Трудове навчання (технічні види праці). 9 клас. Гащак

§ 22. Відображення культурних та історичних особливостей нації або території в елементах декору, одязі

  • 1. Шедеври матеріально-художньої культури якої нації вас приваблюють найбільше? Розкажіть про один з них.
  • 2. Що ви знаєте про історичні особливості й території української нації?
  • 3. Чи знаєте ви комп’ютерні сайти, оформлені в українському національному стилі?
  • 4. Яка продукція українських підприємств випускається з урахуванням особливостей формотворення і декорування українського національного дизайну?

Характеристика етнічних стилів оформлення інтер’єру (кантрі, англійський, американський, Прованс, індійський, японський тощо)

Етнічний стиль оформлення інтер’єрів має кілька назв: етнічний стиль, екзотика, фолк, етника. Він передбачає максимальне використання елементів декору, що відображають культурні та історичні особливості якої-небудь нації або території. Завдяки поєднанню різних фольклорних мотивів у дизайні інтер’єру етнічному стилю вдається створювати унікальну атмосферу занурення в традиції та культуру певного народу.

Стиль кантрі позначає інтер’єр у стилі сільського житла. Цьому стилістичному напряму притаманний широкий вибір засобів для створення інтер’єру, оскільки можна обрати будь-яку країну з її колоритом. Це може бути стиль: англійського котеджу, швейцарського шале, американського ранчо, української хати, мексиканської фазенди тощо. Усі ці інтер’єри оформлені в стилі «кантрі». Зокрема, у цьому стилі оформляють заміські будинки й котеджі. Однак і в міській квартирі такий інтер’єр буде виглядати досить непогано. Дуже добре оформлювати в такому стилі кухню, їдальню, вітальню або спальню (мал. 176).

Меблі та предмети інтер’єру в стилі «кантрі» повинні бути не модними, а навпаки - дещо примітивними, щоб усі його деталі асоціювалися з дачним будиночком або заміською садибою. Аксесуари й тканини надають цьому стилю особливої чарівності. В основному перевагу віддають натуральному текстилю - вовні, льону, бавовні. Непогано виглядає візерунок «миль флер» («тисяча квітів») - зображення безлічі маленьких квіточок. На вікнах доречно повісити ніжні ситцеві фіранки замість важких гардин. На підлогу стелять килимки, на дивані та ліжку розміщують велику кількість декоративних подушок.

Мал. 176. Стиль «кантрі»: національно декорований інтер’єр

Вимоги до стилю: матеріали тільки натуральні: тканини, деревина, камінь; просте, іноді дещо грубувате оздоблення стін і підлоги; кольори пастельні; декоровані елементи можуть бути ковані з ефектом зістареної латуні й міді; багато різного текстилю: фіранки, скатертини, ковдри, килимки; меблі зазвичай з масивного дерева, простих обрисів без зайвого декору; використовуються вироби ручної роботи й унікальні нефабричні аксесуари; дрібні квіткові орнаменти, клітинка і дрібний горошок.

Інтер’єри будинків в англійському стилі досить комфортні й елегантні, їм властива велика кількість сімейних реліквій та добротні меблі. В англійському стилі переважають глибокі відтінки бордового й коричневого, що перемежовуються з досить світлими тонами, з матеріалів - натуральна деревина. Особливими деталями інтер’єру є люстри з кришталю на високій стелі, гобелени, старовинна зброя, антикварні настінні годинники, велика кількість сімейних фото тощо (мал. 177).

Прованс - південна провінція Франції, що лежить на узбережжі Середземного моря. Природа цього краю вмістила пишність фарб неба і моря на тлі низки скель і сріблястої зелені олив, надзвичайну легкість повітря і гру сонячних відблисків, поля соняшників і верес. Це земля дубів і сосен, ароматів, оливкової олії, меду й сиру. Прованс відомий у всьому світі не лише своїми прянощами, трюфелями та лавандовими полями. Ще понад століття тому всіх підкорив самобутній, неповторний стиль інтер’єрів, у яких відбилася краса природи, прагнення прованців до самобутності, гармонії та простоти.

Основа маслинового стилю - відображення старовини, непомітної і чарівної. Особливістю інтер’єру є злегка потерті й потріскані поверхні, старі меблі, нерівно обштукатурені стіни. Цьому стилю властива пастельна гама з яскравими кольоровими акцентами, використання грубуватої штукатурки з подекуди оголеною цегляною чи кам’яною кладкою.

Чільними в прованських інтер’єрах стали кольори теракоти, лаванди й соняшників. Яскраві відтінки розбавляються білим - вибіленою сонцем деревиною або світлою фарбою поверх.

Мал. 177. Англійський етнічний стиль в інтер’єрі

Мал. 178. Французький прованс-стиль в інтер’єрі

Обов’язковий атрибут інтер’єру - потемнілі від часу дерев’яні балки під стелею, а також дерев’яні полиці з явними слідами часу. У класичному варіанті полиці вбудовані в ніші. Меблі дерев’яні, без особливої вишуканості, але зроблені на замовлення. їхня чарівність у ексклюзивності, самобутності розпису й підбору кольору.

Розписують фасади меблів великими, соковитими або дрібними й ніжними квітами. Розпис наносять на світле тло або створюють квітковий орнамент, що надає інтер’єру відчуття свіжості середземноморських квіткових полів. Шафи, комоди, фасади кухонь можуть бути покриті воском або пофарбовані в теракотовий, зелений чи синій кольори, що створює яскраві плями на тлі світлих стін. Прованс-стилю властиві прямокутні присадкуваті шафи, комоди й буфети, широкі лавки, дерев’яні столи, стільці з плетеними спинками та сидіннями (мал. 178).

На думку дизайнерів, на сьогодні найпоширенішим є японський етностиль інтер’єру. Це мінімалістський декоративний стиль, у якому ніщо не повинно перевантажувати увагу, простір структуровано спокійно та виразно. Причиною такої особливості є та обставина, що в територіально невеликій, перенаселеній Країні Вранішнього Сонця, насамперед, цінується простір. Тому і внутрішній устрій приміщень зводить до мінімуму меблі й інші звичні атрибути будинку, щоб компенсувати його дефіцит.

Також японцям притаманне особливе ставлення до природи. У зв’язку із цим японський стиль асоціюється з природними кольорами, найчастіше у світлій гамі: білий, кремовий, молочний, різні відтінки бежевого. Для японських меблів також характерні стримані світлі тони, поверхня меблів і стін гладка, без фактури. Тканини теж білі або кремові, як правило, натуральні - бавовна і шовк.

Японським інтер’єрам притаманні прагнення до гармонії й лаконічність. В інтер’єрі японського стилю є місце лише для найпростіших і найпотрібніших речей, проте їх наповнюють світло й повітря. Поєднання світлих відтінків з темними, молочними або бежевими тонами, можливість перетворення внутрішнього простору за допомогою різноманітних ширм, предметів меблів тільки з природних матеріалів - ось прості ознаки традиційного японського інтер’єру. Мандрівники привозять із цієї країни піали, ширми, циновки - це допомагає створити в оселі неповторний колорит японського стилю (мал. 179).

Мал. 179. Японський етнічний стиль в інтер’єрі

Сучасному індійському стилю притаманні бірюзові, малинові, помаранчеві кольори, причому зовсім неповторні у своєму роді. Індійський шовк - обов’язковий атрибут інтер’єру. Скрізь, особливо в текстилі, використовують індійські орнаменти (різноманітні геометричні фігури, переважно кола). Для індусів коло - символ сонця і життя (мал. 180).

Меблі в індійських будинках низькі, випиляні вручну з дуже міцної деревини. Характерна особливість - легка трансформація деталей будинку: стільчики і столи, ширми, віконниці і двері часто «міняються ролями». Пишна ажурна різьба в індійському меблевому мистецтві - свідчення особливої пристрасті індусів до декору, де використовується будь-яка можливість для орнаментики та прикрас.

Американському стилю властиві дві особливості: він виник як колоніальний стиль, поєднавши в собі культури різних країн, і започаткував кантрі-стиль, відобразивши всю повноту життя американських колоністів. Цей стиль бере початок у XVII столітті, коли європейці почали емігрувати до Північної Америки, збагачуючи культуру цього континенту традиціями своїх країн.

Основою американського стилю в інтер’єрі є англійський стиль, оскільки першими в Північну Америку емігрували англійці. Еклектичність американського стилю більше тяжіє до простоти й універсальності. Існує навіть жартівливий стиль, що походить від американського стилю в інтер’єрі, - «джинсовий» інтер’єр. Він поєднує багато американських культурних традицій. Американці поважають свої традиції, тому прагнуть підкреслювати особливості свого менталітету в усьому, зокрема і в оформленні інтер’єру.

Мал. 180. Індійський етнічний стиль в інтер’єрі

Мал. 181. Американський етнічний стиль в інтер’єрі

Характерними рисами американського стилю в інтер’єрі є порівняно невелике число аксесуарів, практично повна відсутність декоративних орнаментів в обробці; колірна гама американського стилю багатогранна, раніше вважалося, що яскраві та різноманітні кольори свідчать про багатство господаря. Але найчастіше в інтер’єрі використовуються кольори, наближені до кольору ґрунту: від світло-бежевого до темно-коричневого та зеленого.

Підлогу вистилають дошками й фарбують у світло-сірий або коричневий колір, нині застосовують ламінат, що імітує натуральне дерево; для більшого комфорту підлогу покривають вовняним килимом світлих відтінків. Як аксесуари використовують різні плетені кошики з квітами або фруктами, стіни прикрашають круглими фарфоровими тарілками або світлинами в дерев’яних рамах; також використовують світильники з бронзовим оздобленням. Стіни обклеюють шпалерами світлих відтінків з рослинним набивним малюнком. Меблі зроблено здебільшого із червоних порід дерев, з мінімальною кількістю оздоблення та декору, іноді для надання оселі більшого комфорту меблі оббивають барвистою різнокольоровою тканиною. Обов’язкова наявність шафи-купе, крісла-гойдалки й різних скринь (мал. 181).

З історії стилів одягу (етнічний, «американський підліток», кантрі, сафарі)

Етнічний стиль завойовує дедалі більшу популярність у різних сферах життя. Етнічний стиль в одязі завдячує своїм поширенням «дітям квітів» - хіпі. Покоління хіпі кидало виклик загальноприйнятим нормам і правилам, зокрема й у моді. В його одязі виразно вгадувалися мотиви національного вбрання східних, африканських і центральноамериканських народів (мал. 182).

Саме завдяки хіпі етнічний стиль зміг стати частиною сучасної моди. Натхнений убранням хіпі, французький модельєр Ів Сен-Лоран створив колекції етнічного одягу, завдяки чому цей стиль перестав бути стилем незаможних бунтарів. У своїх колекціях кутюр’є використовував африканські, китайські, марокканські, індіанські й українські мотиви (мал. 183).

Мал. 182. Етностиль одягу: мотиви хіпі та індійські мотиви

Мал. 183. Із колекцій етнічного одягу Ів Сен-Лорана

Ознайомтеся з кваліфікаційними вимогами до професії закрійника (таблиця 6).

Таблиця 6

ЗАКРІЙНИК

Повинен знати. Основи конструювання та розкрою; технологію розкрою, пошиття та ремонту виробів зазначеного асортименту; сучасний напрям моделювання; призначення та властивості матеріалів, які використовуються.

Повинен уміти. Розкроювати перед пошиттям та перекроювати під час ремонту натільну та постільну білизну, корсетні вироби зі зніманням мірок за силуетними основами лекал, одержаних від моделюючих організацій, вибирати фасони виробів. Приміряти вироби на фігурі замовника, крейдувати, підрізувати деталі після примірки. Здавати готові вироби замовникам, погоджувати із замовником характер ремонту натільної білизни, корсетних виробів, виявляти дефекти матеріалів або виробів, принесених для ремонту, під керівництвом закрійника вищої кваліфікації.

Загальнопрофесійні вимоги. Повинен:

  • 1) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;
  • 2) дотримуватися норм технологічного процесу;
  • 3) не допускати браку в роботі;
  • 4) знати й виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
  • 5) використовувати за потреби засоби попередження та усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо).

Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти. Попередній освітньо-кваліфікаційний рівень - споріднена професія 3-го розряду:

- за умови продовження первинної професійної підготовки в професійно-технічних навчальних закладах II та III атестаційного рівня без вимоги до стажу роботи;

- за умови підвищення кваліфікації (перепідготовки) стаж роботи за спорідненою професією 3-го розряду - не менше ніж 1 рік.

Сфера професійного використання випускника. Виробництво одягу з текстилю.

Специфічні вимоги. Вік: після закінчення терміну навчання - не менше ніж 18 років.

Нині етнічний стиль знову популярний. У багатьох магазинах можна знайти одяг, стилізований під національне вбрання різних країн: блузки та сукні зі стійкою в китайському стилі або такі, що нагадують японське кімоно, довгі строкаті спідниці та сарафани, прикрашені камінням браслети й масивні намиста, що викликають асоціації з Африкою. Традиційна українська вишиванка сьогодні посіла гідне місце в гардеробах модниць усього світу.

Одяг в етнічному стилі незмінно привертає увагу не тільки своєю незвичністю та фасоном, але й яскравими кольорами, контрастними колірними поєднаннями та незвичайними візерунками. Речі в етнічному стилі - це не тільки одяг, але й відповідне взуття та аксесуари - сумки, шарфи, намиста, браслети, сережки. Витончені ювелірні вироби поступаються грубуватим мідним, дерев’яним і скляним прикрасам.

Етнічному стилю не властиве використання синтетичних матеріалів, здебільшого речі виготовлено з льону, бавовни, шовку. Особливо цінується одяг, зроблений вручну. Завжди можна надягати речі, стилізовані під етніку, або поєднувати етнічний одяг з casual-речами (поєднання недбалості та елегантності). Наприклад, повсякденне вбрання можна урізноманітнити вишитою полотняною сумкою або ж надіти вишиванку з джинсами.

Вільне самовираження характерне для стилю «американський підліток». Підлітки відчувають постійну потребу заявити про себе оточуючим. Сучасний стиль людей цього віку - це різноманіття модних течій. Багато підлітків долучаються до субкультури «треш»: стиль «треш» - це не просто певний гардероб, це молодіжна філософія. Його послідовники сприймають одяг як засіб самовираження, покладаючись виключно на свої бажання та внутрішнє чуття. У підлітків, які належать до цієї субкультури, спостерігається негативне ставлення до шопінгу, а також до споживацького способу життя.

Мал. 184. Молодіжний стиль «треш»

Стиль «треш» відрізняється від інших відсутністю чітких правил і формулювань. Можна носити все, що завгодно, комбінуючи навіть непоєднувані речі (мал. 184): прикраси з пластмаси, металу або паперу, яскраві панчохи різних відтінків, футболки з «мультяшними» принтами, потерті джинси й класичне кашемірове пальто, строгу сорочку з краваткою і кросівки. Багато дівчат одягаються в балетну пачку й гумові чоботи. Незамінним атрибутом юних модниць є також яскраві жіночі колготки з дірками. Головне завдання - виразити свою індивідуальність крізь призму одягу, покладаючись виключно на свій смак, а не на модні тенденції.

Особливого значення шанувальники стилю «треш» надають макіяжу та зачіскам. Візитна картка - розкуйовджене яскраве волосся (синє, блакитне, червоне, рожеве). Також популярні афрокосички та дреди (мал. 185).

Мал. 185. Зачіски: а - афрокосички; б - дреди

Види етнічних стилів одягу (єгипетський, грецький, африканський, індійський, східний, японський), їх особливості

Єгипетський етнічний стиль в одязі відрізняється прямими лініями крою. У фасонах простежуються геометричні фігури: трикутник, прямокутник, трапеція. Сукні в єгипетському стилі мають колоноподібні форми. Основні кольори: білий, бірюзовий, золотий, темно-синій, червоний, зелений. Основні орнаменти - квітки лотоса, пір’я (символ єгипетської богині Ісіди).

Елементи одягу: калазирис (вузький сарафан, що щільно облягає тіло і тримається на широких бретелях), нарамник, плащ, затягнутий вузлом на грудях з відкритим плечем. Прикраси: фаянсове та скляне намисто, металеві пластини, бахрома, золоті блискітки, елементи, що символізують жука-скарабея та різних божеств, пояси, намиста, браслети (мал. 186, а).

Сукня в грецькому стилі - це класика, що дозволяє жінці виглядати витончено і шляхетно. Численні драпірування, складки, хвилясті напівпрозорі тканини роблять грецьке вбрання дуже жіночним. Грецькому стилю властива асиметрія, що поєднується із завищеною талією і прямим силуетом (мал. 186, б). Одне плече або обидва передпліччя майже завжди відкриті.

Мал. 186. Етнічний стиль в одязі: а - єгипетський; б - грецький

Тема грецького одягу надзвичайно популярна в дизайнерів і зірок Голлівуду, які вважають сукню в грецькому стилі найкращим вбранням для «червоної доріжки» (мал. 187).

Для африканського етнічного стилю в одязі характерні яскраво виражений колорит і пристрасний темперамент. Особливості африканського стилю - незвичайні племінні орнаменти на тканині, яскраві кольори, безліч аксесуарів, анімалістичні «шаманські» аксесуари (пензлики, плетіння, амулети). Створюючи вбрання в африканському стилі, слід особливу увагу приділяти етнічним прикрасам - дерев’яним та металевим браслетам, масивним сережкам, кулонам з іклів диких тварин, багатошаровому намисту (мал. 188, а).

Мал. 187. Єгипетські та грецькі мотиви в сучасному одязі

Етніка індійського вбрання - це витончені жіночі сарі, зроблені з найтоншої бавовни або блискучого шовку, розшиті золотими нитками. Крім сарі, Індія подарувала нам туніки, аладіни, шальваркаміз, блузи, багатоярусні квітчасті спідниці до п’ят.

Індійському одягу властива закритість і багатошаровість. Його шиють здебільшого з натуральних тканин: льон, бавовна, шерсть. Колірна гама надзвичайно різноманітна - від простого білого до глибокого коричневого. Прикраси: набивний малюнок, ручна в’язка, багата вишивка бісером, золотими й срібними нитками, кашмірські шалі, браслети на зап’ястях, щиколотках і передпліччях, намисто, великі сережки, бінді (мал. 188, б).

Останнім часом з’явилася тенденція до активного використання в моді традицій мусульманських країн. Незважаючи на суворі вимоги до зовнішнього вигляду жінок у мусульманському світі, етнічні елементи одягу цього регіону добре поєднуються з демократичною європейською основою.

Мал. 188. Етнічний стиль в одязі: а - африканський; б - індійський

Мал. 189. Етнічні стилі одягу: а - східний; б - японський

Елементи східного гардероба - штани-шаровари, закриті туніки, шовкові хустки на голову, накидки з прозорих тканин. Основні тканини - парча, шифон, атлас, шовк - прикрашені візерунками й вишивкою. До східних етнічних аксесуарів доречно додати яскраву шифонову хустку з візерунками, закручену на голові як тюрбан, розшиту бісером сумку або безліч браслетів на зап’ясті. Це поліпшить колорит східного вбрання (мал. 189, а).

Варто зауважити, що поєднувати мотиви різних етнічних стилів одягу потрібно з дотриманням міри: можна використати один-два елементи, а не змішувати стилі повністю. Так, до японського етностилю в одязі (мал. 189, б) доречним буде додати східні аксесуари.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Колективні проекти у складі творчих груп учнів: виготовлення макета каміна в українському етнічному стилі

Обладнання та матеріали: робочі зошити, креслярський інструмент, дерев’яні рейки, розмічальний інструмент, ножиці, ножівки по дереву, по металу, ніж-різак, шліфувальні пристосування, кріпильні елементи, матеріал для оздоблення.

Для художнього проектування і конструювання макета каміна використайте відходи гіпсокартону чи інші матеріали - замінники гіпсокартону: картон, фанеру, ДВП, пінопласт тощо.

Послідовність виконання роботи

  • 1. За завданням учителя або інформацією, отриманою з додаткових джерел, ознайомтеся з варіантами конструкцій побутових камінів.
  • 2. Оберіть один з варіантів. Ознайомтеся з конструктивними особливостями проектованого виробу. За потреби зменшіть розміри.
  • 3. Запропонуйте конструктивні зміни щодо зовнішнього вигляду каміна залежно від місця розташування його в оселі.
  • 4. Змоделюйте у фасадній частині отвір.
  • 5. Змоделюйте елементи декору.

  • 6. Визначтеся з габаритними розмірами макета відповідно до запропонованих. Виконайте ескіз чи кресленик виробу.
  • 7. Доберіть конструкційні матеріали для виготовлення макета каміна.
  • 8. Виготовте каркас та елементи каміна.
  • 9. Виріжте з пінопласту елементи декору.
  • 10. Виконайте монтаж виробу.
  • 11. Залежно від використаного матеріалу оберіть вид оздоблення. Виконайте оздоблення каміна.
  • 12. Виконайте імітацію фактури конструкції макета каміна, обравши один з поданих зразків (мал. 190, 191).

Мал. 190. Варіанти макетів каміна

Мал. 191. Варіанти імітації фактури (проект дизайнера В. Демківа)

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

Виготовлення світильника для макета каміна з використанням повітряних кульок

Обладнання та матеріали: заготовки пінопласту, повітряні кульки, креслярський інструмент, ножиці, ніж-різак, пристрій для різання пінопласту, шліфувальні пристосування, герметик, шприц для герметику, маркер, матеріал для оздоблення.

Послідовність виконання роботи

  • 1. Змоделюйте основу для світильника. Виготовте шаблон (мал. 192).
  • 2. Розмітьте та виріжте елементи основи.
  • 3. Здійсніть підготовку й фіксацію повітряної кульки.
  • 4. Підготуйте герметик до використання.
  • 5. Переведіть композицію на поверхню повітряної кульки.
  • 6. Прокладіть на поверхні повітряної кульки елементи пластики композиції.
  • 7. Детально проробіть пластику зображення.

Мал. 192. Послідовність виготовлення світильника з використанням повітряних кульок

Додаткові умови. Конструкцію світильника можна розробити за власним задумом у самостійно обраній технології обробки матеріалів.

Етнічний стиль, етнічні інтер’єри, етностилі в одязі.

Етнічний стиль - екзотичний спосіб оформлення сучасних інтер’єрів і формотворення нових моделей одягу.

Імітація фактури - заміна зовнішнього вигляду справжнього матеріалу його імітацією за допомогою фарб.

  • 1. Який етнічний стиль оформлення інтер’єрів вас приваблює найбільше?
  • 2. Створіть презентацію етнічного стилю інтер’єру та одягу у вигляді віртуальної подорожі країною, культура якої вас приваблює.
  • 3. У чому полягає міра в поєднанні мотивів різних етнічних стилів одягу?

Тестові завдання

1. Прихильників якого етнічного стилю називають «дітьми квітів»?

  • А субкультури «треш»
  • Б «американський підліток»
  • В хіпі
  • Г кантрі
  • Д сафарі
  • Е правильної відповіді немає