Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Д'ячков 2015" - Нова програма

§1. Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу

Сторінками підручника в шостому класі ми здолали тривалий і складний шлях від появи на Землі перших людей до падіння Західної Римської імперії. Тож пригадаємо найважливіші зміни, що відбулися в житті людства за цей час, та спробуємо оцінити основні досягнення давніх народів.

1. Від дикості до цивілізації.

Більша частина історії людства припадає на часи первісного ладу. Щонайменше два мільйони років знадобилося для того, щоб мавпоподібних істот змінили люди сучасного вигляду. У міру того як людина ставала більш розумною та вмілою, вдосконалювалися й колективи, які об’єднували людей. Людські стада первісних збирачів і мисливців із часом поступилися місцем родовим общинам, а ті, у свою чергу, — сусідським общинам хліборобів і скотарів.

Важкою працею люди змінювали навколишнє середовище. Перші цивілізації відрізнялися одна від одної, адже людям доводилося пристосовуватися до різних природних умов. Однак історія виникнення цивілізації знає і багато спільних характеристик, що властиві всім народам. Це дозволяє виділити основні ознаки цивілізації, які відрізняють її від первісності.

2. Успіхи в господарстві.

Із виникненням перших цивілізацій у господарському житті відбулися величезні зміни. Багато в чому це пояснюється постійним удосконаленням знарядь праці й матеріалів для їхнього виготовлення. Спочатку людина використовувала камінь, потім навчилася добувати мідь та виготовляти бронзу й, нарешті, застосовувати залізо. Люди приручили тварин, створили перші механізми. Накопичений господарський досвід дав їм змогу не лише користуватися дарами природи, але й виробляти все необхідне для життя. Так поступово виникли землеробство й скотарство. Збиральництво, полювання й рибальство стали другорядними заняттями людей. Згодом з’явилися різноманітні ремесла й торгівля. Перші кораблі вийшли у відкрите море.

Як вам відомо, у давнину широко застосовувалася праця рабів. Тому давні суспільства часто називають рабовласницькими. Щоправда, у жодному з них праця рабів ніколи не була основною. Більша частина всього необхідного створювалася руками вільних селян і ремісників. Використання праці рабів заощаджувало сили й час вільного населення. Отже, значну частину своїх зусиль воно спрямовувало на створення матеріальних і культурних цінностей.

3. Давні держави.

Успіхи в господарському житті визначили весь подальший хід історії. Людина стала менше залежати від природи, у неї з’явилися надлишки продуктів. Із появою приватної власності на землю, худобу й результати праці виникла нерівність між людьми. Суспільство поступово розшаровувалося на бідних і багатих, знатних і простих. Вожді й старійшини, жерці й дружинники підкорили собі одноплемінників і керували їхнім життям. Для того щоб організувати людей, інтереси яких часто не збігалися, та управляти ними, необхідна була сильна влада. Так виникла держава.

Перші держави були різними за формою. Багатьом народам Сходу доводилося освоювати долини великих річок. Іригація (зрошення) значних площ вимагала спільних зусиль усього населення країни, керувати яким мала одна людина. Тому на Давньому Сході держава утворилася у вигляді монархії. Влада правителя тут ніким не обмежувалася й передавалася в спадщину.

Давньогрецькі держави формувалися в інших історичних умовах. Елліни дуже рано дійшли думки про рівні права між громадянами. Тому в багатьох полісах Давньої Греції у результаті гострої політичної боротьби вже в V ст. до н. е. виник демократичний устрій державної влади. Вищого розквіту давньогрецька демократія досягла в Афінах за часів Перікла.

У Давньому Римі після вигнання царів установилася республіка. За республіканських часів римляни підкорили собі Італію, а потім і все Середземномор’я. Управління багатьма народами й величезними територіями потребувало зосередження влади в руках однієї людини — імператора. Зусиллями Цезаря й Августа, а також їхніх послідовників у I—ІІ ст. н. е. Римська імперія силою зброї об’єднала більшість народів Європи, Північної Африки й Передньої Азії.

Римська імперія увійшла в історію як наймогутніша світова держава Стародавнього світу.

4. Місто — серце цивілізації.

Більшість мешканців давніх країн жили в сільській місцевості. Однак головними центрами розвитку цивілізації були міста. Спочатку міські стіни захищали головні святилища, правителів та їхні скарби. Поблизу міських стін селилися ремісники й торговці. У давніх містах мостилися вулиці, виникали перші водогони й каналізація, парки й площі. Тут відбувалися народні збори, споруджувалися палаци й стадіони, зводилися чудові храми, відкривалися театри, бібліотеки, школи. Недивно, що сьогодні неможливо уявити собі життя Давньої Месопотамії без Вавилона, Греції — без Афін, а Італії — без «вічного» Рима.

Рис. 1. Собор Святої Софії у Нікеї

Рис. 2. Гробниця царя Мавсола у Галікарнасі

Рис. 3. Храм Артеміди в Ефесі

Міста — головні центри державного, господарського й культурного життя цивілізації.

5. Культура та релігія.

Із часом люди дедалі частіше замислювалися про своє місце й призначення в навколишньому світі. Постійні роздуми на ці теми сприяли виникненню різних релігійних вірувань. Наприклад, буддизм і сьогодні об’єднує віруючих у всьому світі.

На землях Римської імперії виникло й поширилося християнство. Ще в 325 р. у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина) відбулося зібрання єпископів християнських общин, відоме в історії як Перший Вселенський собор. Рішення собору свідчать про створення християнської церкви як організації віруючих.

На території Європи, Близького Сходу й Північної Африки християнська церква була важливою духовною силою, що об'єднувала людей в умовах розпаду старого й зародження нового суспільства.

Із появою такої важливої ознаки цивілізації, як писемність, стали можливими розвиток наукових знань та заняття літературною творчістю. Основи математики, астрономії, медицини, філософії і багатьох інших наук були закладені ще давньосхідними вченими. Їхні досягнення набули розвитку в Давній Греції. Саме тут народилася наука про минуле людства — історія, яку давні римляни називали «наставницею життя». Давнім поетам і письменникам ми завдячуємо появі майже всіх існуючих нині літературних жанрів, а також театру.

Рис. 4. Єгипетські піраміди

Рис. 5. Сади Семіраміди у Вавилоні

Народи давнини створювали дивовижні пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва. Єгипетські піраміди й Велика Китайська стіна, Парфенон в Афінах і Колізей у Римі, а також багато інших творів видатних майстрів далекого минулого є гідними пам’ятками творчим можливостям людини, яка надійно утвердилася в навколишньому світі.

Саме давні народи заклали підвалини сучасної цивілізації, створили багато цінностей, якими людство користується й донині.

Однак подальші шляхи розвитку народів Сходу й Заходу суттєво відрізнялися. Про це ви довідаєтеся, вивчаючи історію Середніх віків.

Запитання й завдання

1. Назвіть основні ознаки цивілізації. Які давні цивілізації вам відомі? 2. Пригадайте, які споруди та статуї у давнину вважали «чудесами світу». (Майже всі вони були зруйновані в давні часи. Уявити, який вигляд могли мати ці пам'ятки, дають змогу ілюстрації до параграфа.) 3. Що таке монархія? Пригадайте імена найвидатніших монархів давнини. Чим запам'яталося вам їхнє правління? 4. Що означає сьогодні давньогрецьке слово «демократія»? У якій із держав Давньої Греції вона досягла найвищого розквіту? 5. Що таке республіка? 6. Що таке імперія? Які давні імперії вам відомі? 7. Назвіть великі давні міста. Що ви про них знаєте? 8. Які релігійні вірування, що існували в давнину, збереглися й до сьогодні? 9.* Учені підрахували, що за два мільйони років до появи землеробства й скотарства кількість населення Землі зросла лише до 5 мільйонів осіб. За перші 3—4 тисячі років існування цих відтворювальних галузей господарства вона збільшилася аж до 86 мільйонів. Чим це можна пояснити? 10.* Напишіть невеликий твір на тему «Чим зобов'язаний сучасний світ давнім народам».

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка