Розділ «Прикладна фізична підготовка»

§ 50. Прискорене пересування та легка атлетика

Пригадайте, які ви знаєте вправи, спрямовані на розвиток швидкості та швидкісної витривалості.

Прискорене пересування. Спеціальна (військово-прикладна) фізична підготовка спрямована на формування, удосконалення та доведення до автоматизму професійно важливих військово-прикладних навичок, виховання морально-вольових якостей, досягнення бойової згуртованості підрозділів шляхом комплексного виконання військово-прикладних вправ у пересуванні по пересіченій місцевості, подоланні штучних та природних перешкод, метаннях гранат тощо.

Заняття з прискореного пересування спрямовані на розвиток витривалості, швидкості, швидкісно-силових якостей, формування і вдосконалення навичок з бігу по пересіченій місцевості, способи підгонки спорядження, перенесення зброї, в ходьбі, бігу по рівній і пересіченій місцевості, взаємодопомоги та злагодженості дій у складі підрозділів, виховання вольових якостей. У зміст занять включається біг на різні дистанції, стрибки, метання, кроси і марш-кидки, спеціальні стрибкові та бігові вправи, спрямовані на вдосконалення техніки рухів і фізичних якостей, вправи з обтяженням і естафети.

Іл. 50.1. Підрозділ здійснює марш-кидок

Досвід, набутий під час бойових дій і проведення тактичних навчань, показує, що дистанції на маршах бувають різними. Причинами нього — угрупованнями військ можуть бути поставлені такі види бойових завдань:

війська в обороні. Рота здійснює блискавичний маневр від 1 км до 2 км в бік лівого чи правого флангу для зміцнення місця прориву противником;
під час наступальної операції. Війська рухаються від рубежу переходу в атаку до переднього краю оборони противника (відстань такого кидка становить 600 м і його виконують без зупинок);
у разі зустрічних бойових дій для підрозділів, які очолюють операцію, дистанція досягає 5 кілометрів, а для складу другого ешелону значно менше. Але під час проведення бойових операцій немає стандартних відстаней;
під час тренувань особового складу щодо подолання маршів обирають дистанцію 6 км.

Це пояснюють тим, що під час подолання великих відстаней недоцільно витрачати більше часу, а фізично підготовлені і витривалі бійці, які легко долають 6-кілометровий рубіж, також зможуть подолати і довший марш.

Максимальна швидкість пересування підрозділу на марші: • на рівнинних рельєфах за повної викладки — 8-9 км/год; • за полегшеної викладки — 10-12 км/год. Дистанція марш-кидка — 5 або 10 км. Проходження здійснює або взвод, або рота.

Під час подолання великих відстаней і вирішення бойових завдань можуть застосовувати військову техніку: автотранспорт, БМП, БТР, БМД і танки. На марш-кидках в особового складу розвиваються сила, витривалість і навички подолання різних перешкод, що в подальшому дасть змогу збільшувати швидкісне подолання відстаней (іл. 50.1).

Можливі умови для марш-кидка: • бездоріжжя; • пересічена місцевість; • швидкі маневри стрілецьких угруповань спільно з танками, механізованими та мотопіхотними підрозділами і групами; • стрімке розгортання стрілецьких груп з похідного в бойовий порядок і вступ їх у бій.

Рух у режимі безперервного прискореного кроку або бігу призводить до виснаження бійців набагато швидше. ніж рух «біг-крок». За такого режиму середня швидкість руху на марші буде більшою, ніж за постійного прискореного кроку.

Для підготовки військовослужбовців до марш-кидків на дистанцію в 5 км з полегшеною викладкою розроблена наступна методика тренування: 1) починається дистанція з кроку — 4 хв; 2) потім перехід на біг залежно від дистанції маршу (від 2-х хв і довше); 3) далі повторюється «крок-біг» (2 рази), також крок (4 хв), біг (від 2-х і вище); 4) завершується тренування кроком — 4 хв.

У такому темпі дистанцію в 4,2 км долають за 31 хв, з них: рух кроком становить 16 хв (1,5 км), відповідно в прискореному темпі — 12 хв (2,7 км). Під час пересування підрозділу по пересіченій місцевості потрібно враховувати поверхню ґрунту, рослинності та рельєфність, а також стежити за інтервалами часу між кроком і бігом.

Під час навчання військовослужбовців проходженню марш-кидків вирішується кілька завдань: • правильне використання режиму «ходьба-біг» за різних умов; • тренування на швидкісному подоланні рубежів у пішому або змішаному режимі; • використання отриманих навичок і своїх сил під час руху на маршах спільно з іншими навичками з бойової підготовки. У результаті довгих фізичних навантажень людина відчуває втому і зниження працездатності організму.

До умов, що дозволяє зберегти високий темп марш-кидка, належать: 1) Уміння долати перешкоди, які трапляються. Подолання природних і штучних перешкод під час проходження марш-кидка в пішому режимі за недостатніх навичок у бійців може дуже сповільнити рух. 2) Уміння швидко здійснювати посадку (висадку) на військову техніку підрозділів. Особовий склад сучасних сухопутних військ долає великі відстані на спецтехніці. Під час бойових дій військовослужбовці повинні вміти швидко спішуватися зі спеціалізованого транспорту і блискавично здійснювати навантаження на нього. Головним навиком бійців вважається вміння здійснювати висадку і навантаження під час руху транспорту, так як швидкість руху техніки в бойових умовах понад 15 км/год.

Біг на 3 км з перешкодами. Біг на 3 км тотожний поняттю «біг на середні дистанції». Прикладне призначення вправи полягає в здатності навченого військовослужбовця виконувати тривалі швидкісні пересування на марші, а також на полі бою під час маневру.

Старт і фініш переважно обладнують в одному місці. Старт здійснюють загальний — до 25 осіб. Дистанцію вимірюють відрізками по 500 м і обладнують двома перешкодами (парканами) заввишки 110 см, завтовшки 30 см, завдовжки не менше 4 м. Перешкоди встановлюють так: першу — на відстані 150 м від старту, другу — за 150 м від повороту. Під час бігу на дистанції долають 10 перешкод. На стадіоні перешкоди встановлюють через 200 м і починають долати їх з третього кола. Заборонено взаємодопомогу під час бігу. За пропуск перешкоди учасника знімають з дистанції.

Марш-кидок на 5 або 10 км у складі підрозділу. Проводять у складі підрозділу на пересіченій місцевості. Кожен військовослужбовець повинен мати автомат, сумку для магазинів, чотири магазини і протигаз. Старт і фініш обладнують, зазвичай, в одному місці. Оцінку виставляють за умови прибуття підрозділу на фініш у повному складі з розтяжкою не більше 50 м. Під час виконання вправи дозволяється взаємодопомога без передачі зброї, протигазу та інших предметів спорядження. Час подолання дистанції підрозділом визначається за останнім військовослужбовцем. Командири підрозділів (взводів, рот та їх заступники) виконують вправу у складі своїх підрозділів.

Дистанцію в марш-кидку долають, чергуючи ходьбу і біг. Найбільш раціональний темп ходьби — 120 кроків за хвилину за довжини кроку 70-80 см; швидкість руху буде 84-96 м/хв. Швидкість бігу повинна становити близько 200 м/хв: за темпу 185-190 кроків за хвилину довжина кроку — 100-105 см. На дистанції 5 км пересування кроком, зазвичай, не перевищує за часом 25 % від нормативу.

Іл. 50.2. Варіанти перенесення зброї під час марш-кидка

Зброю під час прискореного пересування можна тримати на ремені, під рукою стволом вперед або назад, на грудях, за спиною або в руці (іл. 50.2). Положення зброї слід періодично змінювати. Забороняється будь-яке додаткове кріплення зброї і спорядження, що перешкоджає її негайному використанню за призначенням.

Тренування в марш-кидках слід проводити на спеціально підібраному маршруті по відкритій місцевості, поза дорогами з інтенсивним рухом. Під час тренування необхідно витримувати встановлений режим руху, змінюючи його лише в деяких випадках.

Важливе значення для правильної організації тренувань мають питний режим і харчування. Тренування або контрольний марш-кидок слід починати через 1-1,5 год після споживання їжі. У день тренування з раціону харчування бажано виключити їжу, яка довго засвоюється організмом. Пити воду можна до тренування, під час тренування слід утриматися, після тренування можна випити склянку води і лише через 30-40 хв напитися вдосталь, уникаючи газованих напоїв. Корисно буде в цей день з'їсти більше цукру.

У холодну погоду, за сильного вітру потрібно опустити навушники шапок, надіти рукавички, посилити взаємне спостереження за відкритими частинами тіла. В умовах жаркого клімату, пересуваючись, слід періодично замінювати напрямних, рухатися тільки в розімкнутому строю, не можна знімати головні убори, можна розстебнути комірці й рукави, послабити ремені.