Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

Тема 6. Цивільне право України

Ignorantia non est argumentum.

Незнання не довід.

Бенедикт Спіноза, голландський мислитель

§§ 36-37. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

1. Предмет, метод цивільного права. Цивільний кодекс України (ЦКУ)

Різноманітні стосунки між людьми, юридичними особами та суб’єктами публічного права регулюються нормами цивільного права. Та частина суспільних відносин, яку регулює цивільна галузь права, становить предмет цивільного права.

Цивільний кодекс України

Ст. 1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Метод цивільного права характеризується такими ознаками:

  • учасники цивільних відносин мають самостійний організаційно-майновий статус;
  • сторони характеризуються юридичною рівністю;
  • цивільні правовідносини виникають лише з волі обох сторін;
  • відносини виникають і здійснюються не тільки на підставі правових норм, а й особливих юридичних фактів (подій і дій);
  • відносини мають диспозитивний характер, тобто їх учасники самі повністю або частково визначають характер відносин між собою;
  • конфлікти між учасниками цих відносин вирішуються судом у позовному порядку;
  • цивільно-правова відповідальність має відновлювально-компенсаційний характер, тобто спрямовується на майновий статус особи, а не на саму особу.

Цивільне право - це галузь приватного права, яка являє собою сукупність цивільно-правових норм, закріплених у Цивільному кодексі України, інших нормативно-правових актах, що регулює особисті немайнові та майнові відносини між учасниками з метою задоволення їх потреб та захисту інтересів.

Цивільне право, як і будь-яка інша самостійна галузь права, має свою організаційну структурну будову. Основними складовими елементами її є правові норми, які, у свою чергу, об’єднуються у цивільно-правові інститути (наприклад, інститут права власності, позовної давності тощо). При цьому серед багатьох інститутів цивільного права є такі, що містять норми, які застосовуються при регулюванні всіх цивільно-правових відносин, тобто вони утворюють Загальну частину цивільного права (це норми про: суб’єкти та об’єкти цивільних прав; правочини; представництво і довіреність; строки і терміни в цивільному праві та позовну давність).

Інші ж, які регулюють безпосередньо конкретні майнові та особисті немайнові відносини, утворюють Особливу (спеціальну) частину цивільного права (до них належать норми про: особисті немайнові права; речове право; право інтелектуальної власності; зобов’язальне право; спадкове право).

Цивільний кодекс складається із шести книг:

  • книга перша «Загальні положення» містить норми про відносини, які регулюються цивільним правом, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення і захист цивільних прав та інтересів, відшкодування збитків;
  • книга друга ЦК України присвячена особистим немайновим правам фізичної особи;
  • книга третя «Право власності та інші речові права»;
  • книга четверта містить норми права інтелектуальної власності;
  • книга п’ята містить розділи, що стосуються зобов’язального права;
  • книга шоста розглядає спадкове право.

2. Звичай ділового обороту. Аналогія закону. Аналогія права

Джерелами цивільного права можуть бути договори, звичаї, аналогія та міжнародні договори.

Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Якщо цивільні відносини не врегульовано Цивільним кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Якщо неможливо використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин, вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

3. Цивільні правовідносини та їх види

У результаті регулювання суспільних відносин нормами цивільного права за участю громадян та організацій ці відносини набувають правової форми та стають цивільними правовідносинами.

Цивільні правовідносини - це майнові або особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, що виникають між автономними та рівноправними суб’єктами, наділеними суб’єктивними правами та обов’язками.

Кожні правовідносини передбачають наявність низки необхідних елементів, без яких вони не можуть існувати. Вони складаються між певними суб’єктами стосовно майнових чи немайнових благ, які становлять об’єкт цих правовідносин. Крім цього, важливий елемент будь-яких цивільних правовідносин становить зміст, що відображається в конкретних суб’єктивних правах і обов’язках учасників правовідносин.

Таким чином, до складу цивільних правовідносин належать:

Цивільні правовідносини класифікуються за різними підставами. За характером взаємозв’язку між управомоченою та зобов’язаною особами правовідносини поділяються на абсолютні та відносні. За абсолютних правовідносин управомоченому суб’єкту протистоїть необмежене коло осіб, від яких ця особа може вимагати виконання певних обов’язків, зокрема утримуватися від порушення прав і законних інтересів. Таким є право власності, де власник може вимагати від усіх інших утримуватися від дій, які порушували б його права власності. За відносних правовідносин особі, суб’єкту права протистоїть певна особа (особи), наділена правами та обов’язками, що мають виконуватися. Коло відносних правовідносин досить широке. До них належать, насамперед, зобов’язальні правовідносини, правовідносини щодо реалізації засобів цивільно-правового захисту тощо.

За об’єктом правовідносини можна згрупувати в майнові та немайнові. Правовідносини майнового характеру мають своїм об’єктом майнові блага та відображають або сам факт приналежності цих майнових благ певному суб’єкту (право власності), або перехід цих майнових благ (за заповітом). Усі правовідносини, які регулюють взаємовідносини між суб’єктами права з приводу таких об’єктів, як інтелектуальна власність, інші немайнові права, називаються особистими немайновими.

