Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Гайдамака - Нова програма

ВІЧНІ ОБРАЗИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура) Європейського культурного регіону базується щонайперше на досягненнях мистецтва Давньої Греції, прийнятого і трансформованого Римом та розповсюдженого по всій імперії, яка включала значну частину Європи. І далі впродовж наступних 2000 років воно проявлялося в різні періоди по-різному: то органічно синтезувалося у храмовій архітектурі Середньовіччя, то небувало розквітло в епоху Відродження; розкрило різні свої грані в епохи бароко, класицизму, романтизму, реалізму і просто вибухнуло різними модерністичними течіями та напрямами XX століття.

До XIX століття значний вплив на європейське мистецтво справляла християнська церква - основний замовник як архітектури, так і образотворчого мистецтва. В останні 200 років переважна частина творів образотворчого мистецтва створювалася без посилання на релігію. Проте слід зазначити, що на європейське мистецтво, звичайно, мали вплив певні політичні погляди держави, покровителя чи самого митця, світогляд того чи того періоду в історії людства.

В образотворчому мистецтві Європи, як і в архітектурі, виділяється низка стильових періодів, які історично перехрещувалися один з одним, розвивались в різних країнах іноді самобутньо або дещо раніше чи трохи пізніше (див. с. 103).

Середньовічні митці щонайперше намагалися передати релігійне послання, вміщене переважно в канонізованих символічних іконографічних зображеннях (фреска, мозаїка, вітраж, ікона). Визначними досягненнями візантійського мистецтва були монументальні фрески та мозаїки всередині купольних церков, готичного - витончена скульптура та дивовижні вітражі.

Храм Святої Софії в Константинополі. Мозаїка

Шартрський собор: 1 - скульптура; 2 - вітраж; 3 - Мікеланджело Буонарроті. Мадонна з малям

Відродження - культурна доба між епохами середніх віків та Нового часу. Залежно від історичних умов конкретної європейської країни спостерігалися певні відмінності у виявленні ренесансних процесів. Тому загальний період Ренесансу простягається від останньої третини XIII до кінця XVI століття. В окремих країнах (наприклад, в Англії) Відродження тривало аж до початку XVII століття.

Культура Відродження стала поєднанням нового прочитання античності з новим прочитанням християнства (звідси термін «Відродження»). Митці оспівували досконалу особистість, фізична і духовна краса якої зливаються воєдино відповідно до вимог античної естетики. Філософія Ренесансу утверджувала ідеал гармонійної особистості, яка у своєму розвитку може піднятися до рівня богоподібної істоти. Цінність людини стала визначатися її особистими чеснотами, а не становищем у суспільстві. Людина сприймалася як те, чим вона здатна стати (можливо, невипадково саме в епоху Відродження виникло поняття авторства, розвивалось виконавство як самостійна діяльність).

Рафаель. Сікстинська Мадонна

Мікеланджело Буонарроті. Створення Адама

У цей час починається становлення сучасної науки, передусім розвиток природничого знання. У мистецтві це трансформувалося в утвердження принципів реалізму, зміни як у технічних аспектах живопису та скульптури, так і в їхній тематиці. Художники Ренесансу ретельно досліджували тіло людини і відтворювали його досконалу красу, звільняючи з-під маси одягу, в яку ховалися фігури середньовічної готики. У цей період завдяки відкриттю законів перспективи, світлотіні демонструються можливості живопису щодо передачі тривимірності зображень: площинні, ніби безтілесні зображення середньовічного мистецтва поступилися місцем тривимірному просторові. Цьому також сприяв початок широкого використання олійних фарб з їх великою гамою кольорів та нюансів яскравості.

Монументальна скульптура поступово «відокремилася» від стін храмів, від рельєфів та портиків і «вийшла» на фасади будівель, площі міст, ставши частиною міського ансамблю, самостійним, самодостатнім видом мистецтва. Найпослідовніше і найповніше еволюція Відродження в мистецтві втілилася в Італії, багатій на пам’ятки античної культури. Вершинні досягнення цієї епохи асоціюються із творчістю Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонарроті.

Дослідіть видатні досягнення художників італійського Відродження. Зробіть узагальнення щодо їхнього внеску у світову мистецьку спадщину.

Наприкінці XV століття ідеї Відродження поширилися і яскраво «вибухнули» у країнах Північної Європи, отримавши назву «Північне Відродження». Використання терміна «відродження» щодо мистецтва цих країн досить умовне, оскільки його формування спиралося не так на відроджену античну спадщину, як на ідеї релігійного оновлення. Головна відмінність між італійським та Північним Відродженням полягала в тому, що першому було властиве прагнення до відновлення античної культури, до розкріпачення, звільнення від церковних догм, світської освіченості, тоді як у Північному Відродженні чільне місце посіли питання релігійного вдосконалення, оновлення католицької церкви і її вчення (північний гуманізм привів до Реформації і протестантизму). Якщо в італійському Відродженні переважали біблійний, історичний жанри, Північному Відродженню властивий розквіт світських жанрів: пейзажу, натюрморту і побутового - по суті, з того періоду почалося становлення стан нового живопису.

Леонардо да Вінчі. Мадонна з прядкою

Пітер Брейгель Старший. Мисливці на снігу

Особливої майстерності досягли художники Північного Ренесансу (щонайперше в Нідерландах) у жанрі побутової картини: будь-яка найдрібніша деталь зображувалася з великою ретельністю. Це робило картини дуже захопливими: що більше розглядаєш, то більше знаходиш цікавих деталей. Загалом Відродження відкрило еру нової людини в історії світової культури, що відбилося у світогляді, переконаннях, у всіх сферах діяльності людини. Саме в цей період було закладено основні гуманістичні погляди, розвиток яких є актуальним донині.

Дізнайтеся про творчість видатних митців Північного Відродження. Які жанри поєднано на картині «Посли»? Що відбувається на картині Пітера Брейгеля? Пригадайте, що зумовило появу нового художнього стилю - бароко.

Ян ван Гейсум. Фрукти та квіти

Ганс Гольбейн. Посли

1 - Джованні Лоренцо Берніні. Екстаз святої Терези; 2 - Пітер Пауль Рубенс. Успіння Пресвятої Діви Марії

Художній стиль бароко підняв образотворчість Відродження на нові висоти, підкреслюючи у своїх пошуках красу деталей, руху, драматизм сюжету. Художники бароко відкрили нові прийоми просторової інтерпретації форми в її вічно мінливій життєвій динаміці. Багато барочних митців служили королям і вельможам, які прагнули до надлишків, і, мабуть, тому наголос цього стилю сконцентровано на величі, помпі та пишноті.

Продовжуючи здобутки Ренесансу, митці бароко намагалися заглибитися у внутрішній світ людини, показати натуралізм пристрастей у чуттєво-тілесній радості буття або неминущу швидкоплинність життя. Наприклад, динаміка світу розкривається через протиріччя почуття і розуму, тілесного і духовного у фламандського художника Пітера Пауля Рубенса. А в автопортретах голландського художника Рембрандта Харменса ван Рейна відобразилася мінливість образів людського буття, віковий рух людини.

Рембрандт Харменс ван Рейн. Автопортрети в різні роки

Перлина

Мистецтво Європейського культурного регіону неможливо уявити без осмислення вічних біблійних сюжетів. Зокрема багато творів присвячено темі Благовіщення («благої звістки»), У цей день Діві Марії явився архангел Гавриїл і сповістив їй про прийдешнє народження Ісуса Христа - Сина Божого і Спасителя світу.

Проаналізуйте твори живопису різних періодів. Зробіть припущення щодо періоду їх створення. Поясніть.

Благовіщення: 1 - Еміль Бернар; 2 - Олександр Мурашко; 3 - Леонардо да Вінчі; 4 - мозаїка собору Софії Київської; 5 - Пітер Пауль Рубенс

1 - Жак-Луї Давид. Клятва Гораціїв; 2 - Антонів Канова. Амур і Психея (класицизм)

Динамізм Нової епохи зумовлював постійний пошук сенсів життя і статусу людини в соціумі. У мистецтві це відобразилося зміною художніх стилів, які домінували в різних європейських країнах більшою чи меншою мірою.

В основі творів мистецтва класицизму, що прийшов на зміну дещо епатажному бароко, лежало прагнення до ідеалізації. Як до вищого зразка митці звертаються до античного мистецтва та кращих традицій епохи Відродження. Художнім формам класицизму властиві чітка організованість, врівноваженість, зрозумілість і гармонійність образів, стриманість, суворе дотримання ряду правил і канонів. В образотворчому мистецтві це - цілісні композиції на міфологічні чи історичні теми, що представлено переважно історичним, портретним чи пейзажним жанрами.

1 - Каспар Давид Фрідріх. Мандрівник над морем туману (романтизм); 2 - Гюстав Курбе. Каменярі (реалізм)

На зміну класицизму прийшов романтизм, а трохи згодом - критичний реалізм. Хоча не існувало чіткого хронологічного відмежування стилів: у цей період у мистецтві спостерігалося одночасне існування класицистичних, романтичних і реалістичних тенденцій. Усі ці стилі тяжіли до вищих орієнтирів краси, але митці обирали різні шляхи її досягнення.

Романтизм робив наголос на емоційності, прагненні до драматичних моментів, що відобразилося в історичних, фантастичних картинах, маринах, пейзажах, портретах з акцентом на почуттях особистості. Твори реалізму (критичного реалізму) тяжіли до максимальної об’єктивності, конкретно-історичного аналізу дійсності, відображення життя у формах самого життя, що розкривалося в побутовому та історичному жанрах, у портреті й пейзажі.

Сутність імпресіонізму, що розквітнув наприкінці XIX століття, полягала у відображенні вражень від миттєвого погляду на довкілля, яке постало неспинним потоком змін і перевтілень.

XX століття - неймовірно бурхлива доба. В європейському мистецтві спостерігається увесь спектр емоційних перепадів. Наприклад, на початку століття «вибухнув» своєю красою і барвистістю стиль модерн. Його головною ознакою в живописі стала декоративність, стилізація, площинна орнаментальність, використання рослинних мотивів, що спліталися в чудернацькі візерунки.

Поміркуйте і спробуйте визначити певну циклічність зміни художніх стилів. Порівняйте стилі зображення жіночих образів. Зробіть власні припущення щодо цього.

1 - Оноре Дом'є. Ноша (Праля) (реалізм); 2 - Клод Моне. Жінка з парасолькою (імпресіонізм); 3 - Альфонс Муха. Чотири сезони (модерн)

1 - Пабло Пікассо. Портрет Амбруаза Воллара; 2 - Едвард Мунк. Крик; 3 - Пітер Мондріан. Композиція № 3; 4 - Сальвадор Далі. Сон

XX століття принесло світу глобальні катастрофи, війни, прорив у космос та утвердження планетарного погляду на довкілля. Ідеї хаосу, випадковості, плинності реального світу характеризують епоху модернізму світу, яку репрезентує мистецтво більшої частини століття. Індивід цієї епохи являє собою тип особистості, геніально передбачений у картині Пабло Пікассо «Портрет Амбруаза Воллара», де образ людини розпадається на хаотичну мозаїку геометричних фігур, позначаючи ситуацію втрати гармонії і цілісності. На мозаїку подібна і поява великої кількості художніх течій і напрямів початку XX століття, частина з яких відмовилася від реалістичного зображення, поринувши у світ геометризованих форм і прагнення подрібнити об’єкти на стереометричні складові (Пабло Пікассо, Жорж Брак). Деякі митці занурилися в абстракцію, прагнули осягнути емоційну цінність кольору в його музичній асоціативності (Василь Кандінський) або встановлення логічного, геометричного порядку (Казимир Малевич, Пітер Мондріан) з намаганням створити новий тип художнього простору поєднанням різних геометричних форм, кольорових площин, ламаних ліній. І все це, по суті, «втеча» особистості від дійсності й заміна реальних предметів на ідеальні поняття.

У художніх моделях сюрреалістів світ втрачає визначеність, сталість, упорядкованість, перетворюється на хаос жахливих образів, поринає у світ потаємних сфер людської психіки. Відчужена людина у ворожому їй світі - такою є концепція експресіонізму, що відобразив ситуацію безсилля, відчаю людини перед світом, настрої жаху і катастрофи. Крик без надії на розуміння й допомогу стає єдиною можливою реакцією людини на дисгармонійне і недовершене довкілля (Едвард Мунк «Крик»).

Пригадайте особливості різних художніх течій та напрямів епохи модернізму. Поміркуйте про їхню сутність.

1 - Марсель Дюшан. Оголена, яка спускається сходами; 2 - композиція Віктора Вазарелі; 3 - Олександр Колдер. Людина та її світ

Провідником нового постіндустріального суспільства стає постмодернізм. Характерною ознакою мистецтва постмодернізму є свобода творця і відсутність обмежень для самовираження. Якщо в попередні епохи відбувалося чітке відмежування професійного мистецтва від масової культури, мистецтво постмодернізму активно вступає в діалог з нею, і колишні поняття «елітарного» і «масового» втрачають будь-який сенс.

Великий вплив на творчість митців сучасності має розвиток технологій (медіа, комп’ютерних, Інтернету). Старі засоби вираження (тобто традиційні види живопису, графіки, ліплення тощо) тісно поєднуються з новими технічними засобами творчості (фотографія, кінематограф, відеозапис, електронна звуко-, світло-, кольоротехніка), тобто суттєво розширюється використання матеріалів, засобів, діяльності та концепції.

ФАКТ

У концептуальному мистецтві (що одночасно розвивалося в Європі й Америці) концепція твору стала важливішою за його фізичне вираження. А метою стала передача ідеї. Концептуальні об’єкти можуть існувати у вигляді фраз, текстів, схем, графіків, креслень, фотографій, аудіо- та відеоматеріалів. Об’єктом мистецтва може стати будь-який предмет, явище, процес, оскільки концептуальне мистецтво являє собою чистий художній жест. Це, по суті, мистецька робота, де об’єкт присутній, але основна частина роботи - це процес мислення, який створив цей об’єкт. І часто зміст постмодерністського твору виникає лише в акті його безпосереднього сприймання, а творчість автора потребує визнання «сьогодні і зараз».

Енн де Вріс. Timetables (Часові діаграми)

Запитання і завдання

1. Узагальніть здобутки в галузі європейського образотворчого мистецтва.

2. Поміркуйте і наведіть приклади впливу зміни світогляду на форми вираження і засоби виразності у візуальному мистецтві.

3. Зробіть добірку творів одного жанру образотворчого мистецтва в різних художніх стилях.