Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Фасоля

Художній світ поезії Максима Рильського

Лірика М. Рильського переповнена життєлюбною силою, тонким розумінням незбутності вічних цінностей.

Юрій Ковалів, літературознавець

Поет і його доба. У ранніх творах М. Рильського, як і всіх поетів-неокласиків, не знайшли відображення політичні події буремних 1920-х років. Митець намагався ізолюватися від радянської дійсності. Така його позиція спричинила гострі нападки офіційної критики. За «відрив від сучасності» та прихильність до класичних поетичних форм твори київських неокласиків критикували і представники авангардного мистецтва, і прибічники «пролетарського мистецтва». А на рубежі 1920-1930 рр. така критика вже нагадувала політичне цькування.

Максим Рильський у своєму кабінеті

У 1931 р. М. Рильського звинуватили у причетності до неіснуючої контрреволюційної організації — Спілки визволення України. Поета було заарештовано. На допитах йому довелося пояснювати свою творчу співпрацю з київськими неокласиками: «це школа, а не угруповання, тим паче не організація». Поета примусили обмовити себе й відтак звільнили «за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду». Після ув’язнення творча манера М. Рильського зазнала істотних змін. Збіркою «Знак терезів» (1932) поет засвідчив цілковите сприйняття радянської дійсності, і таким чином єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору.

У повоєнні роки на пленумі Спілки письменників України проти М. Рильського знову висунули звинувачення, зокрема щодо прояву націоналістичних переконань у його творчості. Політичне гоніння припинилося лише після того, як у «Літературній газеті» з’явилося «зізнання» поета — стаття «Про націоналістичні помилки в моїй літературній роботі».

Отже, радянська влада поклала на М. Рильського, як і на П. Тичину, тяжку ношу поета-співця комуністичної ідеології.

Рання творчість. Перша поетична збірка М. Рильського «На білих островах» (1910) пройнята романтичним пафосом. У ній помітні впливи символізму. Символом білих островів виступають високі хмари, тобто піднебесні простори.

У своїй подальшій творчості М. Рильський — наймолодший у «гроні п’ятірному» — розвивав нову тематику. Так, про другу його поетичну збірку «Під осінніми зорями» (1918) літературний критик О. Дорошкевич писав, що М. Рильський «відновлює традиції пушкінської школи, а тонкий естетизм... спільно з використанням класичної метрики творять основу того напрямку, що ми називаємо неокласиком». Мотиви збірки — кохання, краса природи, гармонія в житті, роздуми про щастя. У віршах простежується інтерпретація світових образів, сюжетів і мотивів — міфів і літературних творів античності, ренесансного письменства. Ліричний герой М. Рильського — «як Одіссей, натомлений блуканням по морю синьому», його “ясноокий образ Біатріче”...невпинно кличе в незнану даль».

У неокласичному стилі написана і збірка «Синя далечінь» (1922). У ній найбільш відчутний інтерес М. Рильського до використання виразних образів з культурної історії людства — Кіпріди й Діани, Трістана, Джоконди тощо. Митець оспівував екзотику далеких країв, звертався до образів із творів В. Шекспіра, Ж. Верна та інших європейських письменників.

Художній світ збірки — це мрії й бажання, реальні та міфічні персонажі, ідилічні уявлення митця про власне майбутнє, очікування чистої любові. Лірика характеризується філософічністю, афористичністю. Світла колористика художньої оповіді («синя далечінь», «синя тишина», «блакитно-білий простір», «ясні води», «рожева птиця», «золотий ячмінь» тощо) відображає світосприйняття поета і вказує на життєствердний пафос збірки «Синя далечінь».

Як зазначав М. Зеров, рання творчість М. Рильського переконливо засвідчила, що поет створив «неокласичний стиль з його рівновагою, мальовничими епітетами, міцним логічним побудуванням і строгою течією мислі. Цей неокласицизм... є прагнення високого мистецтва...». Неокласичний період у творчості поета тривав до кінця 30-х років XX ст.

Максим Рильський серед читацького кола. Фото 60-х років

Рання лірика М. Рильського — це багатство мотивів, запозичених з античної та західноєвропейської поезії, філософічність, афористичність, тонкий естетизм, шукання душевної рівноваги, естетичного ідеалу, краса природи, краса людини, кохання, мудра простота життя, роль мистецтва в житті людини, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство, вишукані художні засоби, лаконічність вислову, досконала поетична форма, класичні види римування.

Запитання і завдання

  • 1. Стисло схарактеризуйте добу, у яку жив і творив М. Рильський. Якою була творча доля талановитого поета в роки радянської дійсності?
  • 2. Розкажіть про становлення М. Рильського як поета-неокласика.
  • 3. Дайте загальну характеристику раннього періоду творчості митця та назвіть ознаки його художньої манери.

Культурно-мистецький контекст

Федір Кричевський. Беатріче. 1911

Творчість М. Рильського є зразком використання культурного контексту. Твори поета-неокласика й матеріали наступних розділів підручника дадуть вам можливість ознайомитися з мотивами та образами світової культури, які М. Рильський майстерно трансформував в українську літературу. Його культурологічні зацікавлення — це міфологічні образи Одіссея, Ікара, прекрасної Олени, Кіпріди, Діани, легендарні персонажі середньовічної літератури — Трістан та Ізольда, Айвенго, Беатріче, герой іспанської культури Дон Жуан, «вічні» образи із творчої спадщини В. Шекспіра, романтичні постаті героїв із творів Г Гейне і Дж. Байрона, А. Міцкевича та ін.

Серед всесвітньо відомих історичних постатей, які знайшли художнє відображення в поезіях М. Рильського — Вергілій, В. Шекспір, Ф. Ніцше, Г. Гейне, М. Метерлінк, О. Пушкін, Ш. Бодлер, С. Малларме, Шота Руставелі та ін.

Глибоке знання М. Рильським античної та західноєвропейської літератури стало підґрунтям для створення високомистецьких творів, що ввійшли в скарбницю української літератури.

Сандро Боттічеллі. Народження Венери. 1486

Запитання і завдання

  • 1. Пригадайте, що таке «вічні» образи в літературі. Які образи, сюжети й мотиви світової культури, що їх використовував М. Рильський, дають змогу читачеві сприймати українську літературу як невід’ємний компонент світової культури?
  • 2. Об’єднайтесь у групи. Укладіть один з тематичних глосаріїв: міфологічних та античних образів, образів середньовічної літератури, образів літератури Ренесансу у творчості М. Рильського.

СОНЕТ «У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ» — ЗРАЗОК НЕОКЛАСИЧНОЇ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ

Сальватор Роза. Одіссей і Навсікая. 1665

М. Рильський як неперевершений майстер інтимної лірики створив багато поетичних шедеврів про кохання, пристрасть і гіркоту розлук. Яскравим зразком такої поезії є сонет «У теплі дні збирання винограду» (1922), що ввійшов у збірку «Синя далечінь».

Тему кохання поет-неокласик оспівав у контексті античної художньої спадщини, про інтерпретацію якої пише сучасний письменник і перекладач А. Содомора: «... сонет “У теплі дні збирання винограду” — тонко зітканий на серпанковому ностальгійному тлі спогад про античність в образі прекрасної Навсіка]. Радше тінь спогаду, бо Навсікаю тут не названо... Та хто розгорне шосту книгу “Одіссеї”, той побачить джерело сонета, зрозуміє, що за ліричним “він” і “вона” — Одіссей і Навсікая, їхня зустріч, що на початку всіх зустрічей, за якими — розлука, прощання. Інакше б Одіссей перестав бути вічним мандрівником, Навсікая — вічною, недосяжною мрією». Окрім того, у сонеті також виразно відчувається перегук із творами давньогрецького поета-лірика Анакреонта. У його віршах кохання — це лише флірт, а любовні почуття не залишають глибокого сліду в душі ліричних героїв. У сонеті М. Рильського, як і у творах давньогрецького митця, зображено легкий флірт між чоловіком і жінкою.

Сюжет вірша — випадкова зустріч дівчини з немолодим чоловіком. В інтерпретації поета вона має глибокий підтекст — це світ юності та світ зрілості. На запитання подорожнього «Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх?» дівчина радить йому щодня світити лампаду «Кіпріді добрій».

Мотив твору — оспівування краси молодості та осмислення швидкоплинності людського життя.

Ліричний герой М. Рильського із сумним усміхом, породженим досвідом прожитого, після зустрічі з чужою молодістю усвідомлює вікову різницю між ними, та водночас відчуває дитинну радість сприйняття життя: «І він потягся, як дитина, радо / І мовив: “Добре бути молодим” / У теплі дні збирання винограду”».

Образ винограду — один із ключових у ранній ліриці М. Рильського. Він запозичений з античної та західноєвропейської культури й уособлює поєднання чотирьох першооснов світу (вогонь, повітря, вода і земля). У сонеті виноград символізує піднесення над буденною реальністю, її швидкоплинністю.

Карл Брюллов. Дівчина, що збирає виноград на околицях Неаполя. 1822

Сонет вражає довершеною гармонійністю змісту і форми, що досягається за допомогою виразних художніх засобів. Це епітети — «теплі дні», «із ясного саду», «рожевий дим»; порівняння — «Ясна, як сад, і радісна, як сміх», «потягся, як дитина»; метафори — «...привернуть тебе до рук моїх», «Світи щодня лампаду», «Гукнула свіжо й весело»; інверсія — «На мулах нешвидких», «Кіпріді добрій».

Запитання і завдання

  • 1. Які емоції викликав у вас вірш «У теплі дні збирання винограду»?
  • 2. Дайте визначення поняття «сонет». Як традиції цього жанру поезії зберігає М. Рильський у своєму творі?
  • 3. Визначте мотив сонета «У теплі дні збирання винограду».
  • 4. Простежте, як М. Рильський у своєму творі інтерпретує сюжети й мотиви античної художньої спадщини. Зверніться до міфологічного словника та з’ясуйте, хто така Кіпріда. Яка роль цього образу давньогрецької міфології в сонеті «У теплі дні збирання винограду»?
  • 5. Які художні засоби сприяють емоційному наснаженню твору? Підготуйтеся до виразного читання сонета. Оберіть відповідну інтонацію для передачі настрою, який хотів донести поет до читачів.

ВІРШ «СОЛОДКИЙ СВІТ!» — ГІМН КРАСІ ТА ВЕЛИЧІ СВІТУ

Вірш «Солодкий світ!» (1919) належить до ранньої лірики М. Рильського й перегукується із твором С. Малларме «Блакить», у якому опоетизовано блакитний колір як символ стану людської душі. Поезія пройнята вітаїстичною енергією, радістю життя, розумінням його привабливості й неповторності, захопленням й естетичною насолодою від споглядання краси природи.

Композиція твору ускладнена епіграфом з Біблії «Солодкий світ» і цим же рефреном, який обрамлює першу строфу, що й визначає розгортання сюжету, відтворення почуттів і переживань ліричного героя. Завершується вірш риторичним запитанням: «Солодкий світ?».

Олександр Мурашко. Благовіщення. 1909

Ліричний герой милується «простором блакитно-білим», що є символом ідеального світу, божественною природою світобудови, яку позначають блакитний і золотий кольори: «сонце — золотий небесний квіт / Благословляє дух ширококрилий / Солодкий світ».

Поступово окреслюється образ дівчини, у якої погляд — як «узори надвесняних тонких віт». Вона нагадує ліричному героєві сон, ідеальний світ, що зник. Солодкий світ перетворився на гіркий, але герой знову відчуває щастя: «Чи янголи нам свічі засвітили / По довгих муках безсердечних літ, / Чи ми самі прозріли й зрозуміли цей непростий “солодкий світ”».

Мотив твору — пошук душевної рівноваги, радісне сприйняття життя, відчуття неповторності кожної хвилини буття.

У розумінні митця відчуття щастя складається з простих речей: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Усе це, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», дає можливість збагнути всю красу життя — «Солодкий світ!».

Поет утверджує думку, що людина повинна пройти довгий і тернистий шлях, аби зрозуміти та сприйняти всеохопність і принадність цього світу.

Микола Бурачек. Дніпро біля Канева. 1927

У вірші «Солодкий світ!» М. Рильський використав виразні художні засоби, щоб відтворити справжні, чисті почуття: епітети («солодкий світ», «простір блакитно-білий», «дух ширококрилий», «золотий небесний квіт», «узори надвесняних тонких віт», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «по довгих муках безсердечних літ»); метафори («благословляє дух ширококрилий солодкий світ», «янголи нам свічі засвітили»); уособлення («пролісок несмілий»); порівняння («погляд, ніби пролісок несмілий», «немов трава, що зеленить граніт», «неначе спогад нерозумно-милий»); лексику старослов’янського походження («благословляє», «прозріли»); епіфору («солодкий світ»); інверсію («дух ширококрилий», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «вічі засвітили»); риторичне питання («Чи янголи нам свічі засвітили по довгих муках безсердечних літ, чи ми самі прозріли й зрозуміли солодкий світ?»).

Запитання і завдання

  • 1. Поділіться враженнями від поезії «Солодкий світ!»
  • 2. Визначте мотив твору.
  • 3. Що таке філософічність? Розкрийте філософічність поезії «Солодкий світ!».
  • 4. Назвіть художні засоби, використані у вірші. Поясніть їх роль для утвердження його головної думки.
  • 5. Підготуйте виразне читання цієї поезії.
  • 6. Доведіть, що вірш М. Рильського є зразком неокласики. Свою відповідь аргументуйте рядками з поезій.
  • 7. Над якими запитаннями ви замислилися, читаючи твори М. Рильського? Чи знайшли відповіді на них? Чи вплинуло вивчене на ваше сприйняття й розуміння себе, людей, світу?

Ваші читацькі проекти

  • Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте документальні фільми «Як на духу. Невідомий Максим Рильський» (режисер Л. Харшан, 2008) та «Poeta maximus» (із циклу фільмів «Гра долі», режисер В. Образ, 2008). Підготуйте рекламний проспект або відеоролик, у якому спробуйте переконливо пояснити своїм ровесникам, чому їм варто подивитися ці кінострічки.

Читацьке дозвілля

  • «Мабуть, я родився швидше музикантом, аніж поетом, тільки потім сталося так, що слово заступило музику», — зазначав М. Рильський. Послухайте музичні твори Л. Ревуцького, В. Берковського, О. Білаша та інших композиторів на слова М. Рильського. Чи вдалося їм передати й увиразнити настрієвість поезій М. Рильського? Поділіться своїми думками та враженнями від музичних творів з однокласниками й однокласницями.

Читацький самоконтроль

Проаналізуйте, наскільки успішним був ваш читацький шлях.

  • Перегляньте визначені на початку навчального року цілі: яких з них досягнуто, а над чим ще варто попрацювати.
  • Обміняйтеся думками та враженнями з однокласниками й однокласницями.
  • Напишіть есей «Мій шлях до читацької компетентності». Поміркуйте, чи досягнуто поставлених цілей; що сприяло роботі; що ставало на заваді; який ваш найбільший успіх; які були найбільші труднощі; у чому ви змінилися як читач; якими знаннями й уміннями оволоділи; а як особистість — що зрозуміли про себе, світ, своє місце у світі; чи задоволені ви результатами своєї роботи; як плануєте працювати далі.
  • Здійснюйте такий самоаналіз і надалі.