Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Фасоля

Перлини західноукраїнської літератури

Література в радянській Україні та за її межами — це два складники єдиного організму. Митців з обох боків кордону єднали любов до рідної землі, прагнення бути «на вістрі часу», відповісти своєю творчістю на злободенні й вічні питання буття.

Вивчення творчості українських письменників близького й далекого зарубіжжя дає змогу побачити українську літературу як цілісність у розмаїтті тем, стилів, форм, напрямів.

Читацький путівник

Ключові поняття теми: розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р., лемківський край, творчість Б.-І. Антонина й О. Туринського, життєствердність, міфологізм, язичництво, асоціативність, поема у прозі.

Навчальні цілі теми

Знання:

• знати імена представників західноукраїнської літератури, назви творів, порушені в них проблеми; зміст поеми у прозі «Поза межами болю», одну поезію Б.-І. Антонима напам’ять.

Уміння:

• висвітлювати особливості розвитку літератури на західноукраїнських землях; давати загальну характеристику творчості Б.-І. Антонима й О. Турянського, визначати основні мотиви поезії Б.-І. Антонима; пояснювати роль ужитих художніх засобів; виразно й усвідомлено читати поезії; розкривати ідейно-художній зміст окремих фрагментів поеми в прозі О. Турянського «Поза межами болю»; коментувати умовність зображених картин; з’ясовувати роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення авторського задуму; давати власну оцінку прочитаному; проводити аналогії із сучасним життям.

Ставлення:

• усвідомлення єдності естетичних і морально-етичних цінностей та переваг духовного над матеріальним.

Розвиток західноукраїнської літератури в 1920-1930 рр. мав свої особливості. Якщо в наддніпрянській Україні літературний процес дедалі більше контролювала держава, яка накидала митцям «єдино правильний напрям розвитку» — соціалістичний реалізм, то митці Західної України мали більше свободи, були відкриті впливам західноєвропейської літератури й культури загалом. Це виявлялось і в тематиці, й у творчих пошуках, і в організації літературного життя.

У цей період продовжують працювати представники старшої генерації: В. Стефаник, О. Кобилянська, І. Вільде, М. Черемшина, О. Маковей. Водночас заявляє про себе молодше покоління. Це Б.-І. Антонин, Б. Кравців, С. Гординський, М. Рудницький. Письменники утворювали своєрідні три «гілки»: націоналістичну, представники якої гуртувалися навколо Д. Донцова й редагованого ним «Вісника» (О. Бабій, Ю. Клен, У. Самчук), прорадянську, з орієнтацією на радянську Україну (О. Гаврилюк, С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан), і найчисельнішу, ліберальну (П. Карманський, Б.-І. Антонин, О. Туринський, І. Вільде, Б. Лепкий, Н. Королева, К. Гриневичева, В. Стефаник, У. Кравченко).

У тогочасній літературі наявні всі стильові напрями: символізм, експресіонізм, імпресіонізм, сюрреалізм, авангардизм.

Основними темами були: змалювання страждань людини в умовах війни («Поза межами болю» О. Туринського), тема визвольних змагань, січового стрілецтва («Дві сестри» О. Бабія, «Холодний Яр» Ю. Горліса-Горського), Голодомору 1932-1933 рр. («Марій» У. Самчука, «Прокляті роки», «Україна» Юрія Клена). Потужно розвивається історична проза. Вона представлена такими творами, ик «Шестикрилець», «Шоломи в сонці» К. Гриневичевої, «Роксоляна» О. Назарука, «Мазепа» Б. Лепкого, «Золотий Лев», «Ідоли падуть» Ю. Опільського та ін.

До здобутків західноукраїнської драматургії можна віднести п’єси з елементами модернізму. Зокрема це «Дон-Кіхот з Еттенгайму», «Вантаж», «Вероніка» Я. Галана, «Гетьман Мазепа» В. Пачовського, «Поєдинок» Ю. Липи.

Образотворче мистецтво ознаменовано роботами художників Петра Холодного, Миколи Бутовича, Павла Ковтуна та ін.

Микола Бутович. Українська святочна картка

Характерна ознака тогочасного мистецького життя — його активність, що знаходила відображений в діяльності літературних об’єднань, періодичних виданнях. Група «Митуса» (Митуса — давньоруський співець) об’єднувала поетів, що орієнтувалися у своїй творчості на символізм, обстоювали самодостатність мистецтва слова. Символізм сповідували й члени групи «Логос», які видавали часописи «Дзвони» та «Поступ». Модерністи й авангардисти об’єдналися в організації «Листопад» і «Дажбог». Прорадянські письменники (мистецька група «Горно») видавали журнал «Вікна».

Запитання і завдання

  • 1. Стисло схарактеризуйте розвиток української літератури на Західній Україні до 1939 р., назвіть її основних представників.
  • 2. Твори яких українських митців цього періоду ви знаєте, а з творчістю котрих хотіли б ознайомитися?