Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Д'ячков 2015" - Нова програма

§18. Франція у X—XV ст.

У X ст. після розпаду імперії Карла Великого почалася самостійна історія Франції. В історії цієї країни вчені зафіксували найбільш ранній випадок феодальної роздробленості. В XI—XV ст. Франція подолала величезний шлях від невеликої роздробленої країни до сильної централізованої держави зі станово-представницькою монархією. Зміцненню Франції істотно перешкоджали правителі Англії, адже багато французьких земель перебували у феодальному володінні англійців. Суперечності між монархіями призвели до нескінченно довгої і кровопролитної війни, що тривала понад 100 років. Чому саме Столітню війну та її результати вважають важливою межею в історії Європи?

Варто повторити: §16.

Рис. 1. Феодальний замок на луарі. Сучасний вигляд

1. Феодальна роздробленість Франції.

У 987 р. королівську владу у Франції захопив Гуго Капет, що став засновником нової династії Капетингів (987—1328). Він спробував поширити владу за межі королівського домена. Проте великих успіхів у цій справі він не досяг. Володіння французького короля обмежувалися вузькою смугою землі від Парижа до Орлеана.

На території Франції існували численні герцогства, графства, баронства, які не підкорялися королю. У відносинах між феодалами діяв принцип: «Васал мого васала — не мій васал». У країні не припинялися міжусобні війни, що призводили до розорення селян і завдавали страждань простим людям.

У XIII ст. французькі королі почали боротьбу за об’єднання країни. Рицарі були збройною опорою королівської влади, а міста надавали необхідну фінансову допомогу, а також загони міського ополчення.

Католицька церква підтримувала прагнення королів до встановлення порядку й законності. Проте папи побоювалися надмірного посилення королівської влади, яке могло спричинити ослаблення позицій церкви.

2. Утворення Генеральних штатів у Франції.

Одноосібне правління короля зміцніло за правління Філіппа IV Красивого (1285—1314). Йому вдалося приєднати до своїх володінь багаті й родючі землі Шампані. Король поповнював скарбницю і прагнув, щоб усі стани служили монархії. Філіпп IV вимагав, щоб духівництво також сплачувало податки й підкорялося королівському суду, але із цим не погодився папа римський. Конфлікт між французьким королем і папським престолом став неминучим.

У боротьбі з таким сильним супротивником, як папа Боніфацій VIII, король вирішив заручитися підтримкою всього населення країни й скликав у 1302 р. станово-представницький орган — Генеральні штати. Так Франція стала становою монархією.

ГЕНЕРАЛЬНІ ШТАТИ У ФРАНЦІЇ

Рис. 2. Філіпп IV Красивий. Надгробок

Генеральні штати Франції складалися із трьох палат. Палату духівництва формували архієпископи й абати найбільших монастирів. До другої палати обирали представників від феодалів. Герцоги й графи, які були прямими васалами короля й членами його ради, у виборах участі не брали. Із заможних городян обирали представників третьої палати. Кожна палата мала один голос. Таким чином, король завжди мав необхідну більшість голосів, за потреби уклавши союз із двома палатами.

У XIV—XVI ст. Генеральні штати були слухняним знаряддям зміцнення королівської влади у Франції.

3. Причини й початок Столітньої війни (1337—1453).

У XIII—XIV ст. в Англії та Франції починають формуватися національні держави. Територіальні претензії королівських родів й економічні інтереси неминуче призвели до війни.

Інтереси Англії та Франції зіткнулися також у Фландрії, багаті міста якої славилися своїми сукноробами. Кожна із протиборчих сторін прагнула підкорити Фландрію своєму впливу й контролювати прибуткову торгівлю.

Приводом до війни стала суперечка про успадкування французького престолу. Після смерті останнього короля династії Капетингів свої претензії на трон висунув король Англії Едуард III (1327—1377), що був онуком Філіппа IV Красивого по материній лінії. Війну за «французьку спадщину» історики назвуть Столітньою війною. Вона швидко стала загальноєвропейською. Рицарі з усієї Європи вирушали на поле бою, щоб показати завзятість і доблесть та пограбувати чужу країну. Столітня війна являла собою серію війн із тривалими перемир’ями.

Рис. 3. Столітня війна (1337—1453 рр.)

У перших боях французька армія зазнала значних невдач на морі й суходолі. Особливо відчутними були поразки в битвах при Кресі (1346 р.) і Пуатьє (1356 р.). Дії французьких рицарів були настільки невдалими, що король Іоанн II Добрий (1350—1364) потрапив у полон. Викуп за нього становив 3 млн золотих монет, що дорівнювало трьом річним доходам Франції. Для того щоб зібрати необхідну суму, у країні довелося ввести нові податки, попередньо діставши згоду на них із боку Генеральних штатів.

На першому етапі війни Франція зазнала кількох нищівних поразок і була змушена підписати ганебний для себе мирний договір, поступившись супротивникові третьою частиною своєї території.

4. Подвиг Жанни д'Арк.

У 1415 р. війна спалахнула з новою силою. Скориставшись палацовими чварами у Франції, англійський король Генріх V вдерся до країни. У битві під Азенкуром французька армія була розбита, на бік Англії перейшов герцог Бургундії. Французький трон захопив англійський ставленик. Законного спадкоємця престолу, старшого сина померлого короля (дофіна) Карла VII позбавили спадщини.

Рис. 4. Англійські лучники й піхотинці. Сучасний малюнок

Рис. 5. Битва при Кресі. Відступ арбалетників. Мініатюра XV ст.

У 1428 р. об’єднана армія англійців і бургундців рушила на південь Франції і взяла в облогу Орлеан. Франція опинилася на межі втрати національної незалежності.

У 1429 р. у двір Карла VII прийшла одягнена в чоловічий костюм дівчина й сказала, що вона селянка із Домремі в Лотарингії і звати її Жанна. Вона стверджувала, що архангел Михаїл і свята Катерина закликали її звільнити Орлеан і вигнати англійців із Франції: «Ніхто на світі не врятує Францію. Ніхто, крім мене». Жанні д’Арк вдалося переконати короля у своїй високій місії. Наприкінці квітня 1429 р. загін рицарів під командуванням 19-річної Жанни д’Арк прибув до Орлеана, що перебував в облозі. Слава про «Святу Діву», якій довірено звільнити Францію, додала наснаги військам. Англійська армія була розбита. За 17 днів французька армія, очолювана Жанною д’Арк, пройшла 300 км територією, захопленою ворогом. Незабаром дофін Карл VII був коронований у кафедральному соборі Реймса. Саме там відбувалася церемонія коронації французьких королів ще від часів Хлодвіга.

Настав рішучий перелом у війні. Зміни, викликані появою Жанни д’Арк, французи приписували втручанню Бога, а англійці вважали справою рук диявола. Карл VII почав непокоїтися, що слава Жанни затьмарить його королівську гідність, а придворні остерігалися, що ця дівчина матиме надто сильний вплив на монарха. Тому було вирішено її позбутися. У бою під Парижем Жанну д’Арк підступно захопили в полон. Король Франції навіть не спробував звільнити дівчину. Її судили як відьму та єретичку. У травні 1431 р. на головній площі Руана Жанну д’Арк спалили на вогнищі. У XX ст. католицька церква визнала Жанну д’Арк святою, покровителькою Франції.

Рис. 6. Битва під Азенкуром. Мініатюра XV ст.

Рис. 7. Жанна д'Арк біля стін орлеана. Сучасний малюнок

Рис. 8. Страта Жанни д'Арк. Мініатюра XV ст.

Рис. 9. Гармата часів Столітньої війни. Реконструкція

Подвиг Жанни д'Арк викликав небувале патріотичне піднесення французького народу. Феодальна війна перетворилася на всенародний національно-визвольний рух.

5. Закінчення Столітньої війни. Підсумки й наслідки.

У роки Столітньої війни відбулися рішучі зміни в розвитку озброєння і військової справи. З’явилася й стала повсюдно застосовуватися вогнепальна зброя. Гармати руйнували фортеці й кораблі супротивника, визначали результат боїв. Ручна вогнепальна зброя зробила піхотинця головною дійовою особою на полі бою. Погано керовані рицарські загони змінили дисципліновані, добре озброєні й навчені загони піхотинців-найманців.

У 30-х рр. XV ст. французька армія продовжувала здобувати перемоги. У 1436 р. король Карл VII на чолі армії урочисто вступив до Парижа. 19 жовтня 1453 р. англійці залишили Бордо. Цю дату вважають днем закінчення Столітньої війни. Вона відбувалася повністю на території Франції, спричинивши численні людські жертви та руйнування господарства. Проте Франція вийшла переможницею у цій «нескінченній» війні.

Підсумки Столітньої війни створили необхідні умови для формування в Англії і Франції національних централізованих держав.

Запитання й завдання

1. Із яких історичних подій починається самостійна історія Франції? 2. Які верстви населення Франції підтримували зусилля королів, спрямовані на об'єднання країни? 3. Які події стали приводом для першого скликання Генеральних штатів у Франції? 4. Визначте головні причини й привід Столітньої війни. 5. Як розвивалися події на початковому етапі Столітньої війни? 6. Як і чому змінився хід війни після виступу Жанни д'Арк? 7. Як завершилася Столітня війна? 8. Як Столітня війна вплинула на розвиток військової справи у європейських державах? 9. Які наслідки війни ви вважаєте найважливішими для Англії та Франції? 10.* Порівняйте устрій англійського парламенту й французьких Генеральних штатів.