Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Гільберг

§ 24. Сучасні глобальні ланцюги доданої вартості

• Які вироби з металу іноземного походження є у вас удома?

ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У ВИРОБНИЦТВІ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, АЛЮМІНІЮ, МІДІ. ЧИННИКИ ТА ФОРМИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ КРАЇН. У глобальних ланцюгах доданої вартості (мал. 93) можуть бути задіяні компанії (підприємства) кількох країн, розміщених на різних континентах. Тому країни мають різну міжнародну спеціалізацію. Кінцеві споживачі товарів чи виробів ще більше розпорошені по світу.

Мал. 93. Основні центри фінансування та контролю глобального ланцюга доданої вартості

Виробництво продукції кольорових металів (зокрема алюмінію, міді) має кілька виразних стадій. (Пригадайте їх з курсу географії 9 класу.) Наведемо приклад глобального ланцюга доданої вартості за участі України: Гвінея видобуває лише боксити, Україна переробляє їх на оксид алюмінію, Росія виробляє з нього товарний алюміній, який переважно збувають машинобудівним компаніям США. Весь ланцюг від видобування до збуту кінцевої продукції є глобальним, і відповідні підприємства входять до складу єдиної ТНК «Русал», яка контролює 40 % світового ринку первинного алюмінію. Подібна ситуація і з виробничим ланцюгом у мідній промисловості, де одна група країн спеціалізується на видобуванні сировини з вмістом міді (наприклад, Чилі), друга — на її первинній переробці (наприклад, ДР Конго), а третя — на рафінуванні металевої міді (наприклад, Німеччина). Значною мірою це зумовлено наявними можливостями залучення місцевих ресурсів і спеціально підготовлених трудових кадрів, а також державною політикою із залучення ТНК до створення необхідних виробничих потужностей (наприклад, «Ріо-Тінто»).

Особливістю ринку чорних металів є тісний зв'язок між розміщенням виробничих потужностей з виплавки первинного чавуну та сталі й прокатом масових видів сталевої продукції. Головні потужності контролює ТНК «МітталСтілл» (мал. 94), яка створила глобальні ланцюги доданої вартості. Наприклад, на її металургійний завод у м. Дюнкерк (Франція) залізну руду завозять з Бразилії, кам'яне вугілля — з Польщі та Південної Африки, а готовий прокат постачають на машинобудівні підприємства Франції та інших країн-членів ЄС.

Мал. 94. Логотип «МітталСтілл»

Процес переробки руд чорних і кольорових металів та випуску кінцевої продукції прокату не має обмежень щодо розміщення виробничих потужностей, тому у світі існують як великі металургійні комплекси, так і малі заводи, сировиною для яких переважно є брухт відповідних металів. Великі підприємства переважно орієнтовані на експорт, а малі — на забезпечення внутрішніх потреб. Більшість міжнародних поставок становлять великі партії масових виробів із чорних металів та сталі, що відбуваються в рамках виробничої кооперації з машинобудівними заводами на довготривалій основі.

Лише найбільші світові виробники чавуну і сталі (мал. 95) мають власні глобальні ланцюги від сировини до випуску готового прокату. Тому головними чинниками розміщення підприємств чорної металургії є поєднання ціни залізорудної сировини із ціною на сталь у країнах збуту готової кінцевої продукції. Це дає змогу визначити довготривалу прибутковість відповідного виробництва.

Мал. 95. Країни-лідери в експорті чорних металів у світі (млн т, 2018 р.)

• Пригадайте, яку групу товарів позначає термін «сляби».

Зосередження більшої частини сучасних підприємств металургії в Китаї привело до змін у міжнародній спеціалізації інших країн світу. Малі розвинені країни спеціалізуються на експорті та виробництві окремих видів прокату. Наприклад, Бельгія має міжнародну спеціалізацію на виробництві плоского прокату з легованої сталі. Так само країни, що розвиваються, які володіють власними великими покладами залізної і марганцевої руди та кам'яного вугілля, успішно розвивають власну чорну металургію, орієнтовану на експорт. Наприклад, у Бразилії більшість нових сталеливарних заводів постачають за кордон товарні сляби за значно меншою ціною, ніж на світовому ринку. (Поясність чому.)

Цілісний світ

Таншанський промисловий вузол чорної металургії (Китай) — провідний у світі. Він виплавляє за рік стільки сталі, що й Україна.

• Пригадайте визначення понять «виробнича кооперація» та «виробнича спеціалізація».

Більшість продукції на світовий ринок постачають великі спеціалізовані ТНК, такі як «Юнайтед Стіл» (США). Ці компанії-лідери встановлюють світові ціни на відповідні види продукції. На вільному ринку продукції металургії ціни встановлюють на Лондонській біржі металів. Їх визначають на умовах поставки відповідних стандартних партій металів чи металевої сировини до морського торговельного порту Роттердам (Нідерланди). Переважно первинний алюміній і мідь використовують у машинобудуванні. Особливе місце займає виробництво транспортних засобів, наприклад, літаків. (Поясніть чому.)

СУЧАСНА ГЕОГРАФІЯ ВИРОБНИЦТВА ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЕЛЕКТРОНІКИ, ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ. ЧИННИКИ УЧАСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ. Масштаби виробництва транспортних засобів дуже різняться, тому кількість країн світу, залучених у процес, залежить від їх підвидів. Наприклад, якщо власне літакобудування розвинене лише у 12 країнах світу, в т.ч. в Україні, то зібрання легкових автомобілів присутнє на всіх континентах, за винятком Антарктиди. Це зумовлено складністю виготовлення кінцевого виробу й політикою відповідних ТНК, які створили глобальні ланцюги доданої вартості. Наприклад, компанія «Фольксваген» має підприємства зі складання автомобілів не лише в Німеччині, а й Бразилії, США, Індії тощо. Для їхнього належного функціонування необхідна чітка взаємодія в межах виробничої кооперації та спеціалізації великої кількості підприємств-сумісників, які випускають різні компоненти й складові відповідних транспортних засобів (наприклад, двигуни). Тому значна частина продукції електронної промисловості орієнтована на постачання напівфабрикатів і компонентів до інших підвидів транспортного машинобудування (наприклад, перемикачі щіток з підприємства «Костал» у м. Переяслав-Хмельницький постачають на автомобілескладальний завод у м. Жилина у Словаччині). Велика кількість постачальників різних компонентів і напівфабрикатів зумовила створення ТНК зі складною організаційно-управлінською структурою та системи їхніх виробничо-збутових зв'язків з підприємствами-субпідрядниками. При цьому велике значення має виробництво унікальних наукоємних видів продукції (наприклад, виробів на основі мікроелектроніки).

Фармацевтична промисловість є одним з видів промислового виробництва, що визначають науково-технічний прогрес усього людства. Більшість відповідних компаній зосереджена в розвинених країнах світу. Проте у 2000-і роки сформувалась тенденція до перенесення виробництва наймасовіших видів ліків і медичних препаратів до країн, що розвиваються, наприклад, до Есватіні (колишній Свазіленд). Таким чином залучають місцеві сировинні ресурси й спеціально підготовлені трудові кадри, що є дешевшими, ніж їхні аналоги в розвинених країнах світу.

Окреме місце посідає виробництво генеретиків — ліків, що виробляють на основі технологій, термін патентного захисту яких минув, а назва відрізняється від первинно запатентованої. Вони є значно дешевшими за оригінальні аналоги й тому їхнє виробництво невпинно зростає у країнах, що розвиваються. Значну їхню частину експортують до розвинених країн світу. Більшість фармацевтичної продукції світу виробляють місцеві компанії, але прогрес у цьому виді промислового виробництва визначають великі ТНК (зокрема, «АстраЗенека»). Вони створили глобальні ланцюги виробництва. Більшість їхніх науково-дослідницьких структур розміщено у високорозвинених країнах (наприклад, у Швеції).

Відкриваємо Україну

Найбільше ліків Україна експортує до Узбекистану.

У 2000-і роки власне виробництво фармацевтичної продукції та її значні поставки на ринки інших країн почали здійснювати великі компанії Індії й Китаю (наприклад, «Синофарм Груп»). Окреме місце на світовому ринку лікарських препаратів займають компанії країн з перехідним типом економічного розвитку. Вони орієнтовані переважно на збут у межах країн свого типу. (Поясніть чому.)

• Пригадайте визначення і схарактеризуйте поняття сучасного міжнародного поділу праці.

ВИРОБНИЦТВО ТЕКСТИЛЮ, ОДЯГУ, ВЗУТТЯ: СУЧАСНА ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЧИННИКИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ. Легка промисловість має два сегменти виробництва текстилю, одягу, взуття: для масового споживання та орієнтоване на елітарного споживача. Ці сегменти відмінні за просторовою організацією й чинниками міжнародної спеціалізації. Більшість підприємств із масового виробництва цієї продукції перенесено до країн, що розвиваються. Лідером за вартістю її експорту є Китай.

Вирізняють два типи взаємодії між виробниками й великими компаніями-покупцями виготовленої продукції. Перший — пошиття з місцевих видів сировини, другий — із сировини, що надає компанія-замовник (давальницьке виробництво). Другий тип більш поширений у країнах з перехідною економікою. Це зумовлено стандартами якості виробництва товарної продукції.

При виробництві одягу і взуття за лекалами й моделями відомих товарних марок для збуту на ринки країн, що розвиваються, замінюють найдорожчі компоненти на місцеві дешеві аналоги. Собівартість виробів легкої промисловості залежить від вартості робочої сили. Так, масове виробництво за умов збереження низьких цін на готову продукцію можливе лише у країнах, що розвиваються.

Виробництво елітарних моделей та малосерійних виробів зосереджено в розвинених країнах світу, де є кваліфіковані спеціалісти та високоякісний текстиль чи тканини. Наприклад, в Італії збереглось виробництво всіх видів продукції легкої промисловості, орієнтоване на збут під відомими товарними брендами елітних будинків моди. Окремі будинки моди (наприклад, «Гуччі») мають підрозділи збуту в усіх провідних світових містах, але виробництво зосереджено на малих підприємствах Італії.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

  • Виробництво продукції кольорових металів має кілька виразних стадій, які здійснюються переважно в різних країнах світу.
  • На ринку чорних металів є тісний зв'язок між розміщенням виробничих потужностей з виплавки первинного чавуну і сталі та прокатом масових видів сталевої продукції.
  • Власне літакобудування розвинене лише у 12 країнах світу.
  • Більшість продукції електронної промисловості орієнтована на постачання напівфабрикатів і компонентів до інших підвидів транспортного машинобудування.
  • Більшість фармацевтичних компаній розташовані в розвинених країнах світу.
  • Легка промисловість світу має два відмінні за просторовою організацією й чинниками міжнародної спеціалізації сегменти виробництва текстилю, одягу, взуття: масового та елітарного.

Знаю і вмію обґрунтувати

  • 1. Що таке давальницьке виробництво? У яких видах економічної діяльності воно найпоширеніше у світі?
  • 2. Доведіть, що ТНК «МітталСтілл» є світовим лідером з виробництва продукції чорної металургії.
  • 3. Яка роль Китаю у світовому виробництві продукції легкої промисловості?
  • 4. Назвіть типи взаємодії між виробниками й великими компаніями-покупцями виготовленої продукції легкої промисловості.
  • 5. Поясніть, чому власне літакобудування розвинене лише у 12 країнах світу. Чи належить до цієї групи Україна?

Працюю з картою

Позначте на контурній карті провідні країни-експортери продукції легкої промисловості. Як впливають абсолютні й відносні переваги на їхню міжнародну спеціалізацію.

Шукаю в Інтернеті

За допомогою офіційного сайту Державної служби статистики України з'ясуйте, до яких країн Україна постачала фармацевтичну продукцію, а з яких країн — завозила її. Поясніть чинники такої географічної структури.

Генерую ідеї

Які легкові автомобілі переважають у приватній власності ваших рідних і близьких? Установіть, які компанії-виробники є провідними та які головні чинники вплинули на придбання відповідних автомобілів. Що необхідно зробити щоб більшість приватних автомобілів в Україні становили машини вітчизняного виробництва?

ПРАКТИЧНА РОБОТА №8

Тема: Позначення на контурній карті (знаками ліній руху) глобальних ланцюгів доданої вартості «видобування алюмінієвої сировини — виробництво глинозему — виробництво первинного алюмінію — споживання алюмінію»

1. З'ясуйте, звідки постачають боксити на Миколаївський глиноземний завод і куди відправляють оксид алюмінію, який з них виробляють.

2. Нанесіть на контурну карту ці підприємства та позначте стрілками різного кольору напрямки перевезення вантажів між ними.