§ 97. АДВОКАТУРА УКРАЇНИ

1. Адвокатура України

Адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Адвокатуру України складають усі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші законодавчі акти України.

2. Вимоги до адвоката

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

• має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

• визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

• позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю - протягом двох років з дня ухвалення рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

• звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення - протягом трьох років з дня такого звільнення. Адвокатові висуваються вимоги щодо несумісності.

У разі виникнення обставин несумісності адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури ухвалює рішення:

• про допуск особи до кваліфікаційного іспиту;

• про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Він полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та вмінь у застосуванні закону.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення іспиту. Свідоцтво про складення іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

3. Права та обов’язки адвоката

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

• звертатися з адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб;

• представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб у суді, інших органах, перед громадянами, посадовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань;

• ознайомлюватися з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

• складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

• доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та одержувати від них письмові мотивовані відповіді;

• користуватися іншими правами, передбаченими законами. Професійні обов'язки адвоката:

• дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

• на вимогу клієнта надавати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

• невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

• підвищувати свій професійний рівень;

• виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

4. Види адвокатської діяльності

Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.

Види адвокатської діяльності:

• надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

• складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

• захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру;

• надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

• представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

• представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства;

• надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.