Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Фасоля

Воєнне лихоліття

Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

Павло Тичина

Василь Касіян. Плакат із серії «Гнів Шевченка — зброя перемоги». 1943

Важким випробуванням для українського народу стала Друга світова війна. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти фашизму, боротьба за право вільного життя на рідній землі.

Грізна воєнна реальність згуртувала національні сили, піднесла патріотичний дух українців. На фронтах і в партизанських загонах мужньо воювали письменники М. Вороний, О. Гончар, М. Стельмах, Г. Тютюнник, П. Воронько, А. Дімаров, П. Загребельний та ін.

Серед кореспондентів фронтових газет і радіо, які виборювали перемогу полум’яним словом, були М. Бажан, О. Довженко, А. Малишко, С. Олійник та ін. Багато митців працювали в евакуації, зокрема в Уфі та Саратові, публікуючи твори про боротьбу з німецькими загарбниками.

Читацький путівник

Ключові поняття теми: українська література періоду воєнного лихоліття; «Щоденник», кіноповість «Зачарована Десна» О. Довженка; українська література повоєнного періоду, новела «Модри Камень» О. Гончара; соцреапізм.

Навчальні цілі теми

Знання:

• загальні тенденції розвитку української літератури 40-50-х років XX ст.; стильові особливості соцреалізму; основні факти життєвого і творчого шляху О. Довженка й О. Гончара; автобіографічна основа кіноповісті «Зачарована Десна»; зміст виучуваних художніх творів; сутність понять «кіноповість», «новела», «публіцистичність».

Уміння:

• аналізувати «Щоденник» О. Довженка як джерело вивчення біографії митця в контексті доби; розкривати національні й загальнолюдські проблеми, порушені у творі; визначати проблематику кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка та новели «Модри Камень» О. Гончара; характеризувати образи-персонажі цих творів; висловлювати власні думки від прочитаного.

Ставлення:

• усвідомлення національної ідентичності особистості.

Полум’я Другої світової війни було загрозливим не лише для матеріальних, а й для культурних цінностей, духовних скарбів народу. Українські митці протистояли цій небезпеці. Література того періоду сповнена героїчного пафосу. Пріоритетною стала патріотична тематика, а одним із провідних літературних жанрів (особливо на початку війни) — публіцистика, що виконувала агітаційну й виховну функції. Найкращі з таких творів вирізнялися глибоким змістом, філософським осмисленням війни як глобального зла, несумісного із самою сутністю людини.

Тема війни знайшла художнє відображення в поетичних і прозових творах, основу яких становить ідея згуртованості народу, віри в його безсмертя в запеклій боротьбі проти німецьких загарбників. Це, зокрема, поетичний цикл А. Малишка «Україно моя» (1941); «Лист до земляків» (1941), «Мій син» (1942-1944) В. Сосюри; «Ми йдемо на бій» (1941), «Похорон друга» (1942), «Перемагать і жить!» (1942), «Я утверджаюсь» (1943) П. Тичини; «Україна в огні» (1942-1943), «Ніч перед боєм» (1942), «Воля до життя» (1942), «Мати» (1949) О. Довженка; «Мандрівка в молодість» (1941-1944), «Слово про рідну матір» (1941), «Жага» (1944) М. Рильського; «Син династії» (1942) Ю. Яновського тощо.

Особливості української літератури періоду 1941-1945 рр.: патріотична тематика, подана в контексті ідеології тоталітарної системи; образ матері як гармонійне поєднання образу жінки-матері й образу матері-Батьківщини; герої художніх творів — звитяжні воїни, безстрашні партизани, самовіддані трудівники тилу; широка представленість публіцистичних жанрів (агітаційна поезія, фронтова сатира, нарис, стаття, репортаж); посилення документальності зображення подій; переосмислення величі історичних образів (Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький та ін.).

У перші повоєнні роки в українському письменстві актуальною лишалася воєнна тематика. Засудження агресії й антигуманної сутності фашизму, уславлення героїчного подвигу народу та перемоги знайшли правдиве відображення в поезії «Прометей» (1946) А. Малишка, «В дні війни» (1945) М. Бажана, «Весняний грім» (1947) П. Воронька та прозі «Прапороносці» (1946-1948), «Модри Камень» (1946)0. Гончара, «Жива вода» (1947) Ю. Яновського. Пріоритетним художнім методом означеного періоду був соціалістичний реалізм, що його нині літературна критика визнала як псевдохудожній. Естетика соцреалізму — це оспівування «світлої» радянської дійсності. Митцям було заборонено розкривати страшну правду Другої світової війни, тобто відверто писати про мільйони загиблих людей на фронтах і в тилу, про сотні тисяч інвалідів, про повоєнні голод і розруху. Тому, попри окремі досягнення, українська література перших повоєнних років здебільшого була декларативною й не мала високої художньої вартості.

У другій половині 40-х й у 50-х роках XX ст. українська література широко відображала героїку повоєнної відбудови, возвеличувала трудовий подвиг народу. З’явилися роман-хроніка «Велика рідня» (1949-1951), роман «Хліб і сіль» (1959) М. Стельмаха, повісті О. Довженка «Зачарована Десна» (1956), «Повість полум’яних літ» (1957), «Поема про море» (1957), у яких знайшла яскраве художнє втілення героїко-романтична панорама тогочасного життя українського народу.

Культурно-мистецький контекст

Тема захисту Вітчизни стала основною у творчості багатьох українських митців у роки Другої світової війни. Їхні твори утверджували любов до України й ненависть до загарбників, розкривали історичне значення боротьби з нацизмом.

Трагічні події війни знайшли правдиве відображення в патріотичних полотнах художників, зокрема «Ворог наближається», «Мати партизана» Т. Яблонської; «Портрет двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака» О. Шовкуненка; «Форсування Дніпра» О. Будникова; «Німецькі окупанти на Україні» С. Отрощенка; «Помстимося» Л. Чичкана; «Подвиг сержанта Якова Приходька» С. Самусєва; «Україна вільна» В. Корецького; «Повернення» В. Костецького; у циклі офортів «Україна в огні», «Шляхами війни», «Зруйнований Київ» М. Дерегуса, агітаційних плакатах «Гнів Шевченка — зброя перемоги» В. Касіяна; «Україна вільна!» В. Литвиненка та ін.

У трагічні дні німецько-фашистської навали було створено документальні та художні фільми «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні» (реж. О. Довженко), «Партизани в степах України» (реж. І. Савченко), «Райдуга» (реж. М. Донськой) тощо.

Музичні твори тих років сповнені патріотичного пафосу, віри в перемогу. Це, зокрема, «Пісня про Дніпро» М. Фрадкіна, кантата «Україна моя» А. Штогаренка та ін.

Олександр Будников. Форсування Дніпра. 1947

Запитання і завдання

  • 1. Як суспільно-політичні події 40-х років XX ст. зумовили розвиток української літератури? Дайте стислу характеристику українського письменства воєнного лихоліття та перших повоєнних років. Назвіть найвідоміші твори та їхніх авторів.
  • 2. Підготуйте та презентуйте у класі коротке повідомлення про розвиток українського мистецтва тих часів. Поділіться враженнями про твір, який вас найбільше схвилював.