Підручник з Мистецтва. 9 клас. Гайдамака - Нова програма

Телебачення: реальний та ілюзорний світ

Скільки часу ви проводите біля телевізора або екрана комп’ютера? Екран заполонив наше життя, і ми навіть не уявляємо існування без нього. Кіно, телебачення, відео, світлодіодні вуличні екрани, рекламні відеомонітори в торговельних та розважальних центрах, технічно модернізовані кіноекрани, телевізори, комп’ютерні дисплеї, мобільні телефони та смартфони ввійшли в наше життя й заволоділи нашим часом.

Кінематограф, телебачення, відео належать до екранних видів мистецтва. Їх називають синтетичними, чи аудіовізуальними, тому що ми сприймаємо їх водночас слухом і зором.

Нині телебачення є могутнім засобом масової інформації. Воно є послідовником попередніх видів ЗМІ: преси, фотографії, радіо. На зламі ХХ—ХХІ століть вірним супутником інформаційного телебачення стали комп’ютерні мережі, зокрема Інтернет.

Не виходячи з дому, ми можемо віртуально відвідати музей, театр чи концертну залу тощо. Реклама на телебаченні не дасть нам пропустити будь-яку значну подію культурного життя: фестиваль, виставку творів мистецтва, прем’єру театрального спектаклю, гастролі видатних артистів, показ нового фільму тощо.

Телебачення також один з основних засобів зв’язку, широко використовуваний у науковій діяльності під час дослідження об’єктів з віддалі, у техніці, промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві, метеорології, космічних та інших дослідженнях, у військовій справі тощо.

Телебачення здійснюють телерадіоорганізації, що створюють або комплектують телепрограми і телепередачі та розповсюджують їх за допомогою технічних засобів мовлення. Трансляція (телерадіотрансляція) телепродуктів здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутників будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймає населення.

Засоби теле- радіотрансляції

Телебачення — не тільки засіб масової інформації, це й вид творчості, що має свою специфічну художню мову: сукупність технічних прийомів і зображально-виражальних засобів, за допомогою яких творець утілює свій задум. Телебачення і кіно, будучи екранними засобами вираження, мають спільну у своїй основі мову.

Телебачення, як і кінематограф, щонайперше сприймається зором, і успіх телепередачі часто залежить не тільки від професіоналізму знімальної групи, але й від якості візуального оформлення ефіру. Для кожного телепроекту створюється відповідний дизайн студії. Інтер’єр телестудії має повністю відповідати концепції передачі. Візуальне оформлення телестудій вимагає наявності сучасного обладнання, застосування новітніх цифрових технологій та врахування специфічних телевізійних особливостей. Наприклад, матеріали, що використовуються для візуального оформлення телестудій, не повинні відбивати зображення та давати відблисків, що вимагає від дизайнерів знання фізичних характеристик великої кількості речовин.

Важливі умови оформлення телестудії — колір, світло, організація простору, деталі інтер’єру. Кольорове рішення тісно пов’язане з характером телепередачі: наприклад, для програм новин оптимальними можуть бути сині, блакитні, зелені тони. Крім того, у такій телестудії увага має бути зосереджена на ведучому, і тому для неї доцільним буде витриманий, строгий і простий дизайн. Водночас для розважальних і спортивних передач увага глядача періодично розсіюється різними спецефектами та спрямовується на плазмові панелі чи 3D телевізори, які вмонтовано в легкі стіни. На цих телестудіях може бути використано ширший діапазон кольорів.

Інтер’єр телестудій

Дизайн телестудій

Світловий дизайн зумовлений технічними особливостями телебачення. Адже учасники телепередачі для якісної зйомки в студії зазнають інтенсивного впливу освітлювальних приладів. Одне з рішень для створення комфортного середовища сприймання глядачами — формувати різні зони яскравості за рахунок підсвітки подіуму, столу та інших деталей інтер’єру.

Особливості оформлення простору телестудії пов’язані з концепцією телепрограми: якщо це інформаційна програма чи програма, заснована на жанрі бесіди, студійний простір оформлюють як офісне приміщення. Для шоу, ігор та інших розважальних програм простір телестудії може оформлюватися як театральна сцена або як рухлива картина, що подається в різних планах тощо. Дизайн інтер’єру деяких телестудій передбачає можливість вести різні зйомки (новини, вечірні зустрічі, інтерв’ю). Тому кожен куточок у такій студії виглядає як окремий інтер’єр зі своїм стилем і акцентами кольору.

Оформлення телестудій

Пригадайте, що таке дизайн. Які види дизайну вам відомі? Порівняйте дизайн студій різних телепрограм. Поміркуйте, які програми можуть транслюватися з телестудій у такому дизайні. Під час перегляду різних телепрограм зверніть увагу на дизайн телестудії, кольорове та світлове рішення, одяг ведучих тощо.

Для створення якісного зображення в кадрі важливою і відповідальною є робота знімальної групи. Телеекран дає зображення напросвіт, тому має дещо іншу фактуру та інші закони композиції, ніж кіно. Світло — найсильніший засіб вираження в телебаченні. Ракурс сприйняття предметів, телемонтаж, переміщення камери та наближення предмета зображення дають телебаченню додаткові можливості художньої виразності. І тому від майстерності режисерів, телеоператорів залежить, як у телетворі вибудовуються кадри, як довго зображуваний об’єкт перебуває в одному кадрі, наскільки влучними для подачі того чи того зображення є плани, ракурси зйомки.

Заставки телепередач

Телебачення народжувалося разом зі звуковим кіно і було спочатку різновидом мовлення, тому звук на телебаченні є дуже важливим художньо-виразовим засобом. Пропонуючи те чи те звукове рішення, автори передач здатні поглибити зображення, зробити його більш об’ємним і виразним, посилити емоційне звучання, дати можливість «вслухатися» в будь-яке явище чи подію, доповнивши візуальну інформацію інформацією звукового ряду. Часто за знайомими звучаннями, навіть не дивлячись на екран, ми впізнаємо улюблену телепередачу.

Звук на екрані існує у трьох формах: слово, музика і шуми, які можуть звучати в кадрі й поза кадром. Сфера використання слова — це авторський коментар, дикторський текст, інтерв’ю, діалогові форми і монологи, тексти, які відтворюють актори, і тексти-роздуми документальних героїв. Водночас у багатьох телепередачах за допомогою слова, певних інтонацій застосовуються також прийоми театрального мистецтва. Безпосереднє звернення з екрана телеведучого до глядача з метою донесення певного важливого повідомлення (спрямованість на глядача, встановлення з ним контакту, внутрішнього діалогу, прагнення до зворотного зв’язку) забезпечує глядачеві можливість відчувати себе учасником подій, співприсутнім у реальному часі.

Заставки телепередач

Пригадайте свої улюблені телепередачі. Яка музика є їх візитівкою? Які музичні асоціації викликають у вас подані заставки телепередач?

Заставки телепередач

На телеекрані можна почути твори всіх музичних жанрів: вокальні та інструментальні, камерні та симфонічні, опери й оперети, романси тощо. За їх допомогою виражаються почуття героїв або самих авторів, їхні переживання, внутрішній світ, емоційний стан. Іноді музичні твори лежать в основі телепроектів. Зокрема, побудова документальних фільмів та передач про улюблених зірок естради, оперних співаків або танцюристів, багатосерійних музичних циклів і програм, наприклад «Пісня року», «Крок до зірок» тощо, ґрунтується насамперед на музичних номерах. Саме їх кількість, черговість є визначальними у процесі створення цієї телепродукції. Тут важливо дотримуватися пропорційного співвідношення суто музичних епізодів з ігровими або документальними елементами в загальній канві екранного твору, тому що нерідко тривалі інтерв’ю, включені в певну передачу, порушують її ритмічний малюнок, руйнують композиційну єдність. Першочерговим завданням режисера є пошук точних часових відрізків, чітке співвідношення фрагментів інтерв’ю з музичними номерами.

Шуми не тільки в житті збагачують сприйняття дійсності, а й на екрані стають потужним виразовим засобом у відтворенні навколишнього світу. Завивання вітру, спів птахів, гавкіт собак, міський шум, гул літака, ревіння сирен... Нам уже важко уявити звукову доріжку екранного твору будь-якого виду і жанру без шумів: вони супроводжують нас постійно і в житті, і на екрані.

Але недостатньо просто зафіксувати реальний звук, слід осмислено включити його в образну структуру епізоду, поклавши на нього вирішення певних, чітко окреслених творчих завдань. Наприклад, за кадром цокає годинник, стукають колеса потяга, чути гул літака або шум автомобіля, а в кадрі — застиглий гірський пейзаж чи широке поле золотої пшениці. І глядач «зчитує» екранний образ: час іде вперед, він відчуває його поступальний рух. Так звукові акценти — шумові, музичні та інтонаційні — допомагають розкрити прихований глибинний сенс зображення, підкреслити найсуттєвіші моменти дії, домогтися потрібного емоційного впливу на глядача. Отже, тісний взаємозв’язок окремих аудіо- та відеоелементів народжує цілісний зображально-звуковий образ екранного мистецтва.

Кадри з телепередач

На телебаченні працюють люди різних професій, адже сьогодні воно є не тільки засобом трансляції. На телестудіях створюються оригінальні, суто телевізійні художні продукти, наприклад, телемости, відеокліпи, телепередачі, телереклами, телешоу, телесеріали, появою яких ми завдячуємо сценаристам, режисерам, акторам, звукорежисерам, освітлювачам та іншим фахівцям кіно й телебачення.

Жанрова система сучасного телебачення досить різноманітна. Окремі жанри мають беззаперечну мистецьку природу (телевистава, телефільм, мультфільм, телесеріал, музичний відеокліп, талант-шоу, трансляції концертів та вистав тощо). Інші — яскраво демонструють властиві їм мистецькі та видовищні риси (популяризаторські передачі мистецького напряму, ток-шоу, інтелектуальні та розважальні ігри, жартівливі програми, трансляції спортивних змагань). Деякі спрямовані на виконання суто інформаційної функції (новини, інтерв’ю, бесіди, репортажі, журналістські розслідування, теледебати), проте навіть ці телевізійні жанри характеризуються певними мистецькими елементами та виражальними засобами (наприклад, акторська майстерність ведучого, використання у програмі мистецьких сюжетів, яскраве і драматургічно влучне звукове рішення телепрограми, операторська майстерність тощо).

Пригадайте і назвіть різноманітні телепередачі. Яким з них ви віддаєте перевагу? Чому? Які телепередачі є улюбленими в колі вашої родини? Які теми вони розкривають; до яких жанрів телебачення належать? Поміркуйте, які творчі професії потрібні на телебаченні. Обґрунтуйте свої міркування.

Важливою невід’ємною складовою сучасного телебачення є телевізійне кіно (анімаційні, неігрові та ігрові короткометражні фільми, телевізійні фільми, серіали), зняте спеціально для показу по телевізору, тобто призначене виключно для трансляції, а не для прокату в кінотеатрах. Під час створення цього продукту кіноіндустрії враховуються технічні можливості телебачення та особливості сприйняття телеглядачами зображення на екрані телевізора. Оскільки телеекран значно менший від кіноекрана, телевізійне кіно відрізняється від кінофільмів меншою кількістю загальних планів, відсутністю дуже деталізованих зображень тощо. Велику групу сучасного телевізійного кіно складають телевізійні фільми, зокрема телесеріали. Їх часто знімають переважно на телестудіях. Здебільшого телесеріалам властива специфічна, досить «розтягнута» оповідь, і тому нерідко вони складаються з великої кількості серій. До технічних особливостей цих творів можна зарахувати той факт, що під час їх монтажу враховуються рекламні блоки в ефірній сітці телеканалів — на інтригуючому моменті телеоповіді робиться пауза, і після передбачуваної реклами йде продовження з невеликим повторенням у сюжеті.

Кадри з телесеріалів: 1 — «Гра престолів»; 2 — «Роксолана»

Які телесеріали вам відомі? Яким ви віддаєте перевагу? Чому?

Відеомистецтво, що з’явилося наприкінці минулого століття, по суті, стало поєднанням кінематографа й телебачення, адже для вираження художньої концепції в ньому застосовуються можливості відеотехніки, комп’ютерного й телевізійного зображень. З-поміж його жанрових різновидів за лаконізмом і насиченістю спецефектами вирізняються відеокліпи (чи відеоролики). Їх найчастіше застосовують на телебаченні для політичної реклами, реклами товарів і послуг, для візуального супроводу музичних композицій (музичні відеокліпи).

Кадри з телесеріалів: 1 — «Друзі»; 2 — «Гостя з майбутнього»

З-поміж відеороликів чи не найрозповсюдженіші в сучасному телевізійному просторі рекламні відеоролики. Особливістю телевізійної реклами є те, що вона з’являється на екрані в будь-який час доби між програмами, усередині телепередач та кінофільмів і навіть під час прямого ефіру. Зазвичай глядачів дратує надто часта її поява. Але іноді вони зацікавлюються і навіть звертають увагу на той чи той рекламний відеоролик. Здебільшого такі твори мають цікаву постановку, захопливий музичний чи відеоряд (зокрема, позитивних анімаційних персонажів), і глядачі щонайперше звертають увагу на мистецькі ознаки відеоролика. Мистецька наповненість рекламного ролика виявляється в побудові зображення (або тексту) і застосуванні музики, яка, за умови її незвичності чи нестандартної подачі, може зацікавити глядачів, змусити їх зосередитися на рекламі до її закінчення. Музичний супровід у ролику іноді справляє визначальний вплив на споживача. Тобто розробники творів цього жанру дбають не тільки про візуальний ряд, який сприятиме формуванню правильних асоціацій щодо продукту реклами, але й про талановито створений звуковий образ. Нині існують різні варіанти виробництва музики до реклами. Це може бути використання вже готового твору; замовлення композитору музики, подібної до певного зразка (завдання написати музику в характері, образі й загальному настрої певного твору); виробництво повністю оригінального музичного ряду.

Пригадайте рекламні ролики, де використано фрагменти з відомих вам творів академічної музики. Під час рекламного блоку на телебаченні зверніть увагу на музичний ряд. Зробіть висновки.

Окрім того, більшості рекламних відеороликів властиве тяжіння до театралізації та видовищності, що втілюється передусім у формі екранного продукту, виконаного за допомогою гри акторів, які перетворюються на вигаданих персонажів. Реклама створює певну святкову атмосферу навколо продукту, що рекламується, розігруючи його переваги в різноманітних образах.

Завдяки ефективному використанню всіх мистецьких впливів телевізійна реклама за лічені секунди створює чуттєво-емоційні образи, які мимоволі фіксує людина, а потім вони впливають на її життєві орієнтири. І, як наслідок, часто виграє не той, у кого кращий рекламований продукт, а той, хто зміг краще представити його публіці.

Фрагменти рекламних відеороликів

Пригадайте види й особливості реклами, з якими ви ознайомилися в попередніх класах. Схарактеризуйте специфіку телевізійних відеороликів на прикладі одного з тих, які ви запам’ятали в сучасному телепросторі.

Великий пласт відеотворів — музичні відеокліпи, у яких музична композиція (найчастіше пісня) супроводжується певним відеорядом. Як правило, це, по суті, міні-фільм, певна зорова ілюстрація сюжету пісні, створена за всіма законами драматургії, режисури та монтажу.

Тривалість відеокліпу співставна з тривалістю пісні, що звучить, і, відповідно, режисер-постановник має «розповісти історію», утілити свою ідею в зорових образах у межах цього часу. Саме цим обумовлений специфічний для кліпів монтаж, що забезпечує сприйняття відеоряду як ланцюга миттєвих образів. Цей вид монтажу є дуже емоційно насиченим, адже за 3—4 хв глядач може побачити стільки монтажних змін, скільки їх буває в повнометражному фільмі.

Існують сюжетні відеокліпи, у яких глядачам пропонується одна чи декілька сюжетних ліній. Наприклад, історія на сюжет пісні, утілена із залученням професійних акторів та виконавця твору. Є також безсюжетні відеокліпи. Вони представляють виконавця (виконавицю, виконавців) пісні, танцювальні композиції або різноманітні експериментальні проекти із застосуванням різних комп’ютерних технологій, звучанням синтезаторів тощо. Є окрема група мультиплікаційних відеокліпів, яким властиве поєднання реального, мальованого та комп’ютерного зображень. Такі кліпи можуть бути і сюжетні, і безсюжетні.

Відеокліп створюється переважно засобами кінематографа з використанням сучасних цифрових технологій, і саме завдяки телебаченню він є певним «містком» між митцем і публікою: варто лише ввімкнути телевізор — і зірка вже «спілкується» зі своїми шанувальниками.

Телевізійна інтерпретація музики (зокрема, у музичному відеокліпі) — це не лише новий (екранний) спосіб представлення музики, не тільки нова (зображальна) форма її існування, але й новий спосіб переконання, пропаганди в мистецтві. Кліпи диктують моду, пропагують певний стиль життя, надають приклад для наслідування як у поведінці, так і в оцінці дійсності.

Кадри з відеокліпів: 1 — Жизель Ноулз Бейонсе; 2 — гурту «ВВ»

Поміркуйте, які музичні відеокліпи вам подобаються. Чому? Перегляньте їх, зверніть увагу, сюжетні чи безсюжетні вони. Які художні засоби використано для їх створення?

ФАКТ

Статуетка MTV Video Music Awords

У серпні 1981 року в США почала своє мовлення перша у світі телестанція MTV, ідейно-творчою концепцією якої стала безперервна подача в ефір музичних відеокліпів. У 1984 році на каналі з’явився перший хіт-парад, і з того самого року почали проводитися щорічні церемонії нагородження за створення музичних відеокліпів MTV Video Music Awords. Нагороди вручають у різних номінаціях: найкраще відео року, чоловічий та жіночий кліпи, дебютант, танцювальний кліп з піснею, альтернативний кліп, хореографія, режисура, спецефекти, монтаж тощо.

Телебачення дедалі інтенсивніше розширює видовищну практику та пропонує глядачам продукцію, у якій над інформаційністю та публіцистичністю домінує розважальність. Якщо раніше «обличчям» будь-якого телеканалу вважали інформаційні випуски, новини, то сьогодні перевагу отримують розважальні телепрограми. Саме вони становлять основу сучасного ефірного мовлення.

Нині телебачення орієнтується на виробництво розважальних передач. З-поміж їх великої кількості можна виділити телешоу — різноманітні форми, що розгортаються у студії, у символічному просторі й часі. Це, здебільшого, дискусійні телепередачі, дебати, ігри та лотереї, змагання й конкурси тощо. Сьогодні досить популярними є ток-шоу — екранна форма розмовної журналістики, що поєднує ознаки інтерв’ю, дискусії, які концентруються довкола особи ведучого (ведучої). Саме він (вона) забезпечує напрям діалогу в студії. На ток-шоу в студію запрошують гостей (героїв) — людей, цікавих своїми вчинками, думками, способом життя. Обов’язковою є присутність у студії «внутрішніх глядачів» та компетентних експертів. Глядачі не завжди долучаються до розмови, іноді їхня участь обмежується оплесками або фіксацією власної думки технічними засобами — усе це додає атмосферу публічності і, за задумом організаторів, повинне створити в телеглядачів емоційну напругу.

Першим різновидом ток-шоу були телемости — двосторонній діалог різних аудиторій або експертів з різних міст за допомогою техніки супутникового зв’язку. Телемости й нині використовують у ток-шоу для розширення географії спілкування. Під час передвиборчих кампаній увага медійників спрямовується на організації видовищних теледебатів (різновид ток-шоу), які дають змогу модераторові (ведучому) й учасникам дискусії впливати на поведінку електорату й корегувати її.

Кадри з телешоу

Драматургія ток-шоу вибудовується з послідовності запитань, які спочатку визначають інтригу, а потім розгортають динаміку розвитку сюжету програми.

Наведіть приклади сучасних ток-шоу. Які проблеми вони порушують? Під час перегляду одного з шоу спробуйте проаналізувати його драматургію (динаміку розвитку сюжету), поведінку учасників та ведучого. Зробіть висновки на основі своїх спостережень.

Ще однією формою телешоу є реаліті-шоу, у якому все, що транслюється з екрана, трансформується з реальної дійсності. Такий «реалізм» дії, що розгортається перед глядачами, дає їм змогу відчути себе причетним до екранного дійства завдяки інтерактивним засобам (телефон, смс-повідомлення, Інтернет тощо). Глядач (глядачка) може впливати на перебіг подій, висловлювати власні думки, втручатись у процес вибору переможців, брати особисту участь у проекті в тій чи тій ролі. Насправді, така «можливість» найчастіше є ілюзорною, але шоу-технології презентують її як надреальну. Відбувається ефект розмиття дійсності, завдяки якому глядачам дедалі складніше відокремити реальне життя від вигаданих подій.

Сила телебачення саме в тому, що воно примушує повірити в те, що воно показує, викликаючи ефект реальності, а потім, за потреби, цю реальність змінює.

Одним з найяскравіших зразків реаліті-шоу є талант-шоу. Це телепроект (цикл передач), у якому частково в запису, частково — у прямому ефірі відбувається змагання учасників-конкурсантів, які демонструють свої таланти, здібності, уміння тощо. На українському телебаченні їх представлено проектами, що є аналогами популярних у світі талант-шоу: «Україна має талант», «Х-фактор», «Голос країни», «Танцюють всі», «Фабрика зірок» та ін. Це розважальні шоу, які своїми специфічними засобами впливають щонайперше на емоції глядачів. З-поміж таких засобів — гучні фрази ведучих, бурхливі оплески та вигуки публіки у студії, яскраві кольори та світлові ефекти, часте повторення однакових сюжетів та заставок, дотримання стабільного іміджу осіб журі, довгі інтригуючі паузи та обов’язкова реклама перед оголошенням важливої інформації.

Заставка шоу «Україна має талант»

Проаналізуйте, які талант-шоу є на сучасному українському телебаченні. Як оформлено телевізійну студію? Які спецефекти застосовуються під час постановки номерів? Поміркуйте, чому такий жанр є дуже популярним на телебаченні. Схарактеризуйте художнє оформлення заставок різних телешоу.

Отже, телебачення відіграє в нашому житті досить вагому роль. Це постійне джерело інформації і розваг. Деякі люди проводять більшість свого вільного часу перед «блакитним екраном», інші переглядають тільки вибрані телепередачі. Це великий світ, розмаїття телепродуктів, що творяться за особливими законами і своїми специфічними засобами впливають на наші думки і почуття, а іноді - і спонукають до певних дій. У будь-якому разі не слід забувати, що світ за межами екрана живий та справжній, тому потрібно спиратися на реальні факти, самостійно міркувати, робити власні висновки, ухвалювати рішення.

О ПАНІ ВЧИТЕЛЬКО

Вірші та музика Михайла Ровенка

2. Знаннями чистими, думками світлими

Ви наповняли всяк день кожен клас.

О пані вчителько, ви й не помітили,

Що сивина вже торкнулася вас.

3. У кожнім учневі частина власная,

Струмочок серця, любові струна.

О пані вчителько, о зоре ясная,

Нехай вам доля віддячить сповна.

Виконайте пісню, спробуйте створити до неї відео- чи фоторяд.

СЛОВНИК

Передача (телепередача) — змістовно завершена частина програми (телепрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.

Програма (телепрограма) на телебаченні — це поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телепередач), яка має постійну назву і транслюється телеорганізацією.

Телебачення — це виробництво аудіовізуальних програм і передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм і передач та їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження.

Запитання і завдання

1. Яку роль відіграє телебачення в нашому житті?

2. Які особливі засоби художньої виразності притаманні телебаченню?

3. Назвіть телевізійні жанри. Наведіть приклади різних жанрів телебачення.

4. Подискутуйте над можливостями впливу телебачення на молодь.

5. Колективна робота «Готуємо телепередачу» (інформаційну, пізнавальну, розважальну). Орієнтовні теми: «Події тижня», «Еврика!», «Відгадай мелодію», «Новини спорту» тощо. (Для створення телепередачі, її музичного й художнього оформлення організуйте робочі групи (режисер, репортер, художники, музичний редактор тощо). Кожна група виконуватиме такі завдання: дизайн інтер’єру телестудії, дизайн костюмів ведучих, створення рекламного образу постійного телегероя, позивних та музичного тла передачі).

Робота з додатковими джерелами інформації

За допомогою інтернет-ресурсу та комп’ютерних технологій спробуйте створити музичний відеокліп чи рекламний ролик.