Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

§§ 38-39. СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

1. Фізичні особи. Правоздатність

Особливість правового статусу суб’єктів цивільного права полягає в тому, що ці суб’єкти повинні мати цивільну правосуб’єктність. Цивільна правосуб’єктність складається з двох елементів: цивільної правоздатності та цивільної дієздатності.

Суб’єктами цивільного права є фізичні та юридичні особи. Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Юридичною особою є організація, створена та зареєстрована у встановленому законом порядку.

Цивільний кодекс України

Ст. 25. Здатність мати цивільні права і обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов’язки може пов’язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права та здатна мати всі майнові права, що встановлено Конституцією України та Цивільним кодексом. Правочини, що обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемними.

2. Дієздатність та її види

Цивільна дієздатність - це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Цивільна дієздатність залежить від віку та психічного стану фізичної особи. Цивільний кодекс України виділяє часткову, неповну, повну або обмежену дієздатність. Фізична особа, що страждає на хронічний, стійкий психічний розлад та не здатна усвідомлювати своїх дій та (або) керувати ними, за рішенням суду може бути визнана недієздатною.

Таким чином, обмежити цивільну правосуб’єктність можна винятково за рішенням суду. Також тільки суд може скасувати ці обмеження в разі зміни психічного стану на краще (припинення вживання спиртних напоїв, одужання).

3. Правові наслідки оголошення особи безвісно відсутньою чи померлою

Тривала відсутність громадянина в місці його постійного проживання за відсутності відомостей про його місце перебування зачіпає права та інтереси інших осіб, з якими він перебуває у правових зв’язках. Так, невизначеними можуть залишатися майнові, аліментні, пенсійні, трудові та інші проблеми відсутньої особи. З метою усунення такої правової невизначеності законом передбачено створення спеціального легального статусу - визнання громадянина безвісно відсутнім.

Цивільний кодекс України

Ст. 43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

  • 1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
  • 2. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Види дієздатності фізичної особи

Недієздатність фізичної особи

Часткова

Неповна

Повна

Обмежена

Статус особи

Малолітня

Неповнолітня

Повнолітня

Обмежує дієздатність тільки суд

Визнає особу недієздатною тільки суд

Підстави встановлення певного виду дієздатності

Вік - особа не досягла 14 років

Особа у віці від 14 до 18 років

Фізична особа, яка досягла 18 років

1) фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на здатність усвідомлювати значення дій;

2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, чим ставить себе, свою сім’ю у скрутне становище

Фізична особа внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

Обсяг цивільної дієздатності, виражений у правах

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності

1) самостійно розпоряджатися заробітком;

2) здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності;

3) бути учасником юридичних осіб;

4) самостійно укладати договір і розпоряджатися банківським вкладом

Фізична особа набуває повної дієздатності:

1) з моменту повноліття;

2) з моменту реєстрації шлюбу

Самостійно може вчиняти лише дрібні побутові правочини.

Правочини щодо розпорядження майном та інші вчиняються особою за згодою піклувальника

Не має права вчиняти будь-якого правочину

Можливість зміни статусу

Надання повної дієздатності:

1) неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини;

2) особі, що досягла 16 років і працює за трудовим договором;

3) особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю

Суд поновлює цивільну дієздатність у разі:

1) одужання фізичної особи, дієздатність якої було обмежено;

2) припинення зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами

За позовом опікуна або органу опіки суд поновлює дієздатність особи й припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок одужання або значного поліпшення її психічного стану поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними

Забезпечення прав та інтересів при відсутності повної дієздатності

З метою забезпечення особистих немай нових і майнових прав малолітніх установлюється опіка

З метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав неповнолітніх встановлюється піклування

З метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав обмежено дієздатних установлюється піклування

З метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав недієздатних установлюється опіка

Відповідальність

Не несе відповідальності за шкоду, що вона завдала

Несе відповідальність за порушення договору і шкоду. Якщо в неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування, додаткову відповідальність несуть її батьки

Самостійно несе відповідальність

Самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що вона завдала іншій особі

Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун

На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над нею опіку.

Визнання особи безвісно відсутньою за умови її тривалої відсутності не усуває певної невизначеності її легального статусу, оскільки вона визнається учасником окремих правовідносин, які можуть припинитися лише зі смертю особи.

Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішення суду про це. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини.

4. Юридичні особи та їх види. Правоздатність та дієздатність юридичної особи

Цивільний кодекс України

Ст. 80. Поняття юридичної особи.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Ознаками юридичної особи є:

  • створення та реєстрація у встановленому законом порядку;
  • можливість мати цивільну правоздатність та дієздатність;
  • право бути позивачем і відповідачем у суді;
  • організаційна єдність;
  • майнова відокремленість та самостійна майнова відповідальність;
  • наявність власного найменування та місцезнаходження.

Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно - у момент її державної реєстрації та внесення її до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Цивільне законодавство розрізняє за різними класифікаціями такі види юридичних осіб:

1) залежно від способів об’єднання осіб та (або) майна-.

  • юридичні особи, які об’єднують тільки осіб (об’єднання громадян, політичні партії, благодійні та релігійні організації);
  • юридичні особи, які об’єднують осіб і майно (виробничі кооперативи);
  • юридичні особи, які об’єднують майно (товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю, акціонерні товариства).

2) залежно від способів створення-.

  • юридичні особи приватного права, які створюються на підставі установчих документів;
  • юридичні особи публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

ЦКУ регулює порядок створення, організаційно-правові форми, правове становище юридичних осіб приватного права.

Організаційно-правова форма юридичних осіб - це видова характеристика юридичної особи, в основі виділення якої лежить визначена в законі сукупність пов’язаних між собою ознак, що дають підставу відрізняти одну юридичну особу від іншої у зовнішньому прояві. Цивільний кодекс України розрізняє тільки два види організаційно-правових форм - товариства та установи.

Товариство - це організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Установа - це організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

5. Способи виникнення юридичних осіб. Припинення юридичної особи

Юридичну особу можна створити шляхом заснування нової або за результатами реорганізації діючої юридичної особи з додержанням вимог законодавства. Розрізняють такі основні способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, дозвільний і нормативно-явочний. У розпорядчому порядку, як правило, створюються юридичні особи публічного права, у нормативно-явочному - юридичні особи приватного права.

Юридична особа припиняє свою діяльність шляхом передання всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або шляхом ліквідації.

Цивільний кодекс України відмовився від такого терміна, як «реорганізація», який традиційно в цивільному праві визнавався однією з форм припинення юридичної особи, за якої виникає правонаступництво. Незважаючи на цю відмову в законодавчих актах, які було прийнято пізніше, все-таки використовується такий термін як узагальнююче поняття, яке об’єднує такі процеси, як злиття, приєднання, поділ, перетворення та виділ. Так, ст. 56 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкт господарювання може бути створений шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення) діючого суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Цивільний кодекс України

Ст. 110. Ліквідація юридичної особи.

1. Юридична особа ліквідується:

  • 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
  • 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

6. Держава як суб’єкт цивільних правовідносин

Держава діє в цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками. Але в порівнянні з іншими суб’єктами цивільно-правових відносин держава вирізняється низкою особливостей. Передусім держава є владним суб’єктом публічних відносин, а це накладає певний відбиток на її специфічну участь у цивільних правовідносинах.

Державу наділено можливістю створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, установлених Конституцією України та законом. Створюючи юридичні особи, держава наділяє їх певним майном і здійснює відповідний контроль за їх діяльністю. Юридичним особам публічного права держава передає майно у відповідне обмежене речове право, фактично залишаючись власником цього майна.

Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції.

Держава відповідає за своїми зобов’язаннями своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. До прикладів відповідальності держави за власними зобов’язаннями належить такий: якщо держава є учасником господарського товариства, вона несе ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених вкладів, і, відповідно, відповідає розміром своєї частки.

Запитання та завдання

Перейдіть за кодом чи посиланням http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran651#n651 та опрацюйте главу 8 Цивільного кодексу України «Підприємницькі товариства» § 1 «Господарські товариства» і заповніть порівняльну таблицю видів господарських товариств.

Критерій для порівняння

Повне товариство

Командитне товариство

Товариство з обмеженою відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю

Акціонерне товариство

Визначення

Ст. 119

Ст. 133

Ст. 140

Ст. 151

Ст. 152

Установчі документи

Статутний капітал

Визначення меж відповідальності

Запитання для самоперевірки

  • 1. Хто такі фізичні особи за Цивільним кодексом України?
  • 2. Дайте визначення правоздатності та дієздатності фізичних осіб.
  • 3. Які види дієздатності ви знаєте?
  • 4. Дайте визначення юридичної особи.
  • 5. Схарактеризуйте ознаки юридичної особи.
  • 6. Які способи виникнення юридичних осіб існують?
  • 7. За якими класифікаціями Цивільний кодекс України визначає види юридичних осіб?