Підручник з Правознавства. 11 клас. Філіпенко - Нова програма

Тема 4. Кримінальне право України

Cui prodest? Cui bono?

Кому вигідно? Кому на користь?

Латинський крилатий вислів

§ 19. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

1. Поняття та принципи кримінального права

Термін «кримінальний» походить від латинського прикметника criminalis, який, у свою чергу, походить від іменника crimen (criminis) - злочин. Звідси й назва однієї з галузей системи права - кримінальне право.

Кримінальне право - це система юридичних норм, у яких визначається, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання мають застосовуватися до осіб, що їх вчинили.

Уперше про кримінальне право згадується у творах римських юристів, а викладати кримінальне право почали в Італії в Болонському університеті в кінці XII ст.

Початок українського кримінального права пов’язаний з виникненням давньоукраїнської держави. Першими правовими актами були договори з Візантією київських князів Олега (911 р.) і Ігоря (944 р.), у яких можна знайти окремі норми кримінального права. Найбільше значення серед правових пам’яток того часу має «Руська правда». У Запорізькій Січі своїх кримінальних законів не було. Покарання призначалися на підставі звичаєвого права.

Як галузі публічного права кримінальному праву притаманні загальнообов’язкова нормативність, формальна визначеність норм, їх державна забезпеченість, а також властиві лише кримінальному праву предмет і метод правового регулювання.

Кримінальне право виконує такі функції:

  • охоронну - вважається головною, тому що основним завданням цієї галузі права є захист (тобто охорона) суспільства від найнебезпечніших правопорушень (злочинів);
  • попереджувальну (превентивну) - передбачає попередження здійснення особою, яка вчинила злочин, нових злочинів, а також застереження потенційних правопорушників від вчинення протиправних дій;
  • виховну - за допомогою правових норм інформує людей про неприпустимі для суспільства діяння та прищеплює усвідомлення важливості дотримання певних правил соціальної поведінки;
  • регулятивну - допомагає регулювати поведінку людини в ризикованих ситуаціях.

2. Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Завдання Кримінального кодексу України

Кримінальний закон - це основне джерело кримінального права. Тільки кримінальні закони визнають злочинність діяння й караність. Кримінальний закон має охоронне, регулятивне, інформаційне та запобіжне значення. Сам факт існування кримінального закону попереджає вчинення нових злочинів.

Основу законодавства України про кримінальну відповідальність складає Кримінальний кодекс України, ухвалений 5 квітня 2001 р., який набув чинності 1 вересня 2001 р. і ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Кримінальний закон - це акт Верховної Ради України, який установлює підстави кримінальної відповідальності, визначає, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочином і які покарання можуть застосовуватися до осіб, винних у їх вчиненні.

Кримінальний закон характеризується низкою властивих йому ознак:

  • призначений для забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинного посягання для підтримки миру та безпеки людства, а також попередження злочинів;
  • є єдиним джерелом кримінального права;
  • закріплює підстави та принципи кримінальної відповідальності, а також формулює загальні положення кримінального права;
  • визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, та встановлює покарання, які можуть бути застосовані до осіб, які здійснили злочини;
  • відповідає соціально-політичним, економічним та ідеологічним умовам життя суспільства;
  • сприяє попередженню злочинності, вихованню громадян у дусі поваги до Конституції України та інших законів.

Кримінальний кодекс України складається з двох частин - Загальної і Особливої, 35 розділів, які включають статті, що містять кримінально-правові норми та інститути.

Загальна частина (15 розділів) складається з норм, що встановлюють загальні положення кримінального права, визначають дію кримінального закону в часі, просторі, щодо певного кола осіб, формулюють поняття злочину, його видів, стадій, суб’єкта злочину, вини та її форм, подають систему покарань і звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Особлива частина (20 розділів) містить системний перелік норм, у яких подано конкретні злочини. У нормах Особливої частини описуються ознаки складів злочинів і передбачаються санкції за їх вчинення.

Головні завдання кримінального права закріплено в першій статті Кримінального кодексу України.

Кримінальний кодекс України

Ст. 1. Завдання Кримінального кодексу України.

  • 1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
  • 2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

3. Дія Кримінального кодексу України щодо осіб, у просторових і часових межах

Для дотримання та застосування кримінального закону важливо знати принципи його дії відносно осіб, у просторових і часових межах. Суть принципу дії Кримінального кодексу відносно осіб знаходить свій вираз у тому, що всі особи (громадяни України, особи без громадянства, іноземні громадяни), які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності за кримінальним законом України.

Громадяни України та особи без громадянства, які вчинили злочини за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за цим кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Іноземці або особи без громадянства, які вчинили злочин поза межами України, підлягають відповідальності за Кримінальним кодексом України у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або проти інтересів України. Якщо ці особи за вчинені злочини зазнали покарання за кордоном, їх не можуть притягнути до кримінальної відповідальності в Україні за ці самі злочини.

Злочинність і караність діянь у таких випадках визначаються згідно з українським законом, незалежно від того, чи визначаються ці діяння злочинами в тій державі, де їх було вчинено.

Суть територіального принципу полягає в тому, що всі особи, які вчинили злочин на території України (сухопутна територія, надра, повітряний простір у межах кордонів України; військові кораблі під прапором України та літаки, де б вони не перебували; невійськові кораблі у відкритому морі та літаки в повітряному просторі; внутрішні води), підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України.

Злочин визначається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено на території України. Співучасники злочину - організатори, підбурювачі, пособники - несуть відповідальність за законами України і тоді, коли вони діють на території України, а виконавець - за кордоном, а також тоді, коли вони діють за кордоном, а виконавець - на території України.

Окремо вирішується питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які мають право імунітету (екстериторіальний статус). У випадках вчинення цими особами злочину на території України питання про їх відповідальність вирішується дипломатичним шляхом відповідно до норм міжнародного права.

За принципом дії кримінального закону в часі питання про злочинність і караність діяння повинно вирішуватися відповідно до закону, який був чинний на час здійснення злочинного діяння. Часом здійснення злочину визначається час здійснення суспільно небезпечного діяння (бездіяння) незалежно від наслідків.

Запитання та завдання

Розв’яжіть ситуацію, користуючись кодом чи посиланням на статті Кримінального кодексу України http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n18.

Ситуація. Громадянин України Бездумний О., який ніде не працював, «заробляв» гроші шляхом пограбувань продовольчих магазинів у різних містах України. Останнє пограбування він вчинив в Перемишлі (Польща), де його було затримано.

Як має вирішуватися питання про кримінальну відповідальність Бездумного О.?

Запитання для самоперевірки

  • 1. Що таке кримінальне право?
  • 2. Які особливості предмета правового регулювання кримінального права?
  • 3. Схарактеризуйте завдання Кримінального кодексу України.
  • 4. Назвіть принципи кримінального права.
  • 5. Дайте характеристику дії Кримінального кодексу України щодо осіб, у просторових і часових межах.