Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Д’ячков - Нова програма

Шановні дев'ятикласниці та дев'ятикласники!

Підручник зі всесвітньої історії, який ми вам пропонуємо використати під час навчання в 9 класі, допоможе зрозуміти складний та дуже цікавий період історії людства, що настав після епохи Просвітництва. Новий час набрав небачених обертів. Історія цього періоду характеризується подальшим розвитком людської цивілізації, яка стрімко наближалася до сучасності. Останній період Нового часу приваблює складними процесами у світі, державах та суспільстві, революційними подіями та яскравістю історичних постатей. У цей час людство подолало важкий шлях, спрямований до індустріальної цивілізації та свободи.

Як працювати з підручником? Наша навчальна книга містить п’ять розділів, що розподілені на 32 параграфи. Кожен розділ починається зі вступу, де розкрито основні особливості тих подій, про які в ньому розповідатиметься. Перед параграфом автори підручника формулюють і звертають увагу на головну навчальну проблему, якій присвячено матеріал. Також варто пригадати попередні події та явища, знайти відповіді на запитання, розміщені на початку кожного параграфа. Вони допоможуть повторити раніше вивчений матеріал, що має зв’язок із новим і стане в пригоді під час його опрацювання.

Як ви знаєте з досвіду минулих років, до підручника включено й практичні заняття. Вони передбачають організовану роботу в класі з різними видами історичних джерел і навчальної літератури. Завдання практичних занять виконуються самостійно, у парах або групах під керівництвом учителя.

Зверніть увагу, що всі найважливіші імена, терміни, визначення й дати, які слід запам’ятати, виділено курсивом або напівжирним шрифтом. До імен згаданих у підручнику правителів у дужках подано дати правління, для інших видатних особистостей вказано роки життя.

Основні визначення та висновки для зручності сприйняття та кращого розуміння провідних ідей подано в певній частині тексту. Вони починаються з нового рядка та виділені іншим шрифтом.

Заглибитися у світ Нового часу, насолодитися красою витворів мистецтва, побачити досягнення цивілізації та створити уявлення про те, як виглядали головні дійові особи історії, допоможуть ілюстрації. Звертайте увагу на підписи до них: вони пояснюють, що саме зображено. До деяких ілюстрацій пропонується виконати завдання.

Наприкінці кожного параграфа розміщені запитання й завдання, які дадуть вам змогу перевірити здобуті знання й навички та закріпити вивчений матеріал. Деякі з них позначені зірочкою (*). Ці завдання автори вважають найбільш цікавими та складними. їх виконання потребує осмислення й аналізу змісту нового та раніше опрацьованого навчального матеріалу.

Параграфи підручника містять уривки з історичних джерел та цікаву додаткову інформацію, що дозволить створити більш повну картину зображуваних подій та явищ. Такі тексти виділено іншим шрифтом і розміщено за спеціальними рубриками: «Люди, справи, ідеї», «Увага, джерело!», «Пропонуємо обговорити», «Очима сучасників», «Для допитливих». Як правило, параграфи завершує рубрика «Історія в документах», що дозволяє організувати цікаву роботу з різноманітними писемними джерелами.

Наприкінці підручника розміщені додатки: дати найважливіших подій останнього періоду Нового часу та словник основних термінів і понять.

Бажаємо успіхів!

Статуя Свободи в Нью-Йорку. Скульптор Ф. Бартольді.

Статуя богині Свободи — це подарунок французького народу на честь 100-ї річниці незалежності США. Скульптуру виконано у стилі неокласицизму та встановлено в 1886 р.

Ейфелева вежа в Парижі. Сучасний вигляд.

Споруду заввишки 324 м збудовано в 1889 р. за проектом конструктора Г. Ейфеля. Вежу вважають зразком архітектури стилю модерн, найвищим досягненням техніки XIX ст.

§1. Вступ. Світ наприкінці Нового часу

Якщо порівнювати хід історії з атмосферними явищами, не дуже важко помітити, що «свіжий вітер» епохи Просвітництва змінили «революційні бурі» кінця XVIII — XIX ст. Вони знищили залишки старих порядків Середньовіччя, відкрили простір для завершення промислового перевороту та перемоги індустріальної цивілізації. Чому ж час, що передував Новітній історії, називали «довгим» століттям?

Варто пригадати! 1. Назвіть основні стани середньовічного суспільства. 2. Що таке аграрна цивілізація? 3. Коли та в яких країнах виникли капіталістичні відносини? 4. Який період історії Європи ми називаємо епохою Просвітництва?

1. Новий час в історії людства.

Ми вже знаємо, що історія Нового часу охоплює трохи більше ніж 400 років — де найкоротший період в історії людства (мал. 1). Хіба він може зрівнятися за тривалістю з давньою або середньовічною історією? Однак жодна історична епоха не змінила світ так рішуче, як Новий час (кінець XV — початок XX ст.).

Новим часом цей період почали називати самі європейці ще в XVI ст., коли стало зрозумілим, що у світі відбуваються надзвичайні перетворення. Із курсу всесвітньої історії 8 класу ми пам’ятаємо, що порівняно із Середніми віками з початком Нової доби стали відбуватися небачені та часто несподівані зміни майже в усіх сферах життя.

Найважливіші перетворення торкнулися економічного й політичного розвитку провідних європейських країн та США. Тут завершився промисловий переворот, міські ремесла й мануфактури відходили в минуле, їх змінили фабрики та заводи. Так виникла індустріальна (промислова) цивілізація. Ці зміни обумовили зростання економічного й політичного авторитету буржуазії та найманих робітників. Залишки соціальних станів Середньовіччя (аристократія, дворянство) опинилися на узбіччі історії. Успішний розвиток капіталістичних відносин вимагав нового рівня політичної організації суспільства. Як показав історичний досвід Нового часу, шлях до конституції, яка б гарантувала головні права і свободи людини й громадянина та республіканську форму правління, пролягав перш за все через революції та збройну боротьбу.

У Новий час відбулися значні зміни в політичному устрої країн Європи та Америки.

Країни західноєвропейської цивілізації, а згодом і Північна Америка впевнено довели свою першість у світі. Тут сформувалися колоніальні імперії (Британська, Французька, Німецька, Російська) та найбільша демократична республіка — Сполучені Штати Америки. Саме європейські імперії та США стали справжніми володарями світу, посунувши колись могутні Османську та Китайську держави, Імперію Великих Моголів. Більшість країн Азії, Африки, Океанії втратили свою незалежність та перетворилися на колонії європейських країн (мал. 2).

Мал. 1. Періодизація всесвітньої історії.

У Новий час відбувся остаточний поділ світу на метрополії та колонії.

Саме в Нову добу було здійснено важливі досягнення, які визначили головні напрямки розвитку сучасної науки. У цей час людина відкрила для себе всі континенти й полюси, змогла побувати в найбільш важкодоступних куточках планети. Розвиток техніки та свобода слова сприяли небаченому злету книгодрукування, видання газет і журналів, поширенню всіх видів інформації (мал. 3). Наприкінці Нового часу значна частина інформації передавалася за допомогою телеграфу, телефону, радіо, завдяки цьому історичні джерела й до сьогодні зберегли різні, іноді протилежні погляди тогочасних європейців, американців, жителів колоніальних країн. Це дає нам змогу скласти більш повну картину життя людей у XVIII—XX ст.

2. Хронологічні межі «довгого» XIX століття.

У 9 класі ми вивчатимемо другу частину історії Нового часу, яка охоплює період із 1789 до 1914 р., тобто включає події від Великої французької революції до початку Першої світової війни. У науковій літературі цей період Нового часу часто називають «довгим» XIX століттям. Чому так?

Справа в тому, що «календарний» підхід до вивчення історії не може повного мірою розкрити історичні процеси та явища, закономірності й особливості розвитку країн і народів. Час, що настав після епохи Просвітництва, називають «довгим» століттям не тільки тому, що він не вкладається в календарні межі XIX ст., але й тому, що грандіозні зміни в житті людей цієї доби стали перехідним етапом до сучасності.

В історії «довгого» XIX століття науковці виділяють три основні періоди. Перший період називають «епохою революцій» (1789—1848 рр.). У цей час відбулися буремні революційні події в різних країнах Європи. Під час запеклого політичного протистояння були сформульовані головні політичні вимоги капіталістичного суспільства. Другий період став «епохою капіталу» (1848—1875 рр.). У провідних країнах світу в цей час завершився промисловий переворот, склалася індустріальна цивілізація, а капіталізм посів панівне становище в економіці й суспільстві. Третій період — «епоха імперій» (1875—1914 рр.) — це бурхливий час колоніального поділу світу й затвердження нового світового порядку, установленого найбільш розвиненими капіталістичними країнами.

«Довге» XIX століття (1789—1914 рр.) є своєрідним перехідним етапом між минулим і сьогоденням нашої цивілізації.

Мал. 2. У «довгому» столітті до колоніального поділу світу залучилися провідні капіталістичні держави, які посунули відсталу Іспанську колоніальну імперію зі світової політики. Карикатура початку XX ст.

Мал. 3. Юні газетярі-підприємці. США, 1906 р.

3. Світ на шляху до індустріальної цивілізації.

У XIX ст. аграрні відносини в суспільстві змінила індустріальна цивілізація. Поняття «індустріальне суспільство» вперше сформулював французький філософ і реформатор граф А. Сен-Симон. Виникнення нової цивілізації стало результатом завершення промислового перевороту, що тривав багато десятиліть. Проте в найбільш розвинених країнах енергія пари й електрики, машини й нові виробничі технології в промисловості та транспорті остаточно витіснили ручну працю ремісничих майстерень і мануфактури.

Гігантське промислове виробництво й будівництво, повсюдне використання машин і механізмів пояснюють ще одну назву XIX століття — «залізний вік». Це дуже вдалий символ міцності й могутності молодого капіталізму, що докорінно змінив життя всього світу. Досягнення індустріальної цивілізації стрімко увірвалися в повсякденне життя людей, змінили зовнішній вигляд міст.

У США та країнах Європи виникли величезні заводи й фабрики, залізниці, які визначали розвиток промисловості та всієї економіки цих держав (мал. 4). У 1832 р. на металургійному заводі німецького підприємця Альфреда Крупна було зайнято лише восьмеро робітників. Проте до кінця XIX ст., тобто після завершення промислового перевороту, на заводах А. Крупна працювали вже понад 40 тис. робітників (мал. 5). На початку XX ст. найбільшим підприємством Європи вважали Путиловський завод у Санкт-Петербурзі, який налічував 12 тис. робітників.

Індустріальна революція закріпила та усталила торговельну й військову перевагу Європи над іншим світом.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

ЧАСТКА ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ У СВІТОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ, %

Країна

1800 р.

1860 р.

1880 р.

1900 р.

1913 р.

Європа в цілому

28,1

53,2

61,3

62,0

52,6

Росія

5,6

7,0

7,6

8,8

5,0

Англія

4,3

19,9

22,9

18,5

14,0

Франція

4,2

7,9

7,8

6,8

6,4

Німеччина

3,5

4,9

8,5

13,2

15,7

США

0,8

7,2

14,7

23,6

35,8

Японія

3,5

2,6

2,4

2,4

1,0

На основі матеріалів таблиці визначте, які країни зміцнили своє панівне становище у світі, а які втратили його. Спробуйте пояснити, чому так відбулося.

Мал. 4. На конвеєрі Г. Форда. США, 1910 р.

Мал. 5. Фабрики А. Круппа в Ессені (Німеччина). Гравюра середини XIX ст.

4. Зародження громадянського суспільства та парламентської демократи.

Велика французька революція поклала початок запеклій боротьбі зі старими порядками. Це протистояння розгорнулося в країнах Європи та Америки й тривало протягом «довгого» XIX століття. Політичні революції, визвольні війни й реформи в країнах Європи, Америки та Азії сприяли перемозі промислового перевороту і затвердженню індустріальної цивілізації (мал. 6).

До середини XIX ст. були сформульовані основні принципи й цінності буржуазного суспільства, що стало найважливішою складовою індустріальної цивілізації. Гасла революцій 1848 р. в країнах Європи й Америки проголосили необхідність державотворення, у якому конституція встановлювала верховенство закону, політичні та економічні свободи. «Довге» століття змінило ставлення до людської особистості. Замість підданих короля, що поділялися на стани з різними правами й обов’язками, з’явилися громадяни. Вони мали однакові юридичні та політичні права (зокрема виборчі), були рівними перед законом. Проте зберігалася майнова нерівність, яка подекуди досягала небачених розмірів.

У буржуазному суспільстві проголошувалися й захищалися ліберальні свободи: слова, совісті, зборів, права на життя, свободу, приватну власність і підприємництво. У другій половині XIX ст. набрали чинності політичні партії та професійні спілки, що відображали інтереси різних верств населення. На зміну революційному насильству прийшли парламентські форми політичної боротьби. У цьому випадку перемога на парламентських виборах дозволяла формувати уряд і здійснювати політичні цілі.

Мал. 6. На барикадах Берліна. Березень 1848 р.

Таким чином, під час «довгого» XIX століття було закладено основу сучасного суспільства.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1. Поясніть поняття «Новий час». Коли та за яких обставин воно виникло? 2. Визначте хронологічні межі Нового часу. 3. Чому вчені виділяють «довге» XIX століття як особливий період Нового часу? 4. Що «нового» з'явилося в суспільному й політичному житті провідних країн Європи й Америки в Новий час? 5. Використовуючи карту атласу, визначте, якою була кількість повністю незалежних держав у Європі, Америці й Ази на початку XX ст. 6*. Як ви вважаєте, чи доцільно виділити «довге» XIX століття як самостійний історичний період між Новою й Новітньою історією? 7. Поясніть, у чому полягає сутність промислового перевороту. 8. Яке суспільство можна назвати індустріальною цивілізацією? 9*. У чому ви вбачаєте різницю між підданими та громадянами? 10. Поясніть зміст поняття «громадянські свободи». 11*. Спробуйте визначити різницю між революційною та парламентською боротьбою.

ІСТОРІЯ В ДОКУМЕНТАХ

Із книги леді Ф. Е. Белл, дружини великого вугільного й сталеплавильного магната, «На заводі» (1907 р.)

Відсутність романтичного минулого й великих традицій не завадило [місту] Мідлсбро, що стрімко виросло до гігантських розмірів, набути переваги іншого порядку — здатності високо піднестися, не спираючись на історичну основу, без допомоги п'єдесталу Часу... Високі труби, величезні незграбні сушильні печі й домни здаються в димній зимовій напівтемряві вежами й гірськими вершинами... Цим залізоробним містом треба милуватися вночі та в сутінках, удень воно оповите димом, уночі — освітлене стовпами полум'я.

1. Які результати промислового перевороту описані в художньому творі леді Белл? 2. Якими особливостями міста захоплюється авторка книги?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка