Фінансова грамотність. Навчальний посібник

§ 16. Колективне інвестування

Ви ознайомитеся з принципами колективного інвестування, вивчите базові терміни, які при цьому використовуються, а також будете знати основні типи фондів, які функціонують в Україні.

Ключові тези

1. Людину, в якої є вільні кошти, які їй найближчим часом не знадобляться, можна назвати потенційним інвестором, а її гроші - капіталом.

2. Інвестор може або самостійно приймати рішення щодо того, які цінні папери купити на ринку, а які - продати, або вкласти гроші разом з іншими такими ж інвесторами в інвестиційний фонд і доручити управляти своїми грошима професійній компанії, яка спеціалізується на таких послугах.

3. Аби зробити для приватного інвестора інвестування на фондовому ринку доступним, легким і недорогим - вдаються до колективного інвестування. При цьому кошти багатьох інвесторів об'єднуються в єдиний інвестиційний фонд, яким керують професійні менеджери компанії з управління активами (КУА).

4. Інститути спільного інвестування (ІСІ) - це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у різні цінні папери, банківські депозити, нерухомість тощо. В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

5. Інвестиційні фонди бувають різних видів. Для того, щоб купити інвестиційні сертифікати чи акції інвестиційного фонду, інвесторові слід звернутися до КУА цього фонду або до посередника (торгівця ЦП), який може продавати і купувати цінні папери фонду в інших областях країни.

Людині властиве прагнення зберегти, а якщо можливо, то й примножити свої заощадження. Якщо в неї з'явилися не те щоб зайві, але вільні кошти, які їй найближчим часом не знадобляться, то таку людину вже можна назвати потенційним інвестором, а її гроші - капіталом.

Одним із шляхів для інвестора примножити свої заощадження є здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів з метою заробити на різниці між ціною купівлі і ціною продажу. Зокрема, інвестор може:

  • здійснювати індивідуальне інвестування - самостійно приймати рішення щодо того, які цінні папери купити на ринку, а які - продати. Інформацію про те, які цінні папери існують на ринку і як можна їх придбати, наведено в попередньому уроці;
  • долучитися до схем колективного інвестування - вкласти гроші разом з іншими такими інвесторами в інвестиційний фонд і доручити управляти своїми грошима (приймати рішення щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів) професійній компанії (компанії з управління активами - КУА), яка спеціалізується на таких послугах управління коштами інвестиційних фондів.

У чому полягає діяльність із колективного інвестування

Колективне інвестування:

  • кошти багатьох інвесторів об'єднуються в єдиний інвестиційний фонд;
  • фондом керують професійні менеджери з компанії з управління активами (КУА);
  • КУА приймають рішення, куди вкласти кошти інвестиційного фонду, щоб отримати прибуток для інвесторів;
  • активи, в які КУА вкладає кошти фонду, - це: акції, облігації, депозити, банківські метали, нерухомість тощо.

Що зручніше і безпечніше для потенційного інвестора: здійснювати індивідуальне інвестування чи стати учасником інвестиційного фонду

  • Однією з переваг інвестиційних фондів є те, що вони залучають не 1 000 гривень, а значно більше і вкладають їх в акції й облігації не одного-двох підприємств, а великої кількості (10, 20 і більше). Тож навіть якщо якісь з акцій, куплених фондом, упадуть у ціні чи підприємство, яке випустило облігації (які згодом купив фонд), збанкрутує і буде нездатним викупити назад свої облігації з обіцяним доходом, втрати фонду, імовірніше за все, будуть перекриті за рахунок зростання цін на інші цінні папери, які він купив.
  • Для купівлі деяких фінансових інструментів потрібні значні кошти (тисячі гривень), якими якраз і володіє інвестиційний фонд, котрий об'єднав кошти дрібних інвесторів. У той же час такі інструменти недоступні для більшості індивідуальних інвесторів, які не можуть одразу вкласти у фінансові інструменти великі суми.
  • Щоб зменшити свої ризики невдалого інвестування, професійні менеджери інвестиційних фондів постійно аналізують ситуацію на ринку, роблять різні підрахунки та оцінки фінансових показників компаній-емітентів, тоді як у більшості людей (індивідуальних інвесторів) немає достатньо часу, технічних можливостей і професійних знань, щоб самостійно приймати інвестиційні рішення.

Які інвестиційні фонди існують в Україні і чим вони відрізняються

У нашій країні інвестиційні фонди почали створюватись після ухвалення 2001 року Верховною Радою України Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». За способом заснування інститути спільного інвестування в Україні поділяються на пайові і корпоративні інвестиційні фонди. Основні відмінності цих фондів представлено в табл. 16.1.

Таблиця 16.1

Основні відмінності інвестиційних фондів

Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ)

Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ)

• створюється й управляється КУА. Фонд не є юридичною особою, тому не має загальноприйнятної звітності (податкової, фінансової тощо)

• створюється у формі публічного акціонерного товариства акціонерами-засновниками

• інвестори в обмін на вкладені у фонд гроші отримують від КУА інвестиційні сертифікати, які є цінними паперами, що підтверджують право інвестора на частку активів фонду, їх випускає КУА, котра в такий спосіб створює фонд

• інвестори стають співвласниками фонду через купівлю його акцій;

• корпоративний фонд самостійно обирає КУА, яка буде управляти його активами

Залежно від того, як пайові і корпоративні інвестиційні фонди здійснюють свою діяльність і як часто та в який спосіб інвестори можуть повернути свої гроші з фонду, їх поділяють: на відкриті, інтервальні та закриті. Зверніть увагу на відмінності між видами інвестиційних фондів (табл. 16.2).

Таблиця 16.2

Види інвестиційних фондів

ВІДКРИТІ

ФОНДИ

• викуповують свої цінні папери (інвестиційні сертифікати чи акції) на першу вимогу інвестора;

• за стратегією інвестування є найменш ризикованими, оскільки лише невелику частку коштів вкладають в акції (найбільш ризиковий ЦП), але і найменш прибутковими (2009 року середня дохідність фондів становила 18,1% на рік; 2010-го - 12,72°%);

Закінчення табл. 16.2

• випускають акції чи в разі пайового фонду КУА випускає інвестиційні сертифікати, що не підлягають перепродажу на ринку капіталів. Інвестор не може продати їх нікому, окрім самому фонду, чи в разі пайового фонду - компанії з управління активами цього фонду;

• не нараховують і не сплачують дивіденди за своїми цінними паперами;

• зобов'язані вкладати активи фонду в різні фінансові інструменти (акції, облігації, депозити тощо)

ІНТЕРВАЛЬНІ

ФОНДИ

• викуповують свої цінні папери періодично (1 раз на тиждень, місяць, квартал), але не рідше ніж 1 раз на рік;

• за стратегією інвестування є більш ризикованими і водночас дохіднішими, ніж відкриті;

• не нараховують і не сплачують дивідендів за своїми цінними паперами;

• зобов'язані вкладати активи фонду в різні фінансові інструменти (акції, облігації, депозити тощо)

ЗАКРИТІ

ФОНДИ

• викуповують свої цінні папери після закінчення терміну дії фонду;

• за стратегією інвестування є найбільш ризикованими і найбільш прибутковими;

• можуть до 100% активів фонду вкладати в акції. Це прибутково, але дуже ризиковано;

• можуть виплачувати дивіденди, якщо це передбачено при заснуванні;

• випускають цінні папери, які вільно перепродують на ринку капіталів

Приклад того, як компанії з управління активами відкритих та інтервальних ІСІ розміщують кошти інвесторів, наведено на рис. 16.1.

Рис. 16.1. Приклад розподілу активів відкритих і пайових інститутів спільного інвестування в Україні

Джерело. www.uaib.com.ua

Як бачимо, частка коштів, вкладених в акції, у відкритих фондах нижча (36,74%), ніж в інтервальних (53,91%), що, у свою чергу, свідчить про вищий рівень ризикованості вкладень в інтервальні фонди.

Також відкриті фонди більше коштів спрямовують на купівлю надійних, однак менш прибуткових цінних паперів - ОВДП (іншими словами - державні облігації, 13,09%) та облігації місцевих позик (5,20%).

Порівнюючи цінні папери (інвестиційні сертифікати та акції) інститутів спільного інвестування з іншими цінними паперами, а саме простими акціями та облігаціями, можемо побачити такі основні відмінності (табл. 16.3):

Таблиця 16.3

Відмінності між цінними паперами

Інвестиційні сертифікати та акції КІФ

Звичайні акції та облігації

• В основному не перепродають на ринку

• Не приносять дивідендів, окрім певних випадків у закритих ІСІ

• У будь-якому разі (щодня чи в окремі періоди) можуть бути продані назад КУА

• В основному вільно перепродають на ринку

• Акції можуть приносити дивіденди, а облігації дають фіксовані проценти

• Можуть бути продані на ринку лише тоді, коли знайдуться такі, що захочуть їх купити

Як захищені права інвесторів в Україні

Захист прав інвесторів фондів (ІСІ) в Україні забезпечений Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Діяльність корпоративних фондів додатково регулюється Законом України «Про господарчі товариства». Окрім того, ризики при інвестуванні в фонди (ІСІ) знижують три фактори (табл. 16.4).

Таблиця 16.4

Фактори, які знижують ризики при інвестуванні у фонди

І

ДЕРЖАВНИЙ

ОРГАН

КОНТРОЛЮ

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) - виконує роль основного

контролера за діяльністю ІСІ та КУА. Вона:

• допускає до діяльності лише ті КУА, які працюють згідно із законом (є ліцензованими, сертифікованими, мають достатній розмір власних коштів);

• щоденно отримує інформацію від КУА про результати діяльності фондів;

• у разі виявлення проблем у фонду комісія може застосувати запобіжні заходи

ІІ

ПРАВО

ВЛАСНОСТІ

Інвестори не є клієнтами фонду, а його співвласниками. Вони мають право:

• створювати наглядову раду фонду, яка контролює діяльність КУА щодо управління активами цього фонду;

• отримувати регулярну інформацію про діяльність фонду і вартість активів;

Закінчення табл. 16.4

• через наглядову раду фонду вносити зміни в основні документи, що визначають діяльність фонду;

• у разі потреби змінити КУА фонду. Рішення про заміну компанії в пайовому інвестиційному фонді приймається в разі стовідсоткової згоди всіх учасників фонду та належить до компетенції спостережної (наглядової) ради фонду. У корпоративному інвестиційному фонді рішення щодо заміни КУА приймається загальними зборами акціонерів

III

ОБМЕЖЕННЯ

ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ КУА

Щоб бути допущеною до роботи на ринку, КУА повинна:

• мати рекомендації інших учасників ринку капіталу та досвідчених працівників;

• не проводити жодної операції з активами фонду без узгодження зі зберігачем активів фонду, який є незалежною і незацікавленою стороною;

• не давати кредити або позики за рахунок активів фонду

Як купити цінні папери ІСІ і скільки це коштуватиме потенційному інвесторові

Для того, щоб купити інвестиційні сертифікати чи акції інвестиційного фонду, потенційному інвесторові слід звернутися до КУА цього фонду або до посередника (торгівця ЦП), який може продавати і купувати цінні папери фонду в інших областях країни, де КУА не має свого представництва.

Купівля цінного папера фонду відбувається за його номінальною вартістю (якщо це новий фонд, щойно створений) чи розрахунковою вартістю, яка визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів фонду (на момент розрахунку) на кількість цінних паперів фонду.

Однак при купівлі чи продажу цінних паперів ІСІ, інвестор несе також певні витрати, що впливають на остаточну суму того, що стане його інвестиційним доходом (табл. 16.5).

Таблиця 16.5

Витрати, що здійснюються за рахунок учасників інвестиційного фонду

При купівлі ЦП фонду

• При купівлі акції / інвестиційного сертифіката ІСІ інвестор сплачує його номінальну вартість.

• Одноразова комісійна винагорода (у межах від 0,1 до 3% від вартості ЦП фонду, які купив учасник фонду), що сплатить інвестор компанії з цінних паперів при купівлі її ЦП.

• При купівлі цінних паперів ІСІ через посередника (торгівця ЦП) сплачується комісійна винагорода торгівця (1-2% від вартості угоди).

• За відкриття рахунку інвестора в цінних паперах у зберігача може встановлюватися плата за відкриття та обслуговування такого рахунку

При управлінні ЦП фонду

• Опосередковано до витрат інвестора можна віднести витрати щодо обслуговування діяльності ІСІ: винагорода КУА, послуги зберігача цінних паперів, реєстратора (депозитарія), оцінювача майна і аудитора, а також інші послуги, пов'язані з управлінням фондом (не більше ніж 10% від середньорічної вартості чистих активів фонду). Витрати вираховуються з активів фонду, а не сплачуються інвестором особисто

При продажу ЦП фонду

• При продажу цінних паперів ІСІ через посередника (торгівця ЦП) сплачується комісійна винагорода торгівця (1-3% від вартості угоди).

• Інвестор (фізична особа) у разі отримання доходу (продає ЦП назад КУА чи третій особі за ціною, вищою, ніж він їх купував) зобов'язаний сплатити податок за ставкою 15% (для фізичних осіб) чи 23% (для юридичних осіб) із суми доходу (різниці між ціною продажу і ціною купівлі ЦП фонду).

• Дохід, отриманий у формі дивідендів за цінними паперами закритого ІСІ, оподатковується за ставкою 5%

Що слід знати при укладенні угоди щодо купівлі цінних паперів ІСІ

Перед придбанням цінних паперів інвестиційного фонду слід звернути увагу на певні юридичні документи, відповідно до яких створюється і працює інвестиційний фонд. Ці документи надають усім зацікавленим особам на їхню вимогу.

Найважливіші - Регламент ІСІ та Проспект емісії цінних паперів ІСІ.

Слід звернути увагу на таку важливу інформацію, що в них міститься:

  • тип інвестиційного фонду (відкритий, інтервальний, закритий);
  • якщо фонд інтервальний, то зазначається термін прийому заяв на придбання / викуп цінних паперів фонду;
  • мінімальна сума інвестицій;
  • розмір комісії при купівлі та продажу цінних паперів фонду, що стягуються КУА та / або торгівцем ЦП;
  • відомості про розмір винагороди КУА та інших витрат, що здійснюються за рахунок активів фонду (див. табл. 16.5).

Частиною Регламенту фонду є його Інвестиційна декларація.

Важливо зазначити, що фонд не може не виконувати Інвестиційну декларацію. На відміну від банків, котрі заздалегідь не розголошують, куди будуть вкладені кошти, залучені через депозитні рахунки вкладників, інвестиційні фонди чітко декларують у цьому документі свої наміри щодо напрямів здійснення інвестицій. Відповідно, вкладники банків не можуть проконтролювати вкладення коштів, а учасники фонду в будь-який момент можуть здійснити цей контроль.

Інвестиційна декларація містить інформацію:

  • про мету створення фонду;
  • обрану інвестиційну стратегію [поміркована (із середнім ризиком), агресивна (дуже ризикована) тощо];
  • структуру активів фонду: скільки максимально відсотків активів фонд вкладатиме в певні фінансові інструменти і цінні папери одного емітента;
  • галузі, в яких працюють емітенти куплених КУА цінних паперів (енергетичні, металургійні, хімічні, машинобудівні компанії тощо);
  • щодо закритих фондів - порядок виплати дивідендів;
  • наявність і величину комісійної винагороди при купівлі / продажу цінних паперів ІСІ;
  • термін дії фонду (на який строк створюється чи є безстроковим).

Також на вимогу інвестора КУА інвестиційного фонду зобов'язана надати повну інформацію, що підтверджує:

  • наявність у КУА відповідної ліцензії НКЦПФР;
  • реєстрацію Регламенту інвестиційного фонду в НКЦПФР;
  • реєстрацію Проспекту емісії цінних паперів фонду, а також свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів у НКЦПФР;
  • реєстрацію фонду в Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування (ЄДРІСІ).

Будь-які джерела інформації та документи інвестиційного фонду не можуть містити гарантії та обіцянки щодо майбутньої прибутковості інвестиційних фондів. Інвестор повинен усвідомлювати, що прибутковість фонду не гарантується ні державою, ні компанією з управління активами. Вартість цінних паперів ІСІ може як збільшуватись, так і зменшуватись, відповідно до зміни ринкової вартості цінних паперів та інших активів, у які інвестовано кошти ІСІ. Тому колективне інвестування - це ризик, який може призвести до успіху чи певних втрат.

ПІДСУМКИ

1. Колективне інвестування - процес, за якого кошти багатьох інвесторів об'єднуються в єдиний інвестиційний фонд, яким керують професійні менеджери компанії з управління активами (КУА).

2. ІСІ - інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у різні цінні папери, банківські депозити, нерухомість тощо.

3. До ІСІ належать пайові і корпоративні інвестиційні фонди. Інвестиційні фонди, у свою чергу, бувають відкриті, інтервальні та закриті.

4. Перед придбанням цінних паперів інвестиційного фонду слід звернути увагу на юридичні документи, відповідно до яких створюється і працює інвестиційний фонд - Регламент ІСІ та Проспект емісії цінних паперів ІСІ.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

  • 1. Чим колективне інвестування відрізняється від індивідуального вкладення коштів?
  • 2. Хто здійснює управління інвестиційним фондом?
  • 3. Які види інвестиційних фондів є в Україні?
  • 4. Чи захищені права інвесторів в Україні і як?

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

  • 1. У якому разі ви б звернулися до інститутів спільного інвестування?
  • 2. Який інвестиційний фонд краще обрати інвесторові, котрий не любить дуже ризикувати? Відповідь обґрунтуйте.
  • 3. Чому, на вашу думку, інвесторові важливо, перш ніж придбати цінні папери ІСІ, ознайомитися з Регламентом та Інвестиційною декларацією фонду?

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Активи інституту спільного інвестування - майно, яким володіє фонд (цінні папери, депозити, грошові кошти тощо).

Акція корпоративного інвестиційного фонду - прості акції, які отримує акціонер (інвестор) в обмін на вкладені ним гроші в корпоративний інвестиційний фонд.

Інвестиційна декларація інституту спільного інвестування - документ, який є складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування, в якому визначаються основні напрями й обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускає компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду, він підтверджує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Інститути спільного інвестування (ІСІ) - інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку. В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

Компанія з управління активами інституційних інвесторів - компанія, що професійно управляє інвестиційним фондом, вкладаючи кошти інвесторів фонду в різні фінансові інструменти.

Цінні папери інституту спільного інвестування - акції корпоративного інвестиційного фонду або інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.

Чиста вартість активів ІСІ - ринкова вартість активів фонду за вирахуванням його зобов'язань.