Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Гайдамака - Нова програма

III розділ. Далекосхідний культурний регіон

Чарівний світ Сходу вабить, хвилює, надихає... Він багатоликий і де в чому досі лишається недосяжним для західного розуміння.

Занурмося в таємничість культури та мистецтва Китаю, Японії,

Північної та Південної Кореї та інших країн Далекосхідного культурного регіону.

Кожна з великих культур Далекого Сходу є унікальною і неповторною.

Зокрема, естетичними та художніми підвалинами китайського мистецтва, що має тисячолітню історію, є філософські традиції буддизму, конфуціанства та даосизму. На культуру Японії вплинула китайська цивілізація. Японці ввібрали й переосмислили відповідно до своїх потреб традиції релігій (буддизму, конфуціанства та давньої японської релігії - синтоїзму) і витворили свою неповторну культуру.

ВИТОНЧЕНА КРАСА ЖИВОПИСУ ДАЛЕКОГО СХОДУ

Природа, за уявленнями китайців, є еталоном прекрасного, утіленням світобудови, основним об’єктом і невичерпним джерелом творчого натхнення митців. Саме через природу китайці намагалися осмислити основні закони буття.

Можливо, саме тому особливістю традиційного китайського живопису була відмова від копіювання зовнішнього світу. З давніх часів він утілює традицію, засновану на вдумливому спогляданні природи, пошуку певних сенсів, перетворенні зовнішнього, видимого, у внутрішній стан. Живописці не прагнуть до натуралізму та зовнішньої подібності, у своїх творах вони передають настрої та переживання, які виникають від спілкування з природою. Майстри розкривають стан зображуваного: наприклад, «потік, що біжить», «бамбуковий листок на вітрі», «небеса, що прояснилися після снігопаду» тощо.

Китайські живописці використовують мінеральні, рослинні водяні фарби, чорну туш, а їхні твори здебільшого мають форму горизонтальних або вертикальних сувоїв. Зображення наносять переважно пензлем на шовк або спеціальний папір зі специфічною текстурою. Але інколи майстри виводять лінії і розтушовують фарбу руками.

May Дон

Багато митців віддають перевагу монохромному живопису, вважаючи, що це краще «розкриває сутність природи». Велику увагу приділяють лінії, адже всі образи створюються за допомогою лінійного рисунка та каліграфічних віршованих написів, які є майже в кожному творі як утілення цілісності поезії, живопису і каліграфії. Вірш і зображення тісно переплітаються у творі, вони є цілісним утіленням задуму митця.

Художники передають простір, об’єм, рух, не користуючись прийомами світлотіні. Особливістю традиційного китайського живопису є наявність у творах незаповнених ділянок, які можуть маскуватися під зображення світлої хмаринки або білого туману: у глядача має залишатися свобода для фантазії та роздумів. За традицією майстри обов’язково ставлять на творі печатку червоного кольору, засвідчуючи таким чином свою особу.

Довідка

Якщо європейці розглядають полотна, то китайці їх «читають», адже митці закладають у свої твори певний підтекст: твори сповнені символізму й алегорій. Зокрема символіка пов’язана з образами природи. Кожна рослина, кожна квітка зіставлялися зі спостереженнями законів життя природи та людськими якостями. Наприклад, орхідея - символ чистоти, хризантема - скромності й цнотливості; дика слива мейхуа - стійкості й непохитності; бамбук - людського характеру; верба - краси і вишуканої витонченості, а сосна - це ідея вічної юності й стриманості. Мініатюрні фігурки людей на тлі величних ландшафтів символізують, що людина - це лише незначна ланка Всесвіту, яка повністю залежить від його могутності.

Така мова символів дуже зрозуміла китайцям, натомість тим, хто не зможе розгадати іносказання, осягнути цей самобутній національний живопис неймовірно складно.

Шень Чжоу

Лі Шу Куі Хан Ші

У китайському живописі можна виділити декілька жанрів.

Картини «шань-шуй» («гори-водойми») утілюють основні філософські уявлення про закони світобудови з творчою взаємодією гір і води, землі й неба. Пейзаж спрямовує на очищення і просвітлення душі. Подібна естетична настанова визначила метод створення картин: ніколи не писати з натури, відкидати випадкове, зосереджуючись на сутностях. Розсіяна перспектива перетворює простір картини на пейзаж без обрію і точок сходження, де всі елементи розташовані однаково далеко або близько. Панорамні картини наповнені зображеннями скель і гір, оповитих хмарами, туманами, крізь які ледь помітні ліси, людські домівки, човни тощо. Людина розчиняється в такому просторі, зливається з його ритмом. Подібні зображення вільно «течуть» сувоєм, і обмежує їх лише його довжина. Формат допомагає досягти враження неозорості природного світу, утвердити його могутність і володарювання над людиною, яка відчуває себе маленькою частинкою світобудови.

Вдивляючись у досконалі форми тварин, рослин, каменів, китайські майстри намагалися передати їхню справжню сутність, яку неможливо виразити словами. Так народжувалися картини «хуа-няо» («квіти-птахи»).

У картинах «жень-у» (усе, що стосується образу людини) художники дотримувалися одного непорушного правила: нарівні із зовнішньою схожістю творець повинен передати душевний стан і характер людини, підкресливши красу її внутрішнього світу. Філософська традиція міцно пов’язувала мистецтво з основами світобудови, ідеальним уявленням про людину. Вона могла бути різною: самотньою, здатною до естетичної споглядальності або сповненою бажання реалізувати себе в соціальній практиці.

Лю Жуй

Ци Бай-ши

Джузеппе Кастільйоне

Ма Юань

Юн Джа

Пригадайте твори європейського мистецтва і порівняйте їх з китайськими щодо взаємин людини і природи. Поцікавтеся творчістю Ци Бай-ши та інших китайських художників.

Шен Джоу

Кітагава Утамаро. Кольорова гравюра на дереві. XVIII ст.

Кацусика Хокусай. Білий дощ під горою. XIX ст.

Мотиви природи знайшли своє втілення у традиційному японському образотворчому мистецтві. Також на картинах Країни Вранішнього Сонця часто зображували різноманітні сцени з повсякденного життя знаті, випадки з життя звичайних людей, самураїв, міфологічних героїв. Стилі й манера виконання багато в чому успадковані від китайського традиційного живопису, але є й особливі, японські, «родзинки». З-поміж таких - стиль «укі-йо» - гравюри на дереві, на яких зображено красунь-гейш, акторів театру Кабукі, борців сумо, різні природні краєвиди.

У створенні гравюри брали участь художник, різьбяр і друкар, а весь процес складався з кількох етапів: художник малював на білому папері картину, потім різьбяр наклеював малюнок на дерев’яну дошку і робив на його основі друковані форми, на які друкар потім наносив потрібні кольори й робив відбитки на злегка зволоженому рисовому папері.

1 - Гравюра Кацусика Хокусая; 2 - Коно Байрей. Із серії «Птахи та квіти»

Кано Ейтоку. Ширма «Квіти і птахи пір року» (правий бік)

Найвідомішою школою японського образотворчого мистецтва є школа Кано, художники якої знані своїми чудовими розписами по шовку. Відмітною рисою таких витворів є поєднання зображень реальних предметів і тварин, що перебувають на першому плані, з абстрактними складовими заднього плану (наприклад, хмарами).

Яскравий розвиток у японському живописі отримали картини на ширмах, що поєднували функції меблів і мобільного стінопису. Такі твори прикрашали храми, міські будинки й палаци аристократів. Рами ширми заповнені особливим цупким папером ручного виробництва (бьобу), який декорують малюнками, а краї прикрашають текстилем. Милування природою, краєвидами, місяцем у небі, першим снігом або цвітом дикої сливи - усе це народжувало сюжети зображень на ширмах. Узагалі ці сюжети різноманітні: від релігійних і міфологічних — до побутових сцен і краєвидів, що оспівують красу Японії. Зображення супроводжували віршами, що додавало виробам більшої мистецької вартості.

Схарактеризуйте твори. Що вас найбільше зацікавило в них?

Огата Корин. Ширма

ФАКТ

Печерний храмовий комплекс Могао (Китай) називають «скарбом мистецтва Сходу». Це одна з найдавніших пам’яток регіону, що містить найяскравіші приклади буддійського мистецтва.

Мистецтво в печерах Могао представляє тисячолітній шар, що поєднує унікальні пам’ятки архітектури (майже 500 храмів), скульптури (понад 2100 розписних статуй), фрескового живопису (близько 45 тис. м2), літератури, каліграфії і навіть музики. Тут була виявлена так звана Печерна бібліотека, вміст якої налічує величезну кількість робіт, серед яких буддійські та даоські релігійні тексти, трактати з філософії, географії, історії, а також унікальна «Книга ворожінь», яка була написана тюркським рунічним письмом.

Розписи та скульптури печери Могао

Вишукані родзинки властиві декоративно-ужитковому мистецтву цього регіону. Китайці уславилися на весь світ тим, що першими стали виготовляти посуд з порцеляни, покривати лаком декоративні вироби, а також використовувати техніку розпису по шовку (батик). Окрім того, китайці вирізьблювали речі з каменю, виготовляли різні вироби із золота й бронзи тощо.

З найдавніших часів корейці славилися обробкою металу, особливо бронзи. Витонченістю форми, багатством звучання і значними розмірами славилися бронзові дзвони, які прикрашали чудовими медальйонами у формі лотоса, зображеннями інших квітів, фей, а також язиків полум’я. Дуже популярна також корейська кераміка, що має глибокі традиції: від стародавніх глиняних посудин неоліту до елегантних селадонових ваз, прикрашених вишуканою інкрустацією, та чосонської порцеляни.

Розквіту декоративного мистецтва Країни Вранішнього Сонця сприяло обожнювання природи, що лежало в основі японської релігії. Це й керамічні та порцелянові вироби, прикрашені тканини і одяг, різьблення по дереву, металу й кістці, красива зброя та багато іншого. Фігурки-нецке, коробочки-інро (мініатюрні скриньки), лакові вироби, витончені косоде (кимоно з коротким рукавом) - усе це було оброблено з художнім смаком і витонченістю.

Віяло прийшло до Японії, мабуть, з Китаю. А японські майстри надали йому неповторного, витонченого вигляду. Наприклад, віяло-утіва - суто японський винахід. Це віяло-пелюстка, виготовлене із цілісного шматка деревини й обтягнуте дорогим шовком або папером, на які нанесено красиві малюнки.

Зразки декоративно-ужиткового мистецтва Далекосхідного культурного регіону

Довідка

Вважається, що й повітряні змії мають китайське походження. У Китаї існують різні традиції, пов’язані із цим дивовижним явищем, проводяться змагання та фестивалі. А в місті Вейфан функціонує музей, присвячений історії створення і розвитку повітряних зміїв.

Повітряний змій

Беззаперечною «візитівкою» Японії є мистецтво складання букетів - ікебана. У кожній класичній формі відображено філософський принцип триєдності світу - три основних елементи композиції символізують Небо (більший елемент), Землю (менший) та Людину (середній). Ікебана асиметрична, адже в природі немає нічого застиглого, усе рухається, змінюється. Часто як основні елементи використовують гілки, а квіти слугують помічниками. У традиційному японському будинку ікебану ставили у спеціальну нішу-токонома, де також вішали сувій з каліграфією та розміщували різні цікаві дрібнички.

Практичне завдання

На дозвіллі дослідіть особливості складання ікебани та спробуйте створити власну композицію.

Запитання і завдання

1. Узагальніть особливості традиційного китайського та японського живопису, досягнення в декоративно-ужитковому мистецтві.

2. Оберіть один з творів живопису в підручнику та схарактеризуйте його. Висловте своє ставлення.

3. У сучасній Японії живе велика кількість художників, які малюють у стилі аніме. Розкажіть, що вам відомо про цей стиль. Поцікавтеся творчістю японського художника Кацусика Хокусая.