За способом задоволення інтересу розрізняють речові та зобов’язальні правовідносини. Речові права закріплюють приналежність матеріальних благ певному суб’єкту, можливість його впливу на річ та захисту її від посягань будь-яких третіх осіб. Зобов’язальні правовідносини відображають динаміку майнових стосунків суб’єктів цивільно-правових відносин для передачі майна, виконання робіт, надання послуг. Поділ зобов’язань на речові та зобов’язальні має практичне значення та полягає в тому, що в речових правах правовідносини реалізуються через активні дії управомоченої особи, а в зобов’язальних - через виконання обов’язків боржником.

Існують й інші класифікації цивільних правовідносин: залежно від структури (прості, складні), за характером спрямування (регулятивні, охоронні).

4. Об’єкти цивільних правовідносин: поняття та види

Об’єктами цивільних правовідносин стає все, з приводу чого виникають та здійснюються цивільні права та обов’язки, тобто все, що є предметом або результатом діяльності учасників цивільного обігу.

Цивільний кодекс України

Ст. 177. Види об’єктів цивільних прав. Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Таким чином, об’єкти цивільних прав можна розподілити на чотири основні групи, щодо яких виникають різні за змістом правовідносини:

  • майно (речі), що є об’єктом речових прав;
  • дії (результати робіт, послуги), майнові права та обов’язки;
  • результати інтелектуальної (творчої) діяльності;
  • особисті нематеріальні блага, що є об’єктом абсолютних особистих немайнових прав.

5. Річ та її види

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Законодавством установлюється певний порядок користування та межі розпорядження річчю, що є правовим режимом речей.

Залежно від особливостей правового режиму речей, їхнього цільового призначення, інших критеріїв здійснюється класифікація речей. Особливим об’єктом цивільних прав є тварини. Згідно зі ст. 180 ЦК України на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, установлених законом. Тварини, занесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивільного обігу лише у випадках та порядку, установлених законом.

Залежно від особливостей правового режиму речі поділяються на такі види:

6. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин (юридичні факти). Дії та події

Норми права, які містяться в цивільних законах, самі собою не створюють, не змінюють та не припиняють правовідносин. Для цього необхідне настання передбачених правовими нормами обставин - юридичних фактів. Юридичним визнається факт реальної дійсності, що має юридичне значення.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені правовими нормами, що призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин.

Юридичні факти класифікують за різними підставами. Так, залежно від впливу волі суб’єктів факти поділяються на дії та події. У діях проявляється воля суб’єктів права. Цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є:

Правомірні юридичні факти поділяють на юридичні акти - правомірні дії суб’єктів, що мають на меті створення, зміну або припинення правовідносин, та юридичні вчинки - правомірні дії суб’єктів, з якими закон пов’язує певні юридичні наслідки незалежно від того, чи мав суб’єкт на меті досягнення певного результату.

Особливим видом юридичних актів є рішення суду, що встановлює цивільні права та обов’язки. Як приклад можна навести рішення суду про визнання права власності на будинок, власник якого невідомий. До юридичних вчинків можна зарахувати віднаходження скарбу, створення творів літератури.

Окремо розрізняють акти цивільного стану. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою та започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків. Такими актами є народження фізичної особи, установлення її походження, набуття громадянства, досягнення відповідного віку, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, смерть тощо.

Серед неправомірних дій розрізняють порушення зобов’язань, завдання шкоди іншій особі (делікт), здійснення недійсної угоди тощо.

У випадках, установлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події. Події - це явища реальної дійсності, які відбуваються незалежно від волі осіб, але водночас впливають на виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Так, стихійне лихо є юридичним фактом, який впливає на правовідносини страхування (дає право на отримання страхового відшкодування у випадку пошкодження житлового будинку в результаті стихійного лиха).

Запитання та завдання

Перейдіть за кодом чи посиланням на чинне законодавство http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1043#n1043 і розв’яжіть ситуацію.

Ситуація. Громадянин Лірник Д. домовився про купівлю скрипки роботи італійського майстра XIX ст. Договір було укладено й нотаріально завірено на суму 375 тисяч гривень. Коли продавець почав виконувати свою частину договору, а саме передав скрипку, виявилося, що він має намір передати її без футляра та смичка. Після суперечки продавець погодився передати футляр за окрему плату. Лірник Д. вважає, що продавець не виконав своєї частини договору, та вимагає через суд повернути йому необхідні речі для обслуговування інструмента.

Яка із сторін договору має кращі судові перспективи? Поясніть свою думку, спираючись на нормативно-правовий акт, що регулює ці правовідносини.

Запитання для самоперевірки

  • 1. Що є предметом цивільного права?
  • 2. Схарактеризуйте метод правового регулювання цивільних правовідносин.
  • 3. Дайте визначення понять «звичай ділового обороту», «аналогія права», «аналогія закону».
  • 4. Назвіть елементи складу цивільних правовідносин.
  • 5. Що є підставами виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин?
  • 6. За якими видами можна класифікувати цивільно-правові відносини?
  • 7. Які класифікації речей як предметів матеріального світу ви можете назвати? Проілюструйте відповідь прикладами.