Історія України. 7 клас. Дрібниця

§ 10. Русь-Україна за Ярослава Володимировича (Мудрого, 1019—1054 рр.)

  • Пригадайте реформи Володимира Великого. Якою була мета їх проведення? Які наслідки мало правління в Русі-Україні Володимира Великого?

Діємо: практичні завдання

Продовжте заповнювати у своєму робочому зошиті таблицю «Діяльність руських князів наприкінці X - у першій половині XI ст.» (с. 39).

1. ПРИХІД ДО ВЛАДИ ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА

Дорога до влади над Києвом і Руссю-Україною майбутнього князя Ярослава Володимировича тривала чотири роки: від 1015 до 1019 рр. Батько посадив його намісником у м. Новгороді.

Після смерті київського князя Володимира Святославича (Великого) між його синами розпочалася жорстока боротьба за батьківський престол. Під час неї четверо синів Володимира загинули: Борис і Гліб (перші руські святі), Святополк і Святослав. Автор «Повісті минулих літ» звинуватив у вбивстві Бориса та Гліба їхнього старшого брата Святополка, який у літописі дістав прізвисько «Окаянний», проте не всі сучасні історики погоджуються саме з такою версією подій.

Проти Святополка з Новгорода виступив Ярослав, який і переміг у боротьбі та посів батьківський престол у Києві.

Оскільки переможений Святополк був зятем польського князя Болеслава, то тесть на короткий час відвоював для Святополка Київ. Ярослав утік до Новгорода, набрав дружину з варягів і відвоював у Святополка Київ.

2. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА В КИЄВІ (1019-1054 рр.)

Після поразки Святополка у Ярослава залишився ще один конкурент — брат Мстислав, тмутороканський князь. Унаслідок поразки Ярослава від мстиславового війська київський князь був змушений віддати Мстиславу весь лівий берег Дніпра, крім Переяславського князівства. Після угоди 1026 р. між братами запанував мир: Ярослав допомагав Мстиславу у його походах на Кавказ, а Мстислав — брату в походах проти поляків і балтських народів. Історики навіть використовують термін «дуумвірат» (співправління двох володарів) для характеристики цього періоду в історії Русі.

Після смерті брата в 1036 р. Ярослав об’єднав обидві частини держави і став єдиним правителем Русі-України.

Часи князювання Ярослава Володимировича — період піднесення і розквіту Русі-України.

Головну увагу князь зосередив на зміцненні держави. Взявши за взірець Константинополь, Ярослав почав розширювати межі Києва. Так з’явилося «Місто Ярослава».

Діємо: практичні завдання

Літопис руський про внесок Ярослава Мудрого в розбудову Давньоруської держави та розвиток її культури (перша половина XI ст.)

У рік 6545 [1037]. Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах [...]

І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг. [...]

Золоті ворота із церквою Благовіщення — парадний в’їзд до м. Києва (сучасна реконструкція)

Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.

Велика бо користь буває людині од учення книжного.

Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив [їх] у церкві Святої Софії...

Опрацюйте історичне джерело й дайте відповіді на запитання.

  • 1. Які споруди були побудовані Ярославом Володимировичем?
  • 2. Як літописець оцінює «учення книжне»?
  • 3. Яка, за літописом, заслуга князів Володимира і Ярослава? Чи згодні ви з точкою зору літописця? Обґрунтуйте свою думку.

«Місто Ярослава» справді стало центром життя Русі-України й окрасою Києва. Серцем Києва, перлиною світової архітектури став Софійський собор — величний храм, присвячений Мудрості Божій. Його будівництво розпочалося 1017 р. і завершилося у 1037 р. Собор став резиденцією київського митрополита.

Варто запам'ятати!

Собор — особлива велична церква (храм) у християнстві, що є престолом (кафедрою) єпископа, митрополита.

Релігійне життя Русі було підпорядковане Візантії. У Києві була створена митрополія.

Варто запам'ятати!

Митрополія — територія, що перебуває під релігійною владою митрополита; зазвичай складається з кількох єпархій.

Авторитет і влада Ярослава Мудрого у світських і церковних колах були такими великими, що митрополитом Київським, усупереч візантійській традиції, став русин — священник церкви Спаса на Берестові Іларіон (1051 р.): високоосвічений ерудит, блискучий промовець і патріот Русі, автор твору «Слово про закон і благодать». Пізніше Іларіон був затверджений Константинопольським Патріархом. Церква також отримала право судити парафіян.

Собор Святої Софії (Київ, макет первісного вигляду)

3. «РУСЬКА ПРАВДА» («ПРАВДА ЯРОСЛАВА») — ПЕРША ПИСЕМНА ЗБІРКА ЗАКОНІВ РУСІ-УКРАЇНИ

Близько 1016 р. створено перший писаний кодекс (звід, збірка) законів — «Руська правда». Ця збірка узаконила суспільну нерівність, всебічно захищала інтереси землевласників, одночасно обмежуючи сваволю знаті.

«Руська правда» («Правда Ярослава») стала основою законодавства в ХІ—ХІІІ ст. Вона є цінним джерелом вивчення державної організації Русі, господарства й побуту тих часів.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте уривок із «Руської правди» про вири (відшкодування, штрафи) за злочин і знайдіть докази, що в збірнику законів закріплювалася соціальна нерівність руського суспільства. За потреби зверніться до схеми на с. 58.

11. Про князівського отрока. Якщо за князівського отрока або за конюха, або за кухаря, то «вира» — 40 гривен.

12. А за тіуна огнищного і за конюха — 80 гривен.

13. А за тіуна князівського сільського або керуючого орними роботами — 12 гривен.

16. А за смерда і холопа — 5 гривен, а за раба — 6 гривен.

4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА

Ярослав Володимирович у зовнішній політиці продовжував курс батька — Володимира. Кордони Русі-України розширилися. Саме завдяки успіхам у зовнішній і внутрішній політиці історики набагато пізніше дали йому прізвисько Мудрий.

Ярослав уклав військові угоди з німецькими королями Генріхом II та Генріхом III.

Скориставшись смертю короля Болеслава й усобицями у Польщі, Ярослав Мудрий повернув Червенські міста, а також міста Белз та Перемишль. Ярослав видав за нового польського короля Казимира І, онука Болеслава, свою сестру Марію-Добронєгу. Казимир визнав встановлений Ярославом кордон, а руси допомогли повернути полякам Мазовію.

У 1036 р. об’єднані війська київської і новгородської дружин вщент розгромили печенігів, які відступили на Балкани. Щоправда прийшли нові кочовики — торки, а пізніше половці.

Свідчать документи

Літопис руський про розгром печенігів (1036 р.)

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині,

а на правій стороні — киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки.

  • 1. Де відбулася битва з печенігами?
  • 2. Який собор нагадує про місце перемоги Ярослава Мудрого над печенігами?

Під час хрещення Ярослав отримав ім’я Юрій (Георгій). На балтійських землях князь побудував фортецю Юр’їв, яку назвав на честь свого небесного патрона (нині м. Тарту в Естонії). Фортеця з такою самою назвою побудована 1032 р. і на річці Рось (нині м. Біла Церква Київської області). Це дало можливість відсунути кордон із кочовиками ще далі на південь. Південні кордони по Росі разом із русами захищали полонені з польських і литовських походів Ярослава і «свої погани» — кочовики, що перейшли на службу до князя київського.

Добрі відносини князь Ярослав мав зі Скандинавією, адже кістяк його війська становили нормани (варяги).

Фотозагадка

Сучасний герб Київської області

  • 1. Який святий зображений на гербі Київської області?
  • 2. Чому, на вашу думку, саме він став головним елементом герба?

Проте за Ярослава погіршилися відносини з Візантією. Дійшло навіть до невдалої для русів війни в 1043 р. Мир було укладено 1046 р. Імператор видав свою дочку за сина Ярослава Мудрого князя Всеволода. Сином від цього шлюбу був переяславський, а пізніше київський князь початку XII ст. Володимир, який надзвичайно пишався своїм походженням і взяв собі прізвисько діда — Мономах.

Багато уваги Ярослав Мудрий приділяв західноєвропейським справам, намагався вирішувати питання не силою зброї, а династичними шлюбами.

Поміркуйте, чому Ярослава Мудрого називають «тестем Європи».

Історичні подробиці

Дружину французького короля Анну Ярославну, одну з найосвіченіших жінок Середньовіччя, що прославила Україну на всю Європу, називають прабабцею 30 французьких королів.

У 2016 р. відкриттям пам’ятника королеві Анні Ярославні в Києві, на Львівській площі, розпочався Міжнародний проект «Шлях королеви», який передбачав установлення пам’ятників Анні Київській уздовж усього шляху, який вона подолала від Києва до Парижа.

Пам’ятник Анні Ярославні в м. Києві (робота скульптора Костянтина Скритуцького, 2016 р.)

Автограф і підпис Анни

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких містах під час проекту «Шлях королеви» установлено пам’ятники Анні Київській.

Династичні зв’язки сприяли залученню Русі до європейської політики, і Київ став перехрестям культурних і політичних шляхів тогочасного світу.

Сім’я Ярослава Мудрого (фреска в Софійському соборі Києва)

В останній рік життя Ярослав склав для своїх п’ятьох синів заповіт. Князь сподівався, що заповіт убереже його синів від боротьби за владу в Києві.

Ярослав Мудрий помер у Вишгороді у віці 76 років (рідкісне явище в ті часи дожити до такого похилого віку) і похований у Софійському соборі в мармуровому саркофазі, який зберігся і до сьогодні.

Свідчать документи

Літопис руський про «Заповіт Ярослава»

У рік 6562 [1054]. Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «[...] сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то [...] будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ».

  • 1. Яку пораду давав своїм синам Ярослав Мудрий?
  • 2. Покажіть на карті (с. 54) міста, вказані в заповіті.
  • 3. Поміркуйте, чому Ярослав чітко визначив міста правління для синів.

Історичні подробиці

Яким на вигляд був Ярослав Мудрий? Відповідь на це запитання можна отримати за допомогою наукових реконструкцій образу князя. Сьогодні відомо два варіанти реконструкції обличчя Ярослава Мудрого. Зіставте зображення, опрацюйте закодовану в QR-коді інформацію і поясніть, чому зовнішній вигляд князя в обох реконструкціях істотно відрізняється. Якій із реконструкцій ви довіряєте більше? Обґрунтуйте свою думку.

Ярослав Мудрий (реконструкція Михайла Герасимова на основі скелетних залишків)

3D-реконструкція обличчя Ярослава Мудрого за методикою суб’єктивного мистецтвознавчого портрета

Стаття «Новий образ Ярослава Мудрого»

Русь-Україна за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого

Покажіть на карті територію Русі-України за часів Ярослава Мудрого.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Назвіть основні положення «Руської правди».

2. Який кочовий народ перестав загрожувати Русі за часів Ярослава Мудрого? Назвіть дату перемоги над цими кочовиками й покажіть місце на карті, де відбулася переможна для русів битва.

3. Дайте визначення терміна «шлюбна дипломатія».

4. Виконайте тренувальні онлайн-вправи:

«Зовнішня політика Ярослава Володимировича»

https://cutt.ly/otmU94b

«Правління князя Ярослава Мудрого

https://cutt.ly/VtmU9Jx

Досліджую і аналізую

  • 1. Завершіть роботу з таблицею «Діяльність руських князів наприкінці X — у першій половині XI ст.» (с. 39). Обговоріть у класі її результати — зіставте політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого та зробіть висновки.
  • 2. Чому саме за Володимира Великого і Ярослава Мудрого Русь-Україна досягла розквіту? Які чинники (причини) сприяли цьому?

Мислю творчо

  • 1. Накресліть у зошиті шкалу часу (або скористайтеся графічною комп’ютерною програмою чи інтернет-сервісом). Позначте на ній основні події внутрішнього і зовнішнього життя кінця X — першої половини XI ст. Доберіть з інтернету ілюстрації до цих подій.
  • 2. За часів Середньовіччя у Європі існували імперії: Ромейська (Східна Римська або Візантійська), Франкська імперія Карла Великого, Священна Римська імперія. Чи можна вважати Русь-Україну імперією? Обґрунтуйте власну точку зору.
  • 3. Виконайте творчий проект «Володимир Великий» або «Ярослав Мудрий» (лепбук, карта пам’яті, сторінка в соціальних мережах, історичний портрет).

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

Близько 1016 рр. укладення «Руської правди»

1019-1054 рр. правління Ярослава Мудрого

1036 р. початок одноосібного правління Ярослава Мудрого

1036 р. розгром печенігів під Києвом

1017-1037 рр. зведення Софійського собору