Образотворче мистецтво. 7 клас. Федун

Чарівне мереживо витинанки

Хто з нас не витинав у дитинстві «сніжинки» з білого паперу і не розвішував їх по квартирі, готуючись до зустрічі Нового року? Скласти аркуш паперу певну кількість разів і вирізати хитромудрі й не дуже «віконця» міг кожен, особливо не замислюючись. І тільки згодом ми зрозуміли, що це був один із перших наших кроків до творчості. Виявляється, що в декоративно-прикладному мистецтві багатьох народів світу можна натрапити на дуже складні вироби, вирізані з паперу, які в Україні називають витинанками.

Витинанка — художній твір народного декоративно-прикладного мистецтва у вигляді орнаментованої чи сюжетної композиції, вирізаної з одно- або багатоколірних аркушів паперу.

Перші паперові прикраси, схожі на наші українські витинанки, виникли у Китаї у зв’язку з винаходом і розповсюдженням там паперу ще у VII-ХІІ ст. Напередодні свята весни китайські жінки наклеювали на вікна своїх будинків графічно чіткі паперові «чуанхуан» (віконні візерунки), які виготовляли заздалегідь, узимку. Це були переважно одноколірні зображення божеств, духів, героїв народних легенд, драконів, феніксів, квітів, винограду, метеликів, риб тощо. Їх витинали маленькими ножиками. Завдяки високій художній якості, вражаючій філігранності та простоті виготовлення «чуанхуан» стали відомі сусіднім народам. Крім суто декоративних функцій такі прикраси слугували майстрам трафаретами для нанесення відбитків на дерев’яні вироби і тканини.

У ХІІІ ст. паперові прикраси з’явились у Персії, пізніше у Туреччині, а у ХVIII ст. розповсюдилися й у Європі. Ажурні паперові прикраси в Україні мали виразне декоративне спрямування і спиралися на традиційні народні мотиви орнаменту. На наших землях виникнення і поширення витинанки пов’язане з розвитком промислового виробництва паперу. Саме тоді, у середині ХIX ст., витинанка набуває широкого розповсюдження в оформленні інтер’єру.

Ажурними виробами з паперу прикрашають вікна, з них роблять фіранки, серветки, мережива для полиць, стельових балок, рамок з фотографіями, ікон, дверей. За усталеним звичаєм щороку витинанками прикрашали інтер’єр житла до найулюбленіших і найважливіших свят — Різдва та Великодня.

Основними рисами народної витинанки є симетрія і декоративність образів (неодмінно високий ступінь стилізації, схильність до геометризації).

За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяють на:

ажурні (зображення міститься у прорізах);

Ажурна витинанка. Емма Ван Ліст. «Казковий будиночок»

силуетні (зображення є контуром);

одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу);

складні (аплікаційні — з кількох аркушів паперу, а тому вони завжди багатоколірні).

Силуетна та одношарова витинанка. О. Цимбалюк. «Рожевий ранок житом пахне»

Складна витинанка. П. Осадча. «Княгиня Ольга»

Складні витинанки залежно від прийомів виготовлення бувають накладними (накладають одна на одну «гіркою») і складеними (великомасштабні твори, орнаменти та зображення яких утворені з окремих елементів, складених поряд, гармонійно поєднаних між собою в одне ціле).

Інколи витинанки наклеюють на аркуш паперу, тло якого також може слугувати невід’ємною складовою задуманої автором композиції.

У сучасному декоративно-прикладному мистецтві витинанка набула виставкового характеру — це тематичні ажурні твори, пристосовані для експонування на виставках. Виготовляють їх і для оздоблення поліграфічної продукції — так від декоративно-прикладного вони переходять до образотворчого мистецтва (витинальна графіка). Характерними зразками виставкових витинанок є фігурні та орнаментальні заставки, витинанки-плакати, екслібриси, вітальні листівки тощо.

Витинальна графіка. Д. Харрісон. Вітальна листівка

Друзі! Сьогодні я хочу ознайомити вас із творчістю видатного майстра витинанки — українського художника Тараса Крамаренка. Він живе і працює на Черкащині та є одним з небагатьох в Україні, хто довів захоплення витинанкою до рівня справжнього мистецтва. Його тематична палітра вражає: голодомор, історичні постаті, фольклорні мотиви, пейзажі, політична сатира... Тарас Крамаренко є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва, має дитячу мистецьку студію, де передає своє вміння «бачити світ крізь витинанку» багатьом учням. А ще пише вірші, вирізьблює по дереву і займається художньою графікою.

Т. Крамаренко. «Соняхи Іловайська»

Дякую, Богдане! Аж не віриться, що зі звичайного паперу можна виготовити таке диво! Пропоную і нам повчитись цього давнього мистецтва. Знаю, що в ужитковому мистецтві багатьох народів є традиція зображувати так зване «Дерево роду», в якому втілюється пам’ять народна, прадавні вірування та ідеали. Тож давайте виконаємо декоративну композицію «Дерево роду» в техніці витинанки.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ТВОРЧОЇ РОБОТИ

ДЕРЕВО ЖИТТЯ У ТВОРАХ НАРОДНИХ МИТЦІВ

Дерево життя у:

1. Вишиванні золотом на чорному тлі

2. Складній і складеній витинанці

3. Декоративному розписі-мальованці