Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

§ 76. ОПЛАТА ПРАЦІ. ОХОРОНА ПРАЦІ

1. Заробітна плата: поняття та види. Мінімальна заробітна плата

Відповідно до Конституції України кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структурно заробітна плата складається з трьох частин:

Розмір заробітної плати формується з урахуванням мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Розрізняють такі види заробітних плат:

  • відрядна - за якої заробіток нараховується за виконаний обсяг робіт, вироблену продукцію за відрядними розцінками, обчисленими виходячи з установлених тарифних ставок і норм виробітку або часу;
  • акордна - на заробітну плату виділяється сума за виконання певного обсягу робіт незалежно від строку їх виконання (наприклад, на будівництво певної споруди);
  • погодинна - розмір заробітної плати встановлюється залежно від годин, проведених на роботі, та кваліфікації робітника. Може бути почасова, поденна та помісячна.

Заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості), де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

2. Особливості оплати праці у вихідні, святкові та неробочі дні

Робота у вихідні, святкові та неробочі дні оплачується в подвійному розмірі:

  • відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

3. Охорона праці. Органи нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини у процесі праці. Питання охорони праці регулюються Законом України «Про охорону праці».

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення та оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організовувати проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створено виробничу ситуацію, небезпечну для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці працівник зобов’язаний:

  • знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
  • додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку;
  • проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
  • співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю або людям, які його оточують, а також навколишньому природному середовищу.

Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

За порушення законодавства та інших нормативних актів, створення перешкод для діяльності посадових осіб державного нагляду за охороною праці та представників профспілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності.

Запитання для самоперевірки

  • 1. Які види заробітної плати існують в Україні?
  • 2. Які особливості має оплата праці у святкові та неробочі дні?
  • 3. Які органи здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю?