Історія України. 7 клас. Дрібниця

§ 26. Культура Галицько-Волинської держави (наприкінці XII — у першій половині XIV ст.)

  • Пригадайте, які чинники сприяли розвитку культури Русі-України. Яка верства населення була найосвіченішою? Які оригінальні твори доби Русі-України ви знаєте?

1. РОЗВИТОК ОСВІТИ Й ПИСЕМНОСТІ

Розвиток господарства, розширення міжнародних зв’язків у Королівстві Руському потребували подальшого розвитку освіти й писемності. Грамота була поширена не тільки серед багатих верств населення, а й серед ремісників, рядових дружинників. Про це свідчать написи ХІІ—ХІІІ ст. на стінах храмів у Галичі й Рогатині, на речах повсякденного вжитку, іменні позначки майстрів на глиняному посуді. У містах Галичини та Волині знайдено берестяні грамоти, бронзові, дерев’яні, кістяні стилуси (писала). Грамоти написані на доступному матеріалі — бересті. Текст видавлювали писалом — загостреним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса одягу.

Фотозагадка

  • 1. Що зображено на ілюстраціях?
  • 2. Для чого ці предмети? З якою метою їх продовжують використовувати?
  • 3. Що поєднує їх, а що різнить?

Існували книгописні майстерні. Особливо велика майстерня була при дворі князя Володимира Васильковича — книжника і філософа. Збереглися нечисленні зразки книжкової мініатюри.

Рукописних книжок збереглося небагато: Бучацьке Євангеліє (ХІІ—ХІІІ ст.), Волинське, Холмське Євангелія (XIII ст.), Луцьке Євангеліє (XIV ст.) та ін.

Євангеліст Марко (мініатюра з Волинського Євангелія, Володимир, XIII ст.)

2. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС

У Галицько-Волинській державі продовжилась традиція літописання, яка склалась у Русі-Україні. Найвидатнішою пам’яткою є Галицько-Волинський літопис. На відміну від інших, він не поділяється на датовані літописні записи, а містить своєрідні повісті про воєнні походи й інші події 1201-1292 рр. та має дві частини.

Галицько-Волинський літопис, як і літопис «Повість минулих літ», є цінним джерелом для вивчення історії Галицько-Волинської держави, Русі-України, але до нього потрібно ставитися критично. Адже літописці писали «на замовлення» галицько-волинських князів, тому могли не завжди об’єктивно висвітлювати події.

Поміркуймо!

Для чого сьогодні потрібно перевидавати стародавні літописи? На якого читача розраховані такі видання?

Думки істориків

Для західноукраїнських земель була природною солідарність із західним християнським світом. Культурне життя Волині й Галичини характеризувалося своєрідним переплетінням західноєвропейських і українських елементів. Зокрема, це відчувається у Галицько-Волинському літописі, який не демонструє жодних ознак відчуження між православним і латинським світами. Для автора літопису є прийнятними всі західні святі, римський престол він називає апостольською столицею святого Петра, Папу — «отцем», водночас декларуючи свою відданність «грецькій вірі».

Юрій Терещенко «Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.»

  • 1. Яку віру в літописі названо «грецькою»?
  • 2. Які особливості Галицько-Волинського літопису окреслює історик?
  • 3. Поміркуйте, чим зумовлена близькість культури Галицько-Волинської держави із західноєвропейською.

3. АРХІТЕКТУРА, МИСТЕЦТВО

Високого рівня в Галицько-Волинському князівстві досягла монументальна архітектура. З каменю здебільшого будували культові й палацові споруди, а також вежі оборонного призначення. Галицькі храми були подібні до давньоруських періоду Русі-України — у плані вони мали хрестоподібну форму. Однак їхня будівельна техніка й декоративне оздоблення за характером були романськими.

Варто запам'ятати!

Романський стиль — стиль європейської архітектури часів Середньовіччя, що містив елементи давньоримського мистецтва.

Поміркуймо!

Чим можна пояснити вплив романського стилю на архітектуру Галицько-Волинського князівства?

Єдиною з усіх церков давнього Галича (вчені відкрили до 30 руїн давніх кам’яних будівель), що майже цілком збереглася до наших днів, є церква Святого Пантелеймона. Спорудження храму було закінчено 1194 р. Ця пам’ятка архітектури — типовий приклад гармонійного поєднання візантійського і романського стилів.

Діємо: практичні завдання

  • 1. Розгляньте сучасні фото відомих храмів Галицько-Волинського князівства.
  • 2. Які споруди, на вашу думку, належать до романського стилю, а які — до візантійського? За якими ознаками ви це визначили?

Обстежуючи 1909 р. церкву Святого Пантелеймона, історик Йосип Пеленський знайшов на її фасадах численні написи XIII—XVII ст. Один із найцікавіших стосується XIII ст. і вказує на час побудови пам’ятки. Розшифрувавши його, дослідник зробив висновок, що фундатором храму був Галицько-Волинський володар Роман Мстиславич, який на честь свого діда, київського князя Ізяслава, християнське ім’я якого Пантелеймон, збудував цю церкву.

Церква Святого Пантелеймона поблизу м. Галича на Івано-Франківщині (сучасне фото)

Збудовано храм з ініціативи князя Мстислава Ізяславовича, батька Романа Мстиславовича. 1160 р. храм освячено. У 70-80-х роках XIII ст. храмом опікувався князь Володимир Василькович, якого в ньому ж поховано.

Успенський собор у м. Володимирі-Волинському на Волині (сучасне фото)

Успенський собор був головним храмом княжого Галича та другим за розміром храмом на Русі (після Софійського собору в Києві). Вперше Успенський собор згадується 1187 р. у зв’язку із смертю його будівничого — князя Ярослава Осмомисла.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, споруджена з кам’яних блоків Успенського собору (XVI ст.) у с. Крилос на Івано-Франківщині

Образотворче мистецтво Галицько-Волинської держави представлено фресками, іконами.

Особливе місце у храмах посідали ікони. Вони були поширені в Галичині й на Волині та мали візантійське й київське походження. Згодом тут з’явилися власні школи іконопису.

Історичні подробиці

У 2000 р. на Волині було знайдено шедевр константинопольського малярства XI—XII ст. — Холмську ікону Богородиці. На думку дослідників, ікона потрапила до Холма в період заснування і розбудови міста в 40-х роках XIII ст. за князя Данила Романовича. Чудотворна ікона Божої Матері Холмської — найдосконаліша за мистецьким рівнем візантійська ікона константинопольської школи, збережена в Україні.

Холмська ікона Богородиці

У середині XX ст. повернено із забуття ікону Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобуж на Волині.

Фресковий живопис продовжував київські традиції. Фресками були розписані головні храми Волині й Галича. Проте з останньої чверті XII ст. почали будувати храми, у яких не було фресок.

Ікона Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобуж на Волині

Думки істориків

Галицько-Волинська держава об’єднувала тільки етнографічні українські землі, і завдяки тому тут сильніше зазначилися прикмети української культури, що стало основою національної окремішності. Близьке сусідство із Заходом принесло українському народові нові культурні впливи і надбання.

Іван Крип’якевич «Історія України»

  • 1. Чому в Галицько-Волинському князівстві «сильніше зазначилися прикмети української культури»?
  • 2. Яке значення для її розвитку мало «близьке сусідство із Заходом»?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Назвіть пам’ятки культури Галицько-Волинської держави.

2. Установіть відповідність між назвами пам’яток архітектури та місцями їхнього розташування.

1 Церква Святого Пантелеймона

2 Михайлівський Золотоверхий собор

3 Успенський собор

4 П’ятницька церква

А Київ

Б Чернігів

В Галич

Г Переяслав

Д Володимир

3. Чому більшість тогочасних митців були діячами церкви?

4. Яка церква Галицько-Волинського князівства майже цілком збереглася до наших часів?

Досліджую і аналізую

  • 1. Які особливості вирізняють Галицько-Волинський літопис з-поміж інших?
  • 2. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю.

Культура Русі-України і Галицько-Волинської держави

Спільне

Відмінне

Мислю творчо

  • 1. Архітектура — літопис у камені. Чи погоджуєтесь ви із цією думкою?
  • 2. Сьогодні існує вислів «культурна столиця України». Як ви вважаєте, яке місто можна назвати культурною столицею Галицько-Волинської держави? Свою думку обґрунтуйте.