Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

§ 84. ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1. Усиновлення

Усиновлення - одна з форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування. В основу організаційно-правового механізму усиновлення в Україні покладено такі принципи: кожна дитина має право на виховання в сім’ї; пріоритетним є національне усиновлення; посередницьку комерційну діяльність з усиновлення дітей заборонено.

Усиновлення - це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки або сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновитель, не обмежується.

Сімейний кодекс України

Ст. 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами.

Не можуть бути усиновлювачами особи, які: • обмежені в дієздатності; • визнані недієздатними; • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; • були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини; • перебувають на обліку або лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу) та інші.

Не можуть бути усиновлювачами особи, інтереси яких суперечать інтересам дітей. Переважне право серед інших стати усиновлювачем має громадянин України:

  • у сім’ї якого виховується дитина;
  • який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
  • який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
  • який є родичем дитини.

Достатньою є наявність хоча б однієї із цих обставин. Подружжю віддається перевага перед одинокими особами.

Згода на усиновлення:

  • письмова, нотаріально засвідчена згода батьків дитини (не потрібна, якщо батьки дитини невідомі, визнані безвісно відсутніми, позбавлені батьківських прав, не проживають з дитиною, більш ніж шість місяців не піклуються про неї);
  • згода дитини (не потрібна, якщо за віком чи станом здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення або якщо дитина проживає в родині усиновителів і вважає їх своїми батьками);
  • письмова, нотаріально посвідчена згода чоловіка або дружини усиновителя;
  • письмова згода опікуна чи піклувальника дитини, а за відсутності такої згоди - згода органу опіки та піклування;
  • письмова згода установи охорони здоров’я або навчального закладу (якщо дитина там перебуває).

До умов усиновлення належить вимога щодо згоди на усиновлення рідних батьків дитини, самої дитини, опікуна (піклувальника) дитини, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, у якому перебуває дитина, а також згоди другого з подружжя на усиновлення дитини одним з них.

Розгляд справи про усиновлення відбувається в судовому порядку, з набранням чинності рішення суду усиновлення вважається здійсненим.

Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена та проживає в Україні, здійснює орган опіки та піклування до досягнення нею повноліття.

2. Опіка та піклування

Над дітьми, які залишилися без батьківського піклування, органом опіки та піклування або судом може бути встановлено опіку чи піклування. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки.

Опіка, піклування встановлюються над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років

піклування встановлюється над дитиною у віці від 14 до 18 років

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право

на проживання в сім’ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку

на забезпечення умов для всебічного розвитку, освіти, виховання й на повагу до її людської гідності

на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування

на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника

Опікуном, піклувальником дитини за її згодою може бути повнолітня дієздатна особа. Під час призначення дитині опікуна чи піклувальника враховують особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Не може бути опікуном, піклувальником особа:

  • яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами;
  • яку позбавлено батьківських прав;
  • інші особи, відповідно до ст. 212 СКУ.

Права та обов’язки опікуна, піклувальника:

  • виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;
  • самостійно визначати способи виховання з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;
  • вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її в себе не на підставі закону або рішення суду;
  • не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

3. Патронат

Сімейне законодавство закріплює й таку форму передачі дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання в сім’ї, як патронат.

За договором про патронат над дітьми орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. На передачу дитини до сім’ї патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити.

Патронатний вихователь набуває права діяти від імені та в інтересах дитини так само, як опікун (піклувальник).

Обов’язки патронатного вихователя:

  • забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням;
  • створити умови для навчання, фізичного та духовного розвитку дитини;
  • захищати дитину, її права та інтереси.

Договір про патронат може бути припинено:

  • у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла 14 років;
  • за згодою сторін;
  • за рішенням суду, якщо вихователь не виконує своїх обов’язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов’язків за договором.

4. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу

Законодавством України передбачено створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, до яких влаштовують дітей-сиріт і дітей, що позбавлені батьківського піклування, для розвитку, виховання та зростання в сімейному оточенні.

Прийомна сім’я - це сім’я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Подружжя або особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є прийомними батьками. Прийомними батьками можуть бути лише працездатні особи. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї, визнаються прийомними дітьми.

Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Батьки-вихователі - це подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання.

Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання в закладі професійно-технічної освіти, закладі вищої освіти I-IV рівнів акредитації - до його закінчення.

Запитання та завдання

Перейдіть за кодом чи посиланням на статті Сімейного кодексу України http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1045 і розв’яжіть ситуацію.

Ситуація. Громадянка Бездітна І. вирішила усиновити дитину та із цією метою прийшла на консультацію до міського відділу освіти. Під час уточнення відомостей про Бездітну І. було встановлено, що внаслідок захворювання вона є інвалідом III групи, проте займається надомною працею та має достатній заробіток. Інспектор відділу освіти висловив сумнів у можливості Бездітної І. виховувати дитину. Вона звернулася до юридичного консультанта з проханням надати їй консультацію із цього приводу.

Яке роз’яснення повинен дати юридичний консультант громадянці Бездітній І.?

Запитання для самоперевірки

  • 1. Що таке усиновлення?
  • 2. Який порядок і особливості усиновлення дітей?
  • 3. Порівняйте терміни «опіка» і «піклування».
  • 4. Які права має дитина, над якою встановлено опіку або піклування?
  • 5. Що таке патронат? Чим відрізняється патронат від опіки та піклування?
  • 6. Що таке прийомна сім’я і дитячий будинок сімейного типу? Порівняйте їх.