси, світліша шкіра й хвилясте волосся. У Новій Зеландії і на Гавайських островах більшість населення — європейці. Останнім часом у країнах Океанії збільшилась кількість переселенців з Азії (переважно китайців і філіппінців).

Населення Океанії в основному сповідує християнство, дотримуючись протестантської або католицької віри.

Життя корінного населення досліджував й описував Микола Миклухо-Маклай, українець за походженням. Природу Океанії досліджував відомий норвезький учений Тур Хейердал.

Нова Зеландія (столиця — місто Веллінгтон) (мал. 147) розташована в південно-західній частині Тихого океану, у полінезійському районі. До Нової Зеландії належать незалежні в державному управлінні, але вільно асоційовані з нею острівні держави — Острови Кука, Ніуе та ін.

Рельєф Нової Зеландії — в основному височини та гори (мал. 148).

Мал. 147. Столиця Нової Зеландії — місто Веллінгтон

Мал. 148. Краєвид Нової Зеландії

Клімат змінюється від теплого субтропічного на півночі до прохолодного помірного на півдні й у центральних регіонах. У більшій частині Нової Зеландії випадає багато опадів. Вони розподіляються відносно рівномірно протягом року.

У Новій Зеландії є багато різноманітних корисних копалин, проте промислово розробляються лише родовища газу, нафти, золота, срібла, пісковику й кам’яного вугілля. Відкрито великі запаси алюмінію, титанового залізняку, сурми, хрому, міді, цинку, марганцю, ртуті, вольфраму та платини.

Флора Нової Зеландії налічує майже 2000 видів рослин. Ліси країни поділяються на два основних типи — змішані субтропічні й вічнозелені. Зі 187 видів квіткових трав’янистих рослин природної флори Нової Зеландії 157 — ендеміки. У Новій Зеландії є велика кількість папоротей. Срібна папороть — один із національних символів, її зображено на гербі країни (мал. 149).

Мал. 149. Срібла папороть

Законодавство країни визначає майже 60 типів природних територій, що підлягають захисту та збереженню, серед них найбільшими й значущими формами є національні парки, природні, наукові, екологічні й туристичні заповідники та резервати. У країні створено 14 національних парків, 4 морські парки, 21 морський і прибережний заповідник, понад 3000 резерватів. Тут функціонує кілька зоопарків і ботанічних садів.

Найкращими туристичними зонами в Новій Зеландії є геотермальний курорт, долина гейзерів, печери та столиця Нової Зеландії — Веллінгтон (мал. 150, 151).

У Новій Зеландії проживає понад 4 млн осіб, більшість населення становлять європейці. Корінними жителями є маорі, крім того, проживають китайці, індійці й представники полінезійських народів.

Мал. 150. Національний парк Тонгаріро. Озеро Еліральд

Мал. 151. Веллінгтонська затока

Практична робота 12 (продовження)

Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Тихого океану

Позначте на контурній карті, користуючись атласом.

Острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Соломонові, Тонга.

Запитання та завдання

  • 1. Які особливості природи та життя населення Океанії?
  • 2. Поясніть, які зміни в природі Океанії відбулися під упливом господарської діяльності людини.
  • 3. Чому в Океанії живе багато європейців?
  • 4. Випишіть із тексту назви рослин і тварин, які трапляються тільки в Океанії. Чому їх немає на інших материках?

Працюємо з картою та атласом

Нанесіть на контурну карту найбільші острови Океанії.

Сторінка дослідника

Доведіть, що Океанія є унікальним куточком природи планети.

Цікавий факт

Мал. 152. Коралові острови

На коралових островах (мал. 152) майже немає рослинності. Тут можуть прижитися лише кокосові пальми та деякі злакові рослини. На атолах немає комах і отруйних змій. Деякі мешканці коралових рифів можуть бути цінними ліками для людини. Так, витяжка з асцидій широко застосовується при вірусних інфекціях. З речовини, яка захищає поліпи від сонця, виробляють препарат для лікування раку шкіри.

Повторимо головне

  • В Океанії знаходиться найглибша у світі Маріанська западина — 11 022 м.
  • Видовий склад рослинності та тваринного світу Океанії своєрідний.
  • Корінними жителями Океанії є полінезійці, мікронезійці, меланезійці й папуаси.
  • Великий внесок у дослідження Океанії зробив українець за походженням М. Миклухо-Маклай.
  • Нова Зеландія — одна з численних держав Океанії.