Трудове навчання (технічні види праці). 9 клас. Гащак

Розділ 2. Технологія виготовлення комплексних виробів

Опановуючи навчальний матеріал цього розділу,

ви станете компетентнішими у виготовленні комплексних виробів із різних конструкційних матеріалів;

ви зможете дізнатися про те, як:

- визначати комплексний виріб;

- виконувати деталювання виробу;

- аналізувати конструкцію виробу;

- користуватися розмічальними інструментами;

- визначати спосіб з’єднання деталей;

- виконувати різання, з’єднання нетрадиційних матеріалів;

ви зможете навчитися виготовляти вироби з композиційних матеріалів, використовуючи безпечні прийоми виконання технологічних операцій:

- розмічання;

- різання ножівкою, різаком, електрифікованими знаряддями праці;

- гнуття;

- свердління.

§ 4. Поняття комплексного виробу

  • 1. Які конструкційні матеріали ви використовували для виготовлення виробів?
  • 2. Які матеріали використовують для виготовлення меблів?
  • 3. Чи виготовляли ви вироби з композиційних матеріалів на основі деревини? З яких саме?
  • 4. Які техніки оздоблення виробів з деревинних матеріалів ви знаєте?
  • 5. Що потрібно зробити перед початком виготовлення запланованого виробу?

У попередніх класах на уроках трудового навчання ви виготовляли вироби з конструкційних матеріалів, що були базовими для кожного етапу вивчення предмета. Це фанера, тонколистовий метал, деревина, сортовий прокат. Зараз ви повинні виготовити підсумковий виріб, який би включав відомі вам конструкційні матеріали та матеріали, з якими ви ознайомилися в попередніх параграфах. Це буде ваша підсумкова комплексна робота.

Спробуймо розібратися, що ж таке комплексний виріб.

Більшість виробів є не суцільними, а складаються з кількох різних деталей, адже окремі частини механізмів, машин повинні бути рухомими, наприклад колеса транспортних засобів, шестерні коробок передач, підшипники, вали та осі верстатів тощо. Крім того, деякі деталі виробів у процесі експлуатації можуть зношуватися, ламатися, однак, замінивши їх, можна подовжити тривалість використання виробу. Заміна однієї чи кількох деталей, як правило, коштує набагато дешевше, аніж придбання нового виробу. Та й виготовляти окремі деталі значно простіше.

У нашому випадку комплексний виріб - це виріб, який може складатися з окремих деталей та вузлів, для виготовлення яких використано однорідні за найменуванням і маркою або різноманітні конструкційні матеріали й застосовано різні технології обробки.

Деталь - це виріб, виготовлений з одного шматка матеріалу без використання складальних операцій (мал. 28, 30, а), тобто без зварювання, клепання, паяння, склеювання тощо. Вали, осі, гвинти, гайки, кришки, корпуси, важелі - усе це деталі.

Мал. 28. Деталі: а - болт; б - гумова підкладка; в - серветниця; г - деталь табурета

Кількість деталей у комплексному виробі залежить від складності його конструкції. Виріб, складений з окремих деталей, називають складальною одиницею (мал. 29).

Як приклад комплексного виробу можна назвати автомобіль, верстат, кухонний комбайн, табурет тощо.

У виробничих умовах комплексний виріб є збірним, він об’єднує більшість елементів виробів, вузлів, що входять до певної групи.

Мал. 29. Складальна одиниця: а - болтове з’єднання; б - табурет

Мал. 30. Складові комплексного виробу: а - деталі; б - вузол; в - група

Вузол - це складальна одиниця, яка утворюється рознімними та нерознімними з’єднаннями деталей (мал. 30, б).

Група - збірне з’єднання деталей і вузлів, які є однією зі складових частин виробу (мал. 30, в).

Наприклад, двигун безпосередньо виготовляється на автомобільному заводі і є складною комплексною групою, що входить до складу кінцевої продукції цього заводу - складного комплексного виробу - автомобіля. Цей самий двигун за умови його виробництва на окремому спеціалізованому підприємстві становить також складний комплексний виріб для цього підприємства - його кінцеву продукцію.

Комплексні вироби умовно можна розділити на прості (мал. 31) та складні (мал. 32).

До простих належать вироби, що мають у складі тільки деталі та вузли. Складні комплексні вироби складаються з деталей, вузлів і груп.

Мал. 31. Прості комплексні вироби: підставки під посуд (а - дерев’яна; б - металева; в - комбінована)

Мал. 32. Складний комплексний виріб: а - автомобіль; б - двигун

Для виготовлення комплексного виробу розробляється технологічний процес. Робота починається із розробки графічного зображення виробу - його кресленика. Раніше ви виконували кресленики деталей. Однак, щоб скласти виріб з окремих деталей або уявити його будову, потрібен інший кресленик - його називають складальним. На складальному кресленику виріб зображують у складеному вигляді з усіма деталями, що до нього входять.

Виготовляючи комплексний виріб, спочатку виготовляють кожну його деталь за її креслеником. Потім за складальним креслеником з’єднують усі деталі у виріб.

Складальний кресленик містить зображення взаємозв’язаних деталей та невелику кількість розмірів, порівняно з іншими креслениками. На ньому зазначають габаритні розміри, а також ті, що потрібні для правильного складання виробу.

У правому нижньому куті складального кресленика, як і на всіх інших креслениках, розміщують основний напис, у якому зазначають назву виробу та інші відомості про нього. Потрібну інформацію про кожну деталь: її назву, кількість у виробі, матеріал, порядковий номер на кресленику - заносять у спеціальну таблицю, яку називають специфікацією (мал. 34). Щоб скласти специфікацію, кожній деталі присвоюють порядковий номер, який проставляють на поличках ліній виносок. Ці номери називають позиціями. Номери позицій наносять на горизонтальні полички, від яких проводять лінії-виноски, що закінчуються точками на зображеннях деталей (мал. 33).

Номери позицій, присвоєні деталям виробу, заносять до специфікації. Для складних виробів специфікації виконують на окремих аркушах формату А4. На навчальних креслениках і на креслениках формату А4, якщо виріб не складний, специфікацію суміщають із креслеником і розташовують над основним написом.

Мал. 33. Проставляння номерів позицій

У першій графі специфікації зазначають порядкові номери (позиції) деталей, з яких складається виріб. Номери записують зверху вниз.

У другій графі записують назву деталі, яка відповідає позиції. Для стандартизованих деталей також указують їхнє позначення.

Мал. 34. Наочне зображення (а) та складальний кресленик (б) полички

У третій графі зазначають кількість деталей, з яких складається виріб. У четвертій - записують назву матеріалу, з якого виготовлено деталь. Остання графа «Примітка» призначена для внесення додаткових даних, не передбачених специфікацією.

Більшість виробів складається з кількох деталей різної форми. Щоб виготовити такі вироби, спочатку треба виготовити кожну із цих деталей, а потім скласти їх. Для виготовлення деталей потрібні кресленики, які містять усю потрібну інформацію про їхню форму та розміри. Кресленики окремих деталей, з яких складається виріб, виконують за його складальним креслеником.

Креслення деталей за складальним креслеником виробу називають деталюванням.

Під час деталювання виконують кресленики тільки оригінальних деталей. Для стандартних деталей виконувати кресленики не потрібно, адже вони виготовляються на спеціалізованих підприємствах. Інші підприємства їх купують і використовують уже готовими для складання у виріб. Оригінальні деталі кожне підприємство виготовляє для своїх виробів самостійно.

Перед початком деталювання треба прочитати складальний кресленик. Це дає змогу визначити будову виробу, взаємодію його складових частин і їхнє призначення. Сам процес деталювання передбачає умовне розчленування виробу на окремі деталі й виконання кресленика кожної з них. За цими креслениками виготовляють деталі, а потім з них складають виріб.

Наприклад, на малюнку 34 наведено наочне зображення і складальний кресленик настінної полички під декоративний вазон. Вона складається з двох вертикальних стійок 1, які формують основу. До основи за допомогою саморізів приєднуються полиця 2 та два кронштейни 3, ширина розміщення яких фіксується шпилькою 4 та регулюється двома гайками 6. Для запобігання зміщенню від вертикальної осі стійок основи 1 приєднано планку 5. З тильного боку основи виготовляють прямокутний паз для кріплення підвісок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Виконання деталювання виробу

Обладнання та матеріали: робочі зошити, папір формату А4, креслярські інструменти, кресленики виробів.

Послідовність виконання роботи

  • 1. За завданням учителя або поданими зображеннями (мал. 35) ознайомтеся із запропонованими креслениками виробів.

Мал. 35. Зображення до практичної роботи № 1

  • 2. Прочитайте складальний кресленик у розглянутій раніше послідовності. Вивчіть його будову. Основну увагу зверніть на форму деталей, їхнє призначення та взаємодію.
  • 3. Уявно розчленуйте виріб на окремі деталі, з яких він складається.
  • 4. Визначте деталі, кресленики яких потрібно виконати (згадайте, які деталі не підлягають деталюванню). Починайте деталювання з простих за формою деталей. Уявне видалення цих деталей полегшує визначення форми складніших деталей.
  • 5. Визначте зображення, потрібні для виконання кресленика кожної деталі. Кількість зображень повинна бути мінімальною, але достатньою для повного вивчення форми й розмірів деталей. Кількість і склад зображень на кресленику можуть не відповідати кількості зображень на складальному кресленику.
  • 6. Оберіть масштаб зображень. Під час деталювання обов’язково дотримуйтеся однакового масштабу для всіх деталей. Проте, якщо є деталі надто малих розмірів або особливо складної форми, їх зобразіть у масштабі збільшення з його зазначенням на креслениках відповідних деталей.

Деталь, складальна одиниця, комплексний виріб, специфікація.

Специфікація - технічний документ, у якому зазначено назви частин, вузлів і деталей виробу, їхню кількість, матеріал, вагу тощо.

  • 1. Що таке комплексний виріб?
  • 2. У чому відмінність між простим та складним комплексним виробом?
  • 3. Що таке складальна одиниця?
  • 4. Який кресленик називають складальним?
  • 5. Чим складальний кресленик відрізняється від інших графічних зображень?
  • 6. Для чого виконують деталювання?