Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Гільберг

ТЕМА 2. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ЗЕМЛІ

§ 8. Закономірності географічної оболонки

• Що таке географічна оболонка? Назвіть її складові.

СКЛАД, МЕЖІ ТА БУДОВА ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Географічна оболонка — одне з основних понять географії як науки, введене в обіг на початку XX ст. Воно позначає оболонку всієї Землі, особливу природну систему. Географічною оболонкою Землі називають цілісну й неперервну оболонку, що складається з кількох частин, які взаємодіють одна з одною, проникають одна в одну, постійно обмінюються одна з одною речовинами й енергією.

Географічна оболонка — частина Землі, у межах якої взаємодіють верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, гідросфера та біосфера.

Географічну оболонку поділяють на чотири сфери: атмосферу, літосферу, гідросферу, біосферу (мал. 38).

Мал. 38. Взаємозв'язок компонентів географічної оболонки

Верхньою складовою географічної оболонки є стратопауза, до її межі проявляється тепловий вплив земної поверхні на атмосферні процеси. Вона розташована на висоті 25 км (мал. 39). Нижньою межею географічної оболонки вважають підніжжя літосфери, тобто верхню зону земної кори. Нижня межа географічної оболонки проходить на рівні 6 км під океанами й на рівні 30-50 км під континентами.

Мал. 39. Межі географічної оболонки

Отже, географічна оболонка включає всю гідросферу, всю біосферу, нижню частину атмосфери й верхню літосфери. Найбільша товщина географічної оболонки по вертикалі досягає 40 км.

Географічна оболонка складається зі структурних частин (компонентів). Це гірські породи, вода, повітря, рослини, тварини та ґрунт. Їх розрізняють за агрегатним (фізичним) станом (тверде, рідке, газоподібне), рівнем організації (неживе, живе, біокосне), хімічним складом, активністю (інертні — гірські породи; мобільні — вода, повітря; активні — жива речовина).

ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Основними властивостями географічної оболонки є ритмічність природних явищ, кругообіг речовин й енергії, цілісність і єдність, зональність, саморегулювання.

• Як ритмічність у природі впливає на людей? Наведіть приклади внутрішньовікових, багатовікових ритмів.

Ритмічними називають явища, які повторюються з певною періодичністю. За тривалістю розрізняють ритми Добові, річні, внутрішньовікові (від кількох років до десятиліть), багатовікові, геологічні (коли явища повторюються через мільйони років). Ритми можна спостерігати як у живій, так і в неживій природі. Важливо відзначити, що ритми живої природи стали можливі лише завдяки ритмічності неживої природи.

Так, добовий ритм зумовлений обертанням Землі навколо своєї осі. Він проявляється у зміні температури, атмосферного тиску, вологості повітря, припливах і відпливах, активності в житті тварин, інтенсивності фотосинтезу в рослин.

Річні ритми полягають у повторюваності явищ у географічній оболонці, пов'язаних зі зміною пір року (передусім, у помірних і полярних широтах). Відбувається зміна пір року, яка супроводжується зміною температурного режиму, збільшенням або зменшенням кількості опадів, сили вітру тощо. Зниження температури в зимовий період зумовлює уповільнення багатьох процесів у природі: рослини перебувають у стані відносного спокою, деякі тварини впадають у сплячку, у воді зменшується кількість кисню, а вуглекислого газу, навпаки, збільшується, знижуючи життєдіяльність живих організмів.

Нерівномірний розподіл енергії в географічній оболонці викликає рух речовини й утворення кругообігів в атмосфері, гідросфері, літосфері та біосфері. Виникають рухи повітряних і водних мас, а також неорганічної та органічної речовин, що утворюють атмосферну циркуляцію й кругообіг води, перенесення мінеральної речовини, літосферні й біосферні кругообіги. Кругова форма переносів забезпечує неперервність руху в умовах обмеженої кількості речовини. Усі кругообіги не замкнені, тобто частина речовини й енергії може під час руху вилучатися з кругообігу, а іноді в кругообіг включаються нові речовини й енергія. Наприклад, вилучення значних обсягів води з географічної оболонки в четвертинний період під час утворення льодовиків і надходження її в географічну оболонку в період їх танення.

• Знайдіть прислів'я, приказки, у яких приховано вислови про закономірності географічної оболонки. Наприклад: «Якби не було хмар, то ми не знали б ціни сонцю».

Цілісність географічної оболонки проявляється в тому, що зміна одного компонента природного комплексу зумовлює зміну інших або всієї системи як цілого. Циклічність — це процес, що розвивається не по колу, а по спіралі, бо кожний виток — новий рівень на тлі загального розвитку й поступального руху. Група «витків» утворює цикл наступного порядку. Наприклад, повсюдне розорювання земель і вирубування лісів призводить не тільки до погіршення стану ґрунтового покриву, а й до зміни гідролого-геологічних умов, скорочення кількості атмосферних опадів, зміни біогеоценозів. Так антропогенний вплив на один компонент природної системи (ґрунт) викликав зміни стану всієї системи.

Єдність географічної оболонки виявляється в тому, що локальні зміни відображаються на всій оболонці. Наприклад, появу кислотних дощів, які підкислюють ґрунти, спричиняють переважно перенесення сірчаних й азотних сполук (викидів промислових підприємств у повітря). Тож антропогенний вплив на атмосферу в одному місці географічної оболонки позначається на ґрунтовому покриві в іншому.

Зональність — закономірна зміна у просторі будови компонентів географічної оболонки. Розрізняють широтну (горизонтальну) і висотну (вертикальну) зональність. Перша зумовлена неоднаковою кількістю тепла, що надходить у різних широтах, — наслідок кулеподібної форми Землі. Інший вид зональності — висотна поясність — виявляється лише в горах і зумовлена зміною клімату з висотою.

Географічна оболонка має здатність до саморегулювання, що дає змогу підтримувати параметри функціонування на певному рівні. Наприклад, сталість сольового складу вод Світового океану, хоча показники розподілу опадів і випаровування в різних його частинах не однакові, а щорічне надходження в океан прісних вод, принесених річками, становить 37,5 тис. км³.

СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. АНТРОПОСФЕРА. Сучасна географічна оболонка — результат її тривалого розвитку, в процесі якого вона неперервно ускладнювалась. Учені виділяють три головні етапи її розвитку. Перший етап — геологічний (добіогенний) тривав 3 млрд років. У цей час існували тільки найпростіші організми. Їхня участь у її розвитку та формуванні була незначною. Атмосфера вирізнялась низьким вмістом вільного кисню й високим — вуглекислого газу. Другий етап — біологічний — тривав близько 600 млн років. Його характеризує провідна роль живих істот у розвитку й формуванні географічної оболонки. Живі істоти чинили величезний вплив на всі її компоненти. Відбувалось накопичення гірських порід органічного походження, змінювався склад води й атмосфери (підвищився вміст кисню, оскільки відбувався фотосинтез у зелених рослин, зменшився вміст вуглекислого газу). Наприкінці цього етапу з'явилась людина. Третій етап — сучасний (антропогенний). Він розпочався 40 тис. років тому. З появою людського суспільства розпочалось активне перетворення географічної оболонки. Виникла нова сфера — ноосфера — сфера розуму. Тому саме від людини залежить, чи буде вона існувати взагалі, оскільки людина на Землі не може жити й розвиватися ізольовано.

Антропосфера — це особлива сфера, яка формується в географічній оболонці шляхом зміни її складових. Вона розвивається головним чином у біосфері (у її широкому розумінні) за активного впливу людини (мал. 40).

Мал. 40. Науки, що вивчають антропосферу

Людина давно й цілеспрямовано змінює географічну оболонку, використовуючи природні ресурси та багатства, створюючи нові об'єкти в процесі життєдіяльності.

Географічну оболонку, змінену господарською діяльністю людини, називають географічним середовищем. Уже в недалекому майбутньому поняття географічної оболонки й географічного середовища можуть стати синонімами. (Поясніть чому.) Усю відому й освоєну людиною частину Землі називають ойкуменою.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

• Усі оболонки Землі перебувають у постійній взаємодії та взаємозв'язку, вони утворюють єдину географічну оболонку, верхня межа якої проходить в атмосфері на висоті 20-30, нижня — на глибині 6-50 км у літосфері.
• До найважливіших властивостей географічної оболонки належать: перебування речовин у трьох агрегатних станах; кругообіги речовин та енергії; наявність життя.
• Основними закономірностями географічної оболонки є: ритмічність, циклічність, не замкнені кругообіги, цілісність і єдність, зональність, саморегулювання.

Знаю і вмію обґрунтувати

• 1. Обґрунтуйте визначення понять «географічна оболонка», «антропосфера».
• 2. Поясніть склад речовин у географічній оболонці.
• 3. Перелічіть основні властивості географічної оболонки. У чому виявляється її цілісність?
• 4. Доведіть, що між поняттями «географічна оболонка» й «географічне середовище» є істотні відмінності.
• 5. Як у своїй діяльності людина може використати знання про взаємозалежність складових географічної оболонки?

Шукаю в Інтернеті

Підготуйте повідомлення про відомих учених, які вивчали сутність й окремі загальні особливості географічної оболонки.

Генерую ідеї

Яку географічну закономірність описав Ч. Дарвін, коли сказав, що морський флот Англії тримається на старих дівах, маючи на увазі географічний ланцюжок: «Старі діви люблять кішок — кішки ловлять мишей — миші не розорюють гнізд джмелів — тільки джмелі опилюють конюшину — конюшина є найкращою пашею для тварин — завжди свіжий біфштекс на флоті — ситі й здорові матроси — основа могутнього флоту країни»?