Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Д'ячков 2015" - Нова програма

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

історикам завжди було важко провести межу між великими періодами історії людства. Коли закінчилася історія античної цивілізації та почалося Середньовіччя? Як це трапилося? Чому і як на руїнах старого, віджилого світу з'явилися нові, не схожі на попередні суспільство, держава й цивілізація? На ці запитання ми відповімо в першому розділі підручника.

Народження нової цивілізації у Європі відбувалося в епоху Раннього Середньовіччя й поширилося в часі на довгі п'ять століть. За цей період на карті з'явилися нові народи, міста й держави.

Таким чином, перший розділ підручника присвячений історії трьох великих середньовічних цивілізацій і світових імперій, які багато в чому визначили хід історії людства в Середні віки.

§3. Велике переселення народів і його наслідки

Римська імперія була наймогутнішою державою Стародавнього світу. Багаті міста, суворі закони, сильні армія і флот, 50 мільйонів підданих, здавалося б, робили владу імператора незламною. Чому ж трапилося так, що в IV—V ст. непереможна імперія впала до ніг різномовних і диких варварських народів, які «поставили крапку» в римській історії?

1. Варвари й римляни.

У III—IV ст. римські імператори всіма силами намагалися захистити свої володіння від грабіжницьких походів варварських народів — кельтів, германців, слов’ян. Германці, що жили на північ від римських кордонів, об’єдналися у великі союзи племен, які становили смертельну загрозу для Римської імперії. Не шкодуючи грошей, римляни будували на кордонах фортеці, сторожові вежі, земляні вали й рови. Так виник лімес — укріплений кордон між римськими володіннями й варварськими землями. Однак стримати натиск варварів силами війська не вдавалося.

Використовуючи принцип «Розділяй і володарюй», римляни різними способами прихиляли на свій бік германських вождів і старійшин. Деяким племенам дозволяли селитися на землях імперії за умови, що вони воюватимуть проти інших германців. Так з’явилися федерати — варварські племена, союзні Риму. Варвари були мужніми й сильними воїнами. Багато з них наймалися на службу в римську армію. Серед римських офіцерів і воєначальників з’явилися численні вихідці з варварських народів.

У прикордонних провінціях господарювали германці. «Погляньте, — дивувався письменник IV ст., — варвари, які протягом тривалого часу розоряли наш народ грабежами, тепер працюють серед нас. Величезні простори землі, що колись була пусткою, нині зеленіють завдяки їхній праці».

Рис. 1. Римський лімес

? Розгляньте рисунок та опишіть римські укріплення.

Рис. 2. Германці в бою

Рис. 3. Гуни

? Розгляньте рисунки. Визначте, чим відрізняються війська германців і гунів.

Деякі германські племена приймали християнство.

Варварські народи швидко запозичували досягнення римської цивілізації у землеробстві, ремеслі та військовій справі.

2. Велике переселення народів.

Наприкінці IV ст. зі східних степів до Європи увірвалися племена гунів. Жорстока столітня посуха змусила їх шукати нові пасовища для своєї худоби на просторах Західної Європи. Гуни-кочівники були безстрашними й жорстокими завойовниками. Лавиноподібну атаку гунської кінноти могло витримати тільки сильне, численне й добре організоване військо.

Вторгнення гунів до Європи поклало початок Великому переселенню народів.

Римський історик IV ст. Амміан Марцеллін про гунів

У них [гунів] ніхто не займається хліборобством і ніколи не береться до сохи. Усі вони, не маючи ні певного місця проживання, ні домівки, ні законів, ні сталого способу життя, кочують різними місцями, ніби вічні втікачі, із кибитками, у яких вони проводять життя.

? Яке заняття було головним для гунів?

Гуни нещадно розправлялися з усіма, хто траплявся на їхньому шляху. Спочатку вони вторглись у степи Північного Причорномор’я на землі аланів і готів та захопили їх. Уцілілі готські племена, рятуючись від люті гунів, переправилися через Дунай й оселилися на землях римлян. Християнський письменник Амвросій так розповідає про події IV ст.: «Гуни накинулися на аланів, алани — на готів; готи, вигнані зі своєї батьківщини, захопили в нас провінцію Ілірію. І це ще не кінець!» У 378 р. у бою біля Адріанополя імператор Валент спробував зупинити готів, але зазнав поразки й загинув. Уперше в римській історії імператор поліг на полі бою у сутичці з варварами.

На відміну від попередніх грабіжницьких набігів, варвари приходили надовго, захоплювали великі території, переселялися на нові землі з усім своїм майном. Переміщуватися почали цілі народи, а не окремі загони й армії. Різні причини змушували варварів рухатися в глиб римських володінь. Таким чином, відбулася міграція — пересування великих мас людей на значні відстані з метою пошуку нового місця проживання.

Велике переселення народів тривало від IV до VII ст. й охопило весь варварський світ Європи.

3. Загибель Західної Римської імперії.

У 395 р. імператор Феодосій I поділив імперію між своїми синами на дві частини: Західну й Східну. Багата Східна Римська імперія зі столицею у Константинополі продовжила свою історію ще на тисячу років. Інакше склалася доля Західної Римської імперії, що незабаром впала під ударами варварів.

У 410 р. біля стін Рима зупинилося величезне варварське військо, яке очолював вождь готів Аларіх. Він прагнув захопити «вічне місто», де були зібрані награбовані багатства з усього світу. Захищати столицю імперії було нікому. Імператор зрадницьки втік. Жителів міста охопив страх. Пізно вночі раби відчинили браму перед військами Аларіха. Три дні варвари грабували місто. Хрещений варвар Аларіх не чіпав лише християнські храми, де шукали захисту городяни. Падіння непереможного Рима сучасники порівнювали з «кінцем світу». «Мій голос тремтить від ридань і перехоплює горло, поки я диктую ці слова. Воно завойоване, це місто, що підкорило весь світ» — голосив святий Ієронім у далекій Палестині. Загибель тисячолітньої імперії стала неминучою.

У середині V ст. слідом за германськими племенами на територію імперії вдерлися гуни, очолювані Аттілою, якого за жорстокість прозвали «карою Божою». Смертельна небезпека загрожувала римлянам і варварам. У 451 р. Аттіла завдав удару по багатій провінції Галлії. У битві на Каталаунських полях об’єднане військо римлян і варварів на чолі з талановитим полководцем Аецієм зупинило подальше просування гунів. Величезні втрати змусили Аттілу повернути залишки війська в Паннонію (нині Угорщина), за Дунай.

Битва на Каталаунських полях зупинила завоювання гунами Римської імперії.

Доля Аттіли й Аеція

Флавій Аецій був сином знатного германця й римлянки аристократичного походження. Тривалий час він жив серед готів і гунів як заручник і добре вивчив звичаї і військові можливості варварів. Аецій мав великий авторитет серед римлян. Побоюючись його слави, один з останніх римських імператорів Валентиніан власноруч заколов полководця.

У 452 р. Аттіла спробував захопити Рим. однак умовляння Папи Римського льва I, багаті подарунки й загроза чуми змусили завойовника відступити. Наступного року після чергового весільного бенкету Аттілу задушила його нова дружина. Зі смертю вождя гунів упала і його величезна держава, створена на крові й стражданнях народів Європи.

Багато людей вірили в те, що перемога над дикуном Аттілою стане початком відродження вмираючої держави. Однак цього не сталося. У 455 р. вандали легко заволоділи Римом. Два тижні в місті тривали небачені безладдя й насильства. «Вічне місто» спорожніло...

Вандалізм — це безглузде руйнування пам'яток культури й безжалісне ставлення до матеріальних цінностей.

Західна Римська імперія доживала останні дні. Податки й варварські навали розорили простих селян, ремісників і торговців. Завмерло життя в містах. Спорожніли села. Біднота громила палаци й маєтки багатіїв. Християни і язичники в усьому звинувачували одне одного. Сутички між ними часто закінчувалися кровопролиттям.

У другій половині V ст. Римом управляли настільки непримітні люди, що сучасники навіть не згадують їхніх імен. Влада римського імператора не виходила за межі його палацу. Останнім імператором став підліток Ромул Августул. Він носив славні імена засновника міста й першого імператора, але вони не принесли йому щастя.

У 476 р. германський вождь Одоакр скинув юного імператора з престолу й відправив у вигнання, де той незабаром помер. Символи імператорської влади — діадему й пурпурну мантію — відіслали в Константинополь. Одоакр вирішив, що західній частині імперії імператор більше не потрібний. Так тихо й безславно закінчилася історія Великого Риму.

У 476 р. Західна Римська імперія припинила своє існування.

Рис. 4. Римський полководець Аецій

Рис. 5. Палац Теодоріха в Равенні. Мозаїка із церкви Святого Аполлінарія в Равенні (Італія)

Рис. 6. Мавзолей Теодоріха в Равенні

4. Утворення варварських королівств.

Під час Великого переселення варварські народи за 100—200 років долали величезні відстані. Наприклад, вестготи перетнули пів-Європи зі сходу на захід: із Подунав’я вони переселилися до Іспанії. Вандали ще в III ст. жили між Віслою та Одером у Північній Європі, а вже в V ст. вони облаштувалися на землях Карфагену в Північній Африці. Варвари змішалися з народами колишньої імперії.

У цей час розбагатіли й зміцнили свій вплив у германському суспільстві знатні родини, старійшини, воєначальники й королі, які всіма силами прагнули зміцнити й зберегти владу. Чим саме влада короля відрізнялася від влади племінного вождя? Авторитет влади короляспирався на військову силу його дружини, а не на силу його особистого авторитету. Вождя обирали на народних зборах, а король передавав свою владу в спадщину. Королівська влада поширювалася на всю підкорену країну, а не на територію племені, як це було раніше. Так на землях Римської імперії виникли перші варварські королівства.

Утворення варварських королівств — важливий результат Великого переселення народів у Європі.

Ще до загибелі Римської імперії на її території виникли держави вестготів у Іспанії, вандалів і аланів у Африці, бургундів у південній частині Галлії. Наприкінці століття в Північній Галлії виникло Франкське королівство. В Італії утворилося Королівство остготів, яке очолив Теодоріх Великий (493—526). Дитячі роки майбутнього короля минули в Константинополі, де він, перебуваючи в заручниках, долучився до культури греків і римлян. У запеклій боротьбі з Одоакром вождь східних готів завоював усю Італію та за підтримки імператора Східної Римської імперії проголосив себе королем. Своєю столицею Теодоріх зробив неприступну Равенну на півночі країни. При цьому він виділяв необхідні кошти для відновлення Рима, зруйнованого навалами різних племен.

Северин Боецій

Античний мислитель Северин Боецій (480—524) вірою і правдою служив варварському королю Теодоріху Великому. Він був відомим письменником, ученим, добре знав філософію, математику, логіку, музику. Кілька століть школярі вивчали науки за його підручниками. Недоброзичливці підступно обвинуватили Боеція у державній зраді. Король повірив доносу, і Боеція кинули до в'язниці, де він написав свою найвідомішу працю — «Розрада філософією». У цій книзі він розмірковує про добро й зло, справедливість і несправедливість, про життя й смерть. Боеція стратили, але його «Розрада філософією» стала однією з найбільш популярних книг Середньовіччя.

? Використовуючи дані про творчість Боеція, поясніть, яким чином досягнення античної культури поширювалися на Середньовіччя.

Рис. 7. Северин Боецій. Середньовічна мініатюра

Теодоріха прозвали Великим не тільки за славні військові перемоги й завоювання.

Він був мудрим правителем і дипломатом, прагнув примирити варварів-готів і скорених ними римлян. Король поріднився й підтримував дружні відносини із сусідніми державами. Особливо він цінував мир із сильним королівством франків. Однак через 30 років після смерті Теодоріха його держава загинула під ударами візантійців.

У ході Великого переселення народів загинула Західна Римська імперія. На її уламках виникли варварські королівства.

Запитання й завдання

1. Чому диким гунам вдавалося здобувати перемоги над римськими легіонами? 2. Яке значення мало захоплення «вічного міста» військом готів під командуванням Аларіха? 3. Чим Велике переселення відрізнялося від інших вторгнень варварів на територію Римської імперії? 4. Чому вчені вважають, що Західна Римська імперія припинила своє існування саме в 476 р.? 5. Якими були основні наслідки Великого переселення народів? 6. Використовуючи текст підручника, дайте визначення термінів і понять: кара Божа, вандалізм, варварське королівство, Каталаунські поля, міграція. 7. Чому Теодоріха прозвали Великим? 8. обчисліть, скільки років тривала історія Давнього Риму й історія Римської імперії.