Підручник з Правознавства. 10 клас. Філіпенко - Нова програма

Тема 10. Місцеве самоврядування в Україні

Самоврядування - це основа руху до справедливості, метою якого є повернення української нації до сім’ї культурних націй.

Михайло Драгоманов, український історик, громадський діяч

§ 90. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. Поняття і принципи місцевого самоврядування

Європейська хартія місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування означає право і спроможність місцевих властей, у межах закону, здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою публічних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

Конституція України. Розділ XI. Місцеве самоврядування.

Ст. 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Принципи місцевого самоврядування - це вихідні начала, відповідно до яких здійснюються організація та функціонування місцевого самоврядування в нашій державі. Принципи місцевого самоврядування встановлено Конституцією України та Європейською хартією місцевого самоврядування, а їхню деталізацію здійснено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно із законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до загальних принципів місцевого самоврядування належать:

• народовладдя;

• законність;

• гласність;

• колегіальність;

• поєднання місцевих і загальнодержавних інтересів;

• державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування;

• правова, матеріально-фінансова самостійність;

• підзвітність і відповідальність;

• судовий захист прав самоврядування;

• виборність.

Основними завданнями місцевого самоврядування є:

• зміцнення засад конституційного ладу України;

• забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина;

• створення умов для забезпечення життєво важливих потреб і законних інтересів населення;

• розвиток місцевої демократії.

2. Органи місцевого самоврядування

Конституція України передбачає, що право територіальної громади на місцеве самоврядування здійснюється громадою як безпосередньо через різноманітні форми прямої демократії, так і через діяльність виборних та інших органів місцевого самоврядування, тобто шляхом представницької демократії. Інститути місцевої демократії забезпечують тісний зв’язок населення, територіальної громади в цілому з органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування охоплює:

ТЕРИТОРІАЛЬНУ ГРОМАДУ

• Територіальна громада - це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр

СІЛЬСЬКУ, СЕЛИЩНУ, МІСЬКУ РАДИ

• Сільські, селищні, міські ради представляють громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції й повноваження місцевого самоврядування

СІЛЬСЬКОГО, СЕЛИЩНОГО, МІСЬКОГО ГОЛОВУ

• Сільський, селищний, міський голова - головна посадова особа територіальної громади

- ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ СІЛЬСЬКОЇ, СЕЛИЩНОЇ, МІСЬКОЇ РАДИ;

- СТАРОСТУ

• Виконавчими органами рад є виконавчі комітети, відділи, управління. Вони підконтрольні і підзвітні радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень виконавчої влади - підконтрольні відповідним органам виконавчої влади

РАЙОННІ ТА ОБЛАСНІ РАДИ

• Представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

• Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна

Найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначено Конституцією України. Ст. 143 Конституції України передбачає компетенцію місцевого самоврядування:

Територіальні громади (безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування)

Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплюють повноваження органів місцевого самоврядування згідно з принципом їх розподілу: окремо визначається компетенція кожного органу системи місцевого самоврядування.

3. Повноваження органів місцевого самоврядування

До компетенції сільських, селищних, міських рад належать питання:

• самоорганізації ради та формування її органів;

• організації та функціонування системи місцевого самоврядування;

• економічного і соціального розвитку території;

• здійснення контрольних функцій та інші питання.

До відання обласних, районних рад належать питання:

• затвердження програм розвитку областей і районів і контроль за їх виконанням;

• затвердження районних та обласних бюджетів;

• контролю за виконанням місцевих бюджетів;

• вирішення інших питань, віднесених до їхньої компетенції. Сільський, селищний, міський голова:

• забезпечує здійснення повноважень органів виконавчої влади;

• організує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

• підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

• здійснює інші повноваження.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної в місті ради:

• попередньо розглядає проекти місцевих програм розвитку;

• розглядає проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань;

• координує діяльність відділів та інших виконавчих органів влади;

• має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів.

4. Об’єднана територіальна громада

В Україні триває реформа децентралізації. Пропонується створити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою. Першим кроком реформи стало створення об’єднаних територіальних громад.

Правовою основою діяльності об’єднаних територіальних громад є Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів:

• конституційності та законності;

• добровільності;

• економічної ефективності;

• державної підтримки;

• повсюдності місцевого самоврядування;

• прозорості та відкритості;

• відповідальності.

Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською територіальною громадою.

Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

• у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

• територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;

• об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;

• під час ухвалення рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;

• якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.

Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, зазвичай, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною з дня набрання чинності рішень усіх рад про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішень про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі.

5. Акти органів місцевого самоврядування

Місцева рада в межах своїх повноважень ухвалює нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради ухвалюється на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Під час установлення результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради ухвалюються відкритим поіменним голосуванням, окрім передбачених Законом випадків, у яких рішення ухвалюються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню. Вони розміщуються на офіційному веб-сайті ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

Рішення сільської, селищної, міської ради в п’ятиденний строк з моменту його ухвалення може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради з обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної в місті ради в межах своїх повноважень ухвалює рішення.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної в місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.