Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Д'ячков 2016" - Нова програма

§ 25. Російська держава за часів правління Катерини II

Російська імперія не залишилася осторонь ідей «освіченого абсолютизму». Імператриця Катерина ІІ почала своє правління з реформ, які мали значно змінити структуру та управління державою. Проте залишається питання, чи вдалося імператриці наблизити Російську державу до ідеалів просвітителів?

Варто пригадати! 1. Які перетворення здійснив Петро I в управлінні Російською державою? 2. Що таке «освічений абсолютизм»? 3. Які територіальні придбання здійснила Росія на початку XVIII ст.?

Епоха палацових переворотів.

Після смерті Петра I почалася боротьба за владу між його наближеними. Вирішальну роль у цій боротьбі відіграла гвардія, розквартирована в Санкт-Петербурзі. Гвардійські полки набиралися із дворян і були єдиною організованою й збройною силою в столиці, тому престол міг посісти тільки той, кого підтримувала гвардія. Від 1725 до 1762 р. в Російській імперії відбулося п’ять палацових переворотів, але сутність державного ладу не змінилася. Гвардія пильно стежила за тим, щоб монархи не порушували інтереси дворянства.

Деяка стабілізація становища в країні відбулася під час правління дочки Петра І Єлизавети (1741—1761). Було проведено низку реформ, проте вони не дозволяли подолати незавершеність перебудови Російської імперії. Зусиллями видатного вченого М. Ломоносова було відкрито Московський університет. Промисловість розвивалася дуже повільно, праця кріпаків у сільському господарстві була малоефективною. Державна скарбниця порожніла. У зовнішній політиці була відсутня послідовність, військові успіхи часто не використовувалися в інтересах імперії.

Рис. 1. Присяга лейбгвардії Ізмайловського полку 28 червня 1762 р. Художник Іоахим Конрад.

? Яка подія зображена на малюнку? Кому присягає Ізмайловський полк?

У 1762 р. гвардійці Ізмайловського полку, яким командував гетьман України Кирило Розумовський, заарештували імператора Петра III (1761—1762), який незабаром помер. Новою імператрицею гвардія проголосила його дружину Катерину II (1762—1796) (рис. 1, 2).

Німкеня на російському троні

Ім'я Катерини II при народженні — Софія Фредеріка Августа Ангальт-Цербстська. Походила майбутня імператриця зі збіднілого німецького князівського роду й нове ім'я отримала після шлюбу зі спадкоємцем російського престолу Петром і переходу в православ'я. Спочатку доля була неприхильна до Катерини. Петро не любив дружину і байдуже ставився до неї, сина Павла відібрала для виховання імператриця Єлизавета Петрівна. Однак розумна й владна Катерина не дозволила себе зламати. Вона готувалася до управління імперією: вивчала російську мову, докладно знайомилася з життям у Росії, оточила себе розумними й рішучими фаворитами. Саме оточення Катерини підготувало змову проти Петра III. Так, за допомогою гвардії німкеня посіла російський трон.

В умовах палацових переворотів продовження петровських реформ було неможливим.

«Золотий вік» Катерини.

Імператриця Катерина II прагнула закінчити реформи Петра I і перетворити Росію на найсильнішу державу Європи. Вона мала намір управляти Росією в дусі популярного в Європі «освіченого абсолютизму». Імператриця вела активне листування з відомими французькими просвітителями Вольтером та Дідро, зверталася до європейських мислителів із проханням вказати шляхи реформування держави.

У перші роки свого правління Катерині II вдалося здійснити низку важливих реформ. У 1764 р. була проведена секуляризація церковних земель: землі, що належали церкві, передавалися державі, залежні селяни ставали державними. У 1765 р. було засноване Вільне економічне товариство, яке мало складати плани економічних перетворень у країні.

У 1767 р. почалися засідання Уложенної комісії. У її роботі брали участь дворяни, представники міст, козацтва й навіть державних селян. Комісія мала прийняти новий кодекс законів Російської імперії, вирішити найважливіші проблеми держави, спираючись на ідеї Просвітництва. Однак дворянство рішуче виступило проти однієї з провідних ідей просвітителів — скасування кріпацтва. Іти проти дворянства — основи російського абсолютизму — імператриця не наважилася. Через два роки, переконавшись у неможливості дотримуватися рекомендацій просвітителів, вона припинила роботу Уложенної комісії.

Рис. 2. Імператриця Катерина II. Художник Дмитрій Левицький.

Рис. 3. Асигнація. За правління Катерини II були випущені перші асигнації — паперові гроші.

Із часом дії Катерини II все більше спрямовувалися на зміцнення становища дворян у суспільстві. У 1783 р. було закріпачене селянство Лівобережної України. У 1785 р. видана «Жалувана грамота дворянству», у якій були зібрані й підтверджені всі дворянські привілеї. Дворяни звільнялися від військової служби й сплати податків. Тільки дворяни могли володіти землею й кріпаками. Недарма правління Катерини II називають «золотим віком» російського дворянства.

Бажання ще більше зміцнити свою владу в країні змусило Катерину II провести низку адміністративних перетворень. Імперія була розділена на приблизно рівні за кількістю населення губернії на чолі з губернаторами. Були ліквідовані напівавтономні утворення — Гетьманщина (1764 р.), Запорозька Січ (1775 р.). Тепер усіма землями держави Катерина II управляла безпосередньо, за допомогою залежних від неї губернаторів.

Велику увагу імператриця приділяла розвитку торгівлі й промисловості в Росії. Розвивалися давні морські порти на Балтійському морі, будувалися нові порти на Чорному морі — Одеса, Херсон. Збільшився обсяг зерна, яке Росія вивозила за кордон. Значно зросла кількість металургійних мануфактур, російський чавун закуповувала навіть Англія. Хоча досить швидко розвивалися мануфактури, на яких працювали наймані робітники, багато підприємств використовували працю кріпаків. У сільському господарстві більшість селян перебувала в повній залежності від поміщиків. В епоху «освіченого» правління Катерини життя простого народу не покращилося.

Катерина ІІ про стосунки панів і кріпаків

Яких-небудь визначених умов між панами та селянами не існує, але кожен хазяїн, що має здоровий глузд, намагається поводитися зі своєю коровою обережно, не виснажувати її та не вимагати від неї занадто великого удою.

Селяни мали натуральне господарство, носили одяг, який ткали самі, та користувалися знаряддями праці, виготовленими власноруч. Блиск Санкт-Петербурга, що вважався одним із найкрасивіших міст Європи, співіснував із жахливою вбогістю селянських осель.

Реформи Катерини II дозволили зміцнити Російську імперію, але не змінили кріпосницького характеру економіки країни.

Селянська війна під проводом О. Пугачова (1773—1775 рр.).

Політика Катерини II призвела до збільшення витрат держави й зростання податків. Цей тягар майже повністю несло на собі населення країни, у першу чергу кріпаки. Важким було життя міських жителів, козацтва. Багато утисків від російських чиновників зазнали неросійські народи. Погіршення становища населення призвело до найпотужнішого за всю історію Росії кривавого селянського повстання під проводом донського козака Омеляна Пугачова (1740— 1775) (рис. 4).

Селянський цар

У 1773 р. Пугачов оголосив яїцьким (уральським) козакам, що він «дивом врятований імператор Петро III», і закликав допомогти йому повернути законний престол. Пугачов обіцяв покарати царських чиновників, звільнити селян від поміщицького гніту, повернути волю козакам. Під прапори «царя Петра» стали тисячі козаків, селян, робітники мануфактур, представники народів Поволжя.

Повсталі громили царські гарнізони, вбивали дворян, багатіїв та чиновників, грабували міста й села. Загони Пугачова взяли в облогу велику фортецю Оренбург і намагалася завоювати її протягом шести місяців. Проте зіткнення з регулярними військами змусило Пугачова відступити. Зібравши сили, повстанці підійшли до Казані й захопили частину міста. Однак у 1774 р. в битві із царським загоном Пугачов був знову розбитий.

Незважаючи на поразки, Пугачов продовжив боротьбу. Населення підтримувало повсталих, оскільки сподівалося на прихід «доброго мужицького царя», який звільнить їх від сваволі поміщиків і чиновників. Селянські виступи охопили Урал і Поволжя. Армія Пугачова підійшла до Царицина. Катерина II була так налякана розмахом повстання, що навіть відправила на боротьбу з Пугачовим відомого полководця Олександра Суворова (рис. 5). Однак ще до його приїзду повсталі зазнали поразки біля Чорного Яру. 12 вересня 1774 р. заможні козаки видали Пугачова урядовим військам. Влада жорстоко розправилася з повсталими, були страчені тисячі учасників бунту. Самому Пугачову відрубали голову в Москві в 1775 р.

Рис. 4. Омелян Пугачов.

Повстання під проводом О. Пугачова досягло настільки великого розмаху, що його назвали селянською війною.

Зовнішня політика Катерини II.

Рис. 5. Олександр Суворов.

Великих успіхів Катерина II досягла в зовнішній політиці. Імператриця довірила керування своєю армією талановитим полководцям П. Рум’янцеву, О. Суворову, Ф. Ушакову, сама ж забезпечувала підтримку дипломатії. Основною метою зовнішньої політики Російської імперії стали володіння Туреччини, що відчутно ослабла в другій половині XVIII ст. Під час російсько-турецької війни 1768—1774 рр. турецька армія й флот були розгромлені. За умовами Кючук-Кайнарджийського миру 1774 р. турки передали Росії частину земель у Північному Причорномор’ї й визнали незалежність Кримського ханства. У 1783 р. Катерина II ліквідувала Кримське ханство та приєднала Крим до Російської імперії.

Ханська доля

Історія Кримського ханства в Північному Причорномор'ї завершилася наприкінці XVІІІ ст. із приєднанням окремих земель до Російської імперії. У 1783 р. останній кримський хан Шагін Гірей зрікся престолу на користь російської імператриці. Крим відійшов до Росії. Якийсь час хан Шагін жив у Воронежі й Калузі в очікуванні обіцяного йому російським урядом перського трону. Проте так і не дочекавшись цього, у 1787 р. він виїхав у Туреччину, де був страчений за підозрою в заколоті.

Рис. 6. Штурм Ізмаїла. Сучасний малюнок.

Турецький султан ніяк не міг змиритися з поразкою й 1787 р. знову оголосив війну Росії. У найважливіших битвах російські війська розгромили турків. Довгий час тримала оборону потужна турецька фортеця Ізмаїл (рис. 6). Проте після передання командування облогою О. Суворову Ізмаїл був узятий. Турки втратили 2/3 гарнізону фортеці. У 1791 р. був підписаний Ясський мирний договір, згідно з яким до Росії відходили всі землі до річки Дністер. Росія остаточно утвердилася на берегах Чорного моря.

У другій половині XVIII ст. занепала Річ Посполита. Магнати й шляхта послабляли державу, польська армія була нечисленна й небоєздатна. Цим вирішили скористатися сусідні країни. У 1772 р. Росія, Австрія й Пруссія захопили частину території Речі Посполитої (Перший поділ). До Росії приєднали деякі землі Лівонії та Білорусії. Під час Другого поділу Польщі в 1793 р. до Російської імперії відійшла більша частина Білорусії та Правобережна Україна. Це підштовхнуло поляків до боротьби за незалежність своєї батьківщини. Повсталі на чолі з Тадеушем Костюшком здобули перемогу в кількох боях, але були розбиті силами Австрії, Пруссії та Росії. Переможці вирішили остаточно розділити польські землі. Під час Третього поділу в 1795 р. Річ Посполита припинила своє існування. Катерина II приєднала до своїх володінь Литву й Західну Білорусію.

Агресивна зовнішня політика Катерини II привела до збільшення території Російської імперії й посилення її впливу в Європі.

У 1796 р. імператриця померла, не встигнувши оприлюднити свій заповіт. Сама Катерина мала намір віддати престол своєму онукові Олександру, але імператором проголосили її сина Павла I (1796—1801).

ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ В РОСІЇ В XVII—XVIII ст.

Катерина II отримала від сучасників титул Велика.

За її правління в Росії були завершені реформи, розпочаті Петром І. Російська імперія перетворилася на одну з наймогутніших держав світу. Однак усі зміни ґрунтувалися на нещадній експлуатації власного населення й пануванні кріпацтва.

Запитання й завдання

1. Чи можна вважати палацові перевороти в Росії революціями? Чому?

2. Чим було викликане захоплення Катерини II ідеями Просвітництва? Чи було це захоплення щирим? 3. У чому були причини реформ Катерини II? 4. Охарактеризуйте внутрішньополітичні реформи Катерини II. 5. Чому Катерина II відмовилася полегшити становище кріпаків? 6. У чому були особливості економічного розвитку Російської імперії? 7. Назвіть причини повстання під проводом О. Пугачова. 8. Охарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Російської імперії в другій половині XVIII ст. 9*. Порівняйте правління Петра І та Катерини ІІ (цілі, методи, результати). Чи можна вважати Катерину звичайною послідовницею Петра?

З указу О. Пугачова від 31 липня 1774 р.

Надаємо право цим... указом із монаршим і батьківським милосердям усім, хто перебував колись у селянстві та в підданстві в поміщиків, бути вірнопідданими рабами власної нашої корони й нагороджуємо. вольністю й свободою й вічно козаками, не вимагаючи рекрутських наборів, подушних й інших грошових податей; володінням землями, лісовими, сінокісними угіддями й рибними ловами і соляними озерами без покупки й без оброку.

? 1. Чи можна за цим документом установити основні вимоги повсталих? 2. Чи мало повстання антифеодальний характер?