Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Філіпенко - Нова програма

§ 18. Сім’я. Шлюб. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей

Поміркуйте!

Г. Сковорода про сімейні стосунки:

«Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися - значить не жити, адже турбота - рух душі, а життя - це рух».

«Перш за все батька й матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти стільки зобов’язаний».

• Прочитайте вислови українського філософа П Сковороди. Чому в контексті теми «сім’я» і в народних прислів’ях, і в поезії, і в філософії так часто звучать слова «турбота», «пошана»?

• Підберіть ще декілька слів - асоціацій, пов’язаних із поняттями «сім’я», «родина», «дім».

• Чи можна погодитися з відомим афоризмом «Одружитись - це значить наполовину зменшити свої права і вдвоє збільшити свої обов’язки»?

1. Сім’я

Сім’я - це найголовніший соціальний інститут суспільства. Вона посідає головне місце в житті людини порівняно з іншими формами людської спільності. Ні коло друзів, ні трудовий колектив не зможуть створити такий затишок й атмосферу любові, захищеності та підтримки, яку може дати людині сім’я. Сім’я - це маленька святиня для кожного з нас. Вона об’єднує в собі не лише біологічні аспекти продовження роду, але й духовні, матеріальні аспекти. З іншого боку, сім’я як цілісна система сама спроможна творити суспільство.

Сімейний кодекс України

Стаття 3. Сім’я

1. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства.

2. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Суб’єктами сімейних правовідносин можуть бути лише фізичні особи, які перебувають у шлюбі, кровному спорідненні чи відносинах усиновлення. Сімейний кодекс встановлює такий перелік суб’єктів сімейних правовідносин:

• подружжя;

• батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені;

• баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки;

• рідні брати, рідні сестри; мачуха, вітчим, падчерка, пасинок.

При цьому усі інші родичі (двоюрідні брати та сестри, тітки, дядьки, племінники, племінниці та ін.) не є учасниками сімейних правовідносин за винятками, установленими законами.

2. Шлюб

Сімейний кодекс України

Стаття 21. Поняття шлюбу

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

2. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Сьогодні в Україні правові наслідки має лише зареєстрований в органах РАЦС шлюб, але так було не завжди. До початку XX століття існував релігійний обряд шлюбу, тобто обов’язковою умовою законного шлюбу була його церковна реєстрація. На підставі Декрету Раднаркому України, виданого 20 лютого 1919 року, законним почав визнаватися лише шлюб, зареєстрований у державних органах, а церковний шлюб не мав юридичних наслідків. Звідси виникло поняття «цивільний шлюб». Але на побутовому рівні цей термін вживається зі зміненим значенням, тобто такий, що не був зареєстрованим у державних органах реєстрації актів цивільного стану. З набуттям чинності в Україні Сімейного кодексу держава визнала існування такого шлюбу, адже стаття 3 пункту 2 цього Кодексу встановлює, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки. Щоб не виникало термінологічної плутанини потрібно законодавцю визначити поняття проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без офіційної реєстрації, наприклад «фактичний шлюб».

За допомогою права утворена сім’я офіційно заявляє про своє існування й отримує визнання своєї законності з боку суспільства та держави. Лише офіційна реєстрація союзу між жінкою та чоловіком породжує права й обов’язки подружжя.

У вступі до шлюбу існують певні умови і перешкоди. Умови (позитивні) вступу до шлюбу - це обставини, потрібні для того, щоб шлюб міг бути зареєстрований і був визначений дійсним. Перешкоди (негативні умови) - це обставини, за наявності яких реєстрація шлюбу не допускається.

Сімейний кодекс України

Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою

1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.

2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.

3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.

4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Перелік перешкод для реєстрації шлюбу є вичерпним. Відмова в реєстрації шлюбу за будь-якими іншими підставами: у зв’язку з расовими, національними, релігійними, соціальними та іншими відмінностями - заборонена і розглядається як грубе порушення прав людини.

Шлюб реєструється після одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза життю нареченої або нареченого, шлюб реєструється в день подання відповідної заяви. Реєстрація відбувається, як правило, у приміщенні державного органу РАЦС, але за заявою наречених в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці:

• за місцем проживання;

• за місцем надання стаціонарної медичної допомоги;

• в іншому місці, якщо наречені не можуть з поважних причин прибути до державного органу РАЦС.

Шлюб може бути визнано недійсним, якщо він був зареєстрований з порушенням сімейного законодавства. Рішення про недійсність шлюбу приймає відповідний орган РАЦС або суд.

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акта, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв’язку з порушенням установлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.

До кола осіб, які мають право пред’являти до суду позов про визнання шлюбу недійсним, належать: жінка або чоловік, інші особи, права яких порушено у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, орган опіки чи піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, визнаної недієздатною, чи особи, дієздатність якої обмежена, прокурор. Визнання шлюбу недійсним означає, що права та обов’язки подружжя з моменту реєстрації шлюбу не виникали.

Сімейний кодекс України

Стаття 104. Підстави припинення шлюбу

1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови, якщо ж розірвання шлюбу відбувається в судовому порядку, то шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Засвідчується воно Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

3. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей

Прочитайте притчу. Подумайте, як слова доньки вплинули на поведінку матері, і закінчіть притчу.

В одній сім’ї, у якій жили мати, її дочка і онука, занедужала якось найстарша з жінок. Від тяжкої хвороби не могла старенька навіть підвестися з ліжка. Донька спочатку приділяла хворій багато уваги, а потім, коли хвороба продовжувалася вже більше року, відмовлялася від обов’язку доглядати за матір’ю. У кімнаті, де лежала немічна бабуся, усе покрилося пилом і стояв неприємний запах, що розповсюджувався на весь дім. Мати запропонувала своїй дочці принести із сараю стару драбину, щоб, поклавши на неї бабусю, віднести хвору до комори. Поклали вони стареньку й винесли з хати. Після цього онука взяла драбину й обережно поставила в сарай. Мати їй і каже: «Навіщо, доню, ти поставила драбину на місце, вона дуже стара і її потрібно викинути». А дочка їй і відповідає: «Нехай, мамо, вона ще постоїть, а то коли ти зістаришся, не буде на чому тебе винести до комори...»

У бабусі була онучка. Спочатку онучка була маленька та все спала, а бабуся сама пекла хліб, мела хату, мила, шила, пряла й ткала на онуку.

А після бабуся стала стара...

• Подумайте, як письменник закінчив цю повчальну історію.

• Чим схожі і чим різняться ці історії?

• Наведіть приклади життєвих ситуацій, що можуть проілюструвати, як проявляються взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Батьки та діти зобов’язані надавати взаємну моральну підтримку та матеріальну допомогу одне одному. Цю норму зафіксовано те тільки в сімейному праві, але й в конституційному.

Конституція України

Стаття 51. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Обов’язки батьків та дітей називають взаємними. Коли діти стануть дорослими, вони зобов’язані надавати допомогу своїм батькам та піклуватися про них.

Окремою статтею в Сімейному кодексі України окреслюються обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Держава дбає про забезпечення права дитини на належне батьківське виховання через систему державного контролю. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї. Вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Також дитина має право звернутися за захистом безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.

4. Державні органи з охорони прав дітей

Питання охорони дитинства регулюється Законом України «Про охорону дитинства». Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

Усі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи.

Широкі повноваження щодо охорони дитинства мають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Вони забезпечують:

• розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей;

• розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей;

• вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування та мають інші повноваження.

Згідно із Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на такі органи і служби:

У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Під соціальним захистом дітей слід розуміти комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.

Запитання та завдання

І. Виконайте тестові завдання.

1. Визначте послідовність дій для реалізації права на створення сім’ї шляхом укладення шлюбу.

А Ознайомлення працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану наречених з їх правами та обов’язками як майбутнього подружжя і батьків та попередження про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Б Проходження медичного обстеження нареченим.

В Подання жінкою та чоловіком заяви про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Г Реєстрація шлюбу.

2. Співвіднесіть види недійсності шлюбу та шлюби, що укладені всупереч законодавству.

А Абсолютно недійсний шлюб

Б Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

В Шлюб, який може бути визнаний судом недійсним

Г Шлюб, який може бути визнаний судом недійсним за умови, що в подружжя немає дітей і дружина не вагітна

1 Шлюб, укладений із 17-річною Світланою Швидько, якій не надано за рішенням суду права на шлюб

2 Шлюб, укладений з 21-річним Віктором Нездоровим, який приховав свою тяжку хворобу

3 Шлюб, зареєстрований з недієздатним Семеном Палієм

4 Шлюб громадянина Росії Геннадія Москаля з Оленою Приживайло, якій потрібна реєстрація в Москві. Після досягнення вищезгаданої мети новостворене подружжя має намір розлучитися

3. Серед запропонованих тверджень виберіть правильне.

А Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у приватному органі реєстрації актів цивільного стану

Б Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу є підставою для виникнення в них прав та обов’язків подружжя

В Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх старості

Г Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків

II. Порівняйте пари понять.

Сім’я - Шлюб

Загальні риси

Відмінні риси

Виберіть із запропонованих ознак ті, що характеризують сім’ю, і запишіть їх у другу колонку, третю колонку заповніть паралельно з другою, підбираючи потрібні положення для характеристики шлюбу. Критерії для порівняння сформулюйте самостійно й запишіть у першу колонку таблиці.

• Шлюб потребує реєстрації в органах РАЦС.

• Проживання в сім’ї не має вікового цензу.

• Кількість членів сім’ї не може бути обмеженою.

• Проживання сім’єю чоловіка та жінки не є підставою виникнення прав і обов’язків подружжя.

• Сім’я передбачає певну близькість родичів за походженням.

• Для реєстрації шлюбу потрібно досягти шлюбного віку.

• У шлюбі можуть перебувати лише двоє.

• Шлюб передбачає виникнення прав та обов’язків подружжя.

• Шлюб неможливий між близькими родичами.

• Сім’я не потребує спеціальної процедури реєстрації.

III. Розв’яжіть ситуацію

Використовуючи Сімейний кодекс України, розв’яжіть ситуації.

1. Громадянин Сторонній Л. та Оманлива С. вирішили одружитися. Витрати на весілля поділили порівну. Перед самим весіллям Сторонній Л. заявив Оманливій С., що передумав одружуватися.

• Які зобов’язання виникають у Стороннього Л. у зв’язку із цим?

• Чи зміняться обставини, якщо стане відомо, що Оманлива С. приховала від нареченого факт наявності в неї дитини від іншого шлюбу?

2. Михайло вирішив одружитися зі Світланою, але через надзвичайні обставини він не встигав на весілля, тому попросив свого брата бути присутнім на весіллі в ролі нареченого.

• Чи дозволяє законодавство України одруження через представника?

3. Громадянин Невірний К. подав заяву до державного органу РАЦС про реєстрацію шлюбу з Л. Несвідомою. Через декілька днів до органу РАЦС прийшла громадянка Довірлива С. та попросила не реєструвати цей шлюб, оскільки вона з Невірним К. проживають разом уже декілька років. Усі сусіди й знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстровано.

• Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться ваше рішення, якщо виявиться, що в Невірного К. та Довірливої С. є спільна дитина?

IV. Запитання для самоперевірки.

1. Поясніть поняття «сім’я» та «шлюб».

2. Які умови є необхідними для укладення шлюбу?

3. Хто не має права вступати між собою в шлюб?

4. Які умови висуваються законодавством до часу реєстрації шлюбу?

5. Де можна зареєструвати шлюб?