Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Д'ячков 2016" - Нова програма

РОЗДІЛ VI. СХІДНИЙ СВІТ У XVI—XVIII ст.

Умовний поділ світу на Захід і Схід виник ще за часів Античності. Традиційно Сходом вважаються країни й народи, що займають величезні території Північної Африки та Азії. Як відомо, саме тут виникли й зміцніли перші цивілізації, звідси почалося поступальне цивілізоване освоєння земної кулі.

НАЙБІЛЬШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СВІТУ В 1500 р.

Цивілізація

Країни й народи

Населення (млн осіб)

Частка у відсотках (%)

Китайсько-конфуціанська

Китай, В'єтнам, Корея

106

22,3

Індуська

Індія, Пакистан, Непал, Індокитай

116

24,1

Мусульманська

Північна Африка, Близький Схід, Аравія, Передня й Середня Азія, Іран (без мусульман, кочових народів, Поволжя, Індії, Південно-Східної Азії)

47,5

11,2

Західноєвропейська християнська

Країни Західної Європи, Польща, Чехія, Угорщина

68

16

§ 28. Перське царство Сефевидів та Імперія Великих Моголів в Індії

Перське царство династії Сефевидів та величезна Імперія Великих Моголів в Індії відігравали провідну роль у всьому мусульманському світі та серед інших країн Азії. Чому ж період могутності швидко змінився занепадом і залежністю від інших країн?

Варто пригадати! 1. Коли мусульмани поділилися на шиїтів та сунітів? 2. Що таке варни й касти? 3. Коли виникла держава Делійський султанат? 4. Хто й коли відкрив східний морський шлях в Індію (§ 2)?

Піднесення Персії та її занепад.

Після розвалу держави непереможного Тимура серед дрібних князівств Середнього Сходу настав час міжусобиць. У 1502 р. молодий і талановитий шах Ісмаїл із династії Сефевидів об’єднав під своєю владою великі території Ірану та Азербайджану. Молода держава стала головним супротивником Османської імперії, яка прагнула розширити межі своїх володінь до Індії (рис. 1).

Жорстокі війни між турками-сунітами й персами-шиїтами не виявили переможця, але значно послабили ці азіатські держави.

Нове посилення Сефевидської Персії відбувалося за часів правління Аббаса I (1587—1629), що увійшов в історію Ірану під почесним ім’ям Мірза (Великий). Він зміцнив свою одноосібну владу й люто розправився із внутрішніми ворогами. Мірза переозброїв армію за європейським зразком. Її головною силою стала артилерія й піхотинці, озброєні мушкетами й навчені англійськими інструкторами. Аббас Мірза сприяв розвитку іригаційного землеробства, торгівлі й ремесла. Успіхи в економіці дали змогу персам активно боротися з Османською Туреччиною за панування в Передній Азії, їм навіть вдалося на деякий час захопити Багдад.

Ісфаган — «половина світу»

Саме так називали столицю Персії за часів правління Аббаса I. Вважалося, що той, хто побачив Ісфаган із 600-тисячним населенням, той побачив половину світу. При дворі шаха жили видатні вчені й митці, поети й філософи. Європейські мандрівники були в захваті від перської столиці, яка в XVII ст. за розмірами значно перевищувала Лондон. Місто прикрашали парки, площі, широкі вулиці, бібліотеки й мечеті. Тут налічували 48 мусульманських навчальних закладів — медресе. Найкращі досягнення перської культури того часу були зібрані саме в Ісфагані.

Успіхи режиму Аббаса I виявилися короткочасними. На початку XVII ст. Сефевидська Персія зіткнулася із серйозними труднощами. Спорожніли караванні шляхи, адже після Великих географічних відкриттів східні товари в Європу стали надходити морем. Країну охопили повстання пригноблених народів (вірменів, грузинів, афганців), загострилися суперечності між тюрками, що населяли країну, і персами. Аббас Мірза намагався вирішити всі проблеми за допомогою терору й масових страт своїх супротивників, призначав на посади вірних йому чиновників. Смерть деспота не змінила ситуацію на краще. На початку XVIII ст. афганські племена встановили в Персії свою владу. Сусідні держави (Туреччина, Росія, Великі Моголи) відібрали в Персії найбагатші землі.

Рис. 1. Індія та Китай у XVI—XVII ст.

Культура Персії

Розвиток культури народів Персії XVI—XVII ст. спирався на невичерпну спадщину минулих епох. Жителям країни вдалося поєднати досягнення мусульманської культури часів халіфату із традиційними культурними надбаннями Стародавньої Персії. Осередками культурного розвитку були міста Герат, Ісфаган, Тебриз. Тут набули розвитку література, музика, архітектура, орнаментальний живопис. Перські рукописні книги з їхнім недосяжним рівнем каліграфії' і неповторними мініатюрами фахівці вважають справжніми витворами мистецтва.

Рис. 2. Перська книжкова мініатюра XVII ст.

Утворення держави Великих Моголів.

Трьохсотрічне панування в Індії правителів Делійського султанату (1206—1526 рр.) іноді називають періодом «загальної безплідності». Султани-мусульмани використовували завойовану індуську країну винятково з метою власного збагачення. На початку XVI ст. султанат перебував у стані глибокої політичної кризи.

У 1526 р. в Індію вторглося невелике, але добре озброєне й навчене військо афганського правителя Захіреддіна Мухаммада Бабура (1526—1530). Він швидко розгромив численне, але неорганізоване військо Делійського султанату й захопив столицю.

Поет із тигрячою хваткою

Виходець із Середньої Азії' Бабур (у перекладі з перської — Тигр) був нащадком великих завойовників — Чингізхана і Тимура. Таким чином, у його жилах текла монгольська кров. Династію, яку він заснував, вважали монгольською й на перський манер назвали «моголами». За законами того часу споріднення з великими предками давало Бабуру право розглядати будь-яку східну країну як тимчасово втрачені володіння. Бабур був вправним воїном і полководцем. Він здобув блискучу освіту, його називали «посланцем перської культури». Бабур мав і неабиякий поетичний талант. Вершиною його творчості стала книга віршів «Бабур-наме». Фахівці вважають його одним із кращих тюркомовних поетів.

Рис. 3. Стоянка Бабура під час подорожі. Мініатюра XVI ст.

Вчені визнають Бабура своєрідним просвітителем, знавцем історії та географії.

Рис. 4. Обробіток поля в Індії.

Далекоглядний Бабур скасував принизливу джизію — данину за «невірність», яку виплачували всі немусульмани. Крім того, він знизив плату за користування землею до 1/3 врожаю. Правитель заохочував мішані ісламсько-індуські шлюби, наблизив до свого двору талановитих індусів, призначаючи їх на високі державні посади. Внутрішня політика Бабура сприяла зміцненню нової держави, яка увійшла в історію під назвою Імперія Великих Моголів (1526—1754 рр.).

Господарство й повсякденне життя.

Індія — багата на природні ресурси країна, основою економіки якої було орне землеробство. Крім рису, бавовнику і цукрової тростини важливими зерновими культурами стали пшениця і ячмінь. Сприятливі природні умови дозволяли збирати два врожаї на рік. У середині XVII ст. врожайність пшениці в Індії становила 12,6 центнера із гектара, а в європейських країнах — лише 7—8 центнерів. Індійські селяни вирощували безліч городніх культур і фруктів. Після Великих географічних відкриттів в Індію проникають і поступово стають популярними «американські» культури: кава, тютюн, кукурудза. Із приходом англійців у країні починають вирощувати і вживати чай.

Крім різноманітної рослинної їжі важливе місце в харчуванні індусів займали молоко й кисломолочні продукти, вершкове масло й сир. Однак через релігійні переконання скотарство було розвинене однобічно. В Індії з успіхом використовували мускульну силу слонів, буйволів, верблюдів і зебу. Проте м’ясо індуси вживали вкрай рідко. Багато тварин, наприклад корови, досі вважаються в Індії священними.

Як і в багатьох південних країнах Азії, будинки простих людей в Індії будували із сирцевої (необпаленої) цегли або дерев’яних жердин, перекритих у кілька шарів пальмовим листям.

У цілому індуси віддавали перевагу духовному життю, а до матеріальних благ ставилися досить спокійно. До того ж кастові закони обмежували матеріальний рівень людини відповідно до її становища в суспільстві.

У XVI—XVII ст. Індія була надзвичайно багатою країною, однак основну частину її населення становили бідні люди.

Великі Моголи за часів Акбара.

«Золотим віком» Моголів називають час правління онука Бабура, падишаха Джелал-ад-Діна Акбара (1556—1605) (рис. 5), який керував державою із 13-річного віку. Мудрий і рішучий правитель був жорстоким завойовником. За час його правління Моголи підкорили собі майже всю Індію. Державну скарбницю поповнили казкові скарби захоплених індійських князівств.

Загибель Віджаянагари

Небезпечним і сильним противником Акбара було князівство Віджаяна-гара (Південний Індостан). Державу очолював спадкоємний правитель магарадажа. Основу могутності магараджі становили багаті міста-фортеці. Вони вели дуже прибуткову торгівлю тканинами, коралами, перлами, міддю, рабами, прянощами та слоновою кісткою. На доходи від торгівлі утримувалося велике й боєздатне військо. Португальські мандрівники розповідали, що в магараджі було військо в 50 тис. солдатів і тисячу «схожих на демонів слонів розміром із гору» (рис. 6). У 1565 р. Акбар розгромив князівство та спалив його столицю — місто Віджаянагар, що в перекладі означає «місто перемоги». Понад 400 років місто перебувало в занепаді та заросло джунглями. Після нападу Моголів князівство Віджаянагара так і не змогло відновити колишню велич.

У внутрішній політиці Акбар запровадив розумну систему податків, розміри яких заборонив збільшувати під страхом смерті. Політика Акбара зміцнювала централізовану державу. Він установив єдину систему мір і ваги, провів грошову й адміністративну реформи.

Правитель Моголів прославився як релігійний реформатор. Він був переконаним прихильником східної мудрості: «Істина одна, тільки мудрі йдуть до неї різними шляхами». Усі релігії він визнавав однаково істинними, спрямованими на пізнання Бога. У столиці Акбар побудував «Ібадат-хану» (Будинок молінь). У цьому будинку зустрічалися мусульмани, індуси, буддисти, єзуїти й вели мирні дискусії на релігійні теми.

Рис. 5. Акбар.

Рис. 6. Палац для слонів правителя князівства Віджаянагара (сучасний вигляд). Це князівство було однією з наймогутніших держав Південної Індії.

Життя падишаха

Акбар був відважним мисливцем на тигрів, любив рухливі ігри, особливо кінне поло і хокей на траві. Падишах із захопленням грав у шахи, кості й карти. Особисте життя правителя склалося непросто. Із п'яти його синів вижив лише один — Селім, який підняв заколот проти батька. Заколот було придушено, а єдиному сину — спадкоємцю трону — Акбар пробачив.

У XVI — першій половині XVII ст. Великі Моголи були одними з наймогутніших правителів світу.

Розквіт індійської культури.

Із давніх-давен Індія відзначалася високим рівнем розвитку науки й літератури, образотворчого мистецтва, архітектури й містобудування. У період Великих Моголів у країні утворилася унікальна культура, що використовувала кращі досягнення східних цивілізацій.

Як завжди, культурне життя було зосереджено в містах. Серед них помітно виділялися Агра та Лахор. Моголи вели активне будівництво палаців і мечетей, розкішних мавзолеїв і заміських будинків. При цьому в країні зводили фортеці, мости, заїжджі двори й школи. Багатства могутньої держави давали можливість споруджувати чудові, рідкісні за красою будинки, у яких гармонійно поєднувалися перський, ісламський та індуський архітектурні стилі.

Рис. 7. Мечеть-мавзолей Тадж-Махал. Сучасний вигляд.

Тадж-Махал — «сльозинка на обличчі вічності»

У Шаха Джахана (1627—1658) була надзвичайно вродлива дружина Мумтаз Махал, яку він дуже кохав. Вірна дружина й мудра порадниця правителя померла під час чергових пологів. Її смерть дуже вразила шаха. Він заприсягся побудувати мавзолей, гідний їхнього кохання. Десятки тисяч робітників були залучені до небаченого будівництва. Протягом 18 років воно не припинялося ні на день.

Мавзолей Тадж-Махал («Вінець Моголів») став вершиною архітектурного мистецтва епохи Моголів (рис. 7). В Індії його називають «сльозинкою на обличчі вічності».

У деспотичній державі розвиток культури багато в чому залежав від особи правителя. Це була придворна культура, що відбивала бажання й примхи правителів.

Занепад Імперії Великих Моголів.

Правнук Акбара падишах Аурангзеб (1658—1707) виявився релігійним фанатиком і почав терор проти індусів і шиїтів. Він руйнував індуські храми, відновив джизію. Хиткий внутрішній мир багатонаціональної держави був порушений. Криваві війни послабили господарство, селяни втікали від непосильних податків, були розірвані торговельні зв’язки. У найбагатшій країні виник страшний голод.

Після смерті Аурангзеба від колишньої величі Моголів не залишилося й сліду. Держава розпалася на дрібні самостійні князівства. Тепер в Індії не було сили, що могла б протистояти натиску європейців.

Від кінця XVI ст. в Індію проникають англійці, голландці, а пізніше французи. Ост-Індські торговельні компанії Нідерландів та Англії відчутно потіснили на світових торговельних шляхах Іспанію, яка слабшала, та Португалію. Вони спиралися на підтримку своїх урядів і домоглися дозволу не тільки вести торгівлю, але й утримувати свої війська, оголошувати війну й укладати мир. Після смерті Акбара англійцям вдалося отримати торговельні привілеї в імперії Моголів. Спочатку були засновані торговельні факторії (Мадрас, Пулікат). Після краху Великих Моголів англійці більше не мали гідних супротивників в Індії.

Спираючись на промислову, торговельну й військово-морську могутність, у середині XVIII ст. Англія розпочала підкорення Індії.

Запитання й завдання

1. Що спільного між Сефевидською Персією та Османською Туреччиною?

2. Яким чином Аббас I Мірза намагався посилити свою державу? Охарактеризуйте стан господарства Індії напередодні Нового часу. 3. Чому Бабуру вдалося швидко завоювати значну частину Індії й заснувати нову державу? 4. Назвіть найцікавіші, на ваш погляд, особливості повсякденного життя індійців. 5*. Ім'я Акбар означає «Великий». Чи справедливо його так назвали сучасники? 6. Яких заходів вживав Акбар для зміцнення централізованої влади в імперії? 7*. Порівняйте релігійну політику індійського падишаха Акбара та його сучасника іспанського короля Філіппа II. 8. Назвіть основні особливості розвитку культури в Індії періоду Великих Моголів. 9. Чому європейцям вдавалося порівняно легко здійснювати свої колоніальні задуми в Індії?

Із листа Ф. Берньє, мандрівника та лікаря падишаха Аурангзеба, до міністра фінансів Франції Ж.-Б. Кольбера

На цьому величезному просторі дуже багато родючих земель, деякі з них... переважають Єгипет не лише достатком рису, пшениці та інших потрібних для життя продуктів, а й тими цінними товарами, яких Єгипет не знає, — шовком, бавовняними тканинами, індиго та іншими.

Серед цих земель є багато заселених і непогано оброблених; місцеві ремісники. старанно працюють, виробляючи килими, парчу, золоті й срібні тканини та різноманітні вироби із шовку й бавовнику.

В Індостані є величезна кількість золота й срібла. Великий Могол. отримує величезні доходи і володіє величезними багатствами.

? 1. Якими словами Ф. Берньє описує багатства Індії? 2. Кому належали багатства Індії, із точки зору французького мандрівника?