Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Гайдамака - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

СИНТЕЗ МУЗИКИ І РУХУ

Музичне мистецтво Індії багате й різноманітне. Його особливий колорит — мелодика, ритмика — дуже впізнаваний, його неможливо сплутати ні з чим іншим. Багатий пісенний та інструментальний фольклор регіону складає глибинне підґрунтя для професійного мистецтва. Індійська музика з глибокої давнини в органічному зв’язку з поезією (співом) і танцем. Часто спів супроводжується грою на інструменті соло (як правило, це щипкові - ситар або віна), що підтримується ритмічною орнаментацією ударних (наприклад, барабаном табла) і фоновим щипковим інструментом (приміром, тампурою). Надзвичайно різноманітна в індійській музиці ритміка. І тому музикант, який супроводжує ситариста, граючи на табла, має вловити імпровізаційний задум головного соліста і не тільки підтримувати його акомпанементом, але й уплітати своє відчуття провідної мелодії. Таким чином, це більше, ніж простий акомпанемент, це - дует, якість виконання якого багато в чому залежить від обох виконавців.

Індійські музичні інструменти

Довідка

В основі індійської класичної музики семизвучна гама, що ділиться на 22 неоднакових інтервали, серед них деякі складають менше чверті тону. Їх комбінації утворюють музичні тематичні схеми-раги.

Рага - початкова системна одиниця індійського музичного образу. Виконавець бере якусь основну рагу - тему - і створює багатоорнаментовану, складну за ритмікою імпровізацію. У неї є завжди вступ, який дає слухачеві уявлення про вибрану рагу, потім у складному нюансуванні починається її розробка, де є і своя кульмінація, і власний розвиток теми. Певні поєднання звукового ряду з його складною внутрішньою градацією створюють Широкий емоційний набір раг: раги суму і розлуки, раги внутрішнього спокою і вмиротворення тощо. їх розрізняють за часом доби і за сезонами року, вони можуть бути чоловічими й жіночими.

Раджа Раві Варма. Виконавиця на ситарі

Неперевершеним виконавцем гри на ситарі впродовж багатьох років був Раві Шанкар. Саме він познайомив західну публіку з класичною індійською музикою, завдяки йому вона стала відомою всьому світові. Віртуоз співпрацював з багатьма знаними музикантами, зокрема з учасниками легендарного гурту «The Beatles» та іншими рок-зірками. За свою кар’єру він тричі був удостоєний престижної музичної нагороди Американської академії звукозапису «Греммі». А згідно з Книгою рекордів Гіннесса, музична кар’єра Раві Шанкара стала найтривалішою у світі.

Раві Шанкар. Виконання на ситарі (на вибір).

Які візуальні асоціації виникали у вас під час слухання музики? Поцікавтеся індійським музичним інструментарієм.

Шанкар Годжаре. Музикант

Індійські музиканти - виконавці й композитори - давно намагаються розв’язати проблеми організації національного симфонічного оркестру з традиційних інструментів і створення творів для нього.

Коли сьогодні говорять про класичну індійську музику, то мають на увазі, як правило, соліста-виконавця з невеликим «оркестром фону». Річ у тім, що такі індійські інструменти, як ситар і саранги, мають два ряди струн - основні (верхнього ряду) і нижні (резонуючого ряду).

Аранжування оркестрових творів для інструментів складного звучання є головною перешкодою у створенні великих національних оркестрів, та до того ж із додаванням європейських інструментів.

Шива, що танцює. XI ст.

Індія - визнана «академія» танцю. Цей вид мистецтва дійшов до наших днів з найдавніших часів, фактично залишившись незмінним. Перші згадки про нього містяться в «Ригведі» (один з канонічних текстів індуїзму та індійської літератури загалом, відомих як Веди). Своє теоретичне обґрунтування танець отримав у трактатах Бхарати «Натьяшастра» (II ст. н. е.) і Нандікешвари «Абхинайя Дарпана» (1000 р. н. е.).

Фрески, скульптура і рельєфи стародавніх храмів відтворюють різноманітні танцювальні пози і композиції. Так, барельєфи храму Шиви в Чидамбарамі (штат Тамілнад) зображають 108 канонічних поз-рухів класичного танцю Бхарат Натьям.

Індуська традиція приписує танцю божественне походження. Його творцем і першим виконавцем вважається божество Шива, зване також Натараджа. Три найвідоміших індуських божества - Шива, Калі та Крішна - як правило, представлені в танці. У Давній Індії танець був обов’язковою частиною релігійного ритуалу. Його виконували храмові танцівниці девадаси («рабині Бога»).

Танець індійці розглядають як зриму поезію. Танцювальні рухи, пози, жести, міміка являли собою своєрідну символічну мову. У танцях оживали індійські міфи та сказання.

Виконавиці індійських танців

Апсара - небесна танцівниця

Дивовижною особливістю індійського танцю є саме жести. Вони можуть бути наслідувальними, описовими, такими, що підказують, і навіть символічними, передавати цілу гаму почуттів та думок. Поступово занурюючись у світ танцю, глядач починає легко «читати» символіку рухів виконавця чи виконавиці. Вони в буквальному сенсі розповідають: наприклад, «кажуть»: прийди, іди геть; або благословляють: долоня стає благословляючою чашечкою лотоса; з кінчиків пальців злітають птахи, рухи можуть означати небеса та землю, рай і пекло.

Індійський танець підрозділяють на народний, класичний, напівкласичний та естрадний (кінотанець).

Є два види класичного танцю - нрітта і нрітья. Нрітта - це суто технічний танець, позбавлений смислового навантаження. Нрітья - сюжетний танець, що включає також міміку і жестикуляцію. Кожна сюжетна ідея розглядається з точки зору різних настроїв. Цей стан підтримується за допомогою вокального й інструментального акомпанементу - «бхава сангитам» (емоційна музика).

Танець відіграє важливу роль у традиційному театрі Індії. Наприклад, якшагана - містеріальна драма, що поєднує спів, діалог і танець. Сюжети п’єс якшагана черпає з індійського епосу - «Махабхарати», «Рамаяни» і «Бхагавата-пурани». Танець представлений динамічними рухами героїчного характеру. Мова жестів практично відсутня, міміка природна. Ритмічні комбінації покликані відобразити настрій героя або зміну ситуації. Костюм і грим створюють відповідне емоційне сприймання дійства.

ФАКТ

Серед танців, що належать до напівкласичних стилів, чхау-танець масок. Його виконують під час свята Чайтра Парва, що присвячене божеству весни, яке символізує творіння і родючість. Танці чхау продовжуються протягом чотирьох ночей свята. Танцюристи імітують рухи тварин, відтворюють різні побутові і військові сцени. Популярні алегоричні композиції. Відмітною особливістю стилю є відсутність міміки. Вираз обличчя не суттєвий, оскільки воно закрите маскою, настрій героя передається за допомогою різких поворотів голови. Маска має символічне значення. Вона не повинна бути схожа на реального персонажа, тому навіть у тварин - людські риси. Відсутність міміки компенсують виразні рухи рук.

Танцівники чхау

Кінотанець

З давніх часів танець нерозривно пов’язаний з життям індійців. Але якщо класичне мистецтво завжди залишалося долею професіоналів, то народні танці були зрозумілі й доступні кожному. Сьогодні без них не обходиться жодна радісна подія в житті людей - ні прихід весни, ні збір урожаю, ні весілля.

Естрадний танець (або кінотанець) - це суміш класичних, індійських народних та європейських танців. Він завжди відповідає духові часу, використовує сучасні мелодії і ритми, комп’ютерну графіку і спецефекти.

Танці Індії - невід’ємна частина її культурної спадщини, що пов’язує минуле і сьогодення. Мистецтво танцю в Індії розвинене так, як у жодній іншій країні світу. Функціонують численні школи й інститути класичного танцю, організовуються виступи популярних артистів, танцювальні мелодії незмінно посідають верхні рядки в хіт-парадах.

Індійські кінофільми (фрагменти).

Довідка

Індія завжди приваблювала своїми казковими прикрасами. Розкішні, неймовірні оздоби з дорогоцінним камінням дивно нагадують карамельні цукерки: практично без гранування, неправильної форми, без «покращень» і «виправлень»! Прикраси в Індії виготовляли із золота, срібла, міді, бронзи, черепахових панцирів, фаянсу, слонової кістки, кераміки й намистин з напівкоштовних каменів і дорогоцінних металів, таких як сердолік, лазурит, бірюза, аметист. У ювелірних виробах представлено широкий діапазон мотивів - рослинних і зооморфних. Різні види яскравих забарвлень і заплутаних форм народилися під впливом захоплення індійських майстрів красою матері-природи, ці мотиви вони ніжно плекали впродовж століть.

Ювелірні прикраси Індії

Кадр з кінофільму «І в смутку, і в радості» (реж. Каран Джохар)

Індійський кінематограф відомий у всьому світі. І байдуже, дивитеся ви такі фільми чи вони вам не до вподоби, але факт лишається фактом: більшості людей ця кіноіндустрія відома. Хай там як, кожен бачив хоча б фрагмент з індійського фільму. Подобаються вони чи ні, але, безсумнівно, ці кінотвори дивують своїми почуттями, емоціями та піснями. У кожному прояві фільму відчувається багатий світ цієї незвичайної країни.

Індійському кіно властива шаблонність сюжетів - поведінка персонажів майже завжди є стереотипною і передбачуваною (зазвичай герої активно борються зі злом і, як правило, перемагають його). Але, незважаючи на це, фільми вражають нас своєю щирістю та музичною складовою. Індійські фільми в сучасному розумінні - це, по суті, мюзикли, адже не існує жодного без музично-танцювальної складової. Пісні з кінофільмів - у повному розумінні слова легка, шлягерна музика - дуже популярні в країні, тиражуються мільйонами дисків, часто звучать по радіо, знаходять величезну аудиторію переважно в широкому міському середовищі. Серед композиторів кіномузики є дійсно талановиті, такі, що створюють мелодійні ліричні пісні, що легко запам’ятовуються, з яких далеко не всі можна назвати одноденками. Історія музики для кінофільмів знає такі імена, як Аніл Бісвас, Барман, Хеманта Мукерджі, Судхир Пхадке та інші.

КУЛЬТУРНІ ВЗАЄМОВПЛИВИ

Тадж-Махал в Агрі

Культура і мистецтво Індії справили значний вплив на розвиток мистецтва різних регіонів світу. Наприклад, музиканти вивчали індійське виконавське мистецтво, зокрема гру на національному інструменті ситарі. Індійське музичне мистецтво означилося й у творчості європейських музикантів, наприклад, Ферруччіо Бузоні, Сиріла Скотта, а також у доробку видатного французького композитора Олів’є Мессіана (симфонія «Турангаліла»).

З іншого боку, одну з найбільш упізнаваних пам’яток не тільки в Індії, але й у всьому світі - мавзолей Тадж-Махал в Агрі, тодішній столиці індійської імперії Великих Моголів - вважають «перлиною» мусульманського мистецтва в Індії, яскравим зразком архітектури стилю моголів, який поєднує в собі елементи індійського, персидського й арабського архітектурних стилів. У 1983 році споруду визнано об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

ПРОФЕСІЙНІ ВИПРОБОВУВАННЯ. Віртуальний музей «Мистецькими перлинами Індійського культурного регіону» (колективний проект).

Створіть презентації для відеогіда (сенсорного інформаційного кіоска в музеї) про видатні мистецькі місця регіону (зокрема, із застосуванням QR кодів, які ви можете самостійно створювати завдяки «генераторам QR кодів» у мережі Інтернет.

Проведіть віртуальну екскурсію для учнів вашої школи. Заздалегідь продумайте можливості залучення до вашого заходу якнайширшої аудиторії.

Практичне завдання

Обведіть свою долоню та на основі мотивів індійських орнаментів створіть ескіз «Мехенді» (малювання хною).