Фінансова грамотність. Навчальний посібник

Розділ 10. Види кредитів

§ 19. Види кредитів: споживчі кредити, автокредити, кредити на житло

Ви ознайомитеся з поняттям «споживчий кредит», принципами та умовами споживчого кредитування кредитними установами України; будете розуміти права і обов'язки споживача послуг споживчого кредитування.

Ключові тези

1. Споживчий кредит - це вид кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи підприємством торгівлі) позичальникові, яким виступає здебільшого фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого використання, оплати за навчання тощо).

2. Принципами споживчого кредиту є традиційні принципи кредитування: поверненість, терміновість, платність і забезпеченість. Саме ці принципи покладено в основу укладення між кредитором і позичальником кредитної угоди, яка є головним юридичним документом, що обумовлює права і обов'язки сторін та всі умови надання і погашення кредиту.

3. Умови споживчого кредитування встановлюються кредитором. Вони не є однаковими та різняться залежно від виду споживчого кредиту. Однак обов'язковою умовою для всіх видів споживчих кредитів є достатня платоспроможність позичальника, що підтверджує його здатність виконати всі зобов'язання за договором споживчого кредиту.

4. Автокредит - вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам для фінансування витрат, пов'язаних із придбанням автомобіля.

5. Іпотечний житловий кредит - вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу для фінансування витрат, пов'язаних із будівництвом або придбанням квартири (житлового будинку) під заставу нерухомого майна (іпотеки), що, як правило, придбане позичальником за рахунок кредиту.

Необхідною умовою задоволення різного роду потреб (особливо матеріальних) є наявність відповідної суми коштів, котрі людина отримує як доходи від своєї діяльності. Однак у житті людини (особливо в молодих) часто виникає ситуація, коли потреби перевищують можливості. Так, наприклад, у людини може не вистачати поточних коштів для здобуття освіти, придбання житла, автомобіля, побутової техніки тощо. Тож розв'язати таку суперечливу ситуацію можна через механізм запозичення (кредиту), що передбачає надання певної цінності (коштів, товарів тощо) у борг з її поверненням в обумовлений період і, як правило, за відповідну плату.

ЦЕ ЦІКАВО!

Термін «кредит» походить від латинського слова credere, що означає довіряти. Тобто основою кредитних взаємовідносин, що виникають між кредитором (той, хто надає цінність у борг) і позичальником (той, хто отримує цінність у борг), є довіра, що борг буде повернуто в повній сумі та в обумовлений термін.

У процесі довготривалої еволюції кредитних відносин (кредит - одна з найдавніших економічних категорій, перші згадки про кредит сягають ІІІ тис. до н. е.) значно урізноманітнилися та ускладнилися форми і види кредиту. На сучасному етапі розвитку розрізняють товарну і грошову форми кредиту (залежно від об'єкта кредитування), а також різноманітні види кредиту залежно від суб'єктів кредитних відносин: банківський, державний, комерційний, міжнародний, споживчий.

Що таке споживчий кредит, які установи надають споживчі кредити і хто їх може отримати

Споживчий кредит - це кредит, що надається, як правило, фізичній особі на споживчі цілі: для придбання житла або ж поліпшення житлових умов; придбання автомобіля; побутової техніки та інших товарів тривалого використання; оплати за навчання тощо. Головними кредитними інститутами в Україні, що забезпечують пропозицію споживчих кредитів для населення, є банки.

На яких засадах надають споживчі кредити

Споживчий кредит, як і будь-який інший вид кредиту, надають на таких загальновизнаних принципах:

поверненість (кредит потрібно обов'язково повернути);
терміновість (повернути кредит слід у визначений термін);
платність (за можливість користуватися кредитом позичальник як правило, повинен сплачувати відповідну плату у формі процентів);
забезпеченість (способи забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором).

Саме ці принципи є базою формування взаємовідносин між позичальником і кредитором, котрі чітко взаємообумовлені та погоджені в такому важливому документі, як кредитна угода.

Кредитна угода - головний юридичний документ, котрий обумовлює права, обов'язки та відповідальність сторін, тобто позикодавця (кредитора) і позичальника (у нашому випадку - фізичної особи). Причому основні положення кредитної угоди розробляються кредитором і погоджуються з позичальником. Тому потенційному позичальникові слід детально ознайомитися з усіма позиціями кредитної угоди, ретельно їх проаналізувати, а відтак і приймати рішення щодо доцільності його підписання.

Слід добре усвідомлювати, що споживачами послуги споживчого кредитування можуть стати не всі бажаючі особи, а лише ті, котрі відповідають певним вимогам і критеріям.

На яких умовах кредитори надають споживчі кредити

Ми вже зазначали, що головними кредиторами в Україні є банки, а тому розглянемо, на яких умовах банки надають споживчі кредити:

фізична особа повинна бути резидентом України;
мати постійне місце роботи або інше джерело доходів;
неперервний стаж роботи на останньому / теперішньому місці праці повинен бути не меншим ніж три місяці - для найманих працівників, і 12 місяців - для приватних підприємців, крім осіб, старших за 55 років;
вік: від 21 до 65 років - жінкам; від 21 до 60 років - чоловікам;
від 55 років обов'язкове страхування від нещасних випадків і здоров'я на випадок хвороби.

Усі вищенаведені вимоги спрямовані на виконання принципів кредитування і мінімізацію кредитних ризиків та виконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою.

Водночас варто наголосити і на такому важливому принципі кредитування, як забезпечення кредиту. Адже будь-яке зобов'язання без належного забезпечення ще не гарантує виконання боржником необхідних дій на користь кредитора. Тому для забезпечення майнових інтересів кредитора, отримання ним гарантій належного виконання боржником усіх зобов'язань кредитор використовує спеціальні додаткові заходи забезпечувального характеру.

Які заходи забезпечувального характеру використовують кредитори

В Україні кредитори використовують такі заходи забезпечувального характеру: застава; гарантія; порука; неустойка; завдаток; притримання. Усі види забезпечення виконання зобов'язань можна впорядкувати в певну систему, поєднавши у відповідні групи (рис. 19.1).

Рис. 19.1. Види забезпечення виконання зобов'язань

Ринкова вартість майна, призначеного для забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою, повинна бути, як правило, не меншою від суми боргу (суми кредиту та процентів). Крім того, кредитні установи здебільшого вимагають страхування майна, котре передається в заставу (іпотека, автомобілі тощо), що спричиняє додаткові витрати для позичальника. Усі ці умови слід ураховувати при прийнятті рішення стосовно доцільності отримання споживчого кредиту.

Слід зазначити, що умови надання споживчих кредитів, маючи певні загальні підходи, про які ми вже згадували раніше, різняться залежно від специфіки того чи іншого виду споживчого кредиту. Розглянемо особливості надання найбільш поширених видів споживчих кредитів - автокредитів і кредитів на житло.

Що таке автокредит, хто його пропонує і хто його може отримати

Автокредит - вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам для фінансування витрат, пов'язаних із придбанням автомобіля.

Завдяки автокредиту фізична особа може стати повноправним власником автомобіля, не оплативши відразу всієї суми коштів, а виплачуючи її щомісяця невеликими частинами.

На сучасному етапі в Україні автокредитування - найпоширеніша фінансова послуга кредитних установ, особливо банків. Тому практично кожний банк пропонує послуги автокредитування, які надають позичальникам на певних умовах.

На яких умовах банки надають автокредити і які вимоги банків до споживача послуг автокредитування

Розглянемо умови надання банками послуг автокредитування (табл. 19.1).

Таблиця 19.1

Умови надання банками послуг автокредитування

Головні вимоги до клієнта

Перелік необхідних документів

• вік від 25 до 60 років;

• громадянство України;

• працевлаштування та стабільні доходи (загальний стаж роботи, як правило, не менше ніж 36 місяців)

• паспорт громадянина України;

• довідка про доходи за останні 6 місяців;

• довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; специфікація, рахунок на автомобіль

Важливо пам'ятати, що головною вимогою будь-якого кредитора до позичальника - фізичної особи є наявність стабільної трудової діяльності і доходу, що є достатнім для погашення суми кредиту та процентів за його користування. Здатність позичальника своєчасно погашати основну суму («тіло») кредиту, проценти за його користування та інші зобов'язання за кредитною угодою називається кредитоспроможністю.

Потрібно знати, що в різних банках існують різні системи оцінювання кредитоспроможності позичальника. Так, зокрема в деяких банках ухвалення рішення щодо надання автокредиту фізичній особі може проводитися на підставі суб'єктивної оцінки кредитним інспектором або за допомогою скорингових систем, які є статистичними або математичними моделями та являють собою зважену суму певних характеристик позичальника. Водночас має місце і практика встановлення банком порогового значення мінімуму заробітної плати тощо.

Таким чином, умови автокредитування в різних кредитних установах не є однаковими і залежать від їхньої кредитної політики в цілому. Однак загальні підходи щодо надання цієї послуги банківськими установами споживачам - великою мірою подібні.

Яка найпоширеніша схема банківського автокредитування і які основні етапи цього процесу

Розглянемо схему банківського автокредитування, що представлена на рис. 19.2.

1. Підписання угоди про співробітництво між Банком-кредитором і Продавцем-автосалоном.
2. Передача Банку Покупцем-позичальником пакета документів для прийняття рішення про видачу автокредиту.
3. Укладення договорів купівлі-продажу автотранспорту між Продавцем-автосалоном і Покупцем-позичальником.
4. Перерахування Покупцем авансу на користь Продавця.
5. Реєстрація автотранспорту в органах Державної автомобільної інспекції.
6. Укладення договору кредиту між Банком і Покупцем.
7. Укладення і нотаріальне посвідчення договору застави автотранспорту.
8. Оформлення договору страхування та сплата страхового платежу.
9. Перерахування Банком кредитних коштів Продавцеві.
10. Передача Продавцем автотранспорту Покупцеві.

Рис. 19.2. Етапи процесу банківського автокредитування

З наведеної схеми бачимо, що автокредити часто надають за умов встановленого співробітництва між банком та автосалоном. Відтак саме в автосалоні покупцю повідомляють розташування найближчої філії (відділення) банку або ж робоче місце представника банку може безпосередньо бути в автосалоні для надання негайної консультації з приводу автокредитування.

Зрозуміло, що у схемі автокредитування, в якій укладено угоду між банком і продавцем-автосалоном, ідеться про надання кредиту для придбання нового автомобіля. Деякі банки пропонують автокредити і для придбання вживаних автомобілів (у такому разі банк проводить незалежну експертизу технічного стану автомобіля, меншим є термін кредитування і вищими процентні ставки).

Позичальникові слід ретельно проаналізувати всі умови автокредитування в різних банках, обрати для себе найбільш вигідний і прийнятний варіант.

Важливо пам'ятати, що всі умови автокредитування передбачені у кредитному договорі між банком і позичальником (терміни кредитування, процентна ставка, схема погашення процентів, інші комісії банку тощо). Ці умови значною мірою залежать від попиту і пропозиції на кредитному ринку, кредитної політики банку, особливостей схеми автокредитування тощо.

З наведеної схеми автокредитування бачимо, що необхідною умовою автокредитування є передання в заставу придбаного у кредит автомобіля (нотаріальне посвідчення договору застави), а також страхування автотранспорту (повне КАСКО). Очевидно, що це накладає додаткові витрати (крім процентів) щодо автокредитування. Більше того, у деяких банках передбачена і разова комісія та комісія за безготівковий перерахунок коштів. Саме тому потенційному позичальникові слід прийняти виважене рішення як щодо вибору схеми автокредитування та кредитної установи, що пропонує ці послуги, так і щодо доцільності скористатися послугою автокредитування в цілому.

Слід відзначити, що серед послуг споживчого кредитування особливу цікавість викликають кредити на житло. Адже наявність житла є невід'ємною життєвою потребою кожної людини. Однак придбання житла, зокрема можливість сплати повної суми вартості житла одноразовим платежем, є неможливим для переважної більшості громадян. Тому саме кредити на житло дають шанс людині (цілій родині) стати повноправним власником житла ще задовго до повної виплати суми вартості житла. Адже кредити на житло надають на довгий термін, здебільшого до 20-30 років.

Важливо знати, що іпотечні кредити в Україні на сучасному етапі надають різні фінансово-кредитні установи, передусім банки. Причому кожний банк самостійно визначає умови житлового кредитування, розробляючи власні підходи до цієї банківської послуги. В усіх житлових кредитах спільним є те, що кредитори під заставу надають нерухомість, що, як правило, придбана за рахунок кредиту, а отже, є іпотечними.

ЦЕ ЦІКАВО!

Термін «іпотека» походить від грецького слова hipotheke, що означає застава (застава землі, нерухомого майна), за якої земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається в заставодавця або третьої особи.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном. Причому заставлене майно залишається у володінні і користуванні іпотекодавця-боржника і служить забезпеченням виконання його зобов'язань перед кредитором.

Таким чином, важливо запам'ятати, що будь-який кредит (а не лише житловий), наданий під заставу нерухомого майна, називається іпотечним кредитом.

Іпотечний житловий кредит - вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу для фінансування витрат, пов'язаних із будівництвом або придбанням квартири (житлового будинку), під заставу нерухомого майна (іпотеки), що, як правило, придбане позичальником за рахунок кредиту.

На яких умовах банки надають іпотечні кредити і які вимоги банків до споживача послуг іпотечного кредитування

Розглянемо табл. 19.2.

Таблиця 19.2

Умови надання банками послуг іпотечного житлового кредитування

Головні вимоги до клієнта

Перелік необхідних документів:

• вік від 25 до 50 років;

• громадянство України;

• працевлаштування та стабільні доходи (загальний стаж роботи, як правило, не менше ніж 36 місяців)

• паспорт громадянина України;

• довідка про доходи за останні 6 місяців;

• довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; специфікація, рахунок на автомобіль;

• довідка з БТІ (бюро технічної інвентаризації, де зареєстроване все нерухоме майно) про наявність (відсутність) нерухомості у приватній власності

Як бачимо з табл. 19.2, вимоги до позичальників за іпотечного кредитування є традиційними, появилась лише одна нова вимога - представлення документів, що підтверджують власність позичальника на предмет іпотеки.

Яким є механізм іпотечного кредитування, яка схема та етапність процесу банківського іпотечного кредитування

Розглянемо рис. 19.3.

1. Ознайомлення Покупця нерухомості з умовами іпотечного кредитування в банку та подання Покупцем нерухомості документів у Банк для придбання житла у кредит.
2. Прийняття рішення Банком про можливість видачі іпотечного кредиту та інформування про це Покупця-позичальника.
3. Укладення договору купівлі-продажу між Продавцем і Покупцем нерухомості та його нотаріальне посвідчення (з оплатою Позичальником Продавцеві авансового платежу).
4. Укладення кредитного договору між Банком і Покупцем щодо надання кредиту на житло.
5. Укладення іпотечного договору та його нотаріальне посвідчення.
6. Укладення договорів страхування та оплата Покупцем страхових премій.
7. Видача Банком іпотечного кредиту Покупцеві.

Рис. 19.3. Етапи процесу іпотечного житлового кредитування

З наведеної схеми видно, що видача іпотечного кредиту супроводжується цілою низкою юридичних процедур, які є обов'язковими згідно з чинним законодавством. Так, зокрема, після прийняття рішення банком про видачу позичальнику-покупцю іпотечного кредиту покупцю слід укласти угоду з продавцем (на основі оплати авансового платежу) про купівлю-продаж нерухомості та її нотаріально посвідчити. Відтак відбувається укладення кредитної угоди між банком і позичальником-покупцем, а на її основі - іпотечної угоди щодо передання в заставу нерухомості. Наступним обов'язковим етапом є страхування ризиків від втрати прав власності на нерухоме майно від випадкового пошкодження, псування і знищення нерухомості, тимчасової втрати працездатності та смерті позичальника, що може настати в результаті нещасного випадку (вимоги Закону України «Про іпотеку») з наступним укладенням відповідних договорів страхування.

І лише після здійснення всіх цих процедур відбувається видача іпотечного кредиту позичальникові.

Важливо знати, що перш ніж прийняти рішення щодо отримання іпотечного житлового кредиту, незайвим буде заздалегідь розрахувати всі витрати, що пов'язані з кредитом як одноразового характеру (страхові премії, послуги нотаріуса, послуги щодо оцінки вартості житла, разові комісії банку тощо), так і довготривалі (погашення «тіла» кредиту та сплата процентів). Адже іпотечний кредит надається на довгий термін (15-30 років), а отже, передбачає довготривалі витрати. Тому тільки на основі зваженого підходу слід приймати рішення про доцільність скористатися послугою іпотечного житлового кредитування.

Тільки на основі ретельного аналізу всіх вигід і витрат, пов'язаних із споживчим кредитуванням, споживачеві слід приймати рішення щодо вибору певної схеми (чи різновиду) споживчого кредитування, самого кредитора (виходячи з його умов) та доцільності використання цієї послуги кредитних установ у цілому.

Підсумовуючи вищевикладене та оцінюючи переваги і недоліки споживчого кредитування в цілому, слід зазначити як його позитивні сторони, так і певні недоліки. До загальних переваг споживчого кредиту слід віднести такі його позитивні характеристики:

можливість отримати речі, які є необхідними для життя і котрі без використання кредиту можуть бути доступними лише в далекому майбутньому (житло, автомобіль);
можливість здійснити термінові витрати, які не були передбачені, але вкрай потрібні (ремонт автомобіля після аварії);
можливість заплатити за товар меншими платежами протягом тривалого періоду;
безпечність у використанні: коли людина щось купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками.

Водночас споживчий кредит має і певні недоліки, на які слід звернути особливу увагу:

придбання певної цінності (товару, автомобіля, житла тощо) у кредит, як правило, обходиться дорожче від їхньої ціни, оскільки за користування кредитом треба сплачувати проценти, комісії та інші супутні виплати;
іноді кредитні рахунки можуть створювати оману багатства, але при накопиченні боргів можуть виникати труднощі з їхнім погашенням;
у психологічному плані негативним є те, що первинне задоволення від товару минає досить швидко, а за нього ще довгий час доведеться виплачувати платежі за кредитом.

Таким чином, кожна доросла людина повинна усвідомлювати, що завдяки споживчому кредиту збільшується купівельна спроможність населення, зростає споживчий попит, краще задовольняються соціальні потреби та життєвий рівень громадян. Однак це не означає, що за отримані кошти в борг не потрібно платити. Більше того, потенційному позичальникові слід добре усвідомлювати, що придбана цінність у борг (за рахунок кредиту) коштуватиме споживачеві значно дорожче від її продажної ціни (ураховуючи всі витрати за кредитом).

Саме тому позичальник як споживач кредитних послуг повинен добре усвідомити всі принципи, умови, переваги і недоліки споживчого кредитування. Тільки після такого осмислення слід приймати рішення щодо доцільності скористатися послугою споживчого кредитування, яку пропонують різноманітні кредитні установи.

ПІДСУМКИ

1. Споживчий кредит - один із різновидів кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи підприємством торгівлі) позичальникові, яким виступає здебільшого фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого використання, оплати за навчання тощо).

2. Принципами споживчого кредиту є традиційні принципи кредитування: поверненість (кредит повинен бути обов'язково повернений); терміновість (повернути кредит слід у визначений термін); платність (за можливість користуватися кредитом позичальник, як правило, повинен сплачувати відповідну плату у формі процентів) і забезпеченість (забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором).

3. Кредитна угода, яка є головним юридичним документом, що обумовлює права і обов'язки сторін та всі умови надання і погашення кредиту.

4. Позичальник як споживач кредитних послуг повинен добре усвідомити всі принципи, умови, переваги і недоліки споживчого кредитування. Тільки після їх осмислення слід приймати рішення щодо доцільності скористатися послугою споживчого кредитування, яку пропонують різноманітні кредитні установи.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Сформулюйте визначення поняття «споживчий кредит».
2. Які установи надають послуги споживчого кредитування і хто може стати споживачем цих послуг?
3. Які загальновизнані принципи споживчого кредитування?
4. Який головний юридичний документ обумовлює права і обов'язки кредитора і позичальника при споживчому кредитуванні?
5. Вкажіть переваги і недоліки споживчого кредитування.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. У якому разі доцільно звернутися до кредитної установи (банку, кредитної спілки тощо) щодо отримання споживчого кредиту?
2. Які традиційні вимоги банків до споживачів їхніх кредитних послуг?
3. Які відмінності між процесом банківського автокредитування та іпотечним кредитуванням?
4. Яку інформацію повинна надати кредитна установа (наприклад, банк) споживачеві кредитних послуг?

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Забезпечення кредиту - способи забезпечення виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (застава, гарантія, порука, неустойка, завдаток, притримання).

Іпотека - застава нерухомого майна.

Кредитна угода - угода, згідно з якою банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Кредитори - особи, котрі володіють заощадженими тимчасово вільними коштами і можуть їх надати у кредит (фінансові посередники, суб'єкти господарювання, домогосподарства тощо).

Кредитоспроможність - спроможність позичальника повністю виконати всі зобов'язання, що передбачені у кредитному договорі.

Позичальники - особи, котрі тимчасово потребують додаткових коштів.

Позичковий процент - плата, котру отримує кредитор від позичальника за користування позиченими грошима чи матеріальними цінностями.

Предмет застави - майно позичальника, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Принципи кредитування - основоположні засади, на яких, як правило, надають кредити, а саме: зворотність, терміновість, платність і забезпеченість.

Споживчий кредит - вид кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи підприємством торгівлі) позичальникові, яким виступає здебільшого фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого використання, оплати за навчання тощо).

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України