Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Гайдамака - Нова програма

АРХІТЕКТУРНІ ПЕРЛИНИ УКРАЇНИ

Мистецтво Київської Русі - одне з величних культурних явищ минулого, на художніх досягненнях якого століттями поспіль зростала вся українська культура. Запровадження християнства долучило культуру Київської Русі до цінностей західної цивілізації. Із Візантії разом з новим релігійним світоглядом русичі запозичили й мистецькі традиції: особливості храмової архітектури, монументального і станкового живопису (фрески, мозаїки, ікони), книжкової мініатюри. Поступово образотворче мистецтво й архітектура набули своєрідних рис.

Пригадайте, які зразки українського мистецтва епохи Київської Русі внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Головними різновидами сакральної архітектури були православні церкви й собори. Згідно з візантійським каноном споруда в плані утворювала хрест, а її центральна частина увінчувалась куполом, навколо якого зазвичай розташовувалися інші — менші за розмірами. У центральній апсиді розміщувався вівтар — місце для богослужіння.

Небагато пам’яток мурованої архітектури та образотворчого мистецтва княжої доби збереглося в містах України: Києві, Чернігові, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі.

XIV-XVI століття ознаменувались розквітом мистецтва Галицько-Волинського князівства, на якому позначилася близькість до країн Центральної Європи. Зокрема, розгорнулося оборонне будівництво, споруджувалися неприступні цитаделі й укріплені монастирі, навіть церкви будувалися як фортеці. Справжніми архітектурними перлинами є замки в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Хотині, Одеську, Мукачеві. їх добудовували й перебудовували протягом декількох століть.

1 - Замок у Луцьку; 2 - собор Святого Василя в Овручі

Поміркуйте і визначте, якому європейському стилю властиві такі архітектурні ознаки.

Перлина

Визначною пам'яткою мистецтва Київської Русі є собор Святої Софії у Києві, унесений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Багатокупольний пірамідальний собор було зведено, за даними літопису «Повість минулих літ», на кошти князя Ярослава Мудрого 1037 року. Князь замислював його як головний храм держави й утілення ідеї об'єднання земель навколо єдиного центру - Києва. Інтер'єр собору оздоблено мозаїками та фресками, що відтворюють євангельські та біблійні сюжети, а також світські сцени з життя сім'ї Ярослава Мудрого (полювання, музикування, дійства скоморохів тощо).

Схарактеризуйте види мистецтва, що синтезуються у споруді собору.

Собор Святої Софії. Загальний вигляд

Богоматір Оранта (мозаїка)

Мозаїка в центральному куполі із зображенням Христа

Фрагмент фрески

Андріївська церква. Київ

Козацько-гетьманська доба (XVII-XVIII ст.) - це період дивовижного розквіту української культури, мистецтва, літератури. Для розуміння специфіки українського мистецтва цього періоду важливо усвідомити його історичні особливості. Територія Правобережжя входила до складу Речі Посполитої, і більшість її населення була католиками. На Лівобережжі сформувалася самостійна держава - Гетьманщина з православним віросповіданням. Запорозьке козацтво було виразником та охоронцем національної церкви, що виявилося щонайперше в активному будівництві православних храмів коштом козацьких старшин чи громади.

У цей період у художній культурі більшості європейських країн Західної Європи панував мистецький стиль бароко. Україна перейняла й самобутньо розвинула цей художній напрям, що умовно представлено двома архітектурними школами: західною, де виявляються риси західноєвропейського стилю, та східною. Остання наситила стиль бароко національними традиціями. Просякнутий творчістю українського народу, цей стиль набув оригінальних форм і отримав назву українське, або козацьке, бароко.

Пригадайте характерні ознаки мистецького стилю бароко. У яких видах європейського мистецтва виявилися його риси? Наведіть приклади відомих пам’яток епохи бароко в різних видах мистецтва.

Успенський собор Почаївської лаври

Собор Святого Юра. Львів

Свято-Преображенський собор. Ізюм

У стилі українського бароко (гетьманське, старшинське, козацьке, монастирське бароко) українські майстри намагалися поєднати в кам’яному храмовому будівництві європейські вияви бароко з власними традиціями мурованого будівництва та зведення дерев’яних храмів, започаткованими в добу Київської Русі. Химерність форм, пишність і декоративність, властиві західноєвропейському бароко, урівноважилися в українській архітектурі чистими площинами стін зі спокійним декором (або без нього). Будівлі храмів утворювали у плані хрест, зазвичай завершувалися п’ятьма чи дев’ятьма верхівками. Особливої своєрідності й краси досягли форми бань, які не мали собі рівних у всій Європі.

Більшість монастирів починаючи з княжої доби створювалися як ансамблі. Завершення їх формування відбувається в епоху бароко: усім будівлям надається єдине стильове «обличчя»: їх штукатурять, білять, після реставрації «одягають у бароковий одяг». Так створюються цілісні щодо художнього втілення ансамблі Києва, Чернігова, Переяслава, Межигірський, Мгарський та інші монастирі Придніпров’я й Лівобережжя.

У цьому стилі повністю відновлюється Київська Софія, Києво-Печерська лавра та інші споруди. У цей час у Києві творили відомі зодчі: Степан Ковнір, Іван Григорович-Барський, Йоганн-Ґотфрід Шедель.

Визначте характерні риси українського бароко в архітектурі (на прикладі творів, поданих у підручнику). Пригадайте і поясніть сутність терміна «ансамбль». Як риси українського бароко виявилися в архітектурних ансамблях? Поміркуйте, чому їх створено саме в козацько-гетьманську добу.

Фонтан «Самсон». Київ

Катерининська церква. Чернігів

Собор Різдва Богородиці. Козелець

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (арх. Вікентій Беретті)

У XIX столітті в Україні відбувається докорінна перебудова старих міст, народжуються нові міста: Єлисаветград (нині - Кропивницький), Херсон, Маріуполь, Олександрівськ (нині - Запоріжжя), Катеринослав (нині - Дніпро). В архітектурі поширюється класицизм, ознаками якого є мотиви античної класики: чіткі об’єми будинків, укрупнена масштабність архітектурних елементів, використання доричного ордеру, глухі кладки стін, прикрашені ліпниною.

Гімн архітектурі XIX століття - Львівський оперний театр (арх. Зигмунт Горголевсъкий), відкритий у 1900 році, в оздобленні якого брали участь знані львівські живописці й скульптори.

Які елементи, притаманні класицизму, використали архітектори у спорудах університету та театру?

Яскравим злетом цієї доби є садово-паркові комплекси. До визначних належать маєток графа П. Румянцева-Задунайського в Качанівці на Чернігівщині (арх. Максим Мосципанов), палац останнього гетьмана Лівобережної України графа К. Розумовського в Батурині, побудований за проектом архітектора Чарльза Камерона, прихильника античної архітектури й Ренесансу. І, звичайно, легендарний парк «Софіївка» в Умані - пісня кохання графа Станіслава Потоцького і красуні-грекині Софії. Керівник робіт Людвиг Метцель «оживив» для прекрасної жінки легенди й міфи її рідного краю в штучних скелях, статуях, павільйонах, водограях, гротах, островах тощо.

Львівська опера

Національний дендрологічний парк «Софіївка». Умань

Національний банк України

Будинок з химерами

«Яскравою кометою» початку XX століття увірвався в українське мистецтво стиль модерн. Архітектура модерну вирізняється особливою красою будівель та їх функціональністю. Значну увагу митці приділяли не тільки зовнішньому, але й внутрішньому вигляду приміщень. Усі конструктивні елементи: сходи, двері, стовпи, балкони - художньо оформлювалися. Перлинами архітектурного модерну можна вважати Будинок з химерами в Києві (арх. Владислав Городецький), Національний банк України (арх. Олександр Кобелєв, Олександр Вербицький).

Важливим доробком українського модерну було створення національного стилю в архітектурі, де його загальні риси органічно поєдналися з національними мотивами, народними традиціями. Взірцями власне українського модерну вважаються будинки Полтавського краєзнавчого музею (арх. Василь Кричевський) та Харківської державної академії дизайну і мистецтв (арх. Костянтин Жуков, Михайло Пискунов).

За бажання дослідіть архітектурні споруди вашої місцевості. Можливо, деяким із них притаманні риси модерну? Визначте, які саме. Зробіть начерки.

1 - Полтавський краєзнавчий музей; 2 - Харківська державна академія дизайну і мистецтв

Будівля Держпрому в Харкові

Дніпрогес

Доба урбанізації - це час активного будівництва приміщень індустріального й масового призначення - банків, театрів, клубів, пасажів, ринків тощо. У цей період в українській архітектурі формується напрям конструктивізм, яскравими зразками якого є величезний комплекс Держпрому в м. Харкові (арх. Сергій Серафимов, Самуїл Кравець, Марк Фельгер) та Дніпрогес у Запоріжжі (арх. Віктор Веснін, Микола Коллі та ін.).

Конструктивізм був заснований на принципі функціоналізму - коли кожна частина цілої споруди має своє конкретне призначення та відсутні декоративні прикраси і зайві деталі. Архітектори, які працювали в цьому напрямі, широко використовували залізобетонні конструкції, скло та інші нові на той час будівельні матеріали. Для таких споруд характерні великі прості геометричні маси, легкі широкі перекриття, великі гладкі поверхні, терасові композиції, пласкі дахи.

Розгляньте ілюстрації та спробуйте в лаконічній формі визначити характерні риси конструктивізму. У яких за призначенням спорудах він знайшов найкраще втілення?

У той час також створювалися будівлі з пориваннями до гігантоманії та помпезності архітектурних форм, які мали втілювати «могутність» великої держави (стиль переважно будівель офіційних установ), наприклад, будівля Кабінету Міністрів України (арх. Іван Фомін), будинок Верховної Ради України (арх. Володимир Заболотний).

У вільний час за допомогою різних джерел дослідіть проблему знищення пам’яток української культури (зокрема, сакральної архітектури) в період радянської влади.

Будинок Верховної Ради України. Київ

Мова сучасної архітектури дедалі частіше стає інтернаціональною, значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, концепцій, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. Отримують нове втілення масштабні містобудівні комплекси. Сучасні високі технології надають необмежені можливості для пошуків ноу-хау в розвитку новітньої української архітектури. У творчості українських архітекторів вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових сучасних - легких металопластикових конструкцій, вишуканих оздоблювальних матеріалів. У новостворених архітектурних об’єктах можна виявити пошуки авторської архітектурної своєрідності, намагання врахувати наявне історико-культурне середовище, по-новому вирішити архітектуру спроектованих будівель.

У сучасних умовах реконструкції міст надзвичайно гостро постає культурно-екологічна проблема архітектури сьогодення - гармонізація нової забудови міст та інших населених пунктів з унікальними природними ландшафтами й цінними пам’ятками вітчизняної історико-архітектурної спадщини. Містами-музеями можна назвати Київ, Львів, Одесу, Полтаву, Чернігів, Чернівці, Кам’янець-Подільський, де збереглися унікальні пам’ятки архітектури минулих століть.

1 - Будівля банку. Дніпро; 2 - спорткомплекс «Олімпійський». Київ; 3 - готель «ІнтерКонтиненталь». Київ

Запитання і завдання

1. Узагальніть досягнення українського мистецтва в галузі архітектури. Зробіть власні висновки щодо внеску українських митців у розвиток світового мистецтва.

2. Наведіть приклади визначних споруд України. Чим вони вам запам’яталися?

3. Зробіть власну топ-10 «Архітектурні шедеври України».