Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Д'ячков 2015" - Нова програма

§11. Середньовічне місто

Велике переселення народів і загибель Великої імперії, здавалося б, знищили славетні римські міста й поселення. Вони спорожніли, заросли травою й чагарниками... Чому ж в XI—XII ст. у Західній Європі знову повсюдно з’являються і розростаються міста, які рішуче змінили феодальні порядки?

Рис. 1. оборонні споруди Каркасона (Франція). Сучасний вигляд

1. Утворення середньовічних міст.

Вчені виділяють дві основні причини появи міст у той час, коли феодальне суспільство розпочало новий етап своєї історії. По-перше, селяни виробляли стільки сільськогосподарських продуктів, що могли забезпечити їжею й необхідною сировиною не тільки феодалів і духівництво, але й значну кількість людей, життя яких не було пов’язане з працею на землі. По-друге, люди Зрілого Середньовіччя мали дедалі більшу потребу в ремісничих виробах, зброї, одязі, предметах розкоші, а також у товарах, які вироблялися в інших районах країни або далеко за її межами. З історії Стародавнього світу нам відомо, що саме міста були центрами ремісничого виробництва й торгівлі.

Зазвичай місто з’являлося в тих місцях, де було вигідно й зручно створювати ремісничі вироби й займатися торгівлею. Це місце мало бути придатним для життя, а також пристосованим для захисту. Дивним чином оживали руїни римських міст, адже римляни були досвідченими містобудівниками. Наприклад, французьке місто Арль постало на місці колишнього давньоримського іподрому.

Виникнення середньовічних міст:

На перетині торговельних шляхів

Біля мосту, переправи, броду через річку

На занедбаних руїнах давньоримських міст

На місці феодального маєтку

Біля стін добре укріпленого замку, великого монастиря або королівської резиденції

У місцях розселення людей завжди знаходили роботу ковалі, столяри, гончарі, муляри, ткачі. Тут селилися пекарі й булочники, шевці й кравці.

Кількість населення звичайного середньовічного міста рідко перевищувала 3—5 тис. осіб. Населення міст постійно збільшувалося за рахунок безперервного припливу селян. Величезними містами сучасники вважали Лондон і Мілан, населення яких сягало 50 тис. осіб. До найбільших міст західноєвропейського Середньовіччя належав Париж, де в XIII ст. проживало близько 100 тис. осіб.

В умовах помітного збільшення кількості населення Середньовічна Європа мала потребу в містах. Вони захищали людей у часи міжусобних феодальних війн. У містах будували величні кам’яні собори, що посилювали авторитет християнської церкви. Життя в місті помітно змінювало побут, звички людей, моду й манеру одягатися.

Виникнення середньовічних міст було закономірним результатом розвитку сільського господарства, ремесла й торгівлі.

2. Міста й сеньйори.

Ми пам’ятаємо, що в Середні віки діяло суворе правило: «Немає землі без пана». Тому на початку існування над містом тяжів гніт сеньйора тієї землі, на якій воно виникло. Іноді міська земля належала декільком феодалам. Сеньйори могли продавати місто іншим феодалам, дарувати, передавати у спадщину, ділити між синами. Наприклад, в одній середньовічній поемі сеньйор дарує васалові за вірну службу вулицю: «Я вулицю тобі в Парижі дам — одна із трьох найгарніших вона. Ти на неї матимеш всі права...»

Влада сеньйорів гальмувала розвиток міст, тому городяни прагнули в будь-який спосіб звільнитися від їхньої залежності. Багатьом містам вдалося викупити свою свободу. Іншим доводилося зі зброєю в руках виборювали її довгими роками. Так, середньовічне французьке місто Клу вело 25-літню війну за незалежність і врешті-решт вибороло її.

Деякі міста залишилися під владою феодального сеньйора або католицької церкви. Місто Лан у Франції за 200 років боротьби не змогло досягти незалежності, а німецький Кельн протягом тривалого часу перебував під владою місцевого архієпископа. Проте з’явилися незалежні міста-держави з республіканською формою правління, що володіли прилеглими до них значними територіями (Марсель, Тулуза, Венеція, Мілан). «Вільними містами» вважалися німецькі міста, що підкорялися безпосередньо імператору (Гамбург, Любек, Бремен). Більшість міст стали комунами — вільними самоврядними громадами жителів.

Найдавніше міське право Страсбурга (XII ст.)

5. Усі посадові особи Страсбурга ходять під владою єпископа, тому призначає їх або він сам, або ті, кого він поставить; старші визначають молодших, як ніби вони були підлеглі їм.

44. До обов'язків бургграфа належить призначення начальників майже всіх ремісників у місті, а саме: сідельників, шкіряників, рукавичників, черевичників, ковалів, мірошників і тих, що готують винні бочки й кухлі, і тих, що виробляють мечі, і тих, що продають яблука, і шинкарів...

93. Городяни також зобов'язані відбувати щорічно п'ятиденну панщину.

103. Обов'язок ковалів полягає в такому; коли єпископ вирушить в імператорський похід, кожен коваль дасть по чотири підкови зі своїми цвяхами.

105. Крім того, ковалі зобов'язані виробляти все те, що знадобиться єпископу в його палаці, зокрема речі, які виготовляються із заліза.

115. Мірошники й рибалки зобов'язані возити єпископа по воді, куди б він не побажав.

116. Рибалки зобов'язані рибалити для єпископа щорічно протягом трьох днів і трьох ночей, з усіма своїми снастями.

? 1. Кому належало місто Страсбург у XII ст.? 2. Які феодальні повинності виконували мешканці міста на користь свого сеньйора?

В XI—XIII ст. у Західній Європі виникли й зміцніли сотні міст, кожне з яких мало особливий статус і становище.

3. Міське самоврядування.

У комунах і містах, що звільнилися від феодальної залежності, облаштовувалося життя на демократичних засадах. Городяни обирали міську раду. Члени ради колективно ухвалювали закони, оголошували війну або укладали мир, установлювали податки. Міська рада обирала мера (бургомістра), як правило, серед найбільш шанованих і заможних родин міста. Мер призначав суддів, наймав загін воїнів для захисту міста, стежив за витратою коштів у міській скарбниці.

Жителі міст (ремісники, торговці, купці, вчителі, юристи та ін.) були особисто вільними людьми, адже тут діяло правило: «Міське повітря робить вільним!» Якщо людина жила в місті один рік й один день, вона ставала вільною, навіть якщо до цього була залежним селянином або галерним рабом-утікачем. Повноправні жителі міста — бюргери, або буржуа, — мали своє майно, брали участь у виборах, сплачували податки до скарбниці, користувалися різними привілеями. Інтереси городян захищало міське право, лише за законами якого могли судити бюргерів.

2. Будівництво міських укріплень. Мініатюра XIII ст.

3. Ратуша в Таллінні (Естонія). Сучасний вигляд

Поступово в містах з’являлися «батьки міста» — патриції — родини багатих купців і заможних ремісників. Вони контролювали найважливіші посади в міській раді, їхніх представників обирали мерами й суддями.

Буржуа — люди «нового типу» в середньовічному суспільстві.

4. Зовнішній вигляд та устрій середньовічного міста.

Місто оточували фортечні стіни й глибокий рів, заповнений водою. Звідні мости біля міської брами були додатковою перешкодою для ворога. Зі сходом сонця місто відкривало ворота. Міська варта збирала в’їзне мито із селян, торговців, прочан і мандрівників. Із зовнішнього боку міської головної брами було лобне місце, де страчували розбійників і злодіїв. Їхні тіла довго не знімали із шибениць, а відрубані голови насаджували на довгі жердини, щоб вони застерігали людей від вчинення злочинів. За міськими стінами розміщувалися притулки для калік, немічних і хворих. Навколо міста розташовувалися поля, городи, виноградники, пасовища, які належали бюргерам.

На головній ринковій площі міста зазвичай зводили ратушу — розкішний будинок, у якому засідала міська рада на чолі з мером. До ратуші прибудовували вежу з міським годинником. Перший поверх ратуші — це перекриті арковими склепіннями галереї, де розміщувалися торговельні ряди. На другому й третьому поверхах були зали для засідань ради, канцелярія, суд і службові приміщення. Підвал ратуші займала міська в’язниця.

Місто нагадувало лабіринт вузьких вуличок і глухих кутів. Ширина головної вулиці рідко досягала 7—10 м. Решта вулиць ледве могли пропустити візок в одному напрямку. Місто поділилося на квартали, де жили люди однієї спеціальності, роду занять тощо. Були квартали ремісничі, торговельні, монастирські, університетські, бідняцькі.

Рис. 4. Середньовічна вулиця міста Брюгге (Бельгія). Сучасний вигляд

Рис. 5. Вулиця середньовічного міста. Сучасний малюнок

Житлові будинки, як правило, були дерев’яними, верхні поверхи нависали над нижніми, тому денне світло ледве досягало землі. У багатих городян перші поверхи будували з каменю. Іноді кам’яні стіни були тільки в одній кімнаті. У місті жили тісно.

Кожен окремий будинок був замкненим, закритим для сторонніх очей. Будинки простих бюргерів уміщували небагато меблів: скриню, лавки, стіл, табурети. Єдине дерев’яне ліжко нагадувало поміст до чотирьох метрів завширшки. На ньому розкладали матраци, набиті соломою або вовною. Тут спали всі члени родини. Немовлят укладали в спеціальних дерев’яних колисках. Іноді колиски підвішували до стелі. За будинком розташовувалися маленький двір, сарай, хлів для худоби, вбиральня.

Археологічні розкопки свідчать, що у XII ст. середньовічні вулиці ще не мали бруківки. У дощові дні вони ставали непрохідними. Бруківка в містах з’явилася лише на центральних вулицях у XIV—XV ст.

Справжнім лихом для міст були нечистоти. Вміст нічних горщиків городяни мали виливати в спеціальні клоаки (стічні труби), але це правило вони рідко виконували, викидаючи його просто на вулицю. Недивно, що в місті миттєво поширювалися епідемії. Лише в XIV ст. у Парижі з’явилися «нічні королі», які чистили вбиральні, а потім у бочках вивозили нечистоти за місто та виливали їх у фортечні рови.

Друга халепа міст — пожежі, у яких гинули тисячі людей. Вогонь пожирав вулицю за вулицею, і зупинити його було неможливо. Городяни не гасили пожежу, а просто руйнували будинки, що стояли поряд із палаючими спорудами.

Середньовічні міста вплинули на розвиток економіки й феодального суспільства.

Запитання й завдання

1. Назвіть основні причини виникнення міст у Середні віки. 2. Які місця вибирали люди для заснування міста? 3. Як складалися відносини між жителями міста та їхніми сеньйорами? 4. Використовуючи текст параграфа, письмово сформулюйте визначення термінів і понять: міська рада, ратуша, мер, бюргер, патрицій. 5. Опишіть житлові приміщення населення середньовічних міст. 6. Яких характерних ознак середньовічних міст сьогодні вже не існує? 7*. Які особливості устрою середньовічних міст збереглися до наших днів? 8.* Чому вважається, що виникнення міст було закономірним явищем в історії Середніх віків? 9.* Поясніть зміст середньовічного правила: «Міське повітря робить вільним!»