Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

§§ 81-82. ШЛЮБ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ

1. Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

В історії відомо декілька способів укладення шлюбу. Найдавніший серед них - викрадення нареченої нареченим без її згоди, якщо такому викраденню передує попередня змова родичів. Існував і такий спосіб укладення шлюбу, як купівля нареченої в родичів. При цьому згода нареченої на шлюб не мала істотного значення, хоча уже в правових актах Ярослава Мудрого заборонялося видавати заміж силою. Церемонія шлюбу супроводжувалася спеціальними обрядами. З прийняттям в Україні-Русі християнства змінилася й уява про шлюб та розпочав діяти Номоканон - зібрання візантійського сімейного права. Церковне вінчання, запроваджене в XI ст., практикувалося лише серед вищих верств суспільства.

За допомогою права утворена сім’я отримує визнання законності з боку держави. Лише офіційна реєстрація союзу між жінкою та чоловіком породжує права та обов’язки подружжя.

При вступі в шлюб існують певні умови і перешкоди. Умови вступу в шлюб - це обставини, необхідні для того, щоб шлюб міг бути зареєстрованим і був визнаний дійсним. Перешкоди (негативні умови) - це обставини, за наявності яких реєстрація шлюбу не допускається.

2. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі

Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:

  • родичі прямої лінії споріднення;
  • рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра;
  • двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
  • усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення).

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

Перелік перешкод для реєстрації шлюбу є вичерпним. Відмова в реєстрації шлюбу за будь-якими іншими підставами - у зв’язку з расовими, національними, релігійними, соціальними та іншими відмінностями - заборонена і розглядається як грубе порушення прав людини.

3. Порядок реєстрації шлюбу

Існує певний порядок реєстрації шлюбу. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або в будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця. Шлюб реєструють у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу здійснюється в урочистій обстановці. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

4. Шлюбний договір: поняття та порядок укладення

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя можуть укласти шлюбний договір. Якщо стороною шлюбного договору є неповнолітня особа, то для його укладення потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Шлюбний договір укладають у письмовій формі й нотаріально посвідчують.

Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності в день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності в день його нотаріального посвідчення.

Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, зокрема в разі розірвання шлюбу.

Подружжя можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може змінити тільки подружжя. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, установлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

5. Припинення шлюбу. Розірвання шлюбу через державні органи реєстрації актів цивільного стану та за рішенням суду. Режим окремого проживання. Визнання шлюбу недійсним

Сімейний кодекс України

Ст. 104.

  • 1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
  • 2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення відповідної постанови, якщо ж розірвання шлюбу відбувається в судовому порядку, то шлюб припиняється в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка. Засвідчується воно свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

За заявою подружжя або позовом одного з них суд може винести рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання одного з них проживати спільно. Установлення такого режиму не припиняє прав та обов’язків подружжя, проте в разі встановлення режиму окремого проживання:

  • майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
  • дитина, народжена дружиною після спливу 10 місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка;
  • режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Сімейний кодекс України не встановлює обмежень у часі щодо режиму окремого проживання.

Шлюб може бути визнано недійсним, якщо він був зареєстрованим з порушенням сімейного законодавства. Рішення про недійсність шлюбу приймає відповідний орган РАЦС або суд.

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акта, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв’язку з порушенням установлених законом умов укладення шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.

До кола осіб, які мають право пред’являти до суду позов про визнання шлюбу недійсним, належать: жінка або чоловік, інші особи, права яких порушено у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, орган опіки чи піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, визнаної недієздатною, чи особи, дієздатність якої обмежена.

6. Особисті немайнові й майнові права та обов’язки подружжя

Особисті немайнові права та обов’язки подружжя — це врегульовані нормами сімейного права відносини щодо особистих немайнових благ та інтересів осіб.

Шлюб зумовлює існування особистих немайнових і майнових прав та обов’язків подружжя.

7. Особиста приватна власність дружини, чоловіка

Майно подружжя є матеріальною основою існування сім’ї. Сімейний кодекс України встановлює два режими власності подружжя: особиста приватна власність дружини та чоловіка; спільна сумісна власність подружжя.

Особиста приватна власність дружини, чоловіка поширюється на:

  • майно, набуте нею (ним) до шлюбу;
  • майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  • майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто;
  • житло, набуте нею (ним) за час шлюбу внаслідок його приватизації;
  • земельна ділянка, набута нею (ним) за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її (його) користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації;
  • речі індивідуального користування, зокрема коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
  • премії, нагороди, які вона (він) одержала/одержав за особисті заслуги. Суд може визнати за іншим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що вона (він) своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяла/сприяв її одержанню;
  • кошти, одержані як відшкодування за втрату речі, яка їй (йому) належала, а також як відшкодування завданої їй (йому) моральної шкоди;
  • страхові суми;
  • плоди, доходи від речей, що перебувають в особистій приватній власності.

8. Спільна сумісна власність подружжя. Право на утримання (аліменти)

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об’єктом права спільної сумісної власності є:

  • заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя й внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську установу;
  • гроші, інше майно, зокрема гонорар, виграш, які було одержано за договором, що укладався в інтересах сім’ї;
  • речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.

До майнових прав подружжя належать:

  • право володіння, користування та розпорядження майном, нажитим подружжям під час шлюбу;
  • право на матеріальну підтримку в разі непрацездатності;
  • право на укладення шлюбного договору;
  • право на розділ загального майна та інші права.

Найважливішим майновим обов’язком є взаємне утримання подружжя. Як правило, цей обов’язок виконується добровільно.

Зобов’язання щодо утримання - це таке зобов’язання, у якому особа за визначених законом чи шлюбним договором підстав зобов’язана надавати утримання членові своєї сім’ї чи родичу, а останній має право вимагати виконання такого обов’язку.

Особливості зобов’язань щодо утримання:

  • підстави виникнення визначені законом чи договором;
  • сторонами можуть бути лише фізичні особи, які перебувають між собою у відносинах кровного споріднення, усиновлення, є або були подружжям, проживали або проживають однією сім’єю;
  • особистий характер - неможливою є зміна осіб у цьому зобов’язанні, відповідні права та обов’язки не успадковуються;
  • триваючий характер - особа, яка має право на утримання, може вимагати виплат незалежно від часу виникнення в неї цього права;
  • безвідплатність - особа, яка отримала допомогу у вигляді аліментів, не зобов’язана вчиняти відплатних дій;
  • аліменти мають цільове призначення, а саме систематичне утримання управомоченої особи.

У разі невиконання чоловік або дружина, що потребує матеріальної допомоги, має право вимагати в суді надання утримання (аліментів) від іншого, якщо він чи вона мають змогу надати матеріальну допомогу. Дружина, чоловік взаємно зобов’язані брати участь у витратах, пов’язаних з хворобою чи каліцтвом іншого з подружжя.

Запитання та завдання

Перейдіть за кодом чи посиланням на статті Сімейного кодексу України http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n204 і розв’яжіть ситуацію.

Ситуація. Громадянин Ревенко Р., який перебував у другому шлюбі зі Свідченко О., розірвав і цей шлюб.

Після цього Свідченко О. дізналася, що Ревенко Р. до одруження з нею перебував у зареєстрованому шлюбі з Кащенко К. і не розірвав його. Свідченко О. звернулася до юридичної консультації з проханням роз’яснити, що може змінитися для неї в результаті встановлення цього факту.

Яку відповідь може дати юридична консультація?

Запитання для самоперевірки

  • 1. Що таке шлюб? За яких умов він можливий?
  • 2. Яким особам сімейним законодавством заборонено вступати в шлюб між собою?
  • 3. Який порядок укладення шлюбу?
  • 4. Яка мета укладення шлюбного договору? Який порядок його укладення?
  • 5. У яких випадках шлюб припиняється?
  • 6. Що таке режим окремого проживання?