Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 99. Визначення та класифікація пов’язок. Покривні й компресійні пов’язки. Пов’язки для іммобілізації та підтримування

Пов'язки можуть бути м'які (бинтові, косинкові) та тверді (для іммобілізації, знерухомлення). За призначенням пов'язки поділяють на покривні (бинтові, захисні, асептичні), медикаментозні, компресійні (кровозупинні), транспортні (для іммобілізації, знерухомлення), лікувальні та підтримувальні.

Покривні (захисні, асептичні) пов'язки використовують для попередження повторного інфікування ран, зупинки капілярної кровотечі та захисту від несприятливого впливу довкілля. На рану, перед тим як бинтувати, накладають знезаражені (стерильні) серветки, а зверху ще шар білої вати (іл. 99.1). У таких випадках підняття ушкодженої кінцівки і правильно накладена пов'язка забезпечують зупинку капілярної кровотечі.

Покривна пов'язка може бути додатково захищена непроникною для рідин поліетиленовою плівкою або клейонкою. До цього типу належать пов'язки з використанням лейкопластиру, антимікробного (бактерицидного) пластиру (іл. 99.2), що дезінфікує поверхню рани.

Захисною є також оклюзійна пов'язка, що герметично закриває проникне поранення грудної клітки, ускладнене пневмотораксом, від надходження туди повітря. З цією ж метою можна використати шматок поліетиленової плівки, приклеєний смужками лейкопластиру з трьох або чотирьох сторін (іл. 99.3).

У медикаментозній пов'язці, яку накладають на рану (іл. 99.4) або інший патологічний осередок, використовують лікувальну речовину у вигляді розчину, порошку, мазі або гелю. Ним змочують або його наносять на марлеву серветку, безпосередньо накладають на поверхню рани; зверху серветку прикривають асептичною пов'язкою.

Іл. 99.2. Покривна пов'язка з антимікробним пластирем

Іл. 99.3. Оклюзійна пов'язка на рану грудної клітки

Іл. 99.4 Антимікробна пов'язка з маззю діоксидину

Іл. 99.5. Накладання компресійної пов'язки

Компресійні (кровозупинні) пов'язки (іл. 99.5) накладають у разі поранень вен, які спричиняють доволі сильні кровотечі. Тиск у місці ушкодження вени створює додатковий ватно-марлевий валик, який вкладають між шарами бинта. Крім цього, доцільно підняти ушкоджену кінцівку і накласти поверх пов'язки міхур (пляшку) з льодом або з холодною водою (див. § 93).

Для перевезення / перенесення постраждалого з переломами кісток кінцівок здійснюють транспортну іммобілізацію (іл. 99.6).

Для лікування переломів кісток використовують гіпсові пов'язки, щоб іммобілізувати кінцівки (іл. 99.7).

Іл. 99.6. Пов'язки для іммобілізації, якими знерухомлюють суглоби за допомогою підручних засобів або транспортних шин (транспортна іммобілізація)

Іл. 99.7. Лікувальна гіпсова пов'язка для іммобілізації кінцівки

Іл. 99.8. Підтримувальні пращоподібні пов'язки

Іл. 99.9. Розведення надпліч за допомогою хустки медичної

Іл. 99.10. Пов'язки для підтримування та іммобілізації плеча і передпліччя

Підтримувальні пов'язки, найпоширенішими серед яких є пращоподібна, використовують за травм носа, переломів нижньої щелепи або рваних ран потилиці (іл. 102.8). З цією ж метою накладають пов'язки в разі переломів ключиці для розведення надпліч за допомогою хустки медичної (іл. 99.9) та переломів кісток плеча або передпліччя за наявності показаних на фото засобів (іл. 99.10).

• 1. З якою метою накладаються покривні пов’язки? Які види їх ви знаєте?
• 2. У яких випадках необхідні компресійні пов’язки? З яких шарів вони складаються?
• 3. Які види пов’язок для іммобілізації ви знаєте?
• 4. Коли використовують та за яких травм застосовують пов’язки для підтримування? Наведіть приклади.