Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

§§ 40-41. ПРАВОЧИНИ

1. Поняття та ознаки правочину

Правочин є найпоширенішою підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків. Правочин - це юридичний факт, який являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Цивільний кодекс України

Ст. 202. Поняття та види правочинів.

  • 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
  • 2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
  • 3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Поняття «правочин» є суто українським терміном, який використовувався в українському законодавстві 1920—1930-х рр., є повністю тотожним терміну «угода», що використовувався в Цивільному кодексі 1963 р., і був змінений через невідповідність суті поняття. Угода передбачає домовленість, погодження з іншою стороною, а правочини бувають і односторонніми, коли створюються обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Тому українські законодавці повернулися до терміна «правочини».

Правочин характеризується такими ознаками:

  • вчиняється лише за волею суб’єкта;
  • спрямований на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків;
  • вчиняється лише суб’єктами цивільного права;
  • має правовий характер.

Правочин є вольовим актом і цим відрізняється від подій, що відбуваються незалежно від волі людини. Як дія цілеспрямована, тобто спрямована на досягнення певних результатів, що мають правовий характер, правочин відрізняється від інших правомірних вольових актів - юридичних вчинків, що виникають на підставі вимог закону (наприклад, знахідка, виявлення скарбу).

Залежно від числа сторін правочини поділяють на:

Дво- чи багатосторонні правочини називаються договорами. Віднесення правочинів до договорів пов’язано з тим, що для вчинення останніх необхідні не тільки вольові дії сторін, а й погодженість цих дій, яка досягається завдяки договору. Якщо для вчинення правочину потрібні погоджені вольові дії двох сторін, правочин є двостороннім. Для вчинення багатостороннього правочину необхідні погоджені вольові дії трьох або більше сторін.

2. Умови дійсності правочину

Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. Правочин є чинним, якщо він не суперечить закону та моральним засадам суспільства.

  • 1) Для вчинення правочину особа, яка вчиняє його, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Так, наприклад, фізичні особи, які мають повну цивільну дієздатність, або особи, яким вона була надана, мають право вчиняти будь-які правочини. На відміну від них неповнолітні особи можуть самостійно вчиняти лише договори, перелік яких визначено законом. Вчинення інших правочинів може здійснюватися лише за згодою їх батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
  • 2) Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину потрібна не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Отже, волевиявлення є способом, яким внутрішня воля особи проявляється зовні.
  • 3) Волевиявлення буває прямим і побічним (конклюдентним). При прямому волевиявленні воля висловлюється словесно, наприклад при укладенні договору в письмовій формі. При конклюдентному волевиявленні воля сторін на вчинення правочину прямо не висловлюється, але їх поведінка засвідчує їх волю до настання певних правових наслідків (наприклад, договір зберігання речі в автоматичних камерах схову).
  • 4) Для дійсності правочину він має бути вчинений у формі, встановленій законом. Під формою слід розуміти спосіб вираження волі сторін на його вчинення. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), шляхом вчинення конклюдентних дій, мовчанням. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, фізичними особами між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, інші правочини.
  • 5) Правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
  • 6) Правочин, що вчиняють батьки (усиновлювачі), не може суперечити інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей, оскільки батьки є їх законними представниками. Тобто якщо у дітей є належне їм майно, батьки (усиновлювачі) управляють ним без спеціального на те повноваження. Управляючи майном дітей, батьки та особи, які їх замінюють, не можуть укладати без дозволу органів опіки і піклування договори, що підлягають нотаріальному посвідченню, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати обмін, відчуження житла.

3. Підстави визнання правочину недійсним. Нікчемні та оспорювані правочини

Цивільний кодекс України

Ст. 215. Недійсність правочину.

  • 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ЦКУ.
  • 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
  • 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог закону щодо умов його дійсності.

Залежно від характеру порушення вимог закону при вчиненні правочинів і правових наслідків вчинення таких правочинів останні поділяються на нікчемні та оспорювані. Прикладами нікчемного правочину є правочин, щодо якого не додержано вимоги закону про його нотаріальне посвідчення; правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування; правочин, вчинений недієздатною фізичною особою та ін. Визнання нікчемного правочину судом недійсним законом не вимагається.

На відміну від нікчемного правочину, недійсність оспорюваного правочину прямо не випливає із закону. Цей правочин породжує права і обов’язки сторін, проте його дійсність перебуває під загрозою, оскільки закон надає право відповідним особам заперечувати його в судовому порядку. Прикладами оспорюваного правочину є правочин, учинений неповнолітньою особою за межами її дієздатності; правочин, який вчинено під впливом помилки та ін.

4. Наслідки визнання правочину недійсним. Реституція та її види

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. За різними класифікаціями визначають декілька видів реституції.

За наслідками, які виникли у випадку визнання правочину недійсним, є одностороння й двостороння реституція. Односторонньою буде така реституція, яка має місце у випадку виконання недійсного правочину лише однією стороною, у разі укладення та виконання одностороннього договору, визнаного недійсним, або в разі визнання недійсним одностороннього правочину. Двосторонньою реституцією є повернення сторін правочину в той майновий стан, у якому вони перебували до його вчинення, згідно із чим у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язана повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Прикладом наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції є правочини з недоліками суб’єктного складу, правочини, вчинені під впливом тяжких обставин, та інші.

Наступна класифікація реституції - це поділ на натуральну (просту) та грошову (кваліфіковану). Проста реституція - це повернення до попереднього стану у формі передачі речі чи права на річ. Кваліфікована реституція характеризується тим, що у зв’язку з неможливістю повернення зустрічного задоволення у формі речі повернення до попереднього стану відбувається шляхом виплати відповідної грошової компенсації. Натуральна реституція досить просто перетворюється на грошову, тобто на ту форму, у якій здійснюються інші форми майнового покриття шкоди чи збитків.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлено законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Запитання та завдання

Прочитайте ситуації. Назвіть підстави визнання правочинів недійсними щодо кожної із ситуацій. Перейдіть за кодом чи посиланням на чинне законодавство http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1219#n1219 та, користуючись інформацією з ресурсу, розв’яжіть ситуації.

Ситуація 1. 19-річний Підлощенко М. уклав договір з двома 17-річними підлітками. За умовою угоди останні повинні були налякати однокурсницю Підлощенка М., за що мали отримати винагороду у 300 грн.

Ситуація 2. Громадянка Замріяна М. купувала будинок у громадянина Прониренка П. Після передачі грошей за будинок у розмірі 45 тис. грн. вона отримала розписку від громадянина Прониренка П., у якій було зазначено суму, стояв його особистий підпис і число, коли відбувся правочин.

Ситуація 3. Підприємець Далекоглядний Є. подарував своєму батькові панчішну фабрику, матері - машину й заміський будинок. Наступного дня громадянина Далекоглядного Є. було притягнено до відповідальності за несплату податків. Після того як склали опис майна, з’ясувалося, що підприємцю належить тільки невеличка кімната в гуртожитку.

Ситуація 4. 30-річний громадянин Крутько Д. вимагав у 89-річної громадянки Одинокої А. продати йому квартиру в елітному будинку в центрі міста Краматорська, де остання мешкала сама. Коли Одинока А. відповіла відмовою, пригрозив, що буде постійно влаштовувати «нещасні випадки»: відрізати електрику, від’єднувати від телефонної мережі, розбивати шибки та ін. Після усних і декількох здійснених погроз Одинока А. продала свою квартиру за ціною, значно нижчою за ринкову.

Ситуація 5. 12-річний Моторний Н. купив мотоцикл за особисті кошти, які він заробив на кінозйомках.

Запитання для самоперевірки

  • 1. Що означає термін «правочин»? Назвіть його ознаки.
  • 2. Які умови дійсності правочину передбачено цивільним законодавством?
  • 3. Дайте визначення поняття «недійсність правочину».
  • 4. Які підстави визнання правочину недійсним існують?
  • 5. Назвіть види недійсних правочинів.
  • 6. Які наслідки визнання правочину недійсним передбачає Цивільний кодекс України